Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №400/12847/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 400/12847/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті за період з 09 серпня 2024 року по 17 вересня 2024 року, одноразової грошової винагороди, передбаченої п. 1- 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань, зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за період з 09 серпня 2024 року по 17 вересня 2024 року одноразову грошову винагороду, передбачену п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі 70 000грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань відповідно до постанови КМУ №168 .

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки згідно розділу XXXVII Порядку № 260 на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань. Але у військовій частині НОМЕР_1 позивач не набув права на одноразову винагороду, оскільки за період перебування у військовій частині з 04.09.2024 (дата зарахування до списків особового складу) по 18.09.2024 (дата вибуття на лікування), а також по 27.07.2025 (дата виключення з числа особового складу частини) позивач не набрав 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених розділом XXXVII Порядку № 260.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що ліквідація військової частини не припиняє її зобов`язань, а тягне перехід усіх прав та обов`язків до визначеного правонаступника, який і несе повну юридичну відповідальність за виконання таких зобов`язань, у тому числі у судовому порядку. Таким чином, саме військова частина НОМЕР_1 , як правонаступник ліквідованої військової частини НОМЕР_2 , є належним відповідачем у даній справі, оскільки до неї перейшли всі майнові, фінансові та процесуальні обов`язки, у тому числі щодо виконання судових рішень та відповідальності за порушення його прав.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.09.2024 №253 сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , головний сержант 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , вважається таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.09.2024 №256 сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 справи та посаду заступника командира бойової машини - навідника-оператора 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону прийняв, та приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.09.2024 №276 сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , вибув з 18.09.2024 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона».

Позивач у позові зазначив, що за період з 09 серпня 2024 року по 17 вересня 2024 року позивач залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора, що він звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплатити, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду у розмірі 70000,00 гривень пропорційно розрахунку на місяць за весь період моєї служби.

Однак, відповіді на запит не отримав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч. 4 ст.9 Закону України №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану ”.Пунктом 1-2 постанови № 168

Згідно з вимогами пункту 1-1 Постанови № 168 військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави- агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

На виконання ухвали суду від 26.12.2026 відповідач надав суду витяги з бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 № 412-426, в яких позивача направлено в зону виконання бойового завдання з 03.09.2024 по 17.09.2024 в складі в/ч НОМЕР_1 , що складає 15днів, витяги з бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_2 №1-26, в яких позивача направлено в зону виконання бойового завдання з 08.08.2024 ( а не з 09.08.2024, як зазначив позивач у позові) по 22.08.2024, з 24.08.2024 по 02.09.2024 в складі в/ч НОМЕР_2 , що складає 25днів.

Отже за період з 08.08.2024 по 17.09.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання, що складає 40днів в складі військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .

Відповідач у відзиві зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не є правонаступником прав та обов`язків військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою від 26.05.2026 суд витребував у Міністерства оборони України інформацію чи є військова частина НОМЕР_1 є правонаступником прав та обов`язків військової частини НОМЕР_2 ; якщо ні, то яка військова частина є правонаступником військової частини НОМЕР_2 .

Міністерство оборони України ухвалу суду в установлений судом строк не виконало, не надало витребуваних судом документів.

Позивач надав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до яких надав лист Центрального управління захисту прав військовослужбовців від 12.05.2025, в якому зазначено, що на даний час, військова частина НОМЕР_2 реорганізована, правонаступник - військова частина НОМЕР_1 .

Оскільки позивач надав суду докази того, що правонаступником військової частини НОМЕР_2 є військова частина НОМЕР_1 , тому суд вважає за можливе позов задовольнити, оскільки правовою підставою для виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. є виконання бойових (спеціальних) завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій на території держави- агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань. Виконання сумарно обчислених 30 днів виконання бойових завдань підтверджується наданими відповідачем витягами з бойових розпоряджень.

Спірним питанням у цій справі було те, що у військовій частині НОМЕР_1 позивач не виконував сумарно 30 днів виконання бойових завдань. Але з урахуванням того, що НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , то позивачу повинні нарахувати та виплатити додаткову винагороду в сумі 70000грн. за виконання бойових завдань за кожні 30днів.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позов належить задовольнити та період зазначити з 08.08.2024, а не 09.08.2024, як зазначив позивач, що підтверджується витягами із бойових розпоряджень.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , за період з 08 серпня 2024 року по 17 вересня 2024 року, одноразової грошової винагороди, передбаченої п. I- 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

3.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 08 серпня 2024 року по 17 вересня 2024 року одноразову грошову винагороду, передбачену п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко