Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №443/1876/25 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1876/25

Провадження №2/443/118/26

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

15 червня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від батька без позбавлення його батьківських прав,

встановив:

Суть справи.

У провадженні Жидачівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа №443/1876/25 за позовом Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від батька без позбавлення його батьківських прав.

Рішенням суду від 11.06.2026 позов задоволено повністю та відібрано дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав. Дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передано органу опіки та піклування Жидачівської міської ради для їх подальшого влаштування. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 грн 20 коп.

Водночас, у цьому судовому рішенні судом вирішено питання про стягнення судових витрат з відповідача не у повному (меншому) розмірі, аніж визначено Законом України «Про судовий збір».

З огляду на питання, яке вирішується судом, приписи частини 2 статті 247 ЦПК України та частини 3 статті 270 ЦПК України, судом проведено судове засідання без повідомлення учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позиція суду.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи №443/1876/25, доходить висновку, що у справі підлягає ухваленню додаткове рішення виходячи з такого.

Норми права, які застосував суд.

Нормою абзацу 2 частини 3 статті 259 ЦПК України встановлено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 270 ЦПК України).

Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків при ухваленні додаткового рішення.

Суд зауважує, що у рішенні Жидачівського районного суду Львівської області від 11.06.2026 судом вирішено питання розподілу судових витрат, а саме: покладено на відповідача сплату судового збору на користь держави у розмірі 1 331,20 грн, який є меншим від встановленого ЗУ «Про судовий збір» розміру на час подання юридичною особою відповідного позову немайнового характеру – 3 028,00 грн.

За наведених обставин суд вважає, що це питання слід вирішити шляхом постановлення у справі додаткового рішення.

Враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України та з огляду на те, що позов задоволено повністю, позивач від сплати судового збору звільнений, а з відповідача рішенням суду стягнено лише частину судового збору у розмірі 1 331,20 грн з необхідної суми у розмірі 3 028,00 грн, тому з відповідача слід достягнути розмір судового забору у сумі 1 696,80 грн грн.

Керуючись статтями 137, 141, 258, 259, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Ухвалити у справі № 443/1876/25 за позовом органу опіки та піклування Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей від батька без позбавлення його батьківських прав додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 696,80 (одна тисяча шістсот дев`яносто шість) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 15 червня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів