Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №944/6144/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/6144/25 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/46/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, Порічанський старостинський округ №2 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, Порічанський старостинський округ №2 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, Порічанський старостинський округ №2 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області про встановлення юридичного факту, що має значення.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що висновок суду про те, що встановлення факту того, що рішення виконавчого комітету Порічанської сільської ради № 32 від 20 серпня 1998 року стосувалося «готовності шкіл, що фінансуються з сільського бюджету, до навчального року» заявнику необхідно з метою спростування самовільного зайняття земельної ділянки, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420251423500000020 є помилковим та не відповідає матеріалам справи та змісту заяви, оскільки земельна ділянка кадастровий номер 4625886400:06:001:0194 за адресою: АДРЕСА_1 належить йому на законних підставах і щодо неї не виникало спорів.

Зазначає, що не є стороною спору щодо земельних ділянок, користується виключно своєю земельною ділянкою, а метою встановлення факту є констатація змісту рішення виконавчого комітету Порічанської сільської ради № 32 від 20 серпня 1998 року для використання як доказу у кримінальному провадженні № 420251423500000020 на підтвердження відсутності складу злочину.

Без встановлення факту, який заявник просить встановити, він позбавлений можливості повноцінно реалізувати своє право на захист у кримінальному провадженні.

Оскільки метою встановлення факту є не вирішення конфлікту, а констатація факту для захисту права, тому подана заява підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

В даному випадку відсутній спір про право, відтак висновок суду щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження є необґрунтованим.

Сам по собі можливий або імовірний спір про право у майбутньому не є підставою для відмови у відкритті провадження в порядку окремого провадження, оскільки на момент звернення до суду такий спір відсутній.

Просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року скасувати та направити справу до суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту поданої заяви вбачається спір про право у зв`язку з необхідністю доведення права добросовісного користування земельною ділянкою, яке не визнається зацікавленими особами.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 2, 7 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17.

Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц.

Зазначаючи про неможливість розгляду вимог заявника в порядку окремого провадження, суд має встановити, між ким існує спір, хто є особою, на чиї права вливають вимоги заявників, або хто є особою, яка оспорює їх відповідні права, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Подібний правовий висновок викладно у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 536/1962/25 та від 06 травня 2026 року у справі № 572/333/25.

Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник просив встановити факт, що рішення виконавчого комітету Порічанської сільської ради № 32 від 20 серпня 1998 року стосувалося «готовності шкіл, що фінансуються з сільського бюджету до нового навчального року», доповідачем якого був ОСОБА_3 , а у його обговоренні взяли участь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (відповідно до протоколу № 8 від 20 серпня 1998 року), та визнати його таким, що має юридичне значення для захисту його прав.

Зміст поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, свідчить про те, що метою встановлення вищезазначеного факту, є констатація змісту рішення, прийнятого органом місцевого самоврядування.

Таким чином, висновок суду про те, що заява подана у зв`язку з необхідністю доведення права добросовісного користування земельною ділянкою не відповідає фактичним обставинам справи.

Разом з тим, із заяви та доданих до неї документів не вбачається наявності спору про право на стадії вирішення питання про відкриття провадження, оскільки ОСОБА_1 у своїй заяві ставить лише питання встановлення юридичного факту для подальшого захисту своїх прав.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що заінтересовані особи заперечують щодо факту, який просить встановити заявник, що спростовує висновок суду про наявність спору про право, яке оспорюється чи не визнається заінтересованими особами.

Крім того, дійшовши висновку про наявність спору про право, суд не встановив між ким конкретно існує спір, що призвело до помилкового поставлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.