Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №335/5902/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 335/5902/26 3/335/1259/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Запорізького районного управління поліції в Запорізькій області ГУНП Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 виданий органом 2318 від 14.01.2020, рнокпп НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є виконуючою обов`язків директора ЗП(ПТ)О «Запорізький ПКГРБ», тел.0983240998,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №785390 від 21.05.2026 встановлено, що гр. ОСОБА_1 в період часу з 01.04.2026 по 21.05.2026, перебуваючи за адресою мешкання, будучи в.о. директора ЗП(ПТ)О «Запорізький ПКГРБ» та законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має статус дитини позбавленої батьківського піклування та проживає у гуртожитку вищевказаного закладу освіти, неналежно виконувала обов`язки щодо здійснення належного нагляду, контролю та виховного впливу відносно підлеглої, а саме ОСОБА_2 , яка систематично порушує встановлені правила проживання у гуртожитку, самовільно залишає місце проживання, неодноразово знаходячись в різних місцях з невідомими особами, що свідчить про неналежне забезпечення контролю та виховання дитини. Своїм діянням гр. ОСОБА_1 порушила ч.1 ст. 249 СК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала повністю, підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначила, що дійсно вона з 05.02.2026 перебуває на посаді в.о. директора ЗП(ПТ)О «Запорізький професійний коледж готельно-ресторанного бізнесу». В цьому закладі навчається неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування і знаходиться під опікою зазначеного навчального закладу. Вона як в.о. директора навчального закладу є законним представником дітей, які проходять навчання та несе персональну відповідальність за їх життя, здоров`я, моральний, фізичний та психологічний розвиток. Після того як вона приступила до своїх обов`язків, зважуючи на те, що м. Запоріжжя є прифронтовим, враховуючи на реалії наявною загрози обстрілів та інших загроз, нею були змінені правила проживання у гуртожитку навчального закладу, зокрема заборонено залишати його з ночівлею в інших місцях поза гуртожитком. Наразі вихованці повинні повертатися до гуртожитку до 22.00 год. та знаходитись у ньому в нічний час до наступного ранку. Гуртожиток обладнаний бомбосховищем. Їй відомо, що неповнолітня ОСОБА_2 неодноразово залишала гуртожиток та не поверталася до нього. Через зазначені обставини чергові повідомляли поліцію про відсутність дитини за місцем її проживання. ОСОБА_2 перебуває на обліку в поліції, в неї є ювенальний інспектор. На контакт неповнолітня не виходить, ігнорує будь-які звернення до неї, порушує режим проживання у гуртожитку, часто знаходиться у невідомих їй місцях, пояснює, що в неї є хлопець та особи, які бажають оформити над нею опіку. Наразі ОСОБА_2 повідомила, що хоче перевестись в інший навчальний заклад. Для цього було утворено комісію щоб вирішити питання щодо подальшого навчання ОСОБА_2 та зміни опікуна. Зі свого боку вона намагалася налагодити контакт з дитиною, проводила з нею роз`яснювальну роботу, повідомляла про те, що вона несе за неї відповідальність, вказувала на те, що гуртожиток за наявності бомбосховища є безпечнішим місцем, ніж інші місця поза його межами, але ОСОБА_3 не прислухалася до неї та продовжувала порушувати умови проживання та навчання.

Також в судовому засідання була заслухана неповнолітня ОСОБА_2 , яка пояснила, що їй не комфортно проживати у гуртожитку, її обмежують у вільному переміщенні по місту, зобов`язують знаходиться вночі у себе в кімнаті. Разом з цим, вона знайшла свого біологічного батька та іноді ночує у нього в Шевченківському районі міста Запоріжжя. Також в неї є хлопець, у якого вона також іноді залишається з ночівлею. Про своє місце перебування вона не повідомляє адміністрацію навчального закладу, телефон вимикає. Їй не подобається професія, яку вона здобуває, хоче навчатися на автослюсаря, а не кухара. Хоче змінити навчальний заклад. На цей час, сім`я її знайомих збирає документи для оформлення над нею опіки. Будь-яких інших причин, зокрема фізичного чи психологічного тиску на неї, які б змушували її залишати місце навчання та проживання у гуртожитку, немає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Провина ОСОБА_1 , крім її пояснень в судовому засіданні, також підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом серії ВАД № 785390 складеного 21.05.2026 інспектором СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Заславець К.А.; рапортом від 15.05.2026; інформаційною довідкою інспектора СЮП ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Заславця К.А.; поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 21.05.2026; заявою ОСОБА_2 ; довідкою департаменту освіти та науки від 16.02.2026 № 03.1 -17/238; копією паспорту громадянки України ОСОБА_2 № НОМЕР_3 виданого органом 2316 від 08.03.2024, рапортом щодо зникнення особи від 21.05.2026 за заявою ОСОБА_5 ; поясненнями ОСОБА_5 від 01.04.2026; рапортом від 09.04.2026; поясненнями ОСОБА_2 від 14.04.2026, 12.04.2026 та від 14.04.2026; розпискою чергової гуртожитку ОСОБА_6 від 13.04.2026 про отримання неповнолітньої ОСОБА_2 від працівників поліції; рапортом зникнення особи від 12.04.2026; рапортом зникнення особи від 16.04.2026, поясненнями ОСОБА_7 від 16.04.2026; рапортом зникнення особи від 25.04.2026, поясненнями ОСОБА_2 від 28.04.2026;, заявою ОСОБА_5 від 26.04.2026, фотоматеріалами.

Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Водночас, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд враховує вимоги ст. ст.23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується право застосовуючим органом (посадовою особою).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують її відповідальність, та те, що адміністративне правопорушення не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам, прийняття з боку порушника заходів щодо усунення подальшої протиправної поведінки та негативних наслідків правопорушення, пояснення та поведінку самої неповнолітньої ОСОБА_2 , суддя приходить до висновку про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Враховуючи застосування судом положень ст. 22 КУпАП та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 22, 33-35, ч. 1 ст.184, ст. 280, ч. 2 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП у зв`язку з малозначністю адміністративного правопорушення та оголосити їй усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя: О.О. Романько