Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №400/6856/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 400/6856/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

Позивач звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ), яка полягає у:

- невиданні ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі його начальника наказів про виплату на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць;

- неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_1 витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць;

2)визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць;

3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі його начальника:

-видати наказ про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених мені сум додаткової винагороди;

-подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про виплату на мою користь додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених мені сум додаткової винагороди;

4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити на користь позивача додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до 01.11.2025 отримував додаткову винагороду в розмірі 50 тис. грн. Однак, наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, починаючи з 01.11.2024 і по теперішній час, Херсонську міську територіальну громаду (включаючи й м. Херсон), було включено до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. У зв`язку із цим штабом ТГр «Грім» йому було видано нові довідки, згідно яких за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 належить до виплати додаткова винагорода із розрахунку 100 тис. грн.. Тобто, зважаючи на те, що раніше він фактично отримував додаткову винагороду в сумі 50 тис. грн., згідно уточнюючих довідок йому фактично необхідно здійснити доплату з розрахунку 100 тис. грн. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 у розмірі, виходячи з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, позивач звернувся до суду.

У відзивах на позов відповідачі зазначили, що у спірний період позивачу виплачені всі суми додаткової винагороди у відповідності до Постанови №168. У зв`язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 02.07.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Капітана ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31.08.2022 № 138 (по стройовій частині) відряджено до ОКП м. Миколаєва та в подальшому до ТГр «Грім» до окремого розпорядження.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.03.2025 №84 позивача виключено із списків особового складу з 28.03.2025 у зв`язку з прийняттям посади заступника командира штурмової роти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 за наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України (по особовому складу) від 14.01.2025 № 48.

Згідно довідок ТГр «Грім» в зазначений період позивач отримував додаткову винагороду в розмірі 50000 грн.

Однак, наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, починаючи з 01.11.2024 і по теперішній час, Херсонську міську територіальну громаду (включаючи й м. Херсон), було включено до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

У зв`язку із цим штабом ТГр «Грім» позивачу було видано нові довідки, згідно яких за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 йому належить до виплати додаткова винагорода із розрахунку 100 тис. грн.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що за період з 01.11.2024 по 26.03.2025 відповідачем не було нараховано та виплачено йому додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, у розмірі з розрахунку 100 (сто) тисяч гривень на місяць, право на яку він набув на підставі довідок Тактичної групи Грім від 28.02.2025 № 112/113; від 28.02.2025 № 112/132; від 05.02.2025 №112/81, від 06.03.2025 №112/208, від 05.04.2025 №112/260.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України прийняв постанову № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168) , установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1311 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 внесено зміни, згідно з якими в абзаці другому пункту 11 після слів в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора доповнено словами на території держави-агресора, а слова на території противника замінено словами на території держави-агресора; абзац четвертий пункту 1-2 і абзац перший пункту 2 після слів позиціями військ держави-агресора доповнено словами на території держави-агресора.

З урахуванням внесених до п. 11 Постанови КМУ № 168 змін, які набрали чинності 21.11.2024, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.

Пунктом 12 Постанови КМУ № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 21 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

Судом встановлено, що у спірний період позивач був відряджений до тактичної групи «Грім».

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі №560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі №560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі №200/706/23, від 12 грудня 2024 року у справі №120/10649/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 340/5934/23 вказав про те, що з аналізу норм законодавства убачається, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 грн., в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.

Виплата додаткової винагороди до 100 000 грн на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.

В свою чергу перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою №168.

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин відповідними документами. Підставою для виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів відбувається на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.

За обставин даної справи, позивачу у період з 01.11.2024 по 26.03.2025 року виплачувалась додаткова винагорода у розмірі до 50000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань відповідно до п. 2 п. 1 Розділу ІІ Особливостей на підставі довідок тактичної групи Грім № 112/517 від 04 грудня 2024 року та № 112/23 від 04 січня 2025 року, згідно з якими позивач у періоди з 01 по 30 листопада 2024 року та з 01 по 31 грудня 2024 року виконував бойові (спеціальні) завдання у складі штабу тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_9 " оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_10 "оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_11 ", який здійснює оперативне управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підставою для видачі вказаних довідок були бойові розпорядження ТГр Грім, журнали ведення оперативної обстановки ТГр Грім, журнали ведення бойових дій, рапорт начальника штабу-заступника командира ТГр Грім про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі основного командного пункту ТГр Грім, Перелік органів військового управління, штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону.

Згідно ввиданих оновлених довідок від 28.02.2025 №112/113; від 28.02.2025 №112/132; від 05.02.2025 №112/81; від 06.03.2025 №112/208 позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведенням) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, на території Херсонської міської територіальної громади.

Таким чином первинно надані довідки тактичної групи Грім та довідки, які були подані в подальшому, містять відмінності у вказанні виконуваних позивачем завдань, які надають йому право на отримання додаткової винагороди.

Суд звертає увагу на те, що за усталеною практикою Верховного Суду, підставою для виплати додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови №168, є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах), що спростовує твердження позивача про те, що надання довідок тактичної групи Грім є достатнім для нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі № 280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23, від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 та багатьох інших.

Документи, які є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також виконання бойових (спеціальних) завдань, складаються саме тим органом, до якого відряджено військовослужбовця, однак такі документи не обмежуються лише складанням довідки.

При цьому, саме по собі перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць.

За таких обставин, з огляду на те, що наданими суду документами, не підтверджується факт виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, які дають право на отримання військовослужбовцем додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар