Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №340/6871/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6871/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової пільгової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024, 2025 рік при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та всіх видів забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні додаткової пільгової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 02.03.2022 до 11.08.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій. 11.08.2025 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та знятий зі всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .

Вказує, що при виключенні зі списків особового складу відповідач не виплатив йому компенсацію за дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024 та 2025 роки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 головуючим суддею по розгляду справи №340/6871/25 визначено суддю Дегтярьову С.В.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 роз`єднано позовні вимоги.

Ухвалою від 13.10.2025 справу прийнято судом до свого провадження. Розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи суддею Дегтярьовою С.В. одноособово, витребувано докази.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №340/6871/25 визначено суддю Савонюка М.Я.

Ухвалою суду від 09.01.2026 адміністративну справу №340/6871/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до свого провадження. Розгляд адміністративної справи №340/6871/25 розпочато спочатку зі стадії розгляду справи по суті.

12.03.2026 ухвалою суду витребувано від військової частини НОМЕР_1 докази ліквідації військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 05.05.2026 замінено відповідача – військову частину НОМЕР_2 , на правонаступника - військову частину НОМЕР_1 (далі - відповідач).

Ухвалою суду від 13.05.2026 витребувано у відповідача докази по справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

В обгрунтування заперечень зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 06.03.2022 №65 старшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду номера обслуги 1 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 . У подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.08.2025 №223 виключено зі списків військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .

Вказує, що чинним законодавством дійсно передбачена процедура виплати грошової компенсації за дні невикористаної відпустки, в т.ч. додаткової відпустки при звільненні з військової служби. Водночас, у даному випадку позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 не у зв`язку зі звільненням зі служби, а для подальшого проходження військової служби у іншій частині, тому права на компенсацію відпустки у нього не виникло.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №65 від 06.03.2022 старшого сержанта ОСОБА_1 з 06.03.2022 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення (а.с. 88).

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 23.10.2023 (а.с. 22).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.08.2025 №223 ОСОБА_1 , старшого водія - гранатометника відділення підвозу боєприпасів 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 , призначеного розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу від 06.08.2025 №236, водієм-електриком 2 зенітно-кулеметного відділення взводу управління 4 зенітно-кулеметної роти військової частини НОМЕР_3 , з 11.08.2025 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та знято зі всіх видів забезпечення (а.с. 33).

Відповідно до грошового атестата № 1042/ФЕС від 11.08.2025 позивачу при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 виплачено такі види грошового забезпечення: оклад за військовим званням у сумі 810,00 грн, посадовий за 06 тарифним розрядом у сумі 1032,58 грн, надбавку за вислугу років у сумі 330,00 грн, надбавку за особливості проходження служби у сумі 1072,50 грн, премію у сумі 5297,14 грн (а.с. 29).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 12 статті 12 Закону №3551-XII учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 9 Закону України №2011-XII від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно із статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" від 05.11.1996 №504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Верховним Судом в рішенні від 16.05.2019 в зразковій справі №620/4218/18, яке залишено без змін постановою Великою Палати Верховного Суду від 21.09.2019, зроблено наступний правовий висновок стосовно питання виплати компенсації військовослужбовцям за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій: норми Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації, тому на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2015 року по 2018 рік.

В цьому ж рішенні Верховним Судом визначено ознаки типової справи:

- позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби;

- відповідач, суб`єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені;

- підстави спору:

а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій;

б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій. Такими нормами права є: стаття 4 Закону України "Про відпустки", статті 5, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стаття 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", стаття 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- предмет спору:

а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

б) стягнення невиплаченої грошової компенсацію при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- відносини, що регулюються одними нормами права - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби та які регулюються нормами Закону України "Про відпустки", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- позивачами заявлено аналогічні вимоги: а) визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону №504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ.

Право позивача на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, відповідачем не заперечується.

Спірним (оспорюваним) у цій справі є право позивача на виплату грошової компенсації за всі дні невикористаних додаткової відпустки у випадку звільнення позивача з посади військової служби військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України для подальшого проходження ним військової служби у військової частині НОМЕР_3 Збройних Сил України. Не здійснивши таку грошову компенсацію на момент виключення зі списків особового складу, відповідач керувався тієї обставиною, що проходження військової служби позивачем закінчено не було.

Виходячи зі змісту розділу XXXI Порядку №260 слід також зауважити на тому, що наведене нормативне регулювання компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки, а також днів додаткової відпустки, застосовується у відношенні військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Так, згідно із пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

За правилами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

У межах спірних правовідносин позивач на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.08.2025 №223 виключений зі списків особового складу військової частини у зв`язку його переміщенням для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .

Саме по собі виключення військовослужбовця зі списків особового складу однієї військової частини у зв`язку з направленням до нового місця служби не свідчить про припинення проходження ним військової служби загалом. За таких обставин право позивача на використання днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій не припинилося, а підлягає реалізації за новим місцем служби.

Оскільки чинним законодавством виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачено виключно при звільненні військовослужбовця з військової служби, правових підстав для її нарахування при переведенні позивача до іншої частини не було.

Отже, відповідачем не було порушено прав позивача щодо нарахування та виплати компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь які докази, фактичні дані чи інформація, виходячи з яких суд може зробити висновок про протиправну бездіяльність відповідача.

Водночас відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії — відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК