Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №953/1957/21 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/1957/21

н/п 3-в/953/36/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А. розглянувши заяву адвоката Мици Юрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз`яснення постанови від 09.03.2021, у справі відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.05.2026 до суду надійшла заява про роз`яснення постанови суду від 09.03.2021, в якій іцініатор звернення просив роз`яснити постанову від 09.03.2021 в частині порядку її виконання щодо повернення вилучених до протоколу про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 валютних цінностей в сумі 543050 рублів рф шляхом їх повернення ОСОБА_1 в еквівалентній сумі у гривні за курсом НБУ на момент ухвалення рішення.

На обгрунтування заяви посилається на те, що він звертався до Харківської митниці та Державної митної служби України з адвокатськими запитами б/н від 14.08.2022 року, № 46-з від 20.08.2022року, №49-3 від 01.09.2022 року, №53-з від 21.09.2022 року, №63-3 від 23.09.2022 року щодо повернення грошових коштів. Однак було повідомлено про неможливість повернення зі зберігання валюти, вилученої за протоколом про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 року в сумі 543050 (п?ятсот сорок три тисячі сорок) рублів рф відповідно до пункту 17 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Викладене вище стало підставою звернення до суду.

Заявник – адвокат Мица Ю.В. у судовому засіданні доводи, викладені у заяві підтримав, просив її задовольнити.

Представник митниці у судове засідання не з`явився.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.486 Митного Кодексу України- завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно вимог ст. 487 Митного Кодексу України-провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Оскільки положення КУпАп не регулюють порядок роз`яснення постанови суду, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, тому при вирішенні питання про роз`яснення рішення суду слід керуватися ст.380 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Отже, виходячи з приписів ч.1 ст.380 КПК України, необхідність у роз`ясненні судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Тому, роз`яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому, суд зобов`язаний викласти більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які були предметом судового розгляду, тобто при роз`ясненні рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Чинне процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.

Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд наголошує, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, так як існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, та вірності їх розуміння, оцінки правомірності дій осіб на яких покладено його виконання, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2021 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення. Постановлено вилучені про протоколу про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 валютні цінності в сумі 543050 (п`ятсот сорок три тисячі сорок) рублів рф повернути ОСОБА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду м. Харкова від 09.02.2022 постанову Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2021 залишено без змін.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися "справедливий баланс" між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу. Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати "справедливий баланс" між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. та поставленими цілями.

Заявник посилається на те, що ОСОБА_1 відмовлено у поверненні зі зберігання валюти, вилученої за протоколом про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 року в сумі 543050 (п?ятсот сорок три тисячі сорок) рублів рф відповідно до пункту 17 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 07 листопада 2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Постановою Національного Банку України № 18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", зі змінами, внесеними Постановою НБУ № 21 від 24 лютого 2022 року, а саме п. 17 передбачено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів; 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; 3) для а виконання зобов?язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації чи має зареєстроване місце проживання на території цієї країни, матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що постійним місцем перебування ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .

При цьому суд зауважує, що постанова про повернення валютних цінностей набула законної сили 09.02.2022, тобто до введення Президентом України воєнного стану.

Враховуючи те, що судом 09.03.2021 було прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 вилучених до протоколу про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 валютних цінностей в сумі 543050 (п`ятсот сорок три тисячі сорок) рублів рф, яке набуло законної сили 09.02.2022, а відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, приймаючи до уваги п. 17 Постанови Національного Банку України № 18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", суд вважає за необхідне роз`яснити постанову від 09.03.2021 в частині порядку її виконання щодо повернення вилучених до протоколу про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 валютних цінностей в сумі 543050 рублів рф шляхом їх повернення ОСОБА_1 в еквівалентній сумі у гривні за курсом НБУ на момент ухвалення рішення, а саме 1 рубль – 0, 3719 гривень.

Керуючись ст. 304 КУпАП, ст.2, 380 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Мици Юрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз`яснення постанови від 09.03.2021, у справі відносно ОСОБА_1 , за ст. 472 МК України – задовольнити.

Роз`яснити постанову від 09.03.2021 в частині порядку її виконання щодо повернення вилучених до протоколу про ПМП № 0962/80700/20 від 19.11.2020 валютних цінностей в сумі 543050 рублів рф шляхом їх повернення ОСОБА_1 в еквівалентній сумі у гривні за курсом НБУ на момент ухвалення рішення, а саме 1 рубль – 0, 3719 гривень.

Постанова судді оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Зуб