Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №353/222/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 353/222/25

Провадження № 22-ц/4808/668/26

Головуючий у 1 інстанції Мотрук Л. І.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів: Максюти І. О.,

Пнівчук О. В.,

секретар: Шемрай Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Савчин Тетяна Михайлівна на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року в складі судді Мотрук Л. І., ухвалене в м. Тлумач Івано-Франківської області, повний текст якого складено 09 лютого 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТзОВ «ФК «ЄАПБ») звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 170 237, 56 грн та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 11 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (надалі – ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1358652.

12 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі – ТзОВ «Мілоан») та відповідачкою були укладені кредитні договори № 5294818, № 6427868.

11 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечним агентством необхідних кредитів» (надалі – ТзОВ «1 БАНК») та відповідачкою було укладено договір позики № 2237149.

10 квітня 2024 року між ТзОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79852494.

28 березня 2024 року між Товариством з обмеженою «Аванс кредит» (надалі ТзОВ «Аванс кредит») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 49000-03/2024.

Договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і були надіслані на номер мобільного телефону відповідачки, про що свідчать умови договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Всупереч умовам договорів та вимог законодавства, відповідачка свої зобов`язання за вказаними договорами не виконала, про що свідчить відмова від добровільного повернення боргу.

В подальшому між ТзОВ «ФК «ЄАПБ» та ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси», ТзОВ «Мілоан», ТзОВ «1 БАНК», ТзОВ «Аванс кредит» були укладені договори факторингу, за умовами яких до позивача перейшло право вимоги до боржників, зокрема, і до відповідачки за вказаними договорами.

Посилаючись на вказані обставини ТзОВ «ФК «ЄАПБ» просило задовольнити позов.

16 червня 2025 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області було ухвалено заочне рішення, яким позов ТзОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково (т.1, а.с. 161- 167).

28 серпня 2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області заочне рішення було скасоване та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (т.1. а.с. 208).

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості у загальному розмірі 110 670 грн, а саме:

- за кредитним договором № 1358652 від 11 квітня 2024 року, в розмірі 13 575 грн, з яких: 5 000 грн – заборгованість за основним боргом; 7 975 грн – заборгованість за відсотками; 600 грн – заборгованість за комісією;

- за кредитним договором № 5294818 від 12 квітня 2024 року, в розмірі 21 980 грн, з яких: 7 000 грн – заборгованість за основним боргом; 14 175 грн- заборгованість за відсотками; 805 грн – заборгованість за комісією;

- за кредитним договором № 6427868 від 12 квітня 2024 року, в розмірі 21 875 грн, з яких: 7 000 грн – заборгованість за основним боргом; 14 070 грн – заборгованість за відсотками; 805 грн – заборгованість за комісією;

- за договором позики № 2237149 від 11 квітня 2024 року, в розмірі 10 100 грн, з яких: 8 000 грн – заборгованість за основним боргом; 2 100 грн – заборгованість за відсотками;

- за договором позики № 79852494 від 10 квітня 2024 року, в розмірі 12 640 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основним боргом; 2 640 грн - заборгованість за відсотками;

- за кредитним договором № 49000-03/2024 від 28 березня 2024 року, в розмірі 30 500 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за основним боргом; 20 500 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 968,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчин Т. М., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що правові висновки суду першої інстанції по суті спору є передчасними, оскільки судом не взяті до уваги наведені норми права щодо електронних документів та їх копій, позивачем не надано суду на виконання вимог ухвали від 22 січня 2026 року за клопотанням відповідача оригіналів електронних договорів з протоколами накладення ЕЦП, як наслідок, не встановлені обставини на підставі допустимих доказів, які б підтверджували підписання кредитних договорів відповідачем.

Попри це, відповідач не заперечує перерахування їй коштів в сумі тіла кредиту, однак жодних кредитних договорів відповідач не укладала, з нею не було погоджено всі умови Кредитних договорів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТзОВ «ЄАПБ» вказує, що оскаржуване рішення суду ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а також з повним з`ясуванням обставин справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року без змін.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У судове засідання представник позивача ТзОВ «ЄАПБ» не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки – повідомлення до електронного кабінету ТзОВ «Оператор» в системі «Електронний Суд».

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, за місцем реєстрації відповідача, судом було направлено судову повістку-повідомлення, яка була вручена останній 15 травня 2026 року, з урахуванням положень частини 8 статті 128 ЦПК України, сторона є такою, що належно повідомлена про дату, місце та час судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 адвокатів Савчин Т. М. та Кантор А. О. які просили скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка отримала кредитні кошти та використала їх, однак в добровільному порядку кредити не повернула, що свідчить про порушення прав позивача, відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів, а також відсотків за користування кредитом та комісію.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд повністю погодитися не може, з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що 11.04.2024 року ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» уклали договір про споживчий кредит № 1358652, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 162799, у відповідності до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн 00 коп, загальним строком 105 днів, з яких: пільговий період складає 15 днів і завершується 26.04.2024 року, та поточний період становить 90 днів та завершується 25.07.2024 року (том 1, а.с. 11-16).

Відповідно до п.1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 26.04.2024 року, але не пізніше 25.07.2024 року.

Згідно п.п.1.5.2,1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1275 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту протягом строку пільгового періоду та протягом поточного періоду: 10350 грн 00 коп, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Видача відповідачу кредиту в сумі 5000 грн за договором № 1358652 від 11.04.2024 року здійснена шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 36067832 від 11.04.2024 року, де платником є ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» отримувачем ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 19).

28.08.2024 року між ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 28082024/1. Згідно пункту 1.1. цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом пенею за порушення грошових зобов`язань та інші платежі право на одержання яких належить клієнту (том 1, а.с. 21-23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28082024/1 від 28.08.2024 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 1358652, сума заборгованості разом складає 17 225 грн 00 коп (том 1, а.с. 25).

Відповідач прийняті на себе за договором позики зобов`язання щодо своєчасного його погашення не виконувала та відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1358652 від 11.04.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «ФК «ЄАПБ» складає 17225 грн 38 коп, з яких: 5000 грн 00 коп - заборгованість за основним боргом; 11625 грн 00 коп - заборгованість за відсотками; 600 грн 00 коп - заборгованість за комісією (т. 1, а.с. 26-27).

12.04.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5294818 з додатками в електронній формі, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 432075 (т. 1, а.с. 34-41).

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 7 000 грн; строк кредиту 345 днів; остаточний термін повернення кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредиту 23.03.2025 року; комісія за надання кредиту 805 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом за весь строк кредитування - 47197 грн 50 коп.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 *26.

Підписання вказаного договору електронним підписом відповідачем свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.

Видача відповідачу кредиту в сумі 7000 грн за договором № 5294818 здійснена шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 128070846 від 12.04.2024 року, де платником є ТзОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 (том 1, а.с. 42).

28.08.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28082024/2, відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» передає ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (т 1, а.с. 44-46).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 від 28.08.2024 року за договором факторингу № 28082024/2 ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв Реєстр Боржників № 1 (т. 1, а.с. 47).

Відповідач прийняті на себе за договором позики зобов`язання щодо своєчасного його погашення не виконувала та відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5294818 в сумі 36505 грн, з яких: 7000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу; 21546 грн 00 коп - заборгованість за відсотками; 805 грн 00 коп - заборгованість за комісією; 7154 грн 00 коп – заборгованість за неустойкою (т. 1, а.с. 48), що також стверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 5294818 (т. 1, а.с. 49-51).

Крім того 12.04.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 6427868 з додатками в електронній формі, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 767232 (т.1, а.с. 53-60).

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 7000 грн 00 коп; строк кредиту 345 днів; остаточний термін повернення кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредиту 23.03.2025 року; комісія за надання кредиту 805 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом за весь строк кредитування - 45267 грн 60 коп.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 *26.

Підписання вказаного договору електронним підписом відповідачем свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.

Видача відповідачці кредиту в сумі 7000 грн за договором № 6427868 здійснена шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 128069544 від 12.04.2024 року, де платником є ТОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 61).

28.08.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28082024/2, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (т. 1, а.с. 44-46).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 2 від 28.08.2024 року за договором факторингу № 28082024/2 ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв Реєстр Боржників № 2 (т. 1, а.с. 63).

Відповідач прийняті на себе за договором позики зобов`язання щодо своєчасного його погашення не виконувала та відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6427868 в сумі 34047 грн 16 коп, з яких: 7000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу; 20642 грн 16 коп - заборгованість за відсотками; 805 грн 00 коп - заборгованість за комісією; 5600 грн 00 коп – заборгованість за неустойкою (т. 1, а.с. 64), що також стверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 6427868 (т. 1, а.с. 65-66).

11.04.2024 року між ТзОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (з фіксованою процентною ставкою) № 2237149 (т.1, а.с. 74-76).

Відповідно до п. 1. договору ТзОВ «1 БАНК» (Позикодавець) зобов`язалося надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 договору позики позичальнику було надано позику в сумі 8000 грн 00 коп терміном на 30 днів, а саме на період з 11.04.2024 року по 11.05.2024 року, денна процентна ставка/день – 0,875%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%, пеня %/день – 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1604,70%, орієнтовна загальна вартість позики 10100 грн 00 коп.

Цей договір укладено із використанням веб сайту https://mycredit.ua (п. 24 договору позики).

Договір позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 7s3F12 та позичальником вказано номер платіжного засобу № НОМЕР_1 .

14.06.2021 року між ТзОВ «1 БАНК» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТзОВ «1 БАНК» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ФК «ЄАПБ» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (том 1, а.с. 79-81).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 31 від 25.092024 року за Договором Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТзОВ «1 БАНК» передав, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв Реєстр Боржників № 31, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (т. 1, а.с. 85).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 31 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2237149 в сумі 24 960, 40 грн (т. 1, а.с. 86).

Відповідач прийняті на себе за договором позики зобов`язання щодо своєчасного його погашення не виконувала та відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2237149 від 11.04.2024 року за період з 25.09.2024 року по 31.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «ФК «ЄАПБ» складає 24 960, 40 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 8 000 грн 00 коп, сума заборгованості за відсотками 2100 грн 00 коп, сума заборгованості за пенею 14860 грн 40 коп (т.1, а.с. 78).

Крім того 10.04.2024 року між ТзОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79852494 (том 1, а.с. 87-89).

Пунктом 2 договору позики позичальнику було надано позику в сумі 10000 грн 00 коп терміном на 30 днів, а саме на період з 10.04.2024 року по 09.05.2024 року, денна процентна ставка/день – 0,88%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%, пеня %/день – 2,7%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1808,14%, орієнтовна загальна вартість позики 12640 грн 00 коп.

Цей договір укладено із використанням веб сайту https://mycredit.ua (п. 24 договору позики).

Договір позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 38874 та позичальником вказано номер платіжного засобу № НОМЕР_1 .

14.06.2021 року між ТзОВ «1 БАНК» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТзОВ «1 БАНК» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ФК «ЄАПБ» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (т. 1, а.с. 79-81).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 32 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79852494 в сумі 17 500 грн 00 коп (т. 1, а.с. 92).

Відповідач прийняті на себе за договором позики зобов`язання щодо своєчасного його погашення не виконувала та відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 79852494 від 10.04.2024 року за період з 25.09.2024 року по 31.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «ФК «ЄАПБ» складає 17 500 грн 00 коп, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10 000 грн 00 коп, сума заборгованості за відсотками 2640 грн 00 коп, сума заборгованості за понадстрокове користування 4860 грн 00 коп (том 1, а.с. 93).

28.03.2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 49000-03/2024 про надання фінансового кредиту (том 1, а.с. 99-102), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (W1561), і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1.1. договору, товариство надає клієнту кредит в розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 28.03.2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.07.2024 року.

Відповідно до п. 1.4.1. договору, процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Згідно п. 1.6. договору кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-9926.

На підтвердження перерахування коштів відповідачу згідно договору про надання фінансового кредиту № 49000-03/2024 від 28.03.2024 року позивачем надано копію довідки за підписом директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно якої кредитні кошти в сумі 10 000 грн відправлені 28.03.2024 року о 23:45:03 за допомогою платіжної системи iPay.ua шляхом зарахування на карту НОМЕР_1 . (т. 2, а.с. 8).

Між ТзОВ «Аванс Кредит» та позивачем 20.08.2024 року укладено договір факторингу № 20082024, відповідно до якого ТзОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (том 1, а.с. 105-107).

Відповідно до Реєстру боржників від 20.08.2024 року до вказаного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму в розмірі 40000 грн 00 коп грн, з яких 10000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредита та 30000 грн 00 коп - заборгованість за процентами (т. 1, а.с. 109).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 49000-03/2024 про надання фінансового кредиту від 28.03.2024 року заборгованість відповідачем не погашена, залишок заборгованості станом на 31.01.2025 року становить 40000 грн 00 коп грн, з яких: 10000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредита та 30000 грн 00 коп - заборгованість за процентами (том 1, а.с. 110, том 2, а.с. 6-7).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Норма статті 599 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції задовольняючи позов у частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредитів виходив з того, що остання отримала кредитні кошти, проте в добровільному порядку їх не повернула.

З висновками суду першої інстанції в цій частині апеляційний суд погоджується, адже вони підтверджуються наявними у справі доказами та ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах та правому регулюванні правовідносин сторін та відповідачкою не заперечуються.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовною заявою позивач окрім тіла кредиту просив стягнути із відповідачки також заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та за комісією.

Однак, на переконання колегії суддів апеляційного суду така вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено факт погодження сторонами сплати таких.

Так, як вбачається з правового висновку ВС у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене ЗУ «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

ВС наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з`ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Савчин Т. М. посилалася на недоведений факт підписання відповідачкою договорів, та погодження з їх умовами, у зв`язку з чим, 05 травня 2026 року, остання подала до суду апеляційної інстанції повторне клопотання про витребування оригіналів електронних договорів.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року клопотання представника відповідача задоволено. Витребувано у ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси», ТзОВ «Мілоан», ТзОВ «1 БАНК», ТзОВ «Аванс кредит» оригінали електронних договорів, укладених між ОСОБА_1 та товариствами, оформленими відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

На виконання вимог ухвали суду, 13 травня 2026 року представниками ТзОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТзОВ «Мілоан» до суду апеляційної інстанції надіслано договір про споживчий кредит № 5294818, договір про споживчий кредит № 6427868, договір про споживчий кредит № 1358652, у PDF-форматі, що відповідно до вищевикладених висновків ВС не підтверджує цілісність й незмінюваність тексту цих договорів.

Іншими кредитними установами вимоги ухвали апеляційного суду не виконано.

Оскільки кредитними установами не надало суду оригіналів електронних доказів, то долучені до матеріалів позовної заяви паперові копії кредитних договорів, не можуть братися до уваги судом апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України та частини п`ятої статті 100 ЦПК України.

Апеляційний суд зауважує, що питання достовірності доказів у контексті співставлення поданих копій документів з їх оригіналами досліджується насамперед у контексті їх автентичності, коли особа посилається на те, що такі документи або взагалі не видавалися, або їх копії містять відмінні від оригіналу умови.

У справі, яка переглядається, відповідачка, заперечує, погодження нею всіх умов кредитних договорів.

Суд вправі не брати до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року в справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) не вбачала підстав для того, щоб його змінювати.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за відсотками та комісією за кредитним договором № 1358652 від 11 квітня 2024 року, кредитним договором № 5294818 від 12 квітня 2024 року, кредитним договором № 6427868 від 12 квітня 2024 року, договором позики № 2237149 від 11 квітня 2024 року, договором позики № 79852494 від 10 квітня 2024 року, кредитним договором № 49000-03/2024 від 28 березня 2024 року, оскільки такі висновки у справі ґрунтуються на підставі дослідження копій доказів, які, на думку позивача, доводять факт укладення кредитного договору між сторонами та перерахування коштів відповідачці, яка, у свою чергу, поставила під сумнів надані позивачем докази, а кредитними установами на вимогу апеляційного суду не було надано, без поважних причин оригінали вищевказаних електронних кредитних договорів.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції у частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитами та за комісією є необґрунтованими, оскільки судом не взято до уваги наведені норми права щодо електронних документів та їх копій, не досліджено оригіналів кредитних договорів, укладених в електронному вигляді, зокрема за ініціативою суду, з врахуванням заперечень відповідачки щодо факту укладення цих договорів, а відтак ухвалене у справі рішення відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, розподіл судових витрат, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом, зокрема, у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

Відповідно до положень частин першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 835 (вісімсот тридцять п`ять) грн. 98 коп.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчин Тетяна Михайлівна – задовольнити частково.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року в частині стягнення заборгованості за відсотками та комісією за кредитним договором № 1358652 від 11 квітня 2024 року, кредитним договором № 5294818 від 12 квітня 2024 року, кредитним договором № 6427868 від 12 квітня 2024 року, договором позики № 2237149 від 11 квітня 2024 року, договором позики № 79852494 від 10 квітня 2024 року, кредитним договором № 49000-03/2024 від 28 березня 2024 року та стягнення судових витрат – скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року в частині стягнення заборгованості за основним боргом за кредитним договором № 1358652 від 11 квітня 2024 року в розмірі 5 000 грн, кредитним договором № 5294818 від 12 квітня 2024 року в розмірі 7 000 грн, кредитним договором № 6427868 від 12 квітня 2024 року в розмірі 7 000 грн, договором позики № 2237149 від 11 квітня 2024 року в розмірі 8 000 грн, договором позики № 79852494 від 10 квітня 2024 року в розмірі 10 000 грн, кредитним договором № 49000-03/2024 від 28 березня 2024 року в розмірі 10 000 грн на загальну суму 47 000 (сорок сім тисяч) грн. – залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 835 (вісімсот тридцять п`ять) грн. 98 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року.

Судді В. М. Барков

І. О. Максюта

О. В. Пнівчук