Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №676/3924/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3924/26

Номер провадження 2-а/676/80/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

представника позивача адвоката Керницької І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом посилаючись на те, що 15.04.2026 року він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження військово-лікарської комісії. Того ж дня, він її пройшов, що підтверджується інформацією із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Однак, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення з підстав того, що позивачем не було пройдено військово-лікарську комісію. З наданого витягу із застосунку «Резерв+» вбачається, що в графі відомості про медичний огляд міститься відмітка про те, що за результатами проходження військово-лікарської комісії 15.04.2026 року ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби. Отже, позивач після 05.06.2025 року, проте до прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення самостійно повторно пройшов військово-лікарську комісію. У даній справі не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Сам по собі факт не проходження повторного медичного огляду у визначений законодавством строк не може автоматично свідчити про наявність складу правопорушення без встановлення всіх його обов`язкових елементів, зокрема вини особи у формі умислу або необережності, а також відсутності об`єктивних причин, що перешкоджали виконанню відповідного обов`язку. Більше того, до моменту винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності фактично виконав покладений на нього обов`язок та пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. Зазначена обставина свідчить про відсутність триваючого правопорушення та спростовує висновки щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання вимог законодавства.

27.04.2026 року реалізуючи повноваження наданні статтею 265 КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 0053 з підстав порушення статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. 09.05.2026 було сформоване поштове відправлення, а саме супровідний лист та копія постанови від 27.04.2026 № 0053. З моменту отримання копії постанови поштовим відправленням варто обраховувати початок перебігу строку на оскарження, адже позивач був позбавлений можливості знати про даний обов`язок, що зумовлено не інформуванням територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розгляд вказаної постанови, про результати її розгляду. Позивач, не мав можливості самостійно відстежити хід справи без належного інформування з боку суб`єкта владних повноважень.

Просить суд визнати причини пропуску строку ОСОБА_1 поважними, поновити процесуальний строк звернення до суду та відкрити провадження у справі. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 № 0053 щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП – визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 532,48 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року провадження у адміністративній справі відкрито та справу призначено в спрощеному провадженні з викликом сторін.

08 червня 20267 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 через систему електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`заних у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та інформації з облікової картки ОСОБА_1 , військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 06.10.2008 р. було визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним в воєнний час. Таким чином, ОСОБА_1 підпадав під визначену законом категорію осіб, на яких розповсюджується обов`язок щодо повторного проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05 червня 2025 року, який неодноразово продовжувався. Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово- лікарську комісію для проходження медичного огляду. В даному випадку, ОСОБА_1 у встановлений Законом період, тобто по 05 червня 2025, не вчинив дії на виконання покладеного на нього обов`язку та самостійно не звернувся ані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста ані до відповідного ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 факт не проходження повторного медичного огляду у строк до 05.06.2026 не заперечував. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол №0053 про адміністративне правопорушення, як на військовозобов`язаного, який не пройшов повторний огляд, та 27.04.2026 винесено постанову №0053 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Керницька І.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві та просила суд їх задовольнити, а також пояснила, що позивач ОСОБА_1 не володів інформацією, що він перебуває у статусі обмежено придатним у військовий час, відповідних документів він не мав, а тому особисто не ініціював питання щодо проходженні військово лікарської комісії до 05 червня 2025 року. Разом з цим, він виконав свій обов`язок щодо проходження військово лікарської комісії 15.04.2026 року. Окрім того, зазначила, що дане правопорушення не є триваючим, а тому на момент винесення оскаржуваної постанови сплили строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені частиною 1 ст.38 КУпАП.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, через систему електронний суд подав відзив по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 14 квітня 2026 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 складено протокол №0053 про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 15 квітня 2026 року о 08.25 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 , де з`ясувалося, що відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 не пройшов військово- лікарську комісію на визначення ступеню придатності до військової служби, оскільки має статус «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист). Даними діями порушив ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, тобто вчинив правопорушення передбачене за ч.3. ст.210-1 КУпАП. Також повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год 27.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: місто Кам`янець-Подільського, вул. Л.Українки, 53.

Громадянину ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України (право не свідчити проти себе) та ст. 268 КУпАП (права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), що підтверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення №0053, а також підписом особи, яка його склала. В поясненнях щодо змісту протоколу ОСОБА_1 вказав, що пояснення надасть додатково.

З копії постанови №0053 від 27 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 слідує, що 27.04.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складено стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , постанову з якої слідує, що 15 квітня 2026 року о 08.25 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 , де з`ясувалося, що відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 не пройшов військово- лікарську комісію на визначення ступеню придатності до військової служби, оскільки має статус «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист), чим допустив порушення правил військового обліку, та вчинив адміністративне порушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Копія постанови від 27.04.2026 №0053 ОСОБА_1 не отримував.

Відповідно до копії облікової карти до військового квитка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 серія НОМЕР_1 у графі відомості про медичний огляд зазначено, що 06.10.2008 року при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним до військової служби в мириний час, обмеджено придатний у воєнний час, згідно наказу МО України 1999 року №207.

Згідно військо-облікового документу Резерв+ №100320232632086500012 позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний в званні солдат в 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 постановою ВЛК визнаний придатний до військової служби, дата проходження військо лікарської комісії 15.04.2026 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1-4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Нормами абз. 3 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктами 68, 80 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560), передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами п. 69 Порядку № 560 резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналіз вищенаведених норм дає можливість дійти висновку, що відмова від проходження медичного огляду ВЛК суперечить чинному законодавству, а проходження медичного огляду ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (в подальшому Закон № 3621-IX від 21 березня 2024 року).

Зміни внесені, зокрема, до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене.

Відповідно до Закону України № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, оскільки таке поняття як «обмежена придатність» виключене із Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з «обмеженою придатністю», самостійно пройти повторний медичний огляд для визнання придатності до військової служби, з урахуванням внесення змін законодавства.

Отже, до 05 червня 2025 року громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби повинні були пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до облікової карти до військового квитка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 серія НОМЕР_1 у графі відомості про медичний огляд зазначено, що 06.10.2008 року при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним до військової служби в мириний час, обмеджено придатний у воєнний час, згідно наказу МО України 1999 року №207.

Отже, позивач, будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час, був зобов`язаний до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження військово-лікарської комісії шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025 року і пройшов медичний огляд до 05.06.2025 року, суду не надано.

Суд наголошує, що з набранням чинності вище вказаним Законом обов`язок щодо повторного проходження медичного огляду у термін до 05 червня 2025 року покладено на позивача.

Твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 не володів інформацією про те, що він має статус обмежено придатного, а тому самостійно не ініціював питання щодо проходження ВЛК, суд оцінює критично, оскільки не знання про відомості, що містяться у власному військово-обліковому документі, саме по собі не може свідчити про відсутність можливості реалізувати покладені на нього обов`язки, передбачені пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Окрім того, ВЛК позивач проходив 06.10.2008 року і така інформація занесена до облікової картки військовозобов`язаного, що виключає його необізнаність щодо власного статусу військовозобов`язаного.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вчинив дії з проходження військово-лікарської комісії лише 15.04.2026 року, що не заперечується його представником в судовому засідання.

Таким чином, дії ОСОБА_1 щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби в особливий період утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.

Позивач доказів поважності не проходження ним військово-лікарської комісії у терміни, визначені законом, суду не надав.

Щодо доводів представника позивача про сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності, то суд виходить із наступного.

Частиною 1 ст.38 КУпАП передбачено, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Разом із цим, ч. 1 ст. 38 КУпАП вказує, на виключення із загального правила: крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині 7 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Так, ч.7 ст.38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. На момент складання постанови (27.04.2026) термін в один рік з моменту граничної дати проходження ВЛК, визначеної Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX (з 06.06.2025 почався відлік строку) не сплив.

Судом встановлено, що датою виявлення відповідачем порушення є 15 квітня 2026 року, тобто дата, коли позивач ОСОБА_1 особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 і дата складання протоколу №0053. Після виявлення правопорушення 15 квітня 2026 року спірна постанова була винесена 27 квітня 2026 року.

З огляду на викладене, правопорушення вчинене ОСОБА_1 є триваючим, позивач пройшов повторний медичний огляд лише 15 квітня 2026 року, а тому його притягнуто до відповідальності правомірно, у строки, визначені ст. 38 КУпАП. Спірна постанова №0053 від 27 квітня 2026 винесена відповідачем з дотриманням приписів ст. 38 КУпАП, тобто протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення та в межах одного року з дня його вчинення.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.

Окрім того, ОСОБА_1 у позовній заяві просить поновити пропущений строк для звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що оскаржувану постанову від 27.04.2026 року №0053 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП він отримав лише 09.05.2026 року у відповідь на адвокатський запит. З огляду на викладене, суд вважає, що є підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаним позовом.

Керуючись, ст.ст.7, 9, 210-1, 247, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 132, 139, 229, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити пропущений строк для звернення до суду із адміністративним позовом.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ;

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 .

Суддя І.О. Пилипенко