Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №140/3515/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3515/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» звернулося в суд із позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/00254/2 від 19.09.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару декларант позивача подав митну декларацію, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначив, що подані до митного оформлення документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом і не мали жодних розбіжностей. Проте, не зважаючи на подання усіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість, як вартість самого товару, так і витрати по транспортуванню останнього, митний орган відмовив у митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На переконання позивача, спірне рішення є необґрунтованим та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на позовну заяву відповідач пред`явлені позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, мотивуючи тим, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за митними деклараціями, поданих з метою імпорту товару, було встановлено, що подані документи не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. За результатом опрацювання додатково поданих документів та проведених письмових консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості товару, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (у митного органу та декларанта відсутня інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутня вартісна основа для розрахунку) митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС Держмитслужби).

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога Фуд» зареєстроване як юридична особа 07.07.2022; види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

03 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога Фуд» (Покупець) та нерезидентом фірмою «Dalian Kaifulong Foods Co., LTD.» (КНР) (Постачальник) було укладено контракт за № PF/DKF001, відповідно до умов якого Постачальник поставляє товари, найменування та асортимент яких зазначені в рахунках-фактурах, а Покупець приймає і оплачує товари.

Пунктом 4.2. Контракту визначено, що умови оплати вказані в рахунках-проформах або рахунках-фактурах до цього договору.

Загальна вартість контракту складається з вартості всіх рахунків-проформ або рахунків-фактур. Вартість окремих поставок по цьому Контракту повинна бути вказана в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Контракту. Даний Контракт реалізується (товари поставляються і оплачуються, відповідно) поетапно у відповідності до попереднього рахунку-проформи або рахунку-фактури до Контракту (п. 4.3 Контракту).

Пунктом 6.3. Контракту визначено, що Постачальник повинен здійснити поставку товару Покупцю на умовах ІНКОТЕРМС 2020, зазначених у відповідному рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього Договору.

Відповідно до інвойсу від № KFL2024IE11 від 30.07.2024 продавець поставив покупцю товар на загальну суму 4 761 доларів США.

18 вересня 2025 року з метою імпорту товару – «Консервовані гриби мариновані без додавання оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: - Опеньки натуральні відбірні без оцту (Nameko) в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці – 1062 упаковок. Чиста вага нетто: 6372 кг. Не містять ГМО. Торгівельна марка: DREAM VALLEY Виробник: DALIAN KAIFULONG FOODS CO.,LTD», що ввозився на адресу ТОВ «Перемога Фуд», подано митну декларацію № 25UA205140057942U6. Вартість товару становить 2 442,60 дол. США. До митної декларації додано: пакувальний лист до інвойсу № KFL2024IE11 від 30.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE11 від 30.07.2024; коносамент № KTLSНAF24080068 від 07.08.2024; накладна УМВС № 009885 від 22.11.2024; супровідний документи Т1 № 24UA4030702BD06NL8 від 06.12.2024; міжнародний санітарний сертифікат № 224N09030027452001 від 01.08.2024; сертифікат про походження № C247169121870011 від 07.08.2024; статус особи, яка подає митну декларацію 2; платіжний документ, що підтверджує вартість товару swift від 25.10.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару price list від 30.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 31.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № PF/DKF001 від 03.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 38 від 28.07.2025; договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024; заява декларанта б/н від 30.07.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю № 13176739; довідка про транспортні послуги № 16 від 16.09.2025; договір держспожив від 18.06.2025; етикетка від 18.09.2025; реєстрація потужності від 15.08.2022; сертифікат здоров`я № 224N0903002 від 01.08.2024; сертифікат якості № KFLEU-2406 від 30.07.2024; специфікація до інвойсу від 30.07.2024; товарно-транспортна накладна від 17.09.2025; копія митної декларації країни відправлення № 090820240000308988 від 03.08.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні запропонував подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 5) банківські платіжні документи, що підтверджують факт надання транспортних послуг; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на вимогу митниці не було надано жодних додаткових документів, що підтверджується листом від 19.09.2025.

19.09.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000254/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/002393.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 19.09.2025 № UA205140/2025/000254/2 митний орган вказав, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- згідно рахунка-фактури від 30.07.2024 № KFL2024IE11 загальна вартість товару становить 4751 дол.США, що суперечить графі 22 митної декларації в якій зазначена вартість товару в сумі 2442,6 дол. Під кодом документа «9000» декларантом надана специфікація до інвойсу від 30.07.2024, яка видана від ТОВ «Перемога Фуд», проте специфікація є частиною комерційної документації Продавця. У зовнішньоекономічному договорі від 03.03.2023 № РF/DKF001 не зазначено, що Покупець може формувати специфікацію чи доповнювати її, тому специфікацію не може бути взято до уваги. Також, декларантом до митного оформлення надано документи під кодом документа «0271» від 30.07.2024 в кількості 2 (дві) штуки, один з яких виданий ТОВ «Перемога Фуд». Пакувальний лист не можу бути взятий до уваги, адже документ повинен бути виданий від імені відправника, оскільки це документ, який підтверджує склад і кількість товару, що відправляється, та супроводжує вантаж до місця призначенням. Зазначені невідповідності в рахунку-фактурі та пакувальному листі позбавляють контролюючий орган перевірити що саме було відвантажено, ким, коли, ціну товару тощо, адже надані документи порушують логіку документального оформлення;

- відповідно банківського платіжного документа від 25.10.2024 вартість оплати за товар становить 4761 дол., що суперечить заявленій вартості товару, вказаній в графі 22 МД - 2442,6 дол. Відповідно рахунка-фактури № KFL2024IE11 від 30.07.2024 умови оплати вказані 100% передоплата. Поданий коносамент № KTLSHAF24080068 датується 07.08.2024, а оплата за товар здійснена в жовтні 2024 року, а отже оплата за товар не стосується даної поставки товару, адже була здійснена після відвантаження товару;

- до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, проте поданий документ від 30.07.2024 суперечить вищезазначеному твердженню, адже виданий для ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» з одним найменуванням товару, який заявляється до митного оформлення;

- в супровідному документі Т1 від 06.12.2024 № 24UA4030702BD06NL8 зазначений документ 24ROCT1900S50314M6, який не подано до митного оформлення;

- одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно документа, поданого під кодом документа «9000» від 16.09.2025 № 164 ТОВ «Перемога Фуд» зазначає, що для транспортування товару надавачами транспортних послуг є: ТОВ «МАЙ ШИПІНГ» та ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Українa». До митного оформлення надано лише договір від 19.04.2024 № МШ-ПФ001 транспортного перевезення між ТОВ «МАЙ ШИПІНГ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД», де зазначається, що ТОВ «МАЙ ШИПІНГ» є експедитором. Згідно п. 1.3 даного договору експедирування вантажу здійснюється на підставі Заявки, проте Заявки не подано до митного оформлення. Згідно п. 7.1.1 послуги Експедитора оплачуються Клієнтом протягом трьох банківських днів щ моменту виставлення рахунка-фактури, якщо інше не обумовлено в заявці. Ні Заявки, ні рахунка-фактури, ні банківських платіжних документів, що стосуються факту оплати наданих послуг не подано до митного оформлення. В накладній УМВС від 22.11.2024 № 009885 відправником товару зазначено SC UNICOM TRANSIT SA;

- відповідно зовнішніх джерел мережі Інтернет дана компанія надає послуги з залізничного транспортування, експедирування вантажів, обслуговування рухомих складів тощо, проте щодо даного перевізника відсутня будь-яка інформація в товаросупровідних документах. Загалом до митного оформлення не надано жодних рахунків на оплату, актів здачі-прийняття, банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг тощо. Лише поданий документ від 16.09.2025 № 164 виданий від ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» не може бути підтверджуючим документом заявлених транспортних витрат, адже транспортні документи – це офіційні документи, які підтверджують передачу вантажу для транспортування та повинні містити інформацію про сторони, вантаж, маршрут, умови поставки тощо. Наданий одержувачем лист є інформаційним, що не дає змоги перевірити числовий розрахунок заявлених транспортних витрат. В даній довідці вказано про наявність вантажно-розвантажувальних послуг, проте дані витрати відсутні в графі 21 ДМВ, також відсутня інформація про експедиторську винагороду, яку надавав Експедитор Клієнтові. Підсумовуючи вищезазначене, відсутність товаросупровідних документів позбавляє митний орган перевірити ланцюгове постачання товару від відправника товару до моменту отримання товару Покупцем, суб`єктів надання транспортних послуг, витрат, які були понесені на транспортування, зберігання, навантаження та розвантаження товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару «ГРИБИ ОПЕНЬКИ (НАМЕКО) МАРИНОВАНІ. СТЕРИЛІЗОВАНІ…; Виробник XIAMEN BIGSTAR TRADING CO.,LTD; Торговельна марка XIT Продукт; Країна виробництва CN» імпорт яких здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів на умовах поставки FOB CN з врахуванням обсягу ввезеної партії товару. Рівень митної вартості становить на рівні 2,35 дол.США/кг за ЕМД № UA100320/2025/012213 від 07.04.2025.

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято

Товар випущено у вільний обіг згідно з МД № 25UA205140058315U0 від 19.09.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові у справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами пунктом 2 частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом статті 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, а саме: пакувальний лист до інвойсу № KFL2024IE11 від 30.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE11 від 30.07.2024; коносамент № KTLSНAF24080068 від 07.08.2024; накладна УМВС № 009885 від 22.11.2024; супровідний документи Т1 № 24UA4030702BD06NL8 від 06.12.2024; міжнародний санітарний сертифікат № 224N09030027452001 від 01.08.2024; сертифікат про походження № C247169121870011 від 07.08.2024; статус особи, яка подає митну декларацію 2; платіжний документ, що підтверджує вартість товару swift від 25.10.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару price list від 30.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 31.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № PF/DKF001 від 03.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 38 від 28.07.2025; договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024; заява декларанта б/н від 30.07.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю № 13176739; довідка про транспортні послуги № 16 від 16.09.2025; договір держспожив від 18.06.2025; етикетка від 18.09.2025; реєстрація потужності від 15.08.2022; сертифікат здоров`я № 224N0903002 від 01.08.2024; сертифікат якості № KFLEU-2406 від 30.07.2024; специфікація до інвойсу від 30.07.2024; товарно-транспортна накладна від 17.09.2025; копія митної декларації країни відправлення № 090820240000308988 від 03.08.2024.

З приводу розбіжностей у поданих документах, суд зазначає наступне.

Посилання митного органу на те, що згідно рахунка-фактури від 30.07.2024 № KFL2024IE11 загальна вартість товару становить 4751 дол.США, що суперечить графі 22 митної декларації в якій зазначена вартість товару в сумі 2442,6 дол. та відповідно банківського платіжного документа від 25.10.2024 вартість оплати за товар становить 4761 дол., що суперечить заявленій вартості товару, вказаній в графі 22 МД - 2442,6 дол. Відповідно рахунка-фактури № KFL2024IE11 від 30.07.2024 умови оплати вказані 100% передоплата. Поданий коносамент № KTLSHAF24080068 датується 07.08.2024, а оплата за товар здійснена в жовтні 2024 року, а отже оплата за товар не стосується даної поставки товару, адже була здійснена після відвантаження товару, суд вважає безпідставним.

З банківського платіжного документа від 25.10.2024 вбачається, що платіж в сумі 4 761 дол. США здійснено в межах одного зовнішньоекономічного контракту № PF/DKF001 від 03.03.2023 та інвойсу № KFL2024IE11 від 30.07.2024. Митний кодекс України не містить вимоги щодо обов`язкової відповідності одного платіжного документа одному інвойсу, а також не забороняє здійснення агрегованих платежів. Відповідач не заперечує факту здійснення оплати товару та не довів, що спосіб проведення розрахунків вплинув на числове значення митної вартості. Більш того, позивач задекларував частину партії товару по МД від 01.05.2025 № 25UA204130007197U6 та частину по МД від 18.09.2025 № 25UA205140057942U6.

Отже, наведені обставини не свідчать про недостовірність заявленої вартості товару.

Митний орган також послався на те, що поданий прайс-лист містить інформацію виключно щодо товарів, заявлених до митного оформлення, та не охоплює весь асортимент продукції виробника.

Суд звертає увагу, що прайс-лист не входить до переліку обов`язкових документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, та був поданий декларантом на вимогу митниці як додатковий документ, який не визначає ціну товару, яка в даному випадку підтверджується специфікацією до інвойсу № KFL2024IE11 від 30.07.2024.

Щодо твердження Волинської митниці щодо ненадання декларантом належних та допустимих доказів на підтвердження транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Для підтвердження зазначених витрат декларантом подано договір від 26.12.2022 № 26-12/22-PF, укладений із «CMA CGM S.A.» з рахунком CMA CGM S.A. № UAIM0388547 від 31.10.2024, договір транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001, укладеного з ТОВ «Май Шипінг» з рахунком на оплату № 144 від 25.10.2024 та накладну УМВС від 22.11.2024 № 009885.

Однак, як вбачається з накладної УМВС від 22.11.2024 № 009885 відправником товару зазначено SC UNICOM TRANSIT SA. Інформація, яка б підтверджувала причетність «UNICOM TRANZIT S.A.» до перевезення вантажу транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори «CMA CGM S.A.», ТОВ «Май Шипінг» та «UNICOM TRANZIT S.A.».

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України).

Як вірно зазначив митний орган, відповідно до п. 1.3. договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001, укладеного між ТОВ «Перемога Фуд» (Клієнт) та ТОВ «МАЙ ШИПІНГ» (Експедитор), експедирування вантажу здійснюється експедитором на підставі заявки на виконання транспортно-експедиторських послуг та/або митно-брокерських послуг (надалі Заявка), що підписується між сторонами даного договору.

Заявки на виконання транспортно-експедиційних послуг та/або митно-брокерських послуг надається Клієнтом не пізніше, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження / прийому (у випадку експедирування залізничним транспортом за 14 (чотирнадцять) календарних днів), із зазначенням повного переліку транспортно-експедиційних послуг, які Клієнт замовляє у Експедитора (п. 3.1. цього договору).

Заявка повинна містити такі дані: маршрут перевезення, характеристики вантажу (найменування, код ТН ЗЕД України (УКТ ЗЕД), загальну вагу нетто, загальну вагу брутто), вид і спосіб упаковки, кількість вантажних місць, розмір і вагу одного вантажного місця, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача і їх адреси, ПІБ відповідального за відвантаження / приймання вантажу представника вантажовідправника / вантажоодержувача і засоби зв`язку з ним, місце, дату і час завантаження / доставки вантажу, інструкції з оформлення товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститись в заявці, не є вичерпним і може бути доповнений Експедитором на його розсуд. Пункти відправлення та призначення вантажу визначаються у Заявці (п. 3.2. договору).

Однак заявку не подано до митного оформлення.

Додатково на вимогу митниці позивач не надав платіжні інструкції на підтвердження оплати транспортних витрат.

Відповідно до частини другої статті 52, частини другої статті 53 та частини десятої статті 58 Митного кодексу України, відомості про митну вартість і її складові повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються перевірці та обчисленню. За відсутності документів, які дозволяють встановити числове значення витрат на транспортування саме до митного кордону України, митний орган позбавлений можливості здійснити належний контроль правильності визначення митної вартості.

За таких обставин суд дійшов висновку, про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг та заявлена декларантом сума транспортних витрат не підтверджена належними доказами, а тому у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо можливості застосування основного методу визначення митної вартості. Непідтвердження однієї зі складових митної вартості є достатньою підставою для відмови у визнанні митної вартості за ціною договору та застосування іншого методу її визначення.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Декларантом не спростовано сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів, в частині задекларованої такої складової митної вартості як вартість транспортування оцінюваних товарів до митного кордону України, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23.

Суд зауважує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ст. 58 МК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи і наведене правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано сумнів митниці в частині правильності визначення митної вартості товарів щодо відображення такої складової митної вартості як вартість транспортування оцінюваних товарів, яка передбачена пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України.

За вказаних обставин митним органом була обґрунтовано виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Надані позивачем копії документів не надали митному органу змоги пересвідчитись в обґрунтованості заявленого числового значення митної вартості імпортованого позивачем товару та визначення митної вартості за основним методом.

Декларантом не надано митниці належних документів щодо визначення митної вартості товару з урахуванням витрат на транспортування товару. В той же час надання відповідних документів є обов`язковим відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.

Щодо інших підстав, які зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів, яке є предметом спору, суд зазначає, що їхня можлива відповідність чи невідповідність закону не впливає на висновки суду щодо правомірності коригування митної вартості у зв`язку з недоданням позивачем передбачених частиною 10 статті 58 МК України документів та відповідно неспростування сумнівів митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Таким чином, Волинською митницею підставно були встановлені невідповідності у поданих декларантом позивача документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Волинська митниця правомірно не визнала заявлену митну вартість.

Митним органом проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення.

У зв`язку з неможливістю застосувати методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності належних даних для розрахунку, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно до ст. 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: «ГРИБИ ОПЕНЬКИ (НАМЕКО) МАРИНОВАНІ. СТЕРИЛІЗОВАНІ…; Виробник XIAMEN BIGSTAR TRADING CO.,LTD; Торговельна марка XIT Продукт; Країна виробництва CN» імпорт яких здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів на умовах поставки FOB CN з врахуванням обсягу ввезеної партії товару. Рівень митної вартості становить на рівні 2,35 дол.США/кг за ЕМД № UA100320/2025/012213 від 07.04.2025.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до наведених вимог відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, 44-А/11, код ЄДРПОУ 44860440)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385)

Суддя А.Я. Ксензюк