Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №608/1380/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Справа № 608/1380/26

Номер провадження2-а/608/113/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.

представника позивача Волинця С. А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи Чортківського відділу ДВС у Чортківському районі про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві посилався на те, що до нього згідно оскаржуваної постанови № 496 від 02.03.2026 року застосовано заходи адміністративного впливу у вигляду штрафу 17000,00 грн. за порушення правил військового обліку (не проходження медичного догляду). Так, 28.02.2026 року ОСОБА_1 було доставлено органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та зауважено на проходження військово-лікарської комісії. Пройшовши ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач був відпущений черговим. При цьому, будь-яких пояснень він не надавав і таких від нього не вимагали, про складену постанову стосовно порушення правил військового обліку нічого не відав, а дізнався випадково з обставин виконавчого провадження на початку травня 2026 року.

З оскаржуваною постановою ОСОБА_1 не згоден та вважає її незаконною, оскільки вона винесена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, тобто відносно особи, в діях якої відсутній склад адміністративного правопорушення і при її винесенні не було враховано пояснення з приводу обставин, викладених у фабулі обвинувачення, які не відповідають дійсності, внаслідок чого його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не були дотримані вимоги ст. 278 КУпАП щодо необхідності вирішення питань - чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Отже, зазначене є істотним порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та має наслідком порушення права особи на захист від зрозумілого і конкретного обвинувачення, що в сукупності з іншими наведеними вище порушеннями порядку оповіщення його як військовозобов`язаного про виклик для уточнення персональних даних. Крім цього, при розгляді справи та при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не дотримано процесуальних вимог притягнення до адміністративної відповідальності, при описі обставин і кваліфікації дій немає посилання на докази, які підтверджують його винуватість у неприбутті до органу ТЦК та СП, а лише посилання на доставлення (примусове) органами Національної поліції, що не підтверджує факт належного оповіщення його про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не входить до об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню. Позивач не зміг надати пояснення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова у його присутності не виносилася, відтак позбавило його права на захист. Окрім того, не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що категорично заперечує проти позову. Частиною 3 статті 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК. Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність. Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. З викладених норм законодавства випливає, що військовозобов`язані повинні уточнити свої військово-облікові дані, в тому числі дані про медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, самостійно, без жодних нагадувань, викликів чи спрямувань від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як видно з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач не проходив медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби до 28.02.2026. Зокрема, також і Позивачем не надано відомостей про проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військового обліку. Під час винесення оскаржуваної постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП Відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постанова відповідає вимогам ст. 251, 278, 279, 280, 283 КУпАП, є правомірною та відсутні підстави для її скасування. Позивач допустив порушив правила військового обліку, а саме, всупереч норм чинного законодавства не уточнив свої персональні дані шляхом проходження ВЛК для встановлення ступеня придатності до військової служби від початку виникнення такого обов`язку до досягнення ним граничного віку перебування на військовому обліку. Відповідно до обставин справи, позивач, будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проходив медичний огляд з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, не користувався відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації, не був особою з інвалідністю. Таким чином, ним було допущено порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про що складено протокол від 28 лютого 2026 року № 165. Позивача було належним чином проінформовано про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постанова про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 № 496 була винесена в межах повноважень Відповідача та на законних підставах і скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Волинець С. А. позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві на позов заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 02 березня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 496 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.

Із постанови вбачається, що 28.02.2026 року біля 15-25 год. громадянин ОСОБА_1 був доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення персональних даних. Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та являється порушником військового обліку, так як не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

За правилами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

В цьому ж Законі визначено поняття: особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України» Закони України «Про Збройні Сили України», Закони України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Крім того, в абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Таким чином, у громадян України, у тому числі у військовозобов`язаних, яким є позивач, існує обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов`язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024р. (далі Порядок).

Частиною ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008р. чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному прослідувати до районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, визначено, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

З викладених норм законодавства випливає, що військовозобов`язані повинні уточнити свої військово-облікові дані, в тому числі дані про медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, самостійно, без жодних нагадувань, викликів чи спрямувань від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як видно з відомостей в ЄДРПВР, ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо поважності причини непроходження медичного огляду.

Із змісту Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (зі змінами), видно, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів(кандидатів у резервісти). Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Тобто, обов`язок військовозобов`язаного самостійно звертатись до ТЦК та СП з метою направлення його для проходження повторного медичного огляду з метою встановлення змін у ступені придатності до військової служби, або ж обов`язок відповідного ТЦК та СП викликати військовозобов`язаного шляхом надсилання повістки для направлення його для проходження медичного огляду, виникає виходячи з результату медичного огляду, що мав бути пройденим військовозобов`язаним протягом 60 днів з набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, тобто обов`язку уточнити свої облікові дані (в тому числі ступінь придатності до військової служби) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Позивач вказує суду, що не зміг надати пояснення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова у його присутності не виносилася.

Проте такі його твердження спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких вони повідомляють, що 28.02.2026 ОСОБА_1 дійсно перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому повідомлено про вчинення адміністративного правопорушення – не проходження ВЛК. Протокол № 165 від 28.02.2026 року було складено у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від підписів та пояснень відмовився, від отримання копії протоколу також відмовився.

Тому суд погоджується з думкою представника відповідача про відсутність порушення прав ОСОБА_1 внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення без його участі.

Щодо дотримання вимог процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає, що постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 496 від 02 березня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно за ч. 3 ст. 210 КУпАП, є правомірною та не підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність належного оповіщення його про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (на ВЛК), оскільки відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, позивач зобов`язаний самостійно дотримуватись правил військового обліку, в тому числі оновлювати свої персональні дані в терміни встановлені законом.

Аналогічні висновки викладені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 26.03.2026 у справі № 595/84/26, від 27.01.2026 у справі № 608/2491/25.

Відповідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає, що постанова № 496 від 02.03.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП є правомірною, такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Так, ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 162, 205, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи Чортківського відділу ДВС у Чортківському районі про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного судового рішення – 15 червня 2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1380/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець

Копію рішення видано "____" ______________ 2026 року.

Секретар: