Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №420/14648/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14648/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати в повному обсязі додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка проходила військову службу за контрактом в ДПСУ. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 26.02.2025 року була виключена зі списки особового складу та знята з усіх видів забезпечення. Позивач звернулася до відповідача з заявою в якій просила нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів Україні з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів Україні №375 від 29.04.2020 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах під час служби. Відповідно до листа відповідача від 07.05.2025 року позивачці було відмовлено в задоволенні заявлених вимог. Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 19.05.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/14648/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

25.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що Відповідно до ті. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі постанова № 375) на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. За приписами п. п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику (п.4). Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади (п.5). Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

На виконання пункту 4 постанови № 375 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 24.06.2020 № 594-ОС «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким установлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни військовослужбовцям, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, медичним та іншими працівниками, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювань серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, додаткову доплату у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати), пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати: 1) військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Державної прикордонної служби України; 2) працівникам, які займають штатні посади в закладах охорони здоров`я Державної прикордонної служби України (пункт 2); персональний перелік військовослужбовців та працівників, яким провадиться додаткова доплата, визначати начальнику (командиру) органу Державної прикордонної служби України (пункт 3); нарахування додаткової доплати провадити у відсотковому відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) з розрахунку всіх складових, у тому числі й премії, за винятком виплат, що носять разовий характер (пункт 4); розмір додаткової доплати визначати згідно поіменного рапорту керівника підрозділу (пункт 5).

З огляду на викладене, відповідач вказує, що підставою для отримання доплати за постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є військовослужбовцем або працівником; 2) забезпечує правопорядок і безпеку громадян, виконуючі обов`язки Державної прикордонної служби України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Тим самим вказана доплата здійснюється не всім посадовим особам прикордонної служби, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. При цьому для оцінки того, чи відповідають обов`язки посадової особи визначеним постановою № 375 критеріям, визначальним фактом є не безпосередній контакт з населенням під час несення служби зокрема, а забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) через безпосередній контакт з населенням. Забезпечення життєдіяльності населення комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органа ми виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

Відповідач вказує, що додаткова доплата до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу передбачена Постановою № 375 ОСОБА_2 була виплачена в повному обсязі, що підтверджується: наказами начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 09 липня 2020 року № 249 –ОС, від 27 серпня 2020 року № 316 - ОС, від 18 вересня 2020 року № 350 - ОС, від 23 жовтня 2020 року № 392 ОС, від 10 серпня 2021 року № 276 - ОС, від 28 грудня 2021 року № 499 - ОС та архівними відомостями та особовими картками. Залучення позивача з березня 2020 по червень 2023 року на службу не свідчить про беззаперечне його залучення до забезпечення правопорядку і безпеки громадян та він внаслідок виконання своїх службових обов`язків мав безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Позивач жодним чином не підтверджує та не обґрунтовує виконання ним обов`язків щоб передбачало отримання ним доплати за Постановою № 375, а тільки зазначає період з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. При цьому, як уже зазначалось, згідно з пунктом 4 постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Позивач не надає докази, які підтверджують право на встановлення відповідної доплати за вказані ним періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. Відсутній персональний перелік посадових осіб прикордонної служби для встановлення доплати військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах прикордонної служби, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину за період з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. Отже, позивачем не підтверджено наявність права на додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. НОМЕР_1 прикордонний загін діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачка - ОСОБА_1 проходила військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, зокрема, на посадах:

- інспектор прикордонної служби - майстер групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 22.06.2018 року по14.07.2020 року;

- інспектор прикордонного контролю 1 категорії - перекладачем 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " І категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 14.07.2020 року по 04.02.2021 року;

- інспектор прикордонного контролю – перекладачем 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " І категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 04.02.2021 року по 09.07.2021 року;

- інспектор прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 09.07.2021 року по 26.02.2025 року.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.02.2025 року «Про особовий склад» майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби вищої категорії групи інспекторів прикордонного контролю . відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), звільнену наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №144-ОС від 25 лютого 2025 року в запас Збройних сил України, згідно з підпунктом «б» (за станом здоров`я — за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

30.04.2025 року позивачка звернулася до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS -CoV - 2 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах під час служби.

Листом від 07.05.2025 року № 02.3.1/Г-126/155, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив, що доплата до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» позивачці була нарахована та виплачена в повному обсязі.

Разом з вказаним листом НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України надав витяги з наказів начальника НОМЕР_1 прикордонного загону про виплату додаткової допомоги відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 року №375.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 09.07.2020 року № 249-ос та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 44 % відсотків відповідно до відпрацьованого часу: березень 2020 - 7 днів; квітень 2020 - 9 днів, травень 2020 - 13 днів, червень – 9 днів.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 27.08.2020 року № 316-ос та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 30 % відсотків за 6 днів відповідно до відпрацьованого часу у липні 2020 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 18.09.2020 року № 350-ос та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 50 % відсотків за 4 дні відповідно до відпрацьованого часу у серпні 2020 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 23.10.2021 року № 392-ОС та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 9,45 % відсотків за 17 дні відповідно до відпрацьованого часу у вересні 2020 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 10.08.2021 року № 276-ОС та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 50 % відсотків за 7 дні відповідно до відпрацьованого часу у січні 2021 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 28.12.2021 року № 499-ОС та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 9 % відсотків за 5 дні відповідно до відпрацьованого часу у лютому 2021 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги за січень 2022 ркоу" від 08.02.2022 року № 55-ОС та витягу з додатку до цього наказу, позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 50 % відсотків за 10 дні відповідно до відпрацьованого часу у січні 2022 року.

Згідно архівної відомості з січня по грудень 2020 року позивачці виплачено додаткову доплату СОVID (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2): у липні в сумі – 7772,92 грн.; у серпні в сумі – 797,28 грн.; у вересні в сумі – 859,62 грн.; у жовтні в сумі – 713,50 грн.

Крім того, як вбачається з архівної відомості з січня по грудень 2021 року позивачу виплачено додаткову доплату СОVID (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2): у серпні в сумі – 1504,33 грн., у грудні в сумі – 213,12 грн.

Відповідно до архівних відомостей за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.

Не погоджуючись із тим, що йому не нараховано та не виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ч.4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.

Пунктом 1 Порядку використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 р. № 485 встановлено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: Здійснення доплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Пунктом 4 Порядку № 485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни (далі постанова №375) на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами п. п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику(п.4).

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади (п.5).

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 24.06.2020 року № 594-ОС «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким установлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни військовослужбовцям, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, медичним та іншими працівниками, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювань серед людей на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, додаткову доплату у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати), пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати: 1) військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Державної прикордонної служби України; 2) працівникам, які займають штатні посади в закладах охорони здоров`я Державної прикордонної служби України (пункт 2); персональний перелік військовослужбовців та працівників, яким провадиться додаткова доплата, визначати начальнику (командиру) органу Державної прикордонної служби України (пункт 3); нарахування додаткової доплати провадити у відсотковому відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) з розрахунку всіх складових, у тому числі й премії, за винятком виплат, що носять разовий характер (пункт 4); розмір додаткової доплати визначати згідно поіменного рапорту керівника підрозділу (пункт 5).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що підставою для отримання доплати, відповідно до Постанови № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є військовослужбовцем або працівником; 2) забезпечує правопорядок і безпеку громадян, виконуючі обов`язки Державної прикордонної служби України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Тобто, вказана доплата здійснюється не всім посадовим особам прикордонної служби, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

При цьому, для оцінки того, чи відповідають обов`язки посадової особи визначеним Постановою № 375 критеріям, визначальним фактом є не безпосередній контакт з населенням під час несення служби зокрема, а забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) через безпосередній контакт з населенням.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

З матеріалів справи слідує, що під час проходження військової служби у період дії карантину позивачка періодично виконувала функціональні обов`язки, які пов`язані із забезпеченням правопорядку та безпеки людей, мавши безпосередній контакт з населенням.

Так, відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 09.07.2020 року № 249-ос та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 44 % відсотків відповідно до відпрацьованого часу: березень 2020 - 7 днів; квітень 2020 - 9 днів, травень 2020 - 13 днів, червень – 9 днів.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 27.08.2020 року № 316-ос та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 30 % відсотків за 6 днів відповідно до відпрацьованого часу у липні 2020 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 18.09.2020 року № 350-ос та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 50 % відсотків за 4 дні відповідно до відпрацьованого часу у серпні 2020 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 23.10.2021 року № 392-ОС та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 9,45 % відсотків за 17 дні відповідно до відпрацьованого часу у вересні 2020 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 10.08.2021 року № 276-ОС та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 50 % відсотків за 7 дні відповідно до відпрацьованого часу у січні 2021 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 28.12.2021 року № 499-ОС та витягу з додатку до цього наказу, відповідно до постанова КМУ від 29.04.2020 року № 375 позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 9 % відсотків за 5 дні відповідно до відпрацьованого часу у лютому 2021 року.

Згідно архівної відомості з січня по грудень 2020 року позивачці виплачено додаткову доплату СОVID (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2): у липні в сумі – 7772,92 грн.; у серпні в сумі – 797,28 грн.; у вересні в сумі – 859,62 грн.; у жовтні в сумі – 713,50 грн.

Крім того, як вбачається з архівної відомості з січня по грудень 2021 року позивачу виплачено додаткову доплату СОVID (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2): у серпні в сумі – 1504,33 грн., у грудні в сумі – 213,12 грн.

Таким чином, суд уважає, що, оскільки позивачці з березня по вересень 2020 року включно, з січня та лютий 2021 року включно встановлена та виплачена додаткова доплата за службу в особливих умовах пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, відповідно до Порядку № 375 від 29.04.2020 року, позовні вимоги за ці періоди не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги за січень 2022 ркоу" від 08.02.2022 року № 55-ОС та витягу з додатку до цього наказу, позивачці як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов`язків має безпосередній контакт з населенням повинні були здійснити додаткову доплату до грошового забезпечення в розмірі 50 % відсотків за 10 дні відповідно до відпрацьованого часу у січні 2022 року.

Відповідно до архівних відомостей за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, з січня 2023 року по грудень 2023 року додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.

При цьому, суд зауважує, що в пункті 1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону "Про виплату додаткової допомоги" від 08.02.2022 року № 55-ОС зазначено: «Доплати здійснити за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. У разі відсутності фінансування за відповідними бюджетними призначеннями наказ вважати не реалізованим».

Доказів виплати позивачці додаткової доплати за службу в особливих умовах за січень 2022 року, відповідно до Порядку № 375 від 29.04.2020 року, відповідачем не надано.

З наведеного убачається, що наказ вказаний наказ залишився нереалізованим.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідачем не спростовано наявності права позивачки на доплату за службу в особливих умовах за січень 2022 року, відповідно до Порядку № 375 від 29.04.2020 року, а відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна позиція щодо подібних правовідносин висловлена Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 року у справі № 420/19450/21.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової доплати позивачці за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за січень 2022 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за січень 2022 року.

Щодо додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з жовтня 2020 року по грудень 2020 року, з березня 2021 року по грудень 2021 року, з лютого 2022 року по червень 2023 року, суд дійшов наступних висновків.

Як уже зазначалось, згідно з пунктом 4 постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Сам факт перебування позивачки на певній посаді не свідчить про участь у відповідних заходах, які дають підставу на отримання доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до Постанови № 375.

Матеріали справи не містять доказів наявності наказів керівника відповідача щодо нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої Постановою № 375 за вказаний період.

Позивачкою до суду не подано доказів, що вона була задіяний у виконанні заходів із забезпечення життєдіяльності населення, виконував обов`язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок виконання яких мав би безпосередній контакт з населенням у спірні періоди з жовтня 2020 року по грудень 2020 року, з березня 2021 року по грудень 2021 року, з лютого 2022 року по червень 2023 року.

Оскільки за періоди з жовтня 2020 року по грудень 2020 року, з березня 2021 року по грудень 2021 року, з лютого 2022 року по червень 2023 року відсутні докази, які підтверджують факт забезпечення позивачкою життєдіяльності населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим у відповідача не виник обов`язок щодо нарахування та виплати позивачці спірної доплати.

Відтак, відсутні підстави для проведення нарахування та виплату позивачці додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до Постанови № 375 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за періоди з жовтня 2020 року по грудень 2020 року, з березня 2021 року по грудень 2021 року, з лютого 2022 року по червень 2023 року, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії”). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач була звільнена від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати додаткової доплати ОСОБА_2 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за січень 2022 року.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за січень 2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.06.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва