Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №420/32538/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32538/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа Пенсійний фонд України, у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення №965050112980 від 17.07.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та нарахувати виплату допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 ,

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити поновлення, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 31.03.2023 року по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,

3. Здійснити перерахунок недоотриманої пенсії з 31.03.2023 року по дату смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає що вона є онукою померлого ОСОБА_2 . Позивач звернулася до нотаріуса щодо отримання недоотриманої пенсії дідуся за період з 01.05.2022 року по 20.11.2024 року. На запит нотаріуса Відповідач надав довідку, що дідусь мав право на отримання пенсії в розмірі 76 165,55 гривень за період з 01.05.2022 року по 31.03.2023 року. Відповідно до Рішення № 965050112980 від 17.07.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.04.2023 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців підряд. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, було прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Позивач звертає увагу суду на те, що її дідусь пройшов процедуру встановлення особи територіальним органом Пенсійного фонду України шляхом відеоконференцзв`язку, передбачену Порядком встановлення особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та інших соціальних виплат, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-2, що підтверджується Рішенням про встановлення особи від 04.04.2024 № 93739.

Позивач вважає, що дідусь мав право на поновлення виплати пенсії після такої ідентифікації, у зв`язку із чим вимоги про зобов`язання здійснити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_2 , здійснити перерахунок недоотриманої пенсії з 31.03.2023 по 20.11.2024 (дату смерті), та виплату допомоги на поховання є обгрунтованими.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову зазначаючи про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні як особа якій призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“ до 20.11.2024, оскільки згідно зі свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каховка Херсонської області. Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 суми пенсії у період з травня 2022 по березень 2023 нараховувались для виплати з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 “Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану”, але не були отримані пенсіонером. За матеріалами електронної пенсійної справи 965050112980 виплата пенсії ОСОБА_2 припинена з 01.04.2023 відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Відповідно до заяви 14.03.2024 в ході відеоконференції особу ОСОБА_2 встановлено (Рішення про встановлення особи № 93739 Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 04.04.2024). По зверненню від 04.04.2024 за № 812 проведено перерахунок “поновлення виплати (стаття 46)”. Водночас, ОСОБА_2 з 01.05.2024 по 31.10.2024 не надав заяву про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок в банку (не було надано реквізити рахунку для виплати пенсії через банк) згідно з Порядком № 1596, у зв`язку з чим, було припинено виплату пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058. Крім того, ОСОБА_2 не повідомляв про неодержання ним пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.

Відповідач вказує на те, що після припинення виплати пенсії ОСОБА_2 із заявою про поновлення виплати пенсії та повідомленням про одержання / неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку - не звертався, підстави для розрахунку недоотриманої пенсії по місяць смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) – відсутні.

Окрім того відповідач зазначає, що особливість пенсійних відносин полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов`язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям. У період з травня 2022 року по березень 2023 року ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства здійснювалось нарахування пенсії, яку пенсіонер не отримав. Головним управлінням на запит приватного нотаріуса Вікторії Гарської надана довідка про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 від 09.07.2025 № 2100-0402- 8/26918. Враховуючи положення статті 52 Закону № 1058 недоотримані суми пенсії, які були нараховані за життя пенсіонера, підлягають виплаті визначеному нотаріусом спадкоємцю.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, у якій позивач додатково до раніше наданих пояснень наголошує на тому, що ненадання заяви про виплату пенсії на поточний рахунок в уповноваженому банку не є підставою для припинення нарахування пенсії. Перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV. Відсутність заяви про банківський рахунок у цьому переліку відсутня.

Позивач вважає, що після ідентифікації 04.04.2024 виплата пенсії мала бути поновлена (ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV). Якщо кошти не були перераховані через відсутність банківського рахунку, це може свідчити лише про технічну неможливість виплати, але не про відсутність права на отримання нарахованих сум. Пенсійний орган зобов`язаний нарахувати пенсію, якщо особа має на неї право. На думку позивача, недоотримана пенсія за період з 01.04.2023 по 20.11.2024 (дата смерті) має бути нарахована.

Всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як особа якій призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“.

04.04.2024 Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області було прийнято рішення про встановлення особи №93739, згідно якого за заявою ОСОБА_2 за результатами проведеного відеоконференцзв`язку та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені питання особу ОСОБА_2 встановлено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть для отримання допомоги на поховання №00051603696 від 04.06.2025.

06.06.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про виплату допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 . До заяви позивач надала наступні документи: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання; картку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 ; довідку про відкритий рахунок в банку

Рішенням №965050112980 від 17.07.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті допомоги на поховання, у якому зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.04.2023, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Вказане рішення було оскаржене позивачем до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду скарги начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ОСОБА_3 12.09.2025 було прийнято рішення №15, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , а Рішення від 17.07.2025 № 965050112980 про відмову у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 залишено без змін.

У рішенні №15 від 12.09.2025 зазначено, що відповідно до заяви 14.03.2024 в ході відеоконференції особу ОСОБА_2 встановлено (Рішення про встановлення особи № 93739 Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 04.04.2024). По зверненню від 04.04.2024 за № 812 проведено перерахунок “поновлення виплати (ст,46)”. ОСОБА_2 з 01.05.2024 по 31.10.2024 не надав заяву про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок в банку згідно з Порядком №1596, тому було припинено виплату пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058. Після припинення виплати пенсії ОСОБА_2 із заявою про поновлення виплати пенсії та повідомленням про одержання / неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку не звертався. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Також, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою щодо зарахування періоду з 01.04.2023 по30.11.2024 до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Листом від 21.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивача, що пенсія гр. ОСОБА_2 в період з травня 2022 року по березень 2023 року нараховувались для виплати з урахуванням положень постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 "Про особовості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану", але кошти не були отримані. Виплату пенсії гр. ОСОБА_2 припинено з 01.04.2023 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Після припинення виплати пенсій з заявою про виплату пенсії та повідомленням про одержання/ неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерацій гр. ОСОБА_4 у встановленому порядку не звертався. Враховуючи зазначене, у зв`язку з неподанням гр. ОСОБА_2 заяви про виплату пенсії та інформації відповідно до пункту 14-4 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону, до виплати визначеному нотаріусом спадкоємцю підлягає лише недоотримана сума пенсії за період 1 червня 2022 року по березень 2023 року, яку пенсіонер не отримав за життя.

Не погодившись із відмовою відповідача у виплаті допомоги на поховання та вважаючи наявним у відповідача обов`язок здійснити нарахування пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 31.03.2023 по 20.11.2024, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1,2 ст. 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

За правилами, встановленим статтею 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про включення до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 пенсійних виплат за період з 01.04.2023 по 30.11.2024, а відтак позивач мала намір реалізувати своє право на недоотримані спадкодавцем за життя суми пенсії в порядку спадкування.

Відповідно до статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсії, заробітної плати або інших виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

У питанні застосування наведених положень Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 сформувала наступний правовий висновок: «Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).

Верховний Суд у вирішенні питання правонаступництва у постанові від 25.04.2023 справі № 420/4447/20 дійшов висновку, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися неотриманими у зв`язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили за життя позивача.

Також Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.08.2021 у справі №640/20298/19, пославшись у свою чергу на постанову ВС КАС від 24 травня 2018 року у справі №2а-7560/11 зазначив наступне: «…право на отримання заборгованості з пенсії правонаступник має у випадку, якщо пенсія була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, однак не отримана померлим». Таким чином, спадкоємці, згідно з положеннями статті 1227 ЦК України, мають право на отримання лише нарахованої пенсії спадкодавця.

Схожі правові висновки наведені також в постановах КАС ВС від 27.11.2025 у справі №160/32584/23, від 05.03.2025 у справі №640/20833/20, від 12.08.2021 у справі №640/20298/19.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, з травня 2022 року по березень 2023 року пенсія ОСОБА_2 нараховувались для виплати, але кошти не були отримані. Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01.04.2023 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Надалі, відповідно до заяви пенсіонера ОСОБА_2 від 14.03.2024 в ході відеоконференції його особу встановлено, що підтверджується Рішенням про встановлення особи № 93739 Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 04.04.2024, а також проведено перерахунок “поновлення виплати пенсії (ст. 46)”.

Втім, нарахування та виплату пенсії було знову припинено з 01.05.2024 у зв`язку із ненаданням пенсіонером заяви про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок в банку згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596.

Відтак, на момент смерті пенсіонера ОСОБА_2 була нарахована та належала йому, але не була отримана, пенсія за період з 01.05.2022 по 31.03.2023. За інші періоди до дня його смерті – до 20.11.2024 пенсія нарахована не була. Іншого судом не встановлено.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 посилається на те, що дідусь мав право на нарахування та виплату пенсії з моменту встановлення його особи за рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області №93739 від 04.04.2024, та пенсійний орган зобов`язаний нарахувати пенсію за період з 01.04.2023 по 20.11.2024 (дата смерті).

Втім суд зауважує, що аналіз зазначених статей 1218, 1219, 1227 ЦК України вказує на те, що до складу спадщини не входить право на отримання пенсії, оскільки таке безпосередньо пов`язане з особою пенсіонера, відтак після його смерті право на її отримання припиняється і не може бути передане іншим особам, в т.ч. його спадкоємцям.

Спір у даній справі виник у зв`язку протиправними, на думку позивача, діями пенсійного органу, щодо ненарахування та невиплати пенсії померлому дідусю позивача у період з 01.04.2023 по 20.11.2024, тобто пов`язаний із реалізацією пенсіонером (спадкодавцем) права на пенсію, яке нерозривно пов`язано з його особою та яке не було ним реалізоване за життя.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити поновлення, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 31.03.2023 року по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також здійснити перерахунок недоотриманої пенсії з 31.03.2023 року по дату смерті ОСОБА_2 є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати виплату допомоги на поховання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно ст.53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі -Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008р. №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008р. за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про виплату допомоги на поховання її діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, до заяви позивач надала наступні документи: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання; картку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 ; довідку про відкритий рахунок в банку.

З наведеного слідує, що позивачем подані всі документи, передбачені Порядком №22-1.

При цьому, ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померлий ОСОБА_2 не отримував пенсію. Інших підстав для відмови у виплаті допомоги на поховання оскаржуваним рішенням не визначено.

Надаючи оцінку вказаній у рішенні підставі для відмови у виплаті допомоги на поховання, суд зазначає, що відповідачем визнається та обставина, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Проте, як встановлено судом, виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.04.2023 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Втім, як вбачається із пояснень відповідача, пенсіонер мав право на поновлення виплати пенсії при дотриманні певних умов (вчиненні певних дій, зокрема подання заяви про виплату пенсії на рахунок у банку).

Водночас, факт припинення з 01.04.2023р. ОСОБА_2 виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при припиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігав статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом №1058, при цьому припинення виплати пенсії такий статус не скасовує.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам тимчасово припинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

При цьому суд зауважує, що з метою ефективного захисту прав позивача, розмір допомоги на поховання відповідно до ст.53 Закону № 1058-IV слід визначити від розміру пенсії, яка підлягала би виплаті ОСОБА_2 у разі поновлення її виплат на момент його смерті.

Відтак, у вказаній частині, позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню шляхом визнати протиправним та скасувати рішення №965050112980 від 17.07.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, передбаченому ст.53 Закону №1058- IV.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, встановлених судом обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, доводи відповідача у цій частині спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №965050112980 від 17.07.2025 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі визначеному ст.53 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036.

Третя особа: Пенсійний фонд України, ЄДРПОУ 00035323, адреса: вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА