Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №216/3601/21 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3601/21

Провадження № 1-кп/216/138/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 кримінальне провадження № 12021041230000225 від 10 квітня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, працює в ТОВ «Кривбас Транссервіс» на посадах стропальника та слюсара-ремонтника, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, вважається раніше не судимим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисниця ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2021 року о 12.16 год. на вулиці Глінки в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Під час особистого обшуку ОСОБА_5 слідчим у присутності двох понятих із сумки обвинуваченого було вилучено 64 фрагменти полімерних трубочок, запаяних з обох боків, в середині кожної з яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина - РVР.

Згідно з висновками судових експертиз дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 11 квітня 2021 року № СЕ-19/104-21/11974-НЗПРАП, від 14 травня 2021 року № СЕ-19/104-21/12703-НЗПРАП, від 26 травня 2021 № СЕ-19/104-21/12699-НЗПРАП, від 09 червня 2021 року № СЕ-19/104-21/12679-НЗПРАП та від 10 червня 2021 року № СЕ-19/104-21/12696-НЗПРАП у наданих на експертизи речовинах, які знаходились у вилучених в ОСОБА_5 фрагментах пластикових трубочок, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - РVР, загальною масою 2,8229 г, що є великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_5 незаконно придбав і зберігав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP у великому розмірі без мети збуту.

Допитаний в останньому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав частково й не заперечував обставин незаконного придбання та зберігання ним психотропної речовини для особистого вживання за відсутності умислу на її збут, давши суду такі показання. 10 квітня 2021 року в обідній час доби він перебував неподалік Центрально-Міського РТЦК на вулиці Глинки в м. Кривому Розі, де знайшов на поляні (пустирі) прозорий пакет, в якому знаходилось 65 трубочок з психотропною речовиною. Він усвідомлював, що в знайдених трубочках була саме психотропна речовина, оскільки раніше вживав таку. Одразу після знахідки він вжив вміст однієї трубочки, а решту знайдених трубочок у кількості 64 штуки залишив собі для власного вживання в подальшому. Близько за 15 хвилин після цього до нього підійшли патрульні поліцейські та запитали, чи має він при собі заборонені речі, на що він повідомив останнім про наявність у нього в сумці наркотичних засобів, після чого поліцейські викликали слідчо-оперативну групу. Згодом слідчий у присутності двох понятих вилучив з його сумки знайдений ним незадовго до цього прозорий пакет, в якому на той час перебувало 64 трубочки з психотропною речовиною. Пакет з трубочками він самостійно дістав з власної сумки та добровільно передав слідчому. Збутом наркотиків він ніколи не займався, на той час вживав психотропні речовини та попереднім вироком був засуджений з іспитовим строком за ч. 2 ст. 309 КК України за зберігання 50-ти трубочок з метамфетаміном за таких самих обставин як у цьому кримінальному провадженні. Умислу на збут знайдених трубочок з психотропною речовиною він не мав і заявляв про це з самого початку. На час вказаних подій він неофіційно працював на будівництві та отримував щодня за роботу 500 грн. Наразі він має офіційну роботу на підприємстві, де працює на двох посадах. Мешкає він разом із дідом, який за віком (90 років) потребує сторонього догляду для задоволення своїх побутовиих потреб і він щодня надає йому необхідну допомогу. Разом з тим обвинувачений заявив про свій намір вступити до лав ЗСУ для захисту Батьківщини, але йому відмовили через пред`явленене обвинувачення в цій справі. Також обвинувачений ствердив, що заборонених методів під час досудового розслідування, у тому числі фізичного та психологічного тиску, до нього не застосовувалось.

Давши такі детальні показання, обвинувачений ОСОБА_5 просив суд не брати до уваги його попередні показання та врахувати, що наразі він наркотичні засоби не вживає, шкодує про свій негативний вчинок і засуджує таку поведінку, за п`ять років усе належним чином усвідомив і виправився, у зв`язку з чим не позбавляти його волі та перекваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є інспектором полку патрульної поліції, показав, що в 2021 році вранці на службовий планшет надійшов виклик про розповсюдження наркотичних засобів у лісосмузі біля військомату. Прибувши за адресою, вони обстежили територію та виявили на поляні підозрілого хлопця, схожого на обвинуваченого. Він сидів один на бетонній плиті, поруч з ним нікого не було. На їхнє питання щодо наявності в нього заборонених речей, останній повідомив, що має при собі наркотичні засоби, після чого вони одразу викликали слідчо-оперативну групу. У подальшому слідчим було вилучено в обвинуваченого близько 60 трубочок з амфетаміном. Обвинувачений повідомив, що знайшов ці трубочки неподалік. Ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння в останнього не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який є інспектором полку патрульної поліції, дав суду показання, аналогічні за змістом показанням свідка ОСОБА_9 .

Крім указаних показань ОСОБА_5 і свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за викладених вище фактичних обставин також доведена сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо цього кримінального провадження № 12021041230000225, згідно з яким 10 квітня 2021 року об 11.58 год. було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: 10 квітня 2021 року об 11.38 год. до чергової частини Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 10 квітня 2021 року об 11.38 год. за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Глинки, неподалік військового комісаріату невідомий хлопець здійснює збут наркотичних речовин. Виїздом на місце події було встановлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого було виявлено фрагменти трубочок з речовиною, схожу на психотропну речовину - метамфетамін, яку останній зберігав при собі з метою збуту на території Центрально-Міського району м. Кривого Рогу. Обставини встановлюються (а.к.п. 3);

-рапортом чергового інспектора Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 10 квітня 2021 року, за змістом якого 10 квітня 2021 року об 11.38 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10 квітня 2021 року об 11.37 год. за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Глинки, неподалік військомату зараз невідомий хлопець торгує наркотичною речовиною, на вигляд 20 років, чорна спортивна куртка та штани, на лобі великий шрам, заявник представлятись відмовився (анонімне повідомлення). 10 квітня 2021 року об 11:38:52 год. вказане повідомлення про злочин було відправлено до наряду патрульної поліції «Буран-Т11» управління патрульної поліції та об 11:39:03 год. було прийнято інспектором полку патрульної поліції ОСОБА_10 , який об 11:39:24 год. прибув на місце події (а.к.п. 4);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 10 квітня 2021 року, відповідно до якого 10 квітня 2021 року о 12.16 год. поблизу вулиці Глинки в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу старшим слідчим у присутності інспектора полку патрульної поліції в м. Кривому Розі ОСОБА_12 було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Під час особистого обшуку затриманого, за участю понятих ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , слідчим у належній ОСОБА_5 сумці було виявлено та вилучено пакет з прозорого полімерного матеріалу з фіксуючою стрічкою, в якому знаходились 64 фрагменти трубочок з полімерного матеріалу, запаяних з обох боків, у середині кожної з яких містилась кристалічна речовина. Інших речей не виявлено та не вилучено. При цьому ОСОБА_5 пояснив, що виявлені в нього трубочки він знайшов неподалік місця його затримання та хотів спробувати (а.к.п. 7-11);

-висновком лікаря КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» ОСОБА_15 від 10 квітня 2021 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5 на виявлення стану наркотичного сп`яніння, яким установлено перебування останнього в стані психостимуляторного сп`яніння (а.к.п. 12);

-DVD-диском з відеозаписом обставин затримання ОСОБА_5 на підставі ст. 208 КПК України та вилучення в нього психотропної речовини, переглядом якого встановлено відповідність подій, зафіксованих у зазначеному вище протоколі затримання. Зокрема, на цьому відеозаписі ОСОБА_5 повідомляє слідчому, що має при собі трубочки з білою речовиною, які він нещодавно знайшов поруч із місцем його затримання та хотів спробувати, яка саме речовина знаходиться в трубочках він не знає, наркотики не вживає та їх збутом не займається (а.к.п. 13);

-рапортом інспектора взводу № 2 роти ТОР полку патрульної поліції в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 від 10 квітня 2021 року, в якому останній доповідає, що під час патрулювання разом з інспекторами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було отримано виклик «Інші наркозлочини» на вул. Глинки, неподалік військкомату, заявник повідомив, що невідомий чоловік торгує наркотичними речовинами. Прибувши за вказаною адресою разом з працівниками ВКП КРУП, було пропатрульовано прилеглу територію та помічено схожого за описом заявника чоловіка. Підійшовши до останнього та запитавши про наявність у нього при собі заборонених речовин, чоловік назвався ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомив, що в нього в сумці є трубочки, запаяні з обох боків. Після цього було викликано СОГ КРУП, слідчим було вилучено 64 фрагменти пластикових трубочок, запаяних з обох боків, у середині яких містилась речовина білого кольору кристалічного походження, ззовні схожа на наркотичну. ОСОБА_17 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, фізична сила та спецзасоби не застосовувались (а.к.п. 17);

-висновками судових експертиз дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 11 квітня 2021 року № СЕ-19/104-21/11974-НЗПРАП, від 14 травня 2021 року № СЕ-19/104-21/12703-НЗПРАП, від 26 травня 2021 № СЕ-19/104-21/12699-НЗПРАП, від 09 червня 2021 року № СЕ-19/104-21/12679-НЗПРАП та від 10 червня 2021 року № СЕ-19/104-21/12696-НЗПРАП, згідно з якими в вилученій у ОСОБА_5 речовині міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - РVР, загальною масою 2,8229 г (а.к.п. 31-34, 41-44, 50-53, 60-62, 69-72);

-постановами про визнання речовими доказами в кримінальному провадженні та передачу їх на зберігання від 11 квітня 2021 року, від 18 травня 2021 року, від 31 травня 2021 року та від 15 червня 2021 року (а.к.п. 35, 45, 54, 63, 73);

-протоколом огляду DVD-диску з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції від 12 квітня 2021 року, за змістом якого відеозйомка подій 10 квітня 2021 року з камер, розміщених на однострої, розпочалась об 11.38 год., де патрульні поліцейські на вулиці підходять до ОСОБА_5 , який їм повідомляє про зберігання ним психотропних речовин. Після цього поліцейські викликають слідчого Криворізького РУП, який у подальшому складає відповідний протокол затримання ОСОБА_5 та вилучає в нього психотропні речовини, які затриманий самостійно дістав зі своєї сумки (а.к.п. 99-101);

-постановою про визнання диску з відеозаписами поліцейських речовим доказом та передачу його на зберігання від 12 квітня 2021 року (а.к.п. 102).

При цьому перегляд відеозапису з портативних відеореєстраторів поліцейських, який міститься на вказаному DVD-диску, в судовому засіданні виявився технічно неможливим через наявність на диску пошкоджень у вигляді тріщини та плям клею, які залишились від первинного пакування на 98 аркуші кримінального провадження та перешкоджали відтворенню вмісту диска, що було зафіксовано в журналі судового засідання № 4569211 від 21 травня 2025 року.

Разом з тим усі докази, безпосередньо досліджені та покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 , суд визнає належними, допустимими й достовірними, оскільки вони отримані уповноваженими на те суб`єктами, в установленому законом порядку, з належних джерел і зафіксовані в належній процесуальній формі, є логічними, послідовними та узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Щодо наявності в діях ОСОБА_5 умислу на збут психотропної речовини, суд виходить з такого.

Під час встановлення вини та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить із того, що вона існує в реальній дійсності, та встановлює її на підставі досліджених у справі доказів. Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об`єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі. Ознаки суб`єктивної сторони вчиненого злочину та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь встановлюються відповідно до характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів, що закріплені належними й допустимими доказами, зібраними в передбаченому КПК України порядку та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України, характеризується прямим умислом і наявністю мети збуту, яка є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину. При цьому мотив та мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК України є однією з обставин, яка підлягає доказуванню в кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.

Так, про умисел на збут наркотичних засобів чи психотропних речовин можуть свідчити такі обставини: відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини; великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасовування; надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини; різноманітність видів засобів чи речовин; поведінка суб`єкта злочину; вжиття ним додаткових заходів конспірації своєї діяльності; методи приховування; те, що сама особа наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але придбає, виготовляє та зберігає їх тощо, а також інші достатні взаємопов`язані між собою докази, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин.

Водночас, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів чи психотропних речовин ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то в такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться в її володінні, та спосіб розфасування такої. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів чи психотропних речовин у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено того, скільки наркотичних засобів чи психотропних речовин опиниться в її володінні (як у випадку зі знахідкою), то в такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.

Разом з тим, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).

Також за усталеною практикою Верховного Суду стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення й захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою переконливих доказів, що існує єдина версія, якою розумна й безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме – винуватість особи у вчиненні правопорушення за пред`явленим їй обвинуваченням.

Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України в рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Частиною 3 ст. 373 КПК України визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Такі висновки щодо встановлення суб`єктивної сторони злочину за ст. 307 КК України містяться в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 203/337/19, від 12 серпня 2021 року в справі № 648/434/18, від 24 липня 2024 року в справі № 161/9184/22, від 11 лютого 2025 року в справі № 751/3775/23, від 22 січня 2026 року у справі № 759/4302/22 тощо, які суд враховує за приписами ч. 6 ст. 368 КПК України.

Так, під час судового провадження в цій справі судом установлено, що за змістом обвинувального акта висновок сторони обвинувачення про наявність у ОСОБА_5 наміру на збут психотропної речовини іншим особам не містить відповідних мотивів та їх обґрунтування, а саме конкретних обставин, що знайшли своє відображення в матеріалах провадження, на підставі яких такий висновок ґрунтується.

У судових дебатах прокурор стверджував, що про наявність в діях обвинуваченого умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини у великому розмірі свідчить кількість такої речовини, що перевищує потреби однієї особи для власного вживання, спосіб її упакування та фасування, а також відсутність в останнього офіційної роботи на час вчинення злочину та засудження його за попереднім епізодом за ч. 2 ст. 309 КК України.

При цьому сторона захисту категорично заперечувала наявність в ОСОБА_5 умислу на збут знайденої речовини, посилаючись на недоведеність прокурором такої обставини відповідними доказами, сталу позицію обвинуваченого про зберігання психотропної речовини для власного вживання та попередній вирок стосовно нього, яким обвинуваченого було засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України за аналогічних у цій справі обставин.

На підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів судом установлено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 КК України були внесені до ЄРДР на підставі анонімного повідомлення про збут невідомим хлопцем «наркотичних речовин».

За результатами перевірки цього повідомлення за вказаними анонімним заявником адресою та описом особи патрульними поліцейськими на відкритій ділянці місцевості було виявлено ОСОБА_5 , який просто сидів на бетонній плиті, не вчиняючи будь-яких активних дій, а поруч із ним та неподалік інших осіб не було. На питання поліцейських щодо наявності при собі заборонених речей обвинувачений спокійно повідомив про трубочки в його сумці.

Отже, під час виявлення поліцейськими обвинуваченого в ході перевірки анонімного повідомлення про збут наркотичних засобів жодних дій з боку останнього, які могли б безпосередньо чи опосередковано вказувати на факт збуту чи умислу на збут психотропної речовини, не встановлено та не зафіксовано, зокрема здійснення «закладок», перебування поруч з ним чи неподалік сторонніх осіб як ймовірних покупців психотропної речовини, наявність в нього при собі певної (значної) суми грошей за відсутності офіційної роботи та ймовірно отриманих від збуту, виявлене в його мобільному телефоні листування чи фото щодо обставин збуту тощо.

Разом з тим під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , окрім психотропної речовини, у нього жодних інший речей, у тому числі готівки, банківських карт, мобільного телефону тощо, вилучено не було.

При цьому суд зауважує, що з моменту отримання службою 102 анонімного повідомлення про збут невідомим хлопцем наркотичних засобів об 11.37 год. і до моменту виявлення обвинуваченого патрульними поліцейськими за адресою ймовірного вчинення ним злочину об 11.39 год. минуло лише дві хвилини, але факту збуту та жодних інших характерних для такого обставин в діях обвинуваченого не встановлено, а в подальшому останній до моменту прибуття слідчо-оперативної групи перебував під наглядом поліцейських.

Також суд бере до уваги, що за висновком медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_5 у день затримання перебував у стані психостимуляторного сп`яніння.

При цьому за результатами проведеного досудового розслідування постановою слідчої від 16 червня 2021 року (у день складання й затвердження обвинувального акта) дії ОСОБА_5 було перекваліфіковано з ч. 1 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України без наведення відповідних мотивів прийнятого процесуального рішення та їх обґрунтування й того ж дня останньому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру за ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, вчиненого особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах.

Таким чином, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 307 КК України була внесена уповноваженою особою до ЄРДР об 11.58 год. 10 квітня 2021 року лише на підставі анонімного повідомлення про збут наркотичних засобів та інформації патрульного поліцейського про виявлення на місці події ОСОБА_5 з психотропною речовиною. Об`єктивних підстав для внесення відомостей про зберігання обвинуваченим при собі психотропної речовини з метою її збуту на території Центрально-Міського району м. Кривого Рогу судом не встановлено, оскільки на той момент з двох різних джерел було відомо лише про збут наркотичних засобів за повідомленням анонімного заявника і про зберігання психотропної речовини за інформацією патрульного поліцейського, а відомостей саме про мету збуту на той час установлено не було.

При цьому перекваліфікація слідчим дій обвинуваченого з ч. 1 на ч. 2 ст. 307 КК України безпосередньо перед пред`явленням обвинувачення була обумовлена лише висновками експертиз щодо ознак предмету злочину (особлива небезпечність і великий розмір), а також наявністю обвинувального акта стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України. Доказів на підтвердження існування інших кваліфікуючих ознак за ст. 307 КК України, у тому числі існування мети збуту, у діях обвинуваченого слідством не здобуто.

Також з дослідженого судом вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року встановлено, що цим вироком ОСОБА_18 було засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту (50 трубочок з метамфетаміном загальною масою 2,0141 г) за обставин, які є аналогічними обставинам цього кримінального провадження, а саме за 15 хвилин після відповідної знахідки обвинувачений був зупинений екіпажем патрульної поліції, які викликали слідчо-оперативну групу.

Отже, судом установлено, що обвинувачений на час вчинення злочину вживав психотропні речовини та на момент його затримання перебував у відповідному стані сп`яніння, з часу придбання ним психотропної речовини шляхом знахідки та викриття його патрульними поліцейськими минув досить короткий проміжок часу (близько 15 хвилин), кількість вилученої в нього психотропної речовини не є очевидно надмірною для вживання однією особою та його дії за попереднім епізодом за аналогічною кількістю речовини та способом її упакування були кваліфіковані стороною обвинувачення й судом за ч. 2 ст. 309 КК України.

При цьому суд бере до уваги сталу позицію обвинуваченого, який послідовно з самого початку досудового розслідування та протягом всього судового розгляду вказував на відсутність у нього умислу на збут й залишення ним (зберігання) знайденої психотропної речовини із цікавості для власного вживання. Надані обвинуваченим показання в останньому судовому засіданні узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Однак органом досудового розслідування така версія обвинуваченого не спростована, оскільки зібрані в цій справі докази безсумнівно підтверджують лише обставини незаконного придбання та зберігання обвинуваченим особливо небезпечної психотропної речовини у великому розмірі, які останнім визнаються та підтверджені його показаннями в судовому засіданні.

Проте матеріали провадження не містять будь-яких здобутих слідством відомостей як про момент виникнення в обвинуваченого умислу на збут знайденої психотропної речовини, так і про конкретну характерну поведінку останнього, яка вказує на те, що він дійсно мав умисел на збут цієї речовини.

Також відсутні в матеріалах дані про намагання органом досудового розслідування встановити особу анонімного заявника, який повідомив службу 102 про факт збуту наркотичних засобів, з метою його допиту як головного свідка-очевидця вчинення злочину щодо конкретних обставин факту збуту наркотичних засобів, проведення з ним впізнання особи злочинця тощо.

Таким чином, судом не встановлено наявності доказів, які свідчать про придбання та зберігання ОСОБА_5 психотропної речовини саме з метою її подальшого збуту іншим особам, оскільки лише кількість вилученої речовини та спосіб її упакування в даному конкретному випадку самі по собі не свідчать про умисел на збут за відсутності реального підтвердження такого висновку іншими доказами, що вказує на існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_5 у намірах збуту виявленої в нього психотропної речовини.

З огляду на наведене, зважаючи на небезпідставність доводів сторони захисту щодо умислу на збут та відсутність в матеріалах кримінального провадження переконливих доказів на спростування такої версії, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_5 у наявності в його діях умислу на збут психотропної речовини поза розумним сумнівом.

Всебічно дослідивши всі фактичні обставини кримінального провадження в повному обсязі, проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 на предмет їх послідовності, логічності, правдивості й узгодженості з іншими доказами в справі, об`єктивно оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд установив обставини кримінального провадження та дійшов висновку, що вказані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_5 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України відповідно до приписів ч. 3 ст. 337 КПК України.

Таким чином, за встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення суд кваліфікує зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому обвинувачений ОСОБА_5 вважається раніше не судимим, вчинив цей злочин у віці 18 років, має професійно-технічну освіту, працює в ТОВ «Кривбас Транссервіс» на посадах стропальника та слюсара-ремонтника, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем мешкання та місцем роботи характеризується позитивно, за медичною допомогою до лікарів психіатра та нарколога не звертався, 21 грудня 2020 року проходив медичний огляд на виявлення стану сп`яніння з приводу гострої інтоксикації психостимуляторами.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно зі статтями 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб, обстановку та мотиви його вчинення, ставлення обвинуваченого до скоєного, дані про його особу, зокрема, вік, стан здоров`я, відсутність попередніх судимостей, власної родини та утриманців, наявність офіційної роботи, не перебування на обліках, позитивні характеристики за місцем проживання та місцем роботи, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, оскільки більш м`який вид покарання буде недостатній для досягнення мети покарання.

При цьому, зважаючи на характер і ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке є нетяжким злочином, відсутність його негативних наслідків, перед і пост кримінальну поведінку обвинуваченого, який має постійне й зареєстроване місце проживання, офіційно працює на двох посадах і щомісячно отримує законний заробіток, на обліках не перебуває, вчинив інкримінований злочин п`ять років тому в досить молодому віці та нових правопорушень протягом указаного періоду не вчиняв, визнав свою винуватість у фактично скоєному злочині та запевнив не допускати протиправної поведінки в майбутньому, що вказує на сукупність обставин, які істотно знижують ступінь небезпеки обвинуваченого для суспільства та із достатньою переконливістю свідчить про реальну можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, але в умовах здійснення належного контролю за його поведінкою й виконанням покладених на нього судом обов`язків під час такого звільнення, а також застосуванням протягом іспитового строку соціально-виховних заходів, необхідних для його виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому.

За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру й небезпечності вчиненого діяння, відповідатиме тяжкості правопорушення і даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачений ОСОБА_5 належною поведінкою протягом іспитового строку довів своє виправлення.

Водночас на підставі ч. 7 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_5 у строк призначеного покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 10 квітня 2021 року до 11 липня 2021 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь держави 9 561 грн 70 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів (а.к.п. 30, 40, 49, 59, 68).

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії ухвали про продовження тримання під домашнім арештом, підстав для застосування запобіжного заходу судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 337, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислюватиз моменту проголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 10 квітня 2021 року до 11 липня 2021 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Речові докази, а саме:

- особливо небезпечну психотропну речовину - РVP, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області згідно із квитанціями №№ 1184-н/21, 1249/21-н, 1265-н/20, 1264-н/20 (а.к.п. 36, 55, 64, 74), - знищити;

- решту речових доказів і документів – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 9 561 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн 70 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1