Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №460/14132/24 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року м. Рівне№460/14132/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.10.2024 № 014428090116.

Позов обґрунтований тим, що висновки акту фактичної перевірки, на підставі якого прийняте оспорюване рішення, є безпідставними та необґрунтованими. Вважає, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С., вказану справу передано для розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 27.02.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Нор У.М.

Ухвалою суду від 03.03.2025 адміністративну справу №460/14132/24 прийнято до провадження судді Нор У.М.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву та з урахуванням додаткових пояснень, останній заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема вказав, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.10.2024 № 014428090116 прийняте не на підставі фактичної перевірки, а на підставі матеріалів слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області, що надійшли листом від 11.09.2024 року №21980/5/17-00, про що зазначено безпосередньо у податковому повідомленні-рішенні по факту виявленого порушення - реалізація рідин, що використовуються в сигаретах у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання. Вважає, що спірне рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій наводить тотожні за змістом позову доводи та аргументи. Також зазначив, що станом на час прийняття спірного рішення порушено кримінальне провадження і судове рішення відсутнє, тому відповідачем в порушення норм податкового законодавства протиправно винесено таке податкове повідомлення-рішення, оскільки останнє приймається протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, зокрема у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Основним видом його господарської діяльності є роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2024 позивач отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.10.2024 №014427090116, яким до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 300,00 грн за порушення вимог статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме за зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка. Зазначені обставини підтверджуються копією оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом також встановлено, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні міститься посилання на матеріали перевірки №21980/5/17-00 від 11.09.2024 як на підставу для застосування до позивача штрафних санкцій. Водночас разом із податковим повідомленням-рішенням позивачу було направлено наказ Головного управління ДПС у Рівненській області від 19.09.2024 №2252-п про проведення фактичної перевірки та акт фактичної перевірки від 20.09.2024 щодо дотримання вимог законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Зі змісту наказу від 19.09.2024 №2252-п та акта фактичної перевірки від 20.09.2024 вбачається, що перевірка проводилася у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, податкове повідомлення-рішення від 01.10.2024 №014427090116 прийняте за результатами встановлення порушення, яке, за твердженням контролюючого органу, мало місце 22.05.2024 у магазині «PODS» за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються наказом про проведення перевірки, актом фактичної перевірки та змістом спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, з акта фактичної перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено факт реалізації компонентів для створення сумішей, а саме: ароматизатора «Кавун» об`ємом 4 мл, гліцерину об`ємом 5 мл та нікотинового компонента об`ємом 1 мл, у зв`язку з чим зроблено висновок про порушення вимог частини другої статті 23 Закону України №3817-ІХ, пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 29.07.2022. Зазначене підтверджується актом фактичної перевірки від 20.09.2024.

Водночас судом встановлено, що реалізація у магазині позивача здійснювалася щодо ароматизаторів та гліцерину, які мають відповідні сертифікати відповідності №UA.PN.191.0960-24 та №UA.PN.191.0962-24. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено відповідні сертифікати відповідності.

Як вбачається з доводів позивача та поданих доказів, ароматизатор «Кавун» класифікується за кодом УКТ ЗЕД 3302109000, а гліцерин – за кодом УКТ ЗЕД 2905450000, що відрізняються від кодів УКТ ЗЕД 2404120010, 2404199010, 2404120090 та 2404199090, визначених Податковим кодексом України для рідин, що використовуються в електронних сигаретах. На підтвердження зазначеного позивач посилається на положення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та Закону України «Про Митний тариф України».

Також судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що реалізований ним товар не належить ані до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ані до тютюнових виробів, а тому не є підакцизним товаром у розумінні положень Податкового кодексу України та спеціального законодавства. На підтвердження зазначеної позиції позивач посилається, зокрема, на постанову Надвірнянського районного суду від 15.02.2024 у справі №348/107/24, якою встановлено, що гліцерин та ароматизатори не є рідинами, з яких справляється акцизний податок.

Крім того, позивач зазначає, що у податковому повідомленні-рішенні контролюючий орган послався на порушення статті 11 Закону України №481/95-ВР, яка, на його переконання, регулює питання маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тоді як товари, реалізацію яких здійснює позивач, не підпадають під визначення тютюнових виробів, наведене у підпункті 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на акт фактичної перевірки, в якому контролюючим органом зафіксовано реалізацію саме ароматизаторів та гліцерину.

Не погоджуючись із прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки прийняте за відсутності передбачених законом підстав для застосування фінансових санкцій, без належного встановлення всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про наявність у його діях складу правопорушення, а також із порушенням вимог податкового та спеціального законодавства, яке регулює обіг підакцизної продукції. На думку позивача, висновки контролюючого органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, зокрема у магазині «PODS» за адресою: АДРЕСА_1 . Основним видом його господарської діяльності є роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2024 позивач отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.10.2024 №014427090116, яким до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 300,00 грн за порушення вимог статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме за зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка. Зазначені обставини підтверджуються копією оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом також встановлено, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні міститься посилання на матеріали перевірки №21980/5/17-00 від 11.09.2024 як на підставу для застосування до позивача штрафних санкцій. Водночас разом із податковим повідомленням-рішенням позивачу було направлено наказ Головного управління ДПС у Рівненській області від 19.09.2024 №2252-п про проведення фактичної перевірки та акт фактичної перевірки від 20.09.2024 щодо дотримання вимог законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Зі змісту наказу від 19.09.2024 №2252-п та акта фактичної перевірки від 20.09.2024 вбачається, що перевірка проводилася у магазині «PODS» за адресою: Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Широка, 22Б. Разом з тим, податкове повідомлення-рішення від 01.10.2024 №014427090116 прийняте за результатами встановлення порушення, яке, за твердженням контролюючого органу, мало місце 22.05.2024 у магазині «PODS» за іншою адресою: Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Європейська, буд. 39. Вказані обставини підтверджуються наказом про проведення перевірки, актом фактичної перевірки та змістом спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, з акта фактичної перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено факт реалізації компонентів для створення сумішей, а саме: ароматизатора «Кавун» об`ємом 4 мл, гліцерину об`ємом 5 мл та нікотинового компонента об`ємом 1 мл, у зв`язку з чим зроблено висновок про порушення вимог частини другої статті 23 Закону України №3817-ІХ, пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 29.07.2022. Зазначене підтверджується актом фактичної перевірки від 20.09.2024.

Водночас судом встановлено, що реалізація у магазині позивача здійснювалася щодо ароматизаторів та гліцерину, які мають відповідні сертифікати відповідності №UA.PN.191.0960-24 та №UA.PN.191.0962-24. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено відповідні сертифікати відповідності.

Як вбачається з доводів позивача та поданих доказів, ароматизатор «Кавун» класифікується за кодом УКТ ЗЕД 3302109000, а гліцерин – за кодом УКТ ЗЕД 2905450000, що відрізняються від кодів УКТ ЗЕД 2404120010, 2404199010, 2404120090 та 2404199090, визначених Податковим кодексом України для рідин, що використовуються в електронних сигаретах. На підтвердження зазначеного позивач посилається на положення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та Закону України «Про Митний тариф України».

Також судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що реалізований ним товар не належить ані до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ані до тютюнових виробів, а тому не є підакцизним товаром у розумінні положень Податкового кодексу України та спеціального законодавства. На підтвердження зазначеної позиції позивач посилається, зокрема, на постанову Надвірнянського районного суду від 15.02.2024 у справі №348/107/24, якою встановлено, що гліцерин та ароматизатори не є рідинами, з яких справляється акцизний податок.

Крім того, позивач зазначає, що у податковому повідомленні-рішенні контролюючий орган послався на порушення статті 11 Закону України №481/95-ВР, яка, на його переконання, регулює питання маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тоді як товари, реалізацію яких здійснює позивач, не підпадають під визначення тютюнових виробів, наведене у підпункті 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на акт фактичної перевірки, в якому контролюючим органом зафіксовано реалізацію саме ароматизаторів та гліцерину.

Не погоджуючись з такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.56-3. пункту 14.1 статті 14 ПК України, електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин.

Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (підпункт 14.1.56-4 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За правилами підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України, до підакцизних товарів належать, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

За приписами пункту 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Відповідно до пункту 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, на тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марки наклеюються:- на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання;- на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку;- на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, - у такий спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання.

Отже, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, підлягають маркуванню марками акцизного податку, яке здійснюється з урахуванням вимог статті 226 ПК України та Положення №125, відповідно підакцизна група товарів повинна зберігатись виключно в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19.12.1995 р. №481/95 ВР (надалі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481 визначено основні поняття: місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі;

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить відомості про:

- ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб- суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва);

- прізвище, ім`я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб`єкта господарювання;

- найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва;- місця виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (адреси).

Стаття 2 Закону № 481 визначає основні засади організації виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального.

Стаття 3 цього ж Закону передбачає порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального

Відповідно до ч. 8 ст. 2 Закону №481 виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру” затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі Порядок № 251).

Пунктом 1.1 розділу 1.1 Порядку №251 наведене таке саме визначення поняття “Єдиний держаний реєстр місць зберігання” - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Разом з цим, п. 1.4. розділу 1 наведеного Порядку №251 визначає, що “У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством”.

Пунктами 2.1 та 2.2. розділу 2 Порядку ведення Єдиного реєстру та ч. 10 ст. 2 Закону № 481/95-ВР передбачено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання, а також відомостей про заявника: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, пунктом 4.3 статті 4 Порядку ведення Єдиного реєстру визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів вносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб`єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Відповідно до ч.1 стаття 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

З 27.07.2024 набрав чинності Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 18.06.2024 року № 3817-IX (далі Закон № 3817).

Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Відповідно до п.2 розділу VII Закону № 3817, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону; положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

Пунктом 7 зазначеного розділу передбачено, що Кабінет Міністрів України зобов`язано протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

У відповідності до п. 35.ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах, а саме за зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, - 100 відсотків вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 73 Закону № 3718 податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) цієї статті, у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Згідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі Порядок № 790), зі змінами визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

За змістом п. 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального зобов`язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності (п. 7 Порядку № 790).

Оцінюючи спірні правовідносини, доводи сторін та надані до матеріалів справи докази, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що до Головного управління ДПС у Рівненській області листом Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 10.09.2024 №6736-2024, зареєстрованим у контролюючому органі 11.09.2024 за вхідним №21980/5/17-00, надійшли матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024180000000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 199, частиною другою статті 28, частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України.

Зі змісту вказаних матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено обставини щодо здійснення суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 зберігання та реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку у закладах торгівлі — магазинах «PODS», зокрема за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_2 .

За наслідками розгляду зазначених матеріалів контролюючим органом встановлено порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, зокрема щодо зберігання та реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка, а також зберігання таких рідин у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.10.2024 №014427090116 прийнято у зв`язку із встановленням факту зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, та застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 21 300,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до підпункту 14.1.56-3 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України електронна сигарета — це виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин.

Згідно з підпунктом 14.1.56-4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, є наклеюванням марки акцизного податку на відповідну ємність або упаковку з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкривання товару.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на ємності або упаковці з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності їх обігу.

Відповідно до пункту 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, на ємності (упаковки) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, марки акцизного податку наклеюються у такий спосіб, щоб вони обов`язково розривалися під час відкривання.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що рідини, які використовуються в електронних сигаретах, є підакцизними товарами, обіг яких допускається за умови їх маркування марками акцизного податку встановленого зразка.

Суд враховує, що факт реалізації рідини для електронних сигарет без марки акцизного податку підтверджується матеріалами досудового розслідування, наданими Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області, зокрема протоколом обшуку, на який посилається відповідач. Вказані матеріали були належною інформаційною підставою для реагування контролюючого органу та прийняття рішення про застосування фінансової санкції.

Доводи позивача про те, що ним здійснювалася реалізація виключно ароматизаторів та гліцерину, які не є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, суд оцінює критично, оскільки з матеріалів, отриманих контролюючим органом від органу досудового розслідування, вбачається встановлення факту обігу саме рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку. При цьому сама лише вказівка позивача на інше функціональне призначення окремих товарів не спростовує висновків контролюючого органу, сформованих на підставі матеріалів кримінального провадження та протоколу обшуку.

Суд також відхиляє посилання позивача на те, що ароматизатор і гліцерин за кодами УКТ ЗЕД не належать до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оскільки предметом застосування штрафної санкції у даному випадку є не абстрактна класифікація товару за найменуванням, а встановлений контролюючим органом факт зберігання та реалізації продукції, яка за своїми ознаками та способом використання віднесена до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без належного маркування марками акцизного податку.

Посилання позивача на наявність сертифікатів відповідності на окремі товари також не спростовує факту порушення вимог законодавства щодо маркування підакцизної продукції, оскільки такі сертифікати не є доказом відсутності обов`язку маркування товару марками акцизного податку у разі його віднесення до рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Не заслуговують на увагу й доводи позивача про невідповідність адрес, зазначених у матеріалах перевірки та податковому повідомленні-рішенні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у межах досудового розслідування встановлювалися обставини здійснення позивачем діяльності у кількох магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , та м. Сарни, вул. Широка, 22Б. Відтак така обставина сама по собі не свідчить про відсутність факту правопорушення та не спростовує встановлених контролюючим органом порушень.

Суд враховує, що з дня набрання чинності Законом України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тобто з 27.07.2024, до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у розмірах, встановлених статтею 73 цього Закону.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 73 Закону України №3817-IX за виробництво, зберігання, транспортування або реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка застосовується фінансова санкція у розмірі 200 відсотків вартості таких товарів, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Таким чином, застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 21 300,00 грн відповідає мінімальному розміру фінансової відповідальності, передбаченої законом, та є співмірним із встановленим порушенням.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.10.2024 №014427090116 є правомірним, обґрунтованим та прийнятим за наявності встановлених законом підстав.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, не спростовують установленого контролюючим органом факту зберігання та реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому не можуть бути підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2024 №014427090116 слід відмовити повністю.

Зважаючи на викладене, наведені вище твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Також слід зазначити, що податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2024 № 014428090116 визначено штрафні санкції за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, а не сплату податків чи зборів згідно Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд уважає, що податкове повідомлення-рішення від 01.10.2024 № 014428090116 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 21300 грн., прийняте відповідачем в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність прийнятого рішення підтверджено належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги задоволенню не належать.

Підстави для застосування положень ст. 139 КАС України щодо розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2024 № 014428090116 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя У.М. Нор