Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №240/29696/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/29696/25

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.09.2025 за №015215.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №015215 від 09.09.2025, винесена начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибан М.М., є незаконною та протиправною, а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.01.2026 позов прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

14.01.2026 через систему "Електронний суд" представником Державної служби України з безпеки на транспорті подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що підставою для застосування до ТОВ «Автосвіт ЛТД» адміністративно- господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови від 09.09.2025 за №015215 стало порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт, а саме під час здійснення перевезень пасажирів у водія на момент перевірки був відсутній оригінал витягу з дозволу з розкладом руху з відправленням з А/С-5 «ДАЧНА» м. Київ о 9 год 00 хв., який передбачений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», що потягнуло за собою накладення адміністративно-господарського штрафу.

05.02.2026 представником відповідача подано додаткові пояснення.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Автосвіт ЛТД" надає послуги з перевезення пасажирів та небезпечних вантажів автомобільним транспортом на підставі ліцензії серії АД № 062473 від 04.07.2012.

На підставі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ПЄ за №000316 від 24.12.2021 ТОВ "Автосвіт ЛТД" надано право на здійснення перевезень пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування "Київ-Коростень".

01.08.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо здійснення регулярних перевезень пасажирів транспортним засобом марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки було складено акт №025161 від 01.08.2025, в якому зазначено, що під час регулярних міжобласних пасажирських перевезень Київ-Коростень, про що свідчить трафарет на вітровому склі, перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме: відсутній витяг з дозволу (оригінал) з розкладом руху (оригінал), чим порушено ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Водій із актом ознайомлений, однак від підпису відмовився, про що в акті є відповідна відмітка.

На підставі даного акту перевірки начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибан М.М. складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.09.2025 №015215, якою до позивача відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятою постановою, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Статтею 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

В силу вимог статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, водій автобуса повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 279 "Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання" (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14 вересня 2016 року №316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок № 279).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку №279).

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Із системного аналізу зазначених норм слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу має перебувати в автобусі у водія.

Із матеріалів справи встановлено, що за результатами проведеної 01.08.2025 рейдової перевірки належного ТОВ "Автосвіт ЛТД" транспортного засобу посадовими особами відповідача виявлено відсутність у водія на момент проведення перевірки розкладу руху та оригіналу витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування.

Однак, варто зазначити, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови з підстави, що водієм під час проведення рейдової перевірки було надано копію з витягу з дозволу на міжобласному маршруті, а не оригінал такого витягу, свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача, адже із наданої водієм копії витягу з дозволу посадові особи могли встановити, що позивачем дотримано встановлену законодавством процедуру як отримання дозволу на перевезення, так і оформлення витягу з дозволу на відповідний маршрут.

Крім того, приписами Правил №179 чітко не передбачено, що перевізник під час перевезень на міжобласному маршруті має в автобусі зберігати саме оригінал витягу з дозволу на перевезення, а не його копію, що підтверджується конструкцією норми пункту 30 Правил № 179.

Проте, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач наголошує, що під час перевірки водій ОСОБА_1 окрім інших документів, передбачених для регулярних перевезень пасажирів, надав витяги з дозволу на рейси №187 та №188 (відправлення о 13 год. 50 хв.), але серед них не було витягу з дозволу з відправленням о 09 год. 00 хв.

При цьому, представником відповідача до відзиву надано відеозаписи з бодікамери інспектора, що здійснював рейдову перевірку транспортного засобу, що мала місце 01.08.2025.

Судом досліджено відеозаписи з нагрудної камери інспектора та встановлено, що водій автобуса Mercedes-Benz (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) стверджував, що відправлення зі А/С – 5 «Дачна» - м. Київ здійснюється саме о 09 год. 00 хв., однак не надав до перевірки ані оригіналу, ані копії витягу з дозволу з розкладом руху з відправленням о 09 год. 00 хв. з м. Київ, А/С – 5 «Дачна». Такі документи не надано і особою, яка вказала себе уповноваженою особою перевізника (водій не заперечував щодо статусу такої особи).

Отже, відеозапис перевірки підтверджує, що автобус Mercedes-Benz (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) маршруту Київ-Коростень здійснював відправлення зі А/С – 5 «Дачна» у м. Києві о 09 год. 00 хв.

Суд зауважує, що водієм під час рейдової перевірки не надано доказів, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" видавався дозвіл на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування з розкладом руху з відправленням о 09 год. 00 хв. з м. Київ, А/С – 5 «Дачна».

При цьому, варто зазначити, що до позовної заяви позивачем надано, зокрема, витяг з дозволу з розкладом руху з відправленням о 09 год. 00 хв. з м. Київ, А/С – 5 «Дачна» (рейс №21 та №22), однак приписи положень Закону №2344-III зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Надання позивачем лише суду вищезазначених копій документів не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки у водія такі документи були відсутні, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону №2344-III.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано порушення, зафіксоване Відділом державного нагляду (контролю) в Житомирській області під час здійснення перевірки, що є підставою для застосування адміністративного-господарських штрафів відповідно до статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Суд наголошує, що саме на автомобільних перевізників покладено обов`язок забезпечити, а на водіїв пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються перевезення.

Абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Положеннями статті 29 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Враховуючи викладене, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача щодо ненадання водієм під час перевірки документів, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення, зважаючи на що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу №015586 від 09.12.2025 діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (вул. Сергія Кемського, 50, м. Коростень, Житомирська область, 11501, ЄДРПОУ 30912933) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

12.06.26