Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №140/5797/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5797/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.03.2026 №11/303/Д про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 15 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ;

2) зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 15 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з урахуванням наданих ним підтверджуючих документів та норм чинного законодавства України.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 15 частини 1 статті 23 Закону, оскільки на особистому утриманні позивач має неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати дитини ОСОБА_3 , на даний час перебуває на військовій службі в Збройних Силах України за контрактом. На підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17.01.2024 розлучений.

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (номер протоколу 9/253/Д від 27.02.2026 та 11/303/Д від 13.03.2026), відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з відсутністю повного пакету документів, що підтверджують право на відстрочку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у поданому до суду відзиві від 22.05.2026 позов не визнав, зазначив, що згідно встановленого переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII до заяви додається: свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України). Позивачем до поданої 25.01.2026 заяви не долучено жодного підтверджуючого документу про факт самостійного виховування та утримування своєї доньки – ОСОБА_2 . Варто наголосити, що акт обстеження умов проживання не є установленим документом.

Таким чином, рішення, прийняте за результатами розгляду заяви позивача, є правомірним, прийнятим у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від сторін не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – навідника-оператора протитанкової групи відділення вогневої підтримки другої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) першої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.02.2026 № 196-ОС за підпунктом «Ж», пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України.

На особистому утриманні позивач має неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_1 та актом про обстеження умов проживання від 20.02.2025.

На підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17.01.2024 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Мати дитини ОСОБА_3 , перебувала на службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 21.02.2025 №166. На даний час перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою від 23.04.2026 №949/7437.

Після звільнення з військової служби позивач 25.02.2026 через відділ «Центр надання адміністративних послуг» Любешівської селищної ради подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Любешів), в якому перебуває на військовому обліку, заяву на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як одинокі матері та батьки, які виховують дитину до 18 років. Рішенням комісії при вказаному ІНФОРМАЦІЯ_6 27.02.2026 було відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу по причині відсутності повного пакету документів, що підтверджують право на відстрочку.

В подальшому позивачем через департамент ЦНАП Луцької міської ради було подано заяву на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 15 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особи з дітьми, дружина або чоловік яких служить. Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (Любешів) 13.03.2026 було прийнято аналогічне рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу по причині відсутності повного пакету документів, що підтверджують право на відстрочку.

Позивач зазначає, що оскільки в основному дитина проживає з батьком, а мати дитини ОСОБА_3 перебуває на військовій службі, він має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 15 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктом 4 Указу №69/2022, призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Мобілізація, за визначенням наведеним у статті 1 Закону №3543-ХІІ, - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізація та мобілізаційну підготовку» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок №560 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до додатку 5 до Порядку №560, Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для отримання відстрочки з підстав передбачених пунктом 15 частини 1 статті 23 Закону, військовозобов`язаний повинен надати: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною).

Відповідно Порядку №560, районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє подані документи з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Відповідно до абзацу 1 - 7 пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого протоколом від 13.03.2026 №11/303/Д ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Підставою для прийняття такого рішення відповідачем стала відсутність повного пакету документів, що підтверджують право на відстрочку.

Суд зазначає, що відповідно до додатку 5 до Порядку №560, для отримання відстрочки з підстав передбачених пунктом 15 частиною 1 статті 23 Закону, військовозобов`язаний повинен надати: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідку про проходження військової служби чоловіком (дружиною).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 для підтвердження підстав відстрочки надав наступні документи: свідоцтво про шлюб, Свідоцтво про народження дитини, довідку про проходження військової служби чоловіком чи дружиною, паспорт, акт обстеження умов проживання, витяг, рішення суду.

Відтак, суд наголошує, що позивачем були надані документи передбачені Порядком №560, які розраховані насамперед на особу яка є батьком (матір`ю) дитини до 18 років та другого з подружжя діючого військовослужбовця. Позивачем було надано належні докази на підтвердження наявності у нього обов`язку по утриманню доньки до досягнення нею 18 років та наявності правових підстав застосування до нього абзацу 15 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.

За наведених обставин у справі суд доходить висновку щодо неправомірності винесеного рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд зазначає, за відсутності правової оцінки, наданої відповідачем щодо наявності усіх умов для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 15 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність/відсутність у позивача права на надання такої відстрочки. Саме до повноважень відповідача віднесено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про надання/ненадання відстрочки.

Однак, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 15 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.03.2026 №11/303/Д про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 відповідно до пункту 15 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 відповідно до пункту 15 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя В.В. Дмитрук