Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №441/848/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/848/26 2/441/841/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12.06.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

адвокат Онищук В.В. в інтересах ОСОБА_1 , 15.04.2026 звернувся в суд із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 мотивуючи тим, що шлюб між сторонами зареєстрований 04.11.2024 Консульством України в Дубаї, актовий запис № 24, у шлюбі дітей не мають, що сімейні відносини з відповідачкою не склалися через відсутність між ними взаєморозуміння, різні погляди на шлюб, сім`ю та сімейні цінності, як наслідок разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують та не ведуть спільного господарства, за таких обставин позивач втратив до ОСОБА_2 почуття поваги і любові, збереження шлюбу та примирення є неможливим та суперечить його інтересам. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 20.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 10).

Представник позивача ОСОБА_3 у заяві від 04.06.2026 позов підтримав, просив про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 (а.с. 16).

Представник відповідачки ОСОБА_4 у заяві від 12.06.2026 позов визнав, просив про розгляд справи за відсутності сторони відповідачки та розподіл судових витрат згідно норм ч. 1 ст. 142 ЦПК України (а.с. 19).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяви, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За положеннями ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24, ч. 3 і ч. 4 ст. 56, ч. 2 ст. 112 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі.

Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Із змісту заяви від 15.04.2026, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували 04.11.2024 шлюб у Консульстві України в Дубаї, актовий запис № 24, у шлюбі дітей не мають, сторони з часу подання позову до суду разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують та не ведуть спільного господарства, причиною розпаду сім`ї є різні погляди на шлюб та сім`ю.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Представник позивачки ОСОБА_3 у заяві від 04.06.2026 просить про розірвання шлюбу.

Представник відповідачки ОСОБА_4 у заяві від 12.06.2026 позов визнав.

З огляду на вищеозначені обставини та інші фактичні взаємини подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що подальше вжиття будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 СК України, є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства, що має важливе значення, шлюб носить формальний характер, подружні відносини між сторонами припинено остаточно, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, оскільки відповідачка визнала позов ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», є підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 89, 141, 142, 209, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 24, 56, 111, 112 СК України, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_2 ) зареєстрований 04 листопада 2024 року у Консульстві України в Дубаї, актовий запис № 24.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно квитанції №1188-5789-2259-9329 від 15.04.2026, що становить 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер