Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №461/150/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/150/25 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/4306/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: ОСОБА_1 , її представника – ОСОБА_2 ,

представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» – Завади Р.В., Короїд Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» та представника ОСОБА_1 – Буковецької Наталії Вікторівни на рішення Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, –

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивували тим, що на підставі рішення загальних зборів багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 28 листопада 2015 року створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі».

Співвласник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 закрила доступ до коридору та балкону на сходовому майданчику третього поверху, мотивуючи тим, що вхід на балкон є приватною власністю, яка належить власнику квартири АДРЕСА_4 , однак згідно з інвентаризаційною справою спірне приміщення знаходиться у загальному користуванні мешканців будинку.

09 червня 2016 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 63.5 кв.м.

На замовлення відповідачки ФОП ОСОБА_3 08 серпня 2016 року склав технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 , в якому до складу квартир включено коридор площею 1.6 кв.м. та балкон площею 2.1 кв.м., які завжди перебували у загальному користуванні мешканців будинку.

12 серпня 2016 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Загвойська Н.І. без погодження з ЛКП «Старий Львів», ОСББ «Біля порохової вежі» та розпорядження міжвідомчої комісії Галицької районної адміністрації на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , внесла виправлення в розділ, здійснивши державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 67.2 кв.м., безпідставно приєднавши до площі квартири площу балкону 2.1 кв.м. та площу коридору 1.6 кв.м., які є приміщеннями загального користування.

Вищезазначений балкон та коридор знаходяться в загальному користуванні мешканців будинку, є допоміжним приміщенням та невід`ємною частинною сходової клітки, виконуючи функцію світлового вікна та сходового маршу, а тому не можуть бути складовою частиною квартири відповідачки.

З наведених підстав, враховуючи заяву про зміну предмета позову, просили витребувати у ОСОБА_1 приміщення II 1,6 кв.м. (коридор), III 2,1 кв.м. (балкон) на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , які знаходяться у володінні ОСОБА_1 та безпідставно на даний час відносяться до квартири АДРЕСА_3 .

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 року у задоволенні позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,– відмовлено повністю.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» на користь ОСОБА_1 20000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 рокуоскаржили Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» та представник ОСОБА_1 – Буковецька Наталія Вікторівна.

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» покликається на те, що в акті приймання-передачі будинку АДРЕСА_1 на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» не вказується перелік місць загального користування та відсутня площа кожного приміщення окремо, в тому числі і площа кожного коридору та кожного балкону.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, однак суд надав оцінку в оскаржуваному рішенні, що є процесуальним порушенням, яке вплинуло на результат розгляду спору та призвело до постановлення незаконного рішення.

В технічних паспортах не зазначено про приналежність спірного балкону та коридору до квартири АДРЕСА_3 , що належить відповідачці.

Спірні балкон та коридор знаходяться в загальному користуванні мешканців будинку та є допоміжним приміщенням, тобто самостійним об`єктом нерухомого майна і невід`ємною частиною сходової клітки, що виконує функцію світлового вікна для сходового маршу, тому не є складовою частиною квартири відповідачки.

Строк позовної давності не пропущено, оскільки про порушене право Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» дізналося 21 грудня 2020 року після отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації прав власності на спірні приміщення за відповідачкою.

Реєстрація речових прав на нежитлові приміщення житлового комплексу здійснена всупереч вимогам закону без рішення загальних зборів співвласників квартир ОСББ «Біля порохової вежі».

Просить рішення Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 покликається на те, що в мотивувальній частині рішення суду не застосовано презумпцію правомірності набуття права власності.

На заперечення позовних вимог вона надала належні та допустимі докази, які підтверджують, що спірні балкон, площею 2.1 кв.м. та коридор площею 1.6 кв.м. є складовими квартири АДРЕСА_3 , тому помилковим є висновок суду про те, що спірні приміщення є спільною власністю співвласників будинку АДРЕСА_1 .

Надані позивачем лист ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 3072 від 10 серпня 2023 року та копії поверхових планів будинку є недостовірними доказами, оскільки не відображають дійсної інформації на час звернення з позовом до суду.

Висновок суду про те, що не надано підтвердження законних підстав набуття права власності ОСОБА_1 на спірні об`єкти нерухомості не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, судом безпідставно зменшено розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Просить змінити мотивувальну частину рішення Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 року, виключивши з мотивувальної частини рішення відомості про те, що спірні приміщення є спільною власністю співвласників будинку; рішення Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 року в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44300 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та заперечення доводів апеляційної скарги ОСББ «Біля порохової вежі», пояснення представників ОСББ «Біля порохової вежі» – Завади Р.В. та ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги ОСББ «Біля порохової вежі» та заперечення доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статями 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Згідно з ч.ч. 1-2 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Таким чином, на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що 28 листопада 2015 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі».

Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25 листопада 2024 року підтверджується, що 19 лютого 2016 року в реєстр внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі».

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 251 від 01 липня 2016 року зобов`язано Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» передати будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 на баланс (утримання) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі», визначивши дату передачі житлових будинків датою затвердження акту приймання-передачі.

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 25 листопада 2016 року № 793 затверджено акт приймання-передачі будинку АДРЕСА_1 з балансу ЛКП «Старий Львів» Галицької районної адміністрації на баланс ОСББ «Біля порохової вежі».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1986 року проживає в квартирі АДРЕСА_3 .

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим 06 червня 2016 року державним нотаріусом Четвертої львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я., зареєстрованим в реєстрі за № 3-2138, ОСОБА_1 успадкувала квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 63.5 кв.м., що складається з двох кімнат житловою площею 37.5 кв.м. та кухні, до якої відноситься комора в підвалі площею 6.0 кв.м.

На підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-2138 від 06 червня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 63.5 кв.м., що складається з двох кімнат та кухні, а також комори в підвалі площею 6.0 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 61029040 від 09 червня 2016 року.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 , складеним 08 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_3 , квартира розташована на 3 поверсі 4 поверхового будинку та складається з двох кімнат житловою площею 37.5 кв.м., в тому числі 1-а кімната 20.2 кв.м., 2-га кімната 17.3 кв.м., кухні площею 21.2 кв.м., ванної кімнати площею 2.6 кв.м., вбиральні (поєднаної) 0.6 кв.м.. коридору 1,6;1,6 кв.м., підвалу 6.0 кв.м., обладнана балконом, 2,1 кв.м., загальна площа квартири 67.2 кв.м.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 272851774 від 01 вересня 2021 року підтверджується, що 09 серпня 2016 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-2138 від 06 червня 2016 року та технічного паспорта від 08 серпня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. прийнято рішення № 30861171, яким внесено зміни до розділу, а саме, загальну площу 63.5 кв.м. змінено на 67.2 кв.м, а також додано додаткові відомості, а саме: квартира житловою площею 37.5 кв.м., в тому числі 1-а кімната 20.2 кв.м., 2-га кімната 17.3 кв.м., кухня 21.2 кв.м., ванна кімната 2.6 кв.м., вбиральня 0.6 кв.м., коридор 1,6;16 кв.м., підвал 6.0 кв.м., балкон, 2,1 кв.м., загальна площа квартири 67.2 кв.м.

В подальшому 12 серпня 2016 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Загвойська Н.І. прийняла рішення про № 30923307, на підставі якого внесено виправлення до реєстру, а саме додаткові відомості квартира житловою площею 37.5 кв.м., в тому числі 1-а кімната 20.2 кв.м., 2-га кімната 17.3 кв.м., кухня 21.2 кв.м., ванна кімната 2.6 кв.м., вбиральня 0.6 кв.м., коридор 1,6;16 кв.м., підвал 6.0 кв.м., балкон, 2,1 кв.м., загальна площа квартири 67.2 кв.м. змінено на квартира житловою площею 37.5 кв.м., в тому числі 1-а кімната 20.2 кв.м., 2-га кімната 17.3 кв.м., кухня 21.2 кв.м., ванна кімната 2.6 кв.м., вбиральня 0.6 кв.м., коридор 1,6;1,6 кв.м., підвал 6.0 кв.м., балкон, 2,1 кв.м., загальна площа квартири 67.2 кв.м.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 65763097 від 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 загальною площею 67.2 кв.м., що складається з двох кімнат 20.2 кв.м. та 17.3 кв.м., кухні 21.2 кв.м., ванної кімнати 2,6 кв.м., вбиральні 0.6 кв.м., коридору1.6 кв.м., підвалу 6.0 кв.м., балкону 2,1 кв.м.

Зазначені обставини підтверджуються також інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 402053116 від 03 листопада 2024 року та №430404816 від 09 червня 2025 року.

16 серпня 2016 року Львівським комунальним підприємством «Старий Львів» винесено попередження № 684, яким зобов`язано ОСОБА_1 в трьохденний термін надати доступ до місць загального користування, а саме до балкону, який знаходиться на третьому поверсі біля квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 і перебуває у спільному користуванні мешканців будинку АДРЕСА_1 .

Листом Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 455 від 01 серпня 2023 року повідомлено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 приміщення II/1,6 кв.м (коридор), III/2,1 кв.м. (балкон) на третьому поверсі вищевказаного будинку знаходяться у загальному користуванні мешканців.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2020 року власник квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію змін розділу та усунення перешкод у користуванні спільним приміщенням.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2021 року у справі №461/862/20 позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію змін розподілу, індексний номер: 30861171 від 09.08.2016 року, прийняте державним реєстратором, приватним нотаріусом – Загвойською Наталією Ігорівною про приєднання балкону площею 2,1 кв.м. та коридору площею 1,6 кв.м. до квартири АДРЕСА_3 .

Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_5 права користування спільними приміщеннями – коридором та балконом, які знаходяться на 3-му поверсі буд. АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у користуванні спільними приміщеннями – коридором та балконом, які знаходяться на 3-му поверсі буд. АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити вільний доступ ОСОБА_5 у дане приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Додатковим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12900.00 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її адвоката Буковецької Наталії Вікторівни задоволено.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2021 року скасовано.

Ухвалено нове рішення.

Відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні його позову до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію змін розділу та усунення перешкод у користуванні спільним приміщенням.

Додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року скасовано.

Відмовлено представнику ОСОБА_5 – адвокату Макух Аліні Василівні у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з довідкою ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 07 травня 2025 року № 1896 07 травня 2025 року проведено обстеження спірного коридору 13a-8/1.6кв.м., балкону 13а/2.1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та внесено відповідні зміни в інвентаризаційну справу ОКП ЛОР «БТІ та ЕО. (Приведено у відповідність до інформації, які міститься у витягу з Реєстру речових прав від 09.08.2016 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСББ «Біля порохової вежі» зазначає, що загальна площа квартири АДРЕСА_4 збільшилася з 63.5 кв.м. до 67.2 кв.м. за рахунок приєднання до цієї квартири балкону площею 2,1 кв.м та коридору площею 1,6 кв.м., які є допоміжними приміщеннями будинку АДРЕСА_1 .

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 вважає спірні балкон площею 2,1 кв.м та коридор площею 1,6 кв.м. частиною належної їй квартири АДРЕСА_3 , що відповідає відомостям в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 13-3) договору про передачу страхового портфеля; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

На підтвердження виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_1 надала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим 06 червня 2016 року державним нотаріусом Четвертої львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я., зареєстрованим в реєстрі за № 3-2138, в якому зазначено, що вищезазначена квартира складається з двох кімнат та кухні, а також комори в підвалі, а загальна площа квартири становить 63.5 кв.м.

Відомостей щодо приналежності до квартири АДРЕСА_3 балкону площею 2,1 кв.м та коридору площею 1,6 кв.м. надане відповідачкою свідоцтво про право на спадщину не містить.

Водночас, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 та постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 від 17 січня 2024 року у справі №522/3999/23.

Отже, відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, а саме, правовстановлюючих документів, які б підтверджували, що приміщення балкону площею 2,1 кв.м та коридору площею 1,6 кв.м. належать до квартири АДРЕСА_3 , а допоміжні приміщення загального користування перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

Встановивши, що спірні приміщення балкону та коридору вибули з власності позивача не з його волі у зв`язку з реєстрацією права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 та приєднання спірних приміщень до цієї квартири, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача виникли правові підстави для витребування спірного майна від відповідача.

Водночас, можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу – позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 17 серпня 2018 року у справі №362/44/17 від 20 листопада 2018 року у справі №907/50/16 вказує на поширення загальної позовної давності на віндикаційні позови.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися сукупно як про факт порушення свого права, так і про особу, яка його порушила.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №907/50/16

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (провадження №14-364цс19) зазначила, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Отже, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що випливає із загального правила, встановленого статтями 12, 81 ЦПК України. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Матеріалами справи підтверджується, що державна реєстрація внесення змін до розділу щодо збільшення площі квартири АДРЕСА_3 з 63.5 кв.м. до 67.2 кв.м. відбулася 09 серпня 2016 року.

З моменту затвердження акту приймання-передачі будинку АДРЕСА_1 з балансу ЛКП «Старий Львів» Галицької районної адміністрації на баланс ОСББ «Біля порохової вежі», тобто з 25 листопада 2016 року, ОСББ «Біля порохової вежі» отримало на баланс вищезазначений будинок з всіма належними до нього допоміжними приміщеннями, відтак з цього часу позивач міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

Встановивши із звукозапису судового засідання у справі № 461/862/20 від 21 квітня 2021 року, який долучений як доказ в даній справі, що голова ОСББ «Біля порохової вежі» Завада Р.В., надавши показання як свідок, повідомив, що спір щодо балкону та коридору, які перебувають у володінні відповідачки, виник в листопаді 2016 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з моменту передачі будинку на баланс ОСББ «Біля порохової вежі», останньому було відомо про відсутність у переліку переданого йому майна спірних балкону та коридору, що перебувають у володінні ОСОБА_1 .

Однак, будучи поінформованим про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на спірні приміщення, позивач з листопада 2016 року до січня 2025 року не вчиняв жодних дій щодо витребування цього майна у відповідачки.

Звернувшись з даним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач не навів жодних доводів, які б свідчили про те, що ОСББ «Біля порохової вежі» не мало об`єктивної можливості дізнатися про стан перебування майна, переданого йому на баланс.

При цьому, саме позивач повинен довести поважність причин пропуску позовної давності та факт своєї необізнаності про вибуття майна з його володіння .

Враховуючи наведене, колегія суддів суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пред`явлений віндикаційний позов зі спливом позовної давності, поважних причин пропуску позовної давності не встановлено, що є підставою для відмови у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Доводи апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» про те, що в акті приймання передачі житлового будинку не вказаний перелік місць загального користування, не спростовують обов`язку позивача як балансоутримувача майна знати про стан цього майна та його наявність.

Покликання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» на те, що йому не було відомо про факт незаконної реєстрації речових прав за відповідачкою, а про порушення його права дізналося лише 21 грудня 2020 року з моменту отримання головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_3 , не свідчать про те, що позов подано в межах строку позовної давності, оскільки початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №186/599/17.

З огляду на те, що будинок АДРЕСА_1 передано на баланс позивача у листопаді 2016 року після проведення державної реєстрації змін площі квартири АДРЕСА_3 , тим більше знаючи з листопада 2016 року про наявність конфлікту щодо спірних балкону площею 2,1 кв.м та коридору площею 1,6 кв.м., Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» могло і повинно було дізнатися про порушення його свого права саме у листопаді 2016 року, відтак з цього часу розпочався перебіг строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 щодо помилковості висновку суду про приналежність спірних балкону та коридору до спільної власності співвласників будинку є необгрунтованими, оскільки наявні в матеріалах справи правовстановлюючі документи не свідчать про приналежність спірних балкону площею 2,1 кв.м та коридору площею 1,6 кв.м. до квартири АДРЕСА_3 .

Обгрунтовуючи понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, відповідачка надала копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № UA-42/25 від 28 травня 2025 року, копію акту наданих послуг та виконаних робіт від 10 листопада 2025 року, копію таблиці витрат часу та розрахунку вартості роботи адвоката за період з 28 травня 2025 року по 10 листопада 2025 року.

Пунктом 6 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № UA-42/25 від 28 травня 2025 року передбачений гонорар адвоката, в основі якого є вартість години роботи у справі, з розрахунку 1000 грн за годину.

Згідно з таблицею витрат часу та розрахунку вартості робіт на надання правничої допомоги адвокатом витрачено 48 годин, а загальна вартість послуг становить 44300 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Врахувавши виконані адвокатом роботи, предмет спору, обсяг матеріалів справи принципи співмірності та розумності судових витрат, надавши оцінку понесеним витратам та їх необхідності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 20000 грн., а доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 не свідчать про необґрунтованість розміру стягнутих з позивача витрат на професійну правничу допомогу зводяться до переоцінки поданих доказів на їх підтвердження.

Покликання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на те, що до додаткових часових затрат адвоката при наданні правничої допомоги відповідачці та формування додаткових процесуальних документів призвело затягування розгляду справи позивачем, не підтверджуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біля порохової вежі» та представника ОСОБА_1 – Буковецької Наталії Вікторівни – залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 10 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.