Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №308/7818/26
Суддя: Наумова Н. В.
308/7818/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши матеріали ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, місце служби і посада: курсант навчального взводу 4 навальної роти 3 навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт суду не відомий, за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України, -
В С Т А Н О В И В:
З протоколу про адміністративне правопорушення ЛВУ №51 від 18.02.2026 року вбачається, що 31.01.2026 року о 21 год. 00 хв. командиром підрозділу під час проведення перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність курсанта ОСОБА_1 на військовій службі без поважних причин в умовах особливого періоду протягом двох діб, 02.02.2026 року солдат ОСОБА_1 був доставлений представниками Військової служби правопорядку до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, курсант навчального взводу 4 навальної роти 3 навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-11 КУпАП.
В судове засідання громадянин ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи викладене, а також те, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в даній категорії справ не є обов`язковою, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надані: протокол про адміністративне правопорушення ЛВУ №51 від 18.02.2026 року, копію військового квитка, доповідь про самовільне залишення військової частини солдата ОСОБА_1 , доповідь про повернення до розташування ОСОБА_1 , копію витягу з наказу від 23.01.2026 року, витягом з наказу від 24.12.2025 року.
Відтак, наявність складу даного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяця з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення гр. ОСОБА_1 було вчинено 31 січня 2026 року, протокол про адміністративне правопорушення ЛВУ №51 відносно ОСОБА_1 було складено 18.02.2026 року. Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 надійшли на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли 29 травня 2026 року, тобто з дня вчинення адміністративного правопорушення минуло більше трьох місяців.
Враховуючи, що на момент надходження справи до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та розгляду справи по суті спливли строки накладення адміністративного притягнення, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 172-11, 245, 252, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 308/7818/26 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, місце служби і посада: курсант навчального взводу 4 навальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт суду не відомий, за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП – закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua