Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №341/334/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 341/334/25

Провадження № 22-ц/4808/283/26

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т.В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Максюти І.О., Томин О.О.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представника позивача адвоката Сковронського В.І.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Галицького національного природного парку – адвоката Сковронського Віктора Івановича на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2025 року, ухвалене в складі судді Гаполяка Т.В. в місті Галич, повний текст якого складено 27 листопада 2025 року, у справі за позовом Галицького національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2025 року адвокат Сковронський В.І. в інтересах Галицького національного природного парку звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року задоволено позов Івано-Франківської обласної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Бурштинської міської ради, Галицької міської ради та стягнуто з Галицького національного природного парку 3 847 380 грн на користь Галицької міської ради та 2 037 126 грн на користь Бурштинської міської ради шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Стягнуто з Галицького національного природного парку 88 267,60 грн судового збору.

Господарським судом Івано-Франківської області встановлено, що за змістом протоколів огляду від 22 травня 2023 року та 23 травня 2023 року старшого оперуповноваженого управління Державного бюро розслідувань з залученням державного інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу та працівників Галицького національного природного парку, зокрема, відповідача - інспектора з охорони ПЗФ Галицького національного природного парку Пікуляка М.М. проведено огляд території виділів 9, 8 13 кварталу 10 Крилоського лісництва Галицького національного природного парку та виявлено незаконну рубку 10 сироростучих дерев (7 - породи бук, 2 - породи граб, 1 - породи береза) та 2 вітровальних дерев породи ясен, факт чого зафіксовано у відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кварталу 10 виділів 9, 8, 13; відповідача - інспектора з охорони ПЗФ Галицького національного природного парку Пікуляка В.М. проведено огляд території виділів 21, 20, 18, 42 кварталу 8 Крилоського лісництва Галицького НПП та виявлено незаконну рубку 17 сироростучих дерев (7 - породи граб, 9 - породи бук, 1 - породи дуб) та 1 вітровального дерева породи граб, про що зафіксовано у відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кварталу 8 виділів 21, 20, 18, 42; відповідача - інспектора з охорони ПЗФ Галицького національного природного парку Дмитрика М.О. проведено огляд території виділів 20, 21, 28 кварталу 28 Бурштинського лісництва Галицького НПП та виявлено незаконну рубку 9 сироростучих дерев (5 - породи ясен, 4 - породи граб) та 3 вітровальних дерева (2- породи ясен, 1 - породи дуб), про що зафіксовано у відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кварталу 28 виділів №21, 28, 20.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, внаслідок рубки дерев на території Галицького національного природного парку, згідно з яким загальний розмір шкоди становить 5 884 507,26 грн в тому числі: внаслідок рубки на території кварталу 28 виділів № 21, 28,20 Бурштинського лісництва розмір шкоди становить 2 037 126, 93 грн; внаслідок рубки на території кварталу 10 виділів № 9, 8, 13 Крилоського лісництва розмір шкоди - 1 665 163,47 грн; внаслідок рубки на території кварталу 8 виділів № 21, 20, 18, 42 Крилоського лісництва розмір шкоди - 2 182 216, 86 грн. Галицьким національним природнім парком повністю виконано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року, зокрема, сплачено до Галицького місцевого бюджету 3 847 380 грн та Бурштинського місцевого бюджету 2 037 126 грн. Сплачено судовий збір.

Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Галицького національного природного парку в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 2 182 216,86 грн та матеріальну шкоду в розмірі 32 733,24 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь Галицького національного природного парку в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 1 665 163,47 грн та матеріальну шкоду в розмірі 24 977,44 грн та стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицького національного природного парку в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 2 037 126,93 грн та матеріальну шкоду в розмірі 30 556,29 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2025 року в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ухвали про закриття кримінального провадження щодо відповідачів не є преюдиційними рішеннями суду, які доводять вину відповідачів у заподіянні шкоди. Обставини, встановлені стосовно відповідачів рішенням суду у господарській, справі, що набрало законної сили у загальному порядку спростовуються відповідачами, які є особами, що не брали участі у справі.

При цьому зазначено, що судом не встановлено у спосіб здобуття належних та допустимих доказів обов`язкових складових, необхідних для настання відповідальності відповідачів за завдану майнову шкоду, якими є: наявність шкоди, протиправність дій відповідачів (дії або бездіяльність особи мають суперечити нормам права, в даному випадку Посадовій інструкції); причинно-наслідковий зв`язок (шкода має бути прямим результатом протиправних дій чи бездіяльності особи; вина (особа має бути винною у завданні шкоди, тобто дія або бездіяльність була вчинена ним умисно або з необережності).

Суд не погодився з доводами представника позивача про те, що бездіяльність, а саме невиконання обов`язку виявляти незаконні рубки і в разі виявлення таких вживати заходів для встановлення порушників – повідомляти правоохоронні органи, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з заподіянням шкоди. Тому, у позові відмовлено за недоведеністю.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник Галицького національного природного парку – адвокат Сковронський В.І. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам процесуального права. Вказав, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки ухвалене при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Зазначив, що висновки суду щодо неприюдиційності ухвал про закриття кримінального провадження суперечать ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Представник апелянта вказав, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини і якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.

Враховуючи викладене, представник апелянта просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

Сторони своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив її відхилити.

Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до апеляційного суду клопотання, в якому зазначили, що оскаржене рішення вважають законним і обґрунтованим, а тому просили апеляційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін. Справу розглядати за їх відсутності.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника скаржника, відповідача ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року задоволено позов Івано-Франківської обласної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Бурштинської міської ради, Галицької міської ради та стягнуто з Галицького національного природного парку на користь Галицької міської ради 3 847 380 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Стягнуто з Галицького національного природного парку на користь Бурштинської міської ради 2 037 126 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Стягнуто з Галицького національного природного парку 88 267, 60 грн судового збору.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, внаслідок рубки дерев на території Галицького національного природного парку, згідно з яким загальний розмір шкоди становить 5 884 507,26 грн в тому числі: внаслідок рубки на території кварталу 28 виділів № 21, 28, 20 Бурштинського лісництва розмір шкоди становить 2 037 126, 93 грн; внаслідок рубки на території кварталу 10 виділів № 9, 8, 13 Крилоського лісництва розмір шкоди - 1 665 163, 47 грн; внаслідок рубки на території кварталу 8 виділів № 21, 20, 18, 42 Крилоського лісництва розмір шкоди - 2 182 216, 86 грн (т.1 а.с.15-20).

Згідно з платіжних інструкцій Галицьким національним природнім парком повністю виконано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року, зокрема, сплачено до Галицького місцевого бюджету 3 847 380 грн та Бурштинського місцевого бюджету 2 037 126 грн, а також судовий збір (т.1 а.с. 23-34, 107).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 367 КК України на підставі статті 47 КК України. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, закрито.

ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що внаслідок неналежного виконання вищевказаних службових обов`язків на території ввіреного йому під охорону кварталу 8 обходу 3 Крилоського лісництва Галицького НПП, у період не раніше ніж 09 березня 2023 року та не пізніше 22 травня 2023 року, невстановленими досудовим слідством особами, на території виділів 21, 20, 18, 42 кварталу 8 обходу 3 Крилоського лісництва Галицького НПП», який тоді перебував під охороною інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 3 Крилоського лісництва Галицького НП ОСОБА_2 , здійснено самовільне рубання 8 (восьми) сироростучих дерев породи граб із середніми діаметрами пнів 36, 29, 23, 20, 22, 32, 41, 26 сантиметрів, 9 (дев`яти) сироростучих дерев породи бук із середніми діаметрами пнів 42, 35, 36, 48, 49, 33, 47, 37, 37 сантиметрів та 1 (одного) сиро ростучого дерева породи дуб із діаметром пня 48 сантиметрів.

Внаслідок вищевказаних незаконних рубок, допущених ОСОБА_2 через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено матеріальну шкоду в розмірі 2 182 216, 86 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано за частиною 2 статті 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки (а.с. 37-41).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2024 року звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 367 КК України на підставі статті 47 КК України у зв`язку з передачею особи на поруки. Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України закрито.

ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що внаслідок неналежного виконання вищевказаних службових обов`язків на території ввіреного йому під охорону кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, у період не раніше ніж 13 квітня 2023 року та не пізніше 22 травня 2023 року, невстановленими досудовим слідством особами, на території виділів 9, 8, 13 кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, який тоді перебував під охороною інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП ОСОБА_3 , здійснено самовільне рубання 7 (семи) сироростучих дерев породи бук із середніми діаметрами пнів 35, 38, 41, 46, 40, 46, 23 сантиметрів, 2 (двох) сироростучих дерева породи граб із середніми діаметрами пнів 43 та 42 сантиметрів, 1 (одне) сироростуче дерево породи береза із середнім діаметром пня 43 сантиметри та 2 (двох) сироростучих дерев породи ясен із середніми діаметрами пнів 36 та 49 сантиметрів.

Внаслідок вищевказаних незаконних рубок, допущених ОСОБА_3 через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено матеріальну шкоду в розмірі 1 665 163,47 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене за частиною 2 статті 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки (т.1 а.с.42-46).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2024 року звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України на підставі статті 47 КК України у зв`язку з передачею особи на поруки. Закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частино 2 статті 367 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що внаслідок неналежного виконання вищевказаних службових обов`язків на території ввіреного йому під охорону кварталу 28 обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП у період не раніше ніж 13 жовтня 2022 року та не пізніше 23 травня 2023 року невстановленими досудовим слідством особами на території виділів 21, 20, 28 кварталу 28 обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП, який тоді перебував під охороною інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП ОСОБА_1 , здійснено самовільне рубання 7 (семи) сироростучих дерев породи ясен із середніми діаметрами пнів 40, 37, 44, 62, 70, 46, 81 сантиметрів, 4 (чотирьох) сироростучих дерев породи граб із середніми діаметрами пнів 33, 26, 20, 43 сантиметрів та 1 (одного) сироростучого дерева породи дуб із середнім діаметром пня 55 сантиметрів.

Внаслідок вищевказаних незаконних рубок, допущених ОСОБА_1 через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено матеріальну шкоду в розмірі 2 037 126,93 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікував за частиною 2 статті 367 КК України, а саме як службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки (т.1 а.с. 47-50).

Наказом директора Галицького національного природного парку (далі НПП) Гайдука О. Я. № 112-к від 12 грудня 2019 року ОСОБА_2 прийнято на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 3 Крилоського лісництва Галицького НПП (а.с. 51).

Між ОСОБА_2 та Галицьким НПП 13 грудня 2019 року укладено договір «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» за умовами якого, перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду Крилоського лісництва Галицького НПП, виконуючи роботу безпосередньо пов`язану із збереженням матеріальних цінностей ОСОБА_2 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв`язку із викладеним зобов`язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей (т.1 а.с. 52).

Наказом директора Галицького національного природного парку (НПП) Гайдука О.Я. № 19-к від 01 квітня 2010 ОСОБА_3 прийнято на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП та ОСОБА_1 переведено на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП (т.1 а.с. 54-55).

Між ОСОБА_3 та Галицьким НПП 01 квітня 2010 року укладено договір «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» за умовами якого, перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду Крилоського лісництва Галицького НПП, виконуючи роботу безпосередньо пов`язану із збереженням матеріальних цінностей ОСОБА_2 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв`язку із викладеним зобов`язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей (т.1 а.с. 56).

Між ОСОБА_1 та Галицьким НПП 01 квітня 2010 року укладено договір «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» за умовами якого, перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду Бурштинського лісництва Галицького НПП, виконуючи роботу безпосередньо пов`язану із збереженням матеріальних цінностей ОСОБА_1 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв`язку із викладеним зобов`язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей (т.1 а.с. 58).

За змістом посадової інструкції відповідачів, а саме розділу 2 «Завдання та обов`язки» інспектор з охорони природно-заповідного фонду Галицького НПП інспектор з охорони природно-заповідного фонду, серед іншого, здійснює державний контроль за дотриманням встановленого режиму охорони на території обходу або іншій закріпленій території в межах установи природно-заповідного фонду; дає вказівки щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки, встановленого порядку ведення господарських робіт і природокористування; вимагає від громадян і службових осіб пояснення у зв`язку з порушенням ними природоохоронного законодавства, і доставляє таких правопорушників до правоохоронних органів; складає протоколи про порушення законодавства; вилучає у порушників законодавства продукцію і знаряддя незаконного природокористування, транспортні засоби, а також документи, що відносяться до природокористування; здійснює заходи щодо захисту об`єктів рослинного світу, їх генетичного фонду; зберігає і раціонально використовує ввірене йому майно, обладнання, матеріальні цінності. Згідно розділу 4 «Відповідальність» посадової інструкції інспектор з охорони природно-заповідного фонду Галицького НПП несе відповідальність, серед іншого, за неналежне виконання або невиконання посадової інструкції; за охорону лісового обходу від самовільних рубок і пожеж; за зберігання і раціональне використання виділеного йому майна, обладнання, матеріальних цінностей; за недотримання режиму території, використання, відтворення, охорону та захист природних екосистем у зоні розміщення обходу; за допущення матеріальної шкоди (т.1 а.с. 60-62).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання (статті 15, 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КЗпП України працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків; 2) нанесення прямої дійсної шкоди; 3) вина в діях або бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (п. 1 частини 1 статті 134 КЗпП України).

За змістом статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності передбачений ст. 134 КЗпП України. Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Таким чином, обов`язок відшкодувати завдані працівником збитки у повному обсязі встановлюється для відповідачів у справі як на п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, та і п.3 цієї норми.

З`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, є передумовою для її стягнення.

У трудових спорах презумпція вини лежить на роботодавцеві. Наявність винних дій працівника доводить позивач. Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (ст. 138 КЗпП України).

Відповідно до ст. 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Правилами ст. 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу, ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Положеннями ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», за правилами ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, ключовим у цьому питанні є закриття кримінального провадження з одночасним звільненням особи від кримінальної відповідальності, а не просто закриття кримінального провадження.

Статтею 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження.

Вони, в свою чергу, класифікуються за декількома критеріями. Всі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочин. Реабілітуючими є обставини, за якими особа визнається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, відновлюється її репутація, гідність, права На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину. До реабілітуючих належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати. Відповідно, всі інші підстави є нереабілітуючими і передбачають констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, ухвалами Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року, 07 травня 2024 року та 10 травня 2024 року відповідачів звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 47 КК України у зв`язку з передачею їх на поруки.

Зазначені ухвали набрали законної сили, а тому відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності відповідачів, а також у частині встановлення факту вчинення відповідних дій (бездіяльності) саме відповідачами.

Так, з ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року у справі № 341/1912/23 встановлено, що перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 3 Крилоського лісництва Галицького НПП, ОСОБА_2 , виконуючи за вказаною посадою, є співробітником правоохоронного органу та здійснює функції представника влади, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

ОСОБА_2 , будучи зобов`язаним здійснювати охорону ввіреного йому лісу від незаконних рубок, у період із 09.03.2023 до 22.05.2023, маючи можливість для виявлення незаконних, самовільних рубок дерев, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто, маючи можливість для забезпечення охорони ввіреного йому лісу, котрий входить до складу природно-заповідного фонду, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, не забезпечив перевірки стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 8 обходу 3 Крилоського лісництва Галицького НПП та їх документування, не здійснив фіксування фактів порушень лісового, природоохоронного законодавства (вчинення незаконних рубок) на території кварталу 8 обходу 3 Крилоського лісництва Галицького НПП, які були вчинені у період із 09.03.2023 до 22.05.2023, не вживав заходів до виявлення порушників природоохоронного законодавства та притягнення їх до відповідальності.

У судовому засіданні 30.04.2024 ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, щиро розкаявся, підтвердив надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та закриття кримінального провадження. Вказав, що йому зрозумілі йому ж наслідки звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.

Також ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2024 року у справі № 341/2027/23 встановлено, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, який не є корупційним, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаюється, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП з 01.04.2010.

Згідно з ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2024 року у справі № 341/1662/23 ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним здійснювати охорону ввіреного йому лісу від незаконних рубок, у період із 13.10.2022 до 23.05.2023, маючи можливість для виявлення незаконних самовільних рубок дерев, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто, маючи можливість для забезпечення охорони ввіреного йому лісу, котрий входить до складу природно-заповідного фонду, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, не забезпечив перевірки стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 28 обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП та їх документування, не здійснив фіксування фактів порушень лісового, природоохоронного законодавства (вчинення незаконних рубок) на території кварталу 28 обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП, які були вчинені у період із 13 жовтня 2022 року до 23 травня 2023 року, не вживав заходів до виявлення порушників природоохоронного законодавства та притягнення їх до відповідальності, не доповідав керівництву Галицького НПП про факти незаконних рубок, які мали місце на території ввіреного йому під охорону кварталу 28 обходу № 6 Бурштинського лісництва Галицького НПП та не вживав заходів, щодо виявлення вказаних порушень природоохоронного законодавства, не оглядав місця вчинення вищевказаних незаконних рубок лісу.

У судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, щиро розкаявся, підтвердив надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та закриття кримінального провадження. Просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу.

Отже, вищевказані обставини, події, а також особи, які були причетні до кримінального провадження, були встановлені.

Відповідачі погодилися на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та не спростували наявності своєї вини у заподіянні шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 6 ст. 82 ЦПК України не зважив на обов`язковість ухвал Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року, 07 травня 2024 року та 10 травня 2024 року щодо підтвердження неправомірної бездіяльності відповідачів та дійшов помилкового висновку про недоведеність обставин та підстав, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування відповідачами спричиненої шкоди.

Протиправна поведінка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , їх вина та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням наслідків у виді збитків є доведеними.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів зауважує, що кримінальні провадження у справах про притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності закриті у зв`язку із передачею осіб на поруки на підставі ст.47 КК України, а не у зв`язку із відсутністю події і складу кримінального правопорушення, що також не звільняє відповідачів від цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищу, враховуючи надані позивачем докази.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову.

Під час розгляду справи № 909/882/23 господарським судом досліджувалися обставини щодо факту незаконної вирубки лісу на територіях ввірених відповідачам під охорону, а також розмір завданої незаконною вирубкою лісу шкоди.

Зокрема рішенням суду встановлено, що розмір шкоди, визначений у відповідності до постанови КМ України №575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" загальна сума становить 5 884 507 грн 26 коп. Також розмір шкоди у вищевказаному розмірі підтверджено висновком судового експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/109-23/6708-ЕЛ від 16.06.2023, проведеного у межах досудового розслідування кримінального провадження №62023140150000078.

Відповідно до ч. 5 статті 82 ЦПК обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Водночас відповідачі будь-яких заперечень що визначеного розміру завданої шкоди не заявляли. Тому розмір завданих збитків не підлягає додатковому доказуванню.

Колегія суддів зауважує, що актами про прийом-передачу обходу від 09.03.2023, 13.04.2023 та актом осінньої ревізії № 2 від 13.10.2022 відповідачі підтвердили стан ввірених їм територій обходу (т.1 а.с. 53, 57, 59). Відповідачі не заявляли жодних зауважень щодо ввірених їм територій, наявності самовільних рубок, тощо. Більше того, перебування відповідачів у трудових відносинах з позивачем, виконання ними функцій, пов`язаних із збереженням матеріальних цінностей та лісопродукції обходу, а також укладення договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність є належними правовими підставами для покладення на них обов`язку забезпечити збереження ввіреного майна.

Частиною 3 ст. 233 КЗпП України визначено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Цей строк на відміну від загальних правил позовної давності, визначених ЦК України, підлягає обов`язковому застосуванню незалежно від зробленої заяви відповідача у справі, та в силу ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин може бути поновлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом.

За загальним правилом початок перебігу цього строку співпадає з днем виявлення шкоди, яким слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. День виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акту або висновку (п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»).

Такі правові позиції були викладені Верховним судом України у постановах від 02.03.2016 у справі №6-1263цс15, та від 23.11.2016 у справі 6-763цс16.

У постанові Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 154/92/17 суд прийшов до висновку, що право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі, і з цього ж часу обчислюється річний строк, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Враховуючи, що Галицький національний природний парк відшкодував шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок дій своїх працівників, які прийняли на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їм матеріальних цінностей, у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до відповідачів.

Водночас позивач збільшив розмір позовних вимог та додатково просив стягнути з відповідачів 88 267,60 грн у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору, які були стягнуті з Галицького національного природного парку на користь Івано-Франківської обласної прокуратури відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір належить до складу судових витрат. Питання щодо їх розподілу та відшкодування врегульовані нормами процесуального законодавства і вирішуються виключно судом, який розглядає відповідну справу, у межах такого судового провадження.

За своєю правовою природою судовий збір не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки не становить реальних втрат, завданих особі внаслідок порушення її цивільного права, та не є упущеною вигодою. Сплата судового збору є процесуальним наслідком звернення до суду або розгляду справи і регулюється спеціальними нормами процесуального права.

Крім того, право регресної вимоги виникає у випадках, прямо передбачених законом, зокрема у разі відшкодування шкоди, завданої іншою особою. Натомість сплачений судовий збір є видом судових витрат, а не шкодою, відшкодованою за іншу особу, що виключає можливість його стягнення в порядку регресу.

Отже, сума судового збору, стягнута з Галицького національного природного парку на користь Івано-Франківської обласної прокуратури відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року, не може бути предметом самостійної вимоги про відшкодування збитків або стягнення в порядку регресу у цій справі. Питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися виключно в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Сам по собі факт понесення особою витрат на сплату судового збору не змінює їх процесуальної природи та не надає їм статусу майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню за правилами цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути в порядку регресу на користь Галицького національного природного парку: з ОСОБА_2 – 2 182 216,86 грн матеріальної шкоди, з ОСОБА_3 – 1 665 163,47 грн матеріальної шкоди, а з ОСОБА_1 – 2 037 126,93 грн матеріальної шкоди.

Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з допущенням порушення норм матеріального та процесуального права. Тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За змістом частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 26 183,70 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 39 274,70 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції; з відповідача ОСОБА_3 — 19 983,79 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 29 975,02 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції; з відповідача ОСОБА_1 — 24 446,60 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 36 669,09 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Галицького національного природного парку задоволити частково.

Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Галицького національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Галицького національного природного парку в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 2 182 216,86 грн та 26 183,70 грн судового збору за розгляд в суді першої інстанції та 39 274,70 грн за розгляд справи в апеляційному суді.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Галицького національного природного парку в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 1 665 163,47 грн та 19983,79 грн судового збору за розгляд в суді першої інстанції та 29 975,02 грн за розгляд справи в апеляційному суді.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицького національного природного парку в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 2 037 126,93 грн та 24 446,60 грн судового збору за розгляд в суді першої інстанції та 36 669,09 грн за розгляд справи в апеляційному суді.

В решті вимог позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

О. О. Томин