Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №607/8184/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №607/8184/26

Суддя: Воробель Н. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 Справа №607/8184/26 Провадження №3/607/2828/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , не навчається, працює неофіційно, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 51, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

16.03.2026 приблизно о 12:44 ОСОБА_1 таємно, шляхом вільного доступу, з магазину «Рукавичка», що в м. Тернополі, вул. Миру, 7, викрав сидр яблуко, 0,5 л, 2 шт., на загальну вартість 99 грн 80 коп без ПДВ.

Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу поліції, яка склала протокол, кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Окрім цього, 03.04.2026 приблизно о 06:00 неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Тернополі, вул. Кривоноса, 2б, в магазині «Сільпо» наніс удари по вікну магазину, внаслідок чого його було пошкоджено, чим своїми діями порушив громадський порядок і спокій громадян.

Окрім цього, 02.04.2026 приблизно о 22:20 неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці по вул. Торговиця, 15А в м. Тернополі, з хуліганських мотивів та з метою порушення громадського порядку і спокою громадян, зухвало жбурнув пляшкою по склопакету вікна магазину «Сільпо», внаслідок чого завдав його пошкодження, а саме розбив, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство.

Окрім цього, 02.04.2026 приблизно о 19:57 неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Аврора» в м. Тернополі по вул. Руська, 51, таємно викрав з полиці магазину товарно-матеріальні цінності, а саме навушники бездротові ТМ «Cyboo» кольорові в кількості 1 шт., за ціною 207 грн 50 коп без ПДВ, та колонку портативну ТМ «Cyboo» в кількості 1 шт., за ціною 249 грн 17 коп без ПДВ, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 456 грн 67 коп без ПДВ, чим своїми діями вчинив дрібне викрадення чужого майна.

Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу поліції, яка склала протокол, кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Окрім цього, 02.03.2026 приблизно о 09:53 неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Сімі», що за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 18А, таємно викрав з полиці товари, а саме сік томатний 0,5 л ТМ «Біола» в кількості 1 шт., вартістю 22 грн 46 коп без ПДВ, та чипси ТМ «Лейс Макс» в кількості 1 шт., вартістю 50 грн 10 коп без ПДВ, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 72 грн 56 коп без ПДВ та вчинив дрібне викрадення чужого майна.

Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу поліції, яка склала протокол, кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають п`ять справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 51, ст. 173 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , у присутності свого законного представника ОСОБА_2 , підтвердив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушень за всіма епізодами, окрім епізоду від 02.04.2026 за фактом дрібного хуліганства, визнав за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення. Запевнив, що більше такого не вчинятиме. Шкодує про вчинене.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколах про адміністративні правопорушення від 06.04.2026 серії ВАД №783415, серії ВАД №783260, серії ВАД №783472, серії ВАД №783471, серії ВАД №783474; копіями рапортів, які зареєстровані 17.03.2026, 03.04.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №№ 13379, 16139, 16141; заявою керуючої магазину «Рукавичка» ОСОБА_3 від 17.03.2026 про притягнення до відповідальності; довідкою керуючої магазину «Рукавичка» ОСОБА_3 від 17.03.2026 про вартість товару; фототаблицями; поясненнями ОСОБА_1 від 06.04.2026; копією заяви ОСОБА_4 від 03.04.2026 про притягнення до відповідальності; копією пояснень ОСОБА_4 від 03.04.2026; рапортами т.в.о. інспектора СЮП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області О. Павлів від 06.04.2026; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску; рапортами ст. інспектора СЮП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області І. Стефановської від 06.04.2026; заявою ОСОБА_5 про притягнення до відповідальності; поясненнями ОСОБА_5 від 03.04.2026; поясненнями ОСОБА_6 від 03.04.2026; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.2026; копією попереднього переліку товарів магазину А-857 від 02.04.2026; копією пояснень ОСОБА_7 від 06.04.2026; копією заяви директора ТОВ «Клевер Сторс» Д. Терешковича про притягнення до відповідальності; актом інвентаризації (ревізії) магазину №4139 від 02.03.2026.

Водночас суд звертає увагу, що частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 51 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

У протоколах про адміністративні правопорушення від 06.04.2026 серії ВАД №783415, серії ВАД №783471, серії ВАД №783474 зазначено, що ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності, відтак його дії посадовою особою органу поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП, як повторне протягом року вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

На підтвердження зазначеної обставини до матеріалів адміністративної справи долучено копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2025 у справі №607/22306/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та застосовано до нього захід впливу у виді попередження.

Однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт піддання ОСОБА_1 адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 51 КУпАП. Зокрема, долучена до справи постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2025 у справі №607/22306/25 свідчить лише про застосування до ОСОБА_1 заходу впливу у виді попередження, який за своєю правовою природою не є адміністративним стягненням, а тому не підтверджує наявності кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За цих обставин, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 51 КУпАП на ч. 1 ст. 51 КУпАП.

На переконання суду, зміна правової кваліфікації дій ОСОБА_1 з метою ухвалення справедливого рішення за нормою, яка передбачає менш суворе адміністративне стягнення, покращує становище правопорушника, а тому не є порушенням права ОСОБА_1 на захист та не суперечить визначеному Конституцією України принципу верховенства права.

Крім того, згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 51, 173 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Тобто наведена норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом установлено, що правопорушник ОСОБА_1 перебуває у віці, коли відбувається активне формування правосвідомості, поваги до закону, розуміння змісту юридичної відповідальності та принципу невідворотності покарання. Саме у цей період належна правова реакція держави має істотне виховне та превентивне значення.

Суд враховує, що вчинені ОСОБА_1 правопорушення посягають як на право власності, так і на громадський порядок і спокій громадян. Вчинення дрібних викрадень чужого майна та дій, пов`язаних із пошкодженням майна в громадських місцях, свідчить про зневажливе ставлення до вимог закону та загальноприйнятих правил поведінки у суспільстві. З огляду на це, належна правова оцінка таких дій має важливе виховне та превентивне значення.

Оцінивши характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпечності, а також дані про особу правопорушника, суд доходить висновку, що застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, не забезпечить досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної законом, і не буде достатнім та дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у майбутньому.

Водночас суд бере до уваги, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2025 ОСОБА_1 вже було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та застосовано до нього захід впливу у виді попередження. Однак застосування зазначеного заходу не досягло своєї виховної та превентивної мети, оскільки після цього ОСОБА_1 знову вчинив низку адміністративних правопорушень, які є предметом розгляду у цій справі.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Таким чином, керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, тобто дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, - дрібне хуліганство, тобто дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а тому його слід притягнути до відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто передбаченої ст. 173 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, зокрема вчинені ОСОБА_1 правопорушення посягають на право власності та громадський порядок, а також те, що протягом нетривалого часу ним було вчинено декілька адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинені правопорушення – щире розкаяння винного, вчинення правопорушення неповнолітнім, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк сорок годин, які відповідатимуть меті адміністративного стягнення, визначеній ст. 23 КУпАП, оскільки сприятимуть вихованню у правопорушника поваги до закону та правил співжиття, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

Більш м`яке адміністративне стягнення не забезпечить належного виховного впливу з огляду на кількість вчинених правопорушень та відсутність у неповнолітнього постійного заробітку, тоді як більш суворі адміністративні стягнення будуть надмірними.

При цьому суд враховує, що положення статті 30-1 КУпАП не містять заборони щодо застосування громадських робіт до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, а відтак не перешкоджає призначенню такого виду адміністративного стягнення.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 30-1, 33, 36, 40-1, 51, 173, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51, ст. 173 КУпАП: справа № 607/8184/26, провадження № 3/607/2828/2026; справа № 607/8225/26, провадження № 3/607/2860/2026; справа № 607/8227/26, провадження № 3/607/2861/2026; справа № 607/8228/26, провадження № 3/607/2862/2026; справа № 607/8230/26, провадження № 3/607/2864/2026, в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – № 607/8184/26, провадження № 3/607/2828/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51, ст. 173 КУпАП, та накласти на нього відповідно до ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua