Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №420/26702/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26702/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Військова частина НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.08.2020 року по 14.06.2025 рік включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі;

зобов`язати НОМЕР_1 Комендатуру охорони та обслуговування нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.08.2020 року по 14.06.2025 рік включно із врахуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4045,13 грн.) на загальну суму 234025,99 грн;

визнати протиправними дії 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати у період з 20.08.2020 року по 31.12.2020 рік грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;

зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.08.2020 року по 31.12.2020 рік грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» (з урахуванням раніше проведених виплат);

визнати протиправними дії 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;

зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» (з урахуванням раніше проведених виплат);

визнати протиправними дії 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;

зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» (з урахуванням раніше проведених виплат);

визнати протиправними дії 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати у період з 01.01.2025 по 14.06.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;

зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 14.06.2025 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» (з урахуванням раніше проведених виплат);

визнати протиправними бездіяльність 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2020-2025 роки індексації-різниці за кожен відповідний календарний рік;

зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2025 роки із урахуванням індексації-різниці у розмірі 4045,13 грн. за кожен відповідний календарний рік.

Стислий виклад позиції позивача.

У позові зазначено, що ОСОБА_1 з 20.08.2020 до 14.06.2025 проходила військову службу у в/ч НОМЕР_2 , яка знаходиться на фінансовому забезпеченні у 297 Комендатурі охорони та обслуговування.

Як вказує позивач, рішенням суду від 12.03.2024, яке набрало законної сили 21.05.2024 по справі №420/23038/23, встановлено індексацію-різниці у розмірі 4045,13 грн та зобов`язано в/ч НОМЕР_3 , у якій позивач проходив службу, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4045,13 грн у загальній сумі 121353,90 грн за період з 01.03.2018 року по 19.08.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Оскільки відповідачем не виплачувалась позивачу індексація-різниця, на переконання позивача, відповідач має нарахувати та виплатити індексацію-різницю (4045,13 грн. щомісячно) за період з 20.08.2020 року по 14.06.2025 рік включно на загальну суму 234 025,99 грн.

Позивач також вважає, що відповідач має перерахувати та виплатити грошове забезпечення позивача, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023-2025 року відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Окрім того, на думку позивача, під час виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2025 роки, відповідач мав врахувати у складі грошового забезпечення, з якого обчислено розміри такої допомоги, індексації-різниці, а також додаткової винагороди, передбаченої Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві представник відповідача зазначив, що 297 комендатура охорони та обслуговування заперечує проти позову та вважає, що зазначений адміністративний позов є безпідставним, а викладені в ньому доводи підлягають відхиленню.

Представник відповідача у відзиві наводить детальні цитування положень Конституції України, Закону України від 25.03.92 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704.

На переконання представника відповідача, Кабінет Міністрів України не приймав жодного нормативного акту, який би відновлював дію пункту 4 Постанови №704 в редакції від 29.12.2017, а саме установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, як вказує представник відповідача, фактичне правозастування вказаного пункту відбувалось в редакції, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, тобто в розмірі 1762 гривні.

Представник відповідача також зазначив, що 20.05.2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481, якою внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Постанова КМУ від 12 травня 2023 р. №481 набула чинності 20.05.2023 року, отже не підлягає застосуванню до спірних правовідносин про перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 рр., однак після 20.05.2023 року застосовується. Відтак позовні вимоги, у цій частині, після 20.05.2023 року не застосовуються.

Заперечуючи проти позовних вимог щодо виплати індексації-різниці, представник відповідача, індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась відповідно до законодавства, а виплата індексації грошового забезпечення за період проходження служби із взяттям січень 2008 року як базовий - є необґрунтованою та суперечить чинному законодавству.

Представник відповідача також звернув увагу, що, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», отже індексація за 2023 рік Позивачеві не застосовується.

Стислий виклад пояснень третьої особи – Військової частини НОМЕР_2 .

У поясненнях Військової частини НОМЕР_2 наведені доводи та аргументи на підтримку позиції відповідача та за замістом збігаються з доводами та аргументами, наведеними у відзиві НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.08.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, надав сторонам строк на подання заяв по суті справи та витребував у 297 Комендатури охорони та обслуговування та Військової частини НОМЕР_2 :

докази проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 (копії наказів (по стройовій частині) про зарахування до списків військової частини та виключення зі списків військової частини, тощо);

доказів перебування Військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні у 297 Комендатурі охорони та обслуговування;

інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням усіх його складових) включаючи грошову допомогу на оздоровлення, за періоди з 20.08.2020 року до 14.06.2025 року, із обов`язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані;

інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму індексації грошового забезпечення за період з 20.08.2020 року до 14.06.2025 року, з обов`язковим зазначенням базового місяця її нарахування.

Суд ухвалою від 15.06.2026 відмовив представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позовну заяву, відповіддю на відзив, доказами, наданими відповідачем на виконання ухвали суду від 13.11.2025, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 20.08.2020 до 14.06.2025 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2024, Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) з 01 січня 2020 року не є розпорядником коштів третього рівня та зарахована на фінансове забезпечення до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою 297 комендатури охорони та обслуговування від 25.08.2025, грошове забезпечення позивача за період з 20.08.2020 до 14.06.2025 розраховано із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Означене також не заперечується сторонами у заявах по суті.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі №420/23038/23 ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 19.08.2020 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок сум грошового забезпечення з 30.01.2020 по 19.08.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020.

зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової, грошової винагороди за 2014 - 2017 роки;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №420/23038/23 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.08.2020 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації відповідному розмірі на суму 121 353,90 грн.

Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 – задоволено:

визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 19.08.2020 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4045,13 грн. у загальній сумі 121353,90 грн. за період з 01.03.2018 року по 19.08.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року залишено без змін.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі – Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103).

Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22.

При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови №704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою №481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24, залишено без змін.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року, а відтак п. 2 постанови КМУ №481 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з 18.06.2025 року.

Водночас у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання про застосування розрахункової величини, визначеної як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», замість фіксованої грошової величини 1762 гривні, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», у пункті 63 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою №481.

Судова палата сформувала новий правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

Хоча суд погоджується з тезами окремих думок суддів Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №520/5814/24 щодо чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 у спірний період та обов`язковості її застосування, а означене рішення містить в собі ризики нівелювання значення презумпції правомірності актів органів виконавчої влади та передбачає можливість ретроспективної «делегітимації» правомірної поведінки і рішень суб`єктів владних повноважень, несе ризик покладення на державу додаткових фінансових зобов`язань, не забезпечених відповідними ресурсами, суд, під час розгляду цієї справи, позбавлений можливості відступу від висновків Верховного Суду та має їх враховувати під час застосування відповідної норми права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформований висновок щодо застосування пункту 4 постанови КМУ №704 та Постанови КМУ №481, які поширюються на спірні правовідносини, суд вважає, що цей висновок слід враховувати при вирішенні цього спору.

Суд встановив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року 2102,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року 2270,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року 2481,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року 2684,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року 3028,00 грн., в той час коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1762 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Згідно з довідкою 297 комендатури охорони та обслуговування від 25.08.2025, грошове забезпечення позивача за період з 20.08.2020 до 14.06.2025 розраховано із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Означене також не заперечується сторонами у заявах по суті.

Відповідно до означеної довідки, позивачу у вказаний період виплачувались такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за особливості проходження служби та премія.

Натомість, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, та надбавка за кваліфікацію позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Суд також встановив, що позивачу виплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення у жовтні 2021 року, у лютому 2022 року, у лютому 2023 року, у липні 2024 року та у травні 2025 року.

Окрім того, позивачу також виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2020 року, у грудні 2021 року та у грудні 2022 року.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2024, Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) з 01 січня 2020 року не є розпорядником коштів третього рівня та зарахована на фінансове забезпечення до 297 комендатури охорони та обслуговування (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищенаведені норми права та встановлені судом обставини у справі, правові висновки Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, суд доходить висновку, що відповідачем допущена протиправна дія при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення та позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення слід задовольнити шляхом:

визнання протиправними дій 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати у період з 20.08.2020 до 14.06.2025 ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, виплачених одноразової грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року;

зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.08.2020 до 14.06.2025 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, виплачених одноразової грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 20.08.2020 до 14.06.2025, суд зазначає таке.

Згідно із абз. 2 п.5 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Разом з тим, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, п`ятим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

За змістом абз. 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (103 відсотка).

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові:

розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року);

і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується.

Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка).

Вказане правове питання було предметом судового дослідження Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21. У названому судовому рішенні Верховним Судом надано детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач – Військова частина НОМЕР_7 не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 01.03.2018 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 09.08.2025. Водночас, позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 21 липня 2019 року і що це право порушила Військова частина НОМЕР_7 .

Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 у пунктах 104-109 цієї постанови зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Дані правові висновки в подальшому неодноразово підтримувались Верховним Судом і в інших постановах від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, від 22 червня 2023 року по справі №520/6243/22 та багатьох інших.

Тобто практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи.

Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі №420/23038/23 та Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №420/23038/23 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 складає:

в лютому 2018 року становило 8248,98 грн.;

у березні 2018 року становило 8667,00 грн.

Отже, як зазначено у вказаний рішеннях судів, грошовий дохід позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року збільшився на суму 418,02 грн.

Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4463,15 грн. – 418,02 грн. = 4045,13 грн.

Суд зауважує, що, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, починаючи з 01.03.2018 до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення позивача з військової частини відповідач мав обов`язок виплачувати позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині – 4045,13 грн на місяць.

Натомість, у цій справі суд дійшов висновку щодо зобов`язання 297 Комендатури охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.08.2020 до 14.06.2025 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, виплачених одноразової грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

З цього слідує, що при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання судового рішення у цій справі з 20.08.2020 матиме місце збільшення посадового окладу позивача у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що є підставою для зменшення або припинення виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення (в залежності до розміру підвищення грошового заходу позивача).

Отже, до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду по цей справі та перерахунку грошового забезпечення, позовні вимоги позивача щодо стягнення індексації-різниці за період з 20.08.2020 є передчасними.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що у відповідача відсутній обов`язок щодо нарахування позивачу індексації-різниці з 20.08.2020, оскільки з 20.08.2020 відбудеться підвищення посадового окладу позивача, що є підставою для припинення нарахування та виплати фіксованої індексації, як це вказано в п.108 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.

Крім того, суд враховує, що не може одночасно існувати двох судових рішень (задоволення двох позовних вимог), у яких встановлені взаємовиключні юридичні факти щодо однієї і тієї ж особи (неможливість існування двох взаємовиключних судових рішень). Саме такі висновки висновував Верховний Суд, зокрема у постановах від 09.11.2022 у справі №205/7254/18, від 25.01.2024 у справі №500/2239/22.

Окрім того, застосовуючи підхід Верховного Суду, викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, та ураховуючи, що 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 встановлені нові розміри окладів військовослужбовців (з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року), то з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078, відповідні місяці стануть місяцями підвищення доходу позивача (підвищення посадових окладів), за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, у порівнянні з попередніми місяцями підвищення посадового окладу позивача.

Тобто, за правилами, визначеними Порядком №1078, слід порівнювати саме індексацію грошового забезпечення у місяці підвищення посадового окладу з попереднім місяцем підвищення посадового окладу, а не постійно з січнем 2008 року, як вважає позивач.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 лютого 2025 року у справі№420/2653/24, проте зазначає, що у вказаній постанові чітко зазначено, що за змістом абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 індексація-різниця виплачується до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.

У даному випадку суд не заперечує право позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення до дня підвищення посадового окладу за рішенням Уряду, однак вважає, що у зв`язку з підвищенням посадового окладу позивача та, як наслідок, розміру його грошового доходу, зміниться відповідно і розмір індексації-різниці грошового забезпечення (у сторону зменшення).

Також суд зазначає, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 3 листопада 2023 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що роботодавці звільнені від обов`язку індексувати заробітну плату працівників у 2023 році, а отже за період з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року також відсутні підстави для нарахування та виплати індексації - різниці.

Що стосується 2024 року, суд зауважує, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур`єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).

У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).

Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.

За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація грошового забезпечення військовослужбовців не проводилась, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Щодо 2025 року, то суд зауважує, що статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Аналізуючи офіційні дані, що містяться у Зведеній таблиці індексів споживчих цін за період з 2000 по 2025 роки, можна стверджувати, що у 2025 році показник інфляції не досягнув рівня, необхідного для перевищення встановленого порога індексації у 103%.

На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до абз.4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 за період з 20.08.2020 до 14.06.2025, за умови здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення (окладів) позивача з 20.08.2020 виключають можливість їхнього одночасного задоволення, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації-різниці за період з 20.08.2020, не належать до задоволення також позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2020-2025 роки, індексації-різниці за кожен відповідний календарний рік та, відповідно, зобов`язання 297 Комендатури охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2025 роки із урахуванням індексації-різниці у розмірі 4045,13 грн. за кожен відповідний календарний рік.

Суд також відхиляє твердження позивача у позові про те, що грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік має обчислюватись з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 травня 2026 року в справі №280/8933/24, дослідивши природу додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою КМУ №168, виснувала, що така додаткова винагорода є різновидом одноразового додаткового грошового забезпечення військовослужбовця, тобто доходом, що має разовий характер

Відтак, в силу приписів п.6 розділу XXIII Порядку №260, додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, не враховується під час визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення.

Суд відхиляє покликання відповідача у справі щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, адже оцінка дотримання строку звернення до суду здійснена судом під час відкриття провадження у справі та суд не вбачає підстав для інших висновків суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.1, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Зважаючи на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до 297 Комендатури охорони та обслуговування ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії 297 Комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати у період з 20.08.2020 до 14.06.2025 ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, виплачених одноразової грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.

Зобов`язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.08.2020 до 14.06.2025 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії, виплачених одноразової грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО