Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №420/17449/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №420/17449/25

Суддя: Лебедєва Г.В.

Справа № 420/17449/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить:

- визначити протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 на день звільнення 29.04.2025 року компенсації за невикористані додаткові відпустки передбачені ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2015 рік, 2019 рік, та з 2021 року по 2025 роки;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2015 рік, 2019 рік, та з 2021 року по 2025 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу за контрактом в ДПСУ. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №315 - ОС від 29.04.2025 року був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення. Остання штатна посада Інспектор прикордонної служби вищої категорії. При звільнені позивачу не була виплачена компенсація за невикористані додаткові відпустки передбачені ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за період із 2014 року по 29.04.2025 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату заборгованості. Відповідно до листа відповідача від 27.05.2025 року мені стало відомо про внесення змін до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №315 - ОС від 29.04.2025 року та виплачено Грошову компенсацію за 25 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, передбаченої пунктами 4,6 та 4 додатку 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах лише за 2014, 2016, 2017, 2018 та 2020 роки. За інший період проходження військової служби було відмовлено. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 09.06.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/17449/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

25.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що позивач протягом частини спірного періоду не проходив військову службу на посадах, перебування на яких передбачає виплату компенсації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 (далі – Постанова № 702). Додаток 4 до Постанови № 702 містить вичерпний перелік військових посад Державної прикордонної служби України, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, які дають право на щорічну додаткову відпустку. У відділенні інспекторів прикордонної служби, де проходив службу позивач, це посади начальника відділення інспекторів прикордонної служби, заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби, старшого інспектора прикордонної служби, інспектора прикордонної служби 1, 2, 3 категорії, інспектор прикордонної служби – майстра, інспектора прикордонної служби 2, 3 категорії – дозиметриста, молодшого інспектора прикордонної служби 1, 2 категорії, молодшого інспектора прикордонної служби 1, 2 категорії – дозиметриста, молодшого інспектора прикордонної служби 1, 2 категорії –водія, інспектора, молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії – рульового. В даному переліку зазначається посада саме інспектора прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби, а не інспекторів у складі груп прикордонного контролю. Якщо-б законодавець передбачив додаткову відпустку для посад інспекторів у складі відповідних груп, в переліку це б було зазначено, як зазначено такі штатні підрозділи як відділення (групи) дільничних інспекторів прикордонної служби, контролерські пости, у відділення (групи) технічних засобів охорони державного кордону, прикордонні пости, тощо. Як вбачається з копії послужного списку, позивач проходив службу на посаді саме інспектора прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби лише в той період, за який відповідна компенсація вже виплачена (2014, 2016-2018, 2020 роки). Поряд з цим, в 2015 році позивач проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби у складі групи інспекторів прикордонного контролю, яка не зазначена в переліку посад, які дають право на щорічну додаткову відпустку (додаток 4 до Постанови № 702), що виключає можливість порушення його прав в 2015 році. В 2019 році позивач проходив службу на посаді контролера-кулеметника 1 комендантської групи комендантського відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто взагалі іншої військової частини, а з 18 жовтня 2019 року по 09 грудня 2019 року – в розпорядженні командира в/ч НОМЕР_2 , тобто не займав жодної посади, передбаченої додатком 4 до Постанови № 702. В період з 30 березня 2021 року по 29 березня 2022 року позивач проходив службу в в/ч НОМЕР_2 на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – дозиметриста групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби, а не на посаді інспектора прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби, як передбачено Постановою № 702, а тому за цей період позивач також не набув права ані на додаткову відпустку, ані на компенсацію за неї. В період з 29 березня 2022 року по 29 квітня 2025 року позивач проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби 1 (вищої) категорії – начальника І групи інспекторів прикордонної служби (кулеметника), яка не зазначена в переліку посад, які дають право на щорічну додаткову відпустку (додаток 4 до Постанови № 702), а тому за цей період позивач також не набув права ані на додаткову відпустку, ані на компенсацію за неї. З урахуванням того, що за період коли позивач дійсно проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби, інспектора-дозиметриста тощо, в згаданий ним період 2014, 2016-2018, 2020 роки, позивачу було нараховано і виплачено належну компенсацію за додаткову відпустку, а також з урахуванням того, що протягом інших періодів позивач не обіймав посад, за якими передбачено компенсацію, в/ч НОМЕР_2 не порушували права позивача, а тому позов є необґрунтованим і безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу Державній прикордонній службі України.

Згідно витягу з послужного списку, позивач проходив службу на наступних посадах:

з 06.09.2013 по 27.03.2014 – курсант 2 відділу молодших спеціалістів військової частини НОМЕР_3 ;

з 27.03.2014 по 11.06.2014 - курсант 3 навчальної групи 4 відділу підготовки молодших спеціалістів військової частини НОМЕР_3 ;

з 11.06.2014 по 23.06.2014 – у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 23.06.2014 по 06.01.2015 – молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІІІ категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 06.01.2015 по 05.10.2015 - інспектор прикордонної служби 3 категорії 3 групи прикордонного контролю відділення прикордонного контролю оперативно-бойової прикордонної комендатури «білгород- ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 05.10.2015 по 13.10.2015 - інспектор прикордонної служби 1 категорії 3 групи прикордонного контролю відділення прикордонного контролю оперативно-бойової прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 13.10.2015 по 26.10.2015 – в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

з 26.10.2015 по 20.01.2016 - інспектор прикордонної служби 1 категорії 3 групи прикордонного контролю відділення прикордонного контролю оперативно-бойової прикордонної комендатури ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

з 20.01.2016 по 01.02.2016 - в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 01.02.2016 по 27.07.2016 - інспектор прикордонної служби 2 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІІІ категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 27.07.2016 по 08.06.2018 - інспектор прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІІІ категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 08.06.2018 по 14.09.2018 - інспектор прикордонної служби 2 категорії групи інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » І категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 14.09.2018 по 03.10.2018 – в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

з 03.10.2018 по 18.10.2019 – контролер-кулеметник і комендантської групи комендантського відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

з 18.10.2019 по 09.12.2019 – в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 09.12.2019 по 30.03.2021 – молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії – дозиметрист групи інспекторів прикордонної служби відділенні інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » І категорії (тип Б) (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 30.03.2021 по 29.03.2022 – інспектор прикордонної служби 1 категорії – дозиметрист 2 групи інспекторів прикордонної служби відділенні інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 29.03.2022 по 24.05.2023 – інспектор прикордонної служби 1 категорії – кулеметник 1 групи інспекторів прикордонної служби відділенні інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України;

з 24.05.2023 по 23.03.2025 – інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник 1 групи інспекторів прикордонної служби (кулеметник) відділенні інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України;

з 23.03.2025 по 29.04.2025 – інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник першої групи інспекторів прикордонної служби (кулеметник) відділенні інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.04.2025 року № 305-ос позивача звільнено з військової служби у запас.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29.04.2025 року № 315-ос «Про особовий склад» позивача виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

01.05.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив вжити заходів та здійснити виплату коштів за невикористану додаткову відпустку, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.05.2025 року № 382-ос «Про внесення змін до наказу про особовий склад від 29.04.2025 № 315-ос», пункт наказу начальника прикордонного загону від 29.04.2025 року № 315-ос стосовно виключення зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 , доповнено абзацом «Виплатити грошову компенсацію за 25 невикористаних календарних днів щорічної додаткової відпустки, передбаченої пунктами 4, 6, та 7 додатку 4 Постанови із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах за 2014, 2016, 2017, 2018, 2020 роки».

Листом від 27.05.2025 року, відповідач повідомив позивача про нарахування та виплату йому на особистий рахунок грошової компенсації за 25 невикористаних календарних днів щорічної додаткової відпустки, передбаченої пунктами 4, 6, та 7 додатку 4 Постанови із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах за 2014, 2016, 2017, 2018, 2020 роки, відповідно до наказу начальника загону від 26.05.2025 року № 382-ос.

Позивач уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2015 рік, 2019 рік, та з 2021 року по 2025 рік, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст.9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Положеннями абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За приписами частини восьмої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток.

На виконання частини четвертої статті 10-1 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» (далі - Постанова №702), якою затверджено, зокрема, переліки військових посад Держприкордонслужби, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку, згідно з додатком 4 та Порядок надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я.

Згідно з п. 1 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

За приписами п. 11 вказаного Порядку в інших випадках щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу Державній прикордонній службі України на різних посадах.

Разом з тим, позивач уважає, що він набув право компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2015 рік, 2019 рік та з 2021 року по 2025 рік, оскільки проходив службу на посадах, які відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону № 2011-XII та Постанови № 702 надають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів.

Як убачається з витягу з послужного списку, позивач проходив службу на наступних посадах:

з 06.09.2013 по 27.03.2014 – курсант 2 відділу молодших спеціалістів військової частини НОМЕР_3 ;

з 11.06.2014 по 23.06.2014 – у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 13.10.2015 по 26.10.2015 – в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

з 20.01.2016 по 01.02.2016 - в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з 14.09.2018 по 03.10.2018 – в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

з 03.10.2018 по 18.10.2019 – контролер-кулеметник 1 комендантської групи комендантського відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

з 18.10.2019 по 09.12.2019 – в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Так, відповідно до додатку 4 Порядку № 702 військовослужбовцям, які проходять службу у підрозділах, що виконують завдання з охорони державного кордону органів Держприкордонслужби на посадах:

- у відділеннях інспекторів прикордонної служби: начальник відділення інспекторів прикордонної служби; заступник начальника відділення інспекторів прикордонної служби; старший інспектор прикордонної служби; інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії; інспектор прикордонної служби – майстер; інспектор прикордонної служби 2, 3 категорії –дозиметрист; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії – дозиметрист; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії – водій; інспектор, молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - рульовий, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у відділеннях (групах) дільничних інспекторів прикордонної служби: начальник відділення дільничних інспекторів прикордонної служби; дільничний інспектор прикордонної служби 1 категорії - начальник групи дільничних інспекторів прикордонної служби; дільничний інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- на контролерських постах: начальник контролерського поста; начальник контролерського поста - старший інспектор прикордонної служби; інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії; інспектор прикордонної служби – майстер; інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії – інструктор; Інспектор прикордонної служби 2, 3 категорії –дозиметрист; молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії – водій; начальник відділення інспекторів прикордонної служби, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у відділеннях (групах) технічних засобів охорони державного кордону: начальник відділення (групи) технічних засобів охорони державного кордону; начальник відділення (групи) технічних засобів охорони державного кордону - начальник радіолокаційної станції; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії – оператор; молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - начальник прожекторної станції; молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії – прожекторист; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії – водій; начальник радіолокаційної, тепловізійної станції; інспектор прикордонної служби 2 категорії -начальник секції мобільних тепловізійних комплексів, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у кінологічних відділеннях (групах): начальник відділення; інспектор прикордонної служби 1 категорії -начальник кінологічного відділення; інспектор прикордонної служби 1 категорії -начальник групи; інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії – інструктор; молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії – інструктор, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у відділеннях (групах) силової підтримки: інспектор прикордонної служби 1 категорії - начальник відділення силової підтримки; інспектор прикордонної служби 2 категорії -начальник групи силової підтримки; молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії – інструктор; молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - рульовий; молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у відділеннях малих прикордонних катерів: начальник відділення – моторист; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії – рульовий, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- на прикордонних постах: начальник прикордонного поста; начальник відділення інспекторів прикордонної служби; інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії; інспектор прикордонної служби – майстер; молодший інспектор прикордонної служби 1, 2 категорії - водій, рульовий; начальник відділення дільничних інспекторів прикордонної служби; дільничний інспектор прикордонної служби 2, 3 категорії; дільничний інспектор прикордонної служби 2 категорії - рульовий, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у відділеннях активних заходів по боротьбі з наркотрафіком: начальник відділення; інспектор прикордонної служби 1, 2, 3 категорії –інструктор, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- на радіотехнічних постах: начальник радіотехнічного поста; старший технік - начальник радіотехнічного поста; інспектор прикордонної служби 2 категорії -начальник зміни радіотехнічного поста; молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - фахівець радіотехнічного поста, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у відділеннях застосування системи оптико-електронного спостереження: начальник відділення застосування системи оптико-електронного спорядження; інспектор прикордонної служби 2 категорії - технік (оператор телекомунікаційних систем); інспектор прикордонної служби 2 категорії - технік (оператор інженерного забезпечення); молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії - оператор, водій, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів;

- у прикордонних оперативно-розшукових відділеннях (групах): начальник прикордонного оперативно-розшукового відділення (групи); старший оперуповноважений; оперуповноважений; молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії – водій, встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів.

З наведеного убачається, що в 2015 році позивач проходив службу на посадах інспектора прикордонної служби 3 категорії 3 групи прикордонного контролю відділення прикордонного контролю (з 06.01.2015 по 05.10.2015), інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 групи прикордонного контролю відділення прикордонного контролю (з 05.10.2015 по 13.10.2015, з 26.10.2015 по 20.01.2016); в 2019 році на посаді контролера-кулеметника 1 комендантської групи комендантського відділення (з 03.10.2018 по 18.10.2019); в 2022-2025 роках на посадах інспектора прикордонної служби 1 категорії – дозиметрист 2 групи інспекторів прикордонної служби відділенні інспекторів прикордонної служби (з 30.03.2021 по 29.03.2022), інспектора прикордонної служби 1 категорії – кулеметник 1 групи інспекторів прикордонної служби відділенні інспекторів прикордонної служби (з 29.03.2022 по 24.05.2023), інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник першої групи інспекторів прикордонної служби (кулеметник) відділенні інспекторів прикордонної служби (з 23.03.2025 по 29.04.2025), інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник першої групи інспекторів прикордонної служби (кулеметник) відділенні інспекторів прикордонної служби (з 23.03.2025 по 29.04.2025), які не передбачені у додатку №4 до Постанови №702, а також з 13.10.2015 по 26.10.2015, з 18.10.2019 по 09.12.2019 перебував в розпорядженні начальника прикордонного загону, а відтак у не набув право на таку додаткову відпустку у 2015, 2019, 2022, 2023, 2024, 2025 роках, у зв`язку з чим і права на компенсацію невикористану такої додаткової відпустки позивач не має.

Разом з тим, як убачається з послужного списку в 2021 році позивач по 30.03.2021 займав посаду молодший інспектор прикордонної служби 1 категорії – дозиметрист групи інспекторів прикордонної служби відділенні інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби, яка передбачена у додатку №4 до Постанови №702.

Як було зазначено вище, згідно п. 11 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 р. № 702, в інших випадках щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

З огляду на викладене, суд уважає, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з ним усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону №2011-XII, за 2021 рік із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби на посаді, передбаченій Додатком 4 до Постанови № 702.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії”). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, дослідивши встановлені спірні обставини справи, надані сторонами до справи документи у сукупності із нормами чинного законодавства у сфері регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах в частині не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону №2011-XII , за 2021 рік із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби на посаді, передбаченій Додатком 4 до Постанови № 702.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 на день звільнення 29.04.2025 року грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2021 рік із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби на посаді, зазначеній у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах».

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2021 рік із розрахунку 7 календарних днів пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби на посаді, зазначеній у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.06.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua