Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №438/1034/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1034/26

Провадження № 1-кп/438/94/2026

В И Р О К

іменем України

15 червня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142100000043, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2026, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хмельницький, Хмельницької області, громадянина України, непрацевлаштованого, з повною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, не депутата, не адвоката, військовозобов`язаного, раніше судимого 08.12.2023 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, яке не відбув,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

встановив:

05 червня 2026 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку №31 на вулиці Коваліва у місті Бориславі, Львівської області, на ґрунті особистих неприязних стосунків вступив у словесну суперечку із своїм знайомим ОСОБА_4 , в ході якої вирішив умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншій особі, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 та перебуваючи навпроти наніс останньому один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя зліва в результаті чого, заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівої очниці, який по ступеню тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, що встановлені досудовим розслідуванням, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які також ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що свідчать додані до обвинувального акта їхні письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта при його направленні до суду додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, обмежившись у відповідності до вимог частини 2 статті 382 КПК України зазначенням у вироку встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю. Діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, мало місце. Дане діяння містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та кваліфікується судом як умисне легке тілесно ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а ще має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Вивченням матеріалів щодо особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 є непрацюючим, неодруженим, не має утриманців, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога. Обвинувачений раніше судимий, покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн, призначене вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, він не відбув. Крім цього, вироком Бориславського міського суду Львівської області від 06 березня 2026 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, які обвинувачений відбув повністю.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе призначити необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання у виді громадських робіт у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки, зважаючи на особу обвинуваченого, інші види покарань до нього застосувати неможливо або недоречно.

Оскільки після постановлення вироку, покарання за яким обвинувачений не відбув, ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення то, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у вигляді штрафу за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід не обирався, процесуальні витрати відсутні, речових доказів немає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд –

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хмельницький, Хмельницької області, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до даного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2023, що становить 17 000 гривень, та призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин та штрафу в розмірі 17 000 гривень.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн виконувати самостійно.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_6