Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №599/838/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/838/26

Номер провадження 2/599/564/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В.Г. за участю секретаря судового засідання Грицай О. П., розглянувши в м. Зборові в приміщенні Зборівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання в навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн щомісячно, з дня подачі позову до суду на період її навчання. В обґрунтування позову посилається на те, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 15 листопада 2011 року у Нікопольському міськрайонному управлінні юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №775, який розірвано рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2017 року. Рішенням Зборівського районного суду від 09 грудня 2022 року з ОСОБА_4 стягнуто аліменти в користь матері ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття. 01 вересня 2024 року позивач поступила до Зборівського фахового коледжу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя на перший курс денної форми навчання. Строк навчання з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року. Під час навчання вона несе певні матеріальні витрати: на харчування, придбання засобів особистої гігієни, книжок, канцелярського приладдя, на проїзд. Всі витрати на її навчання несе її матір. Їм не вистачає коштів для того, щоб забезпечити їй всі необхідні потреби на навчання, тому змушена звернутися в суд з вимогами про стягнення аліментів на період свого навчання.

Позивач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Відповідач подав заяву, в якій позовні вимоги визнає, просить їх задовольнити, а також просить справу слухати без його участі.

Суд, в силу п.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1293 від 14 грудня 2007 року.

Батьки позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 15 листопада 2011 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 22 травня 2017 року рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області в цивільній справі 599/514/17.

Згідно довідки №50 від 19 травня 2026 року, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Зборівський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя» про те, що ОСОБА_1 навчається в даному коледжі на денній формі навчання з 01 вересня 2024 року і повинна навчатися по 30 червня 2028 року.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Окрім того, позивачка зазначає, що під час навчання її матір несе певні матеріальні витрати: на харчування, придбання засобів особистої гігієни, книжок, канцелярського приладдя, на проїзд.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Отже, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Тобто, обов`язок утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожен з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 753/20347/20 наголосив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3, від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що в зв`язку з навчанням повнолітня дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як матір позивачки, так і її батько - відповідач у справі.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує такої допомоги, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про доходи, які отримує відповідач.

Водночас, визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги і згідний з їх розміром.

На підставі зазначеного вище, враховуючи потреби позивачки в матеріальному забезпеченні в зв`язку з навчанням, а також те, що відповідач визнав позов та згідний із розміром аліментів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути на користь позивача аліменти на її утримання на період навчання в твердій грошовій сумі 4000,00 грн щомісячно та не менше 50% мінімальної суми аліментів для дітей віком від 18 до 23 років до досягнення нею 23-х років, за умови, що вона буде продовжувати навчатися.

Разом із тим, відповідно до приписів статей 192, 201 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст. 182, 199-201 СК України та керуючись ст. 12, 13, 81, 206, 263-265, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання в розмірі 4000,00 грн до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчатися та не менше 50% мінімальної суми аліментів для дітей віком від 18 до 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В.Г. Чорна