Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №308/2671/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2671/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Закарпатської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованого як фізична особа – підприємець, за ст. 485 Митного кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про порушення митних правил №0199/UA305000/2026 від 13.02.2026 вбачається, що 02.10.2025 до Закарпатської митниці надійшла відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1.

Згідно із зазначеною відповіддю декларація постачальника, на підставі якої було оформлено сертифікат з перевезення товару EUR.1 № с.Ty 0652001 від 29.04.2024, не видавалася відповідною компанією та має ознаки підроблення.

Як зазначено у протоколі, 17.05.2024 у зоні діяльності митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці декларантом ФОП ОСОБА_2 в особі уповноваженої особи подано митну декларацію ІМ40 ДЕ №24UA305160016283U0 разом із товаросупровідними документами, зокрема інвойсом №02/2024 від 18.04.2024 та сертифікатом EUR.1 № с.Ty 0652001 від 29.04.2024, для митного оформлення товару – сідельного тягача марки Volvo, моделі FH, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 .

Відправником товару було зазначено підприємство «SVETLO spol. s.r.o.» (Чеська Республіка), одержувачем – ФОП ОСОБА_1 . Митне оформлення товару здійснювалося на підставі контракту №02/2024 від 18.04.2024 із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), що передбачає звільнення від сплати ввізного мита для товарів, які походять з країн Європейського Союзу.

На підставі поданого сертифіката EUR.1 № с.Ty 0652001 від 29.04.2024 до товару було застосовано тарифну преференцію та здійснено нарахування і сплату податку на додану вартість.

Водночас митний орган дійшов висновку, що зазначений сертифікат був оформлений на підставі документа, який має ознаки підроблення, а тому застосування преференційної ставки ввізного мита є безпідставним.

Згідно з викладеними у протоколі розрахунками, у разі незастосування тарифної преференції сума митних платежів становила б 415 737,60 грн, а сума несплачених митних платежів склала 155 901,60 грн.

За наведених обставин митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом подання недійсного сертифіката EUR.1, відповідальність за що передбачена статтею 485 Митного кодексу України.

Позиції сторін

Особа, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Васильчук А.Ю. у судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмові пояснення, в яких просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_1 під час митного оформлення діяв добросовісно, подав митному органу оригінал сертифіката з перевезення товару EUR.1, виданого уповноваженим митним органом Чеської Республіки, та не мав жодних підстав сумніватися у його достовірності. Зазначив, що митним органом не надано доказів того, що ОСОБА_1 був обізнаний про можливу недостовірність документів, поданих експортером для отримання сертифіката EUR.1, або вчиняв будь-які дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Також вказав, що лист Генеральної митної адміністрації Чеської Республіки від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000-22020/ZD містить відомості про можливе подання недостовірних документів представником чеського експортера, однак не містить жодних даних про причетність до таких дій ОСОБА_1 чи його обізнаність про них. На думку захисника, митним органом не доведено наявності у діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, що виключає наявність складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Оцінка суду

Згідно з протоколом про порушення митних правил №0199/UA305000/2026 від 13.02.2026 ОСОБА_1 інкримінуються дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом подання сертифіката з перевезення товару EUR.1 № с.Ty 0652001 від 29.04.2024, що, за твердженням митного органу, призвело до неправомірного зменшення митних платежів на суму 155 901,60 грн.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з диспозицією статті 485 Митного кодексу України адміністративна відповідальність настає, зокрема, за подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, або за інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що обов`язковою ознакою складу правопорушення є наявність спеціальної протиправної мети – неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Отже, для притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України необхідним є встановлення того, що вона усвідомлювала протиправний характер своїх дій та діяла умисно з метою ухилення від сплати митних платежів.

Судом встановлено, що під час митного оформлення товару декларантом було подано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № с.Ty 0652001 від 29.04.2024, який виданий уповноваженим митним органом Чеської Республіки. Факт видачі зазначеного сертифіката матеріалами справи підтверджується та митним органом не заперечується.

Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та Протоколу №1 до неї сертифікат EUR.1 видається митними органами країни-експортера на підставі заяви експортера. При цьому саме експортер подає документи, що підтверджують походження товару, а митні органи країни експорту здійснюють перевірку таких відомостей та приймають рішення щодо видачі сертифіката.

Таким чином, обов`язок підтвердження походження товару та відповідальність за достовірність відомостей, на підставі яких видається сертифікат EUR.1, покладаються на експортера та митний орган держави-експортера. Митним законодавством України не передбачено обов`язку імпортера або декларанта перевіряти законність дій митних органів іноземної держави при видачі сертифікатів EUR.1 чи достовірність документів, які подавалися експортером для їх отримання.

Отже, отримавши сертифікат EUR.1, оформлений уповноваженим органом Чеської Республіки у встановленому порядку, ОСОБА_1 мав обґрунтовані підстави вважати його належним та достовірним документом і покладатися на нього під час митного оформлення товару.

Посилання митного органу на відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 саме по собі не свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Із змісту зазначеної відповіді вбачається лише те, що декларація постачальника, яка стала підставою для видачі сертифіката EUR.1, не підтверджена відповідною компанією та має ознаки підроблення. Водночас такі відомості не містять даних про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про можливу недостовірність зазначених документів, брав участь у їх виготовленні, поданні чи отриманні або перебував у будь-якій змові з експортером чи іншими особами.

Крім того, зазначена відповідь не містить відомостей про проведення перевірки фактичного походження товару та не містить висновку про те, що товар не походить з території Європейського Союзу.

Сам по собі факт подальшого отримання митним органом інформації про можливі порушення, допущені під час оформлення документів експортером або іншими особами за межами України, не може свідчити про наявність у імпортера умислу на ухилення від сплати митних платежів та не доводить його обізнаності про такі обставини на момент митного оформлення товару.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 усвідомлював недостовірність поданого сертифіката EUR.1, знав про можливі порушення при його оформленні або мав намір неправомірно скористатися тарифною преференцією з метою зменшення митних платежів.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється судом на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не підтверджують належними та достатніми доказами наявності у діях ОСОБА_1 умислу на ухилення від сплати митних платежів, а також не доводять, що він усвідомлював недостовірність поданих документів чи прагнув отримати неправомірну податкову або митну вигоду.

Суд також враховує, що обов`язок доведення обставин, які обґрунтовують притягнення особи до адміністративної відповідальності, покладається на митний орган. Водночас надані митницею докази не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Керуючись ст. 485, 527-529 МК України, ст. 247 п. 1, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олена ГОЛЯНА