Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №646/4790/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/4790/26

№ провадження 3/646/987/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанова В.В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,

встановив:

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641652 від 15.04.2026, 09 квітня 2026 року о 10-45 год. за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, буд. 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем Renault Espase, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, під час перестроювання у праву смугу не дав перевагу в русі транспортному засобу Nissan Silphy, н.з. НОМЕР_3 , який рухався по правій смузі, внаслідок чого відбулося зіткнення, від чого отримані механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.3. б, 10. 3 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641652 від 15.04.2026, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641661 від 15.04.2026, 09 квітня 2026 року о 10-45 год. за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, буд. 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем Renault Espase, д.н.з. НОМЕР_2 , став причетним до ДТП та з невідомих причин залишив місце ДТП, до якого він причетний.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641661 від 15.04.2026, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки на номер телефону останнього, однак в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Основ`янського районного суду м. Харкова.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Рябовол В.В. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4,124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Провести судове засідання за відсутністю представника.

В обґрунтування клопотання вказав, що з відеозйомки, яка долучена до матеріалу, видно, що водій автомобілю, який схожий на Renault Espace, у зв`язку з тим, що йому назустріч рухався автомобіль швидкої допомоги, виконуючи вимоги п.3.2 ПДР України, згідно з яким у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів), - звільнив смугу дороги для автомобілю швидкої допомоги шляхом перебудови в правий ряд.

Разом з цим, водій автомобілю, який схожий на Nissan Sylphy уваги на автомобіль швидкої допомоги не звернув; з відеозйомки жодним чином не видно, що сталося зіткнення двох автомобілів. Механізм спричинення пошкоджень автомобілю Nissan Sylphy, який зазначений в поясненнях потерпілого, суперечить відео.

Слід зазначити, що коли інспектор ОСОБА_2 , який складав протоколи, зафотографував пляму бруду на капоті автомобілю Renault Espace, ОСОБА_1 у письмовому вигляді вимагав складання акту про відсутність пошкоджень на автомобілі Renault Espace, а також про призначення судової трасологічної експертизи. ОСОБА_2 в задоволенні клопотання в усній формі відмовив.

Крім того, представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначив, що у зв`язку з тим, що водій автомобілю, схожого на Renault Espace, жодним чином не приймав участі в ДТП, в якому водій Nissan Sylphy, не впорався с керуванням у зв`язку з неналежним дотриманням п.3.2 ПДР, залишення їм місця пригоди цілком законне, тому що він взагалі не міг передбачити, що позаду сталася ДТП.

Також в клопотанні зазначено, що 12 квітня 2026 року ОСОБА_3 - власник автомобілю Renault Espace держномер НОМЕР_2 , виявив в дверях квартири, в якої він мешкає, за адресую: АДРЕСА_2 , записку з проханням зателефонувати в поліцію стосовно ДТП. (Фотокопію записки додає). Після того, як він наступного дня зателефонував, йому було запропоновано надати для огляду його автомобіль. У зв`язку з тим, що він був зайнятий на роботі, він попрохав свого батька - ОСОБА_1 приїхати до поліції.

Лише 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 зміг приїхати в Харків з дачі, яка знаходиться у м. Люботин, та відвести автомобіль до поліції.

Не розібравшись у ситуації, інспектор Черватюк А.В. вирішив, що настав час скласти пару протоколів замість того, щоб шукати винуватця в ДТП (якщо вона трапилась).

В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що ані він, ані його син ОСОБА_3 - власник автомобілю - в ДТП участі не приймали.

Слід зазначити, що з відео, яке долучене до матеріалу, взагалі неможливо зробити висновок про держномери обох автомобілів, нечітко видно навіть які саме були автомобілі.

Також потерпілий в своїх поясненнях не зміг назвати, який саме автомобіль був причиною ДТП.

Окрім цього, в протоколах особа, яка їх складала, зазначила адресу ОСОБА_1 як: АДРЕСА_2 , але це адреса його сина - ОСОБА_3 , сам ОСОБА_1 зареєстрований за адресую: АДРЕСА_3 .

Таким чином, суду не надано ані беззаперечних доказів наявності події адміністративних правопорушень, ані причетності до них якщо вони були) ОСОБА_1 , не кажучи навіть про його вину.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 122-4, 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 245-246, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд також зазначає, що відповідно до норм чинного КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Це узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення", а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії", ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно із п. 10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто докази мають бути спрямованими одночасно саме на доведення:

- порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху;

- пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто докази мають бути спрямованими одночасно саме на доведення;

- наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суб`єктом вказаних порушень можуть бути учасники дорожнього руху, зокрема водії транспортних засобів.

Судом встановлено, що 15.04.2026 інспектором УПП в Харківській області Черватюком А.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641652 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, за порушення п.2.3б), п.10.3ПДР України, в якому зазначено вищевказані обставини.

Також, 15.04.2026 інспектором УПП в Харківській області Черватюком А.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641652 відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, за порушення п. 2.10 (а) ПДР України, в якому зазначено вищевказані обставини.

У вказаних протоколах зазначено, що ОСОБА_1 09.04.2026 керував транспортним засобом – автомобілем Renault Espase, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого, порушивши відповідні пункти ПДР України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

На підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, до суду надано: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641652 від 15.04.2026 та серії ЕПР1 №641661 від 15.04.2026; схему місця ДТП, яка сталася 09.04.2026; письмові пояснення ОСОБА_4 від 09.04.2026; письмові поясненнями ОСОБА_1 від 15.04.2026; рапорт інспектора УПП в Харківській області Терентьєва Р.; відеозапис з місця події.

Як вбачається з відеозапису, що долучений до протоколів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , 09.04.2026 мала місце ситуація дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів: швидкої допомоги, Renault Espase, д.н.з. НОМЕР_2 та Nissan Silphy, н.з. НОМЕР_3 . Оскільки працівниками поліції складено протокол лише щодо дій водія автомобілю Renault Espase, суд не може надавати оцінку діям водіїв інших учасників ДТП, хоча у своїй сукупності вбачається їх пов`язаність та причинно-наслідковий зв`язок з наслідками ДТП.

Так, дослідженням вищевказаних матеріалів, долучених до протоколів, у сукупності, судом не встановлено доказів, які б свідчили про причетність саме ОСОБА_1 , як водія, за обставин, викладених у протоколах, оскільки відсутні належні докази, які б підтверджували керування вказаним транспортним засобом останнім 09.04.2026 за вказаною адресою.

Наявність на місті ДТП номерного знаку транспортного засобу « НОМЕР_2 » не свідчить в достатній мірі, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом 09.04.2026.

Інших доказів, які б достовірно свідчили про скоєння ДТП за вказаних у протоколі обставин водієм ОСОБА_1 , до матеріалів справи не долучено та працівниками поліції не зібрано.

Відтак, вказані докази жодним чином не свідчать про те, що водієм ОСОБА_1 було скоєно ДТП, після чого залишено місце події, за викладених у протоколах обставинах.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративних правопорушень, винність особи у їх скоєнні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у контексті положень ст. 251 КУпАП, матеріали справи не містять.

Отже, складені щодо ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, не можуть бути визнані єдиними належними та допустимими доказами по цим справам у розумінні статті 251 КУпАП, у частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у них обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самих протоколах про адміністративні правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Як наслідок, на переконання суду, дані, відображенні працівником поліції про наявність у діях особи складу адміністративних правопорушень за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Аналізуючи викладені норми права, ураховуючи викладені обставини, та зважаючи на те, що відсутні достатні докази того, що, ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом, слід дійти висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , що виключає склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, та як наслідок не може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 122-4, 124, 247, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.В. Барабанова