Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №946/9675/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9675/25

Провадження № 2/946/2023/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визначити, що частки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100, є рівними та становлять по 1/2 частині кожному. А також, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контри Одеської області йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкову земельну ділянку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100 на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 25.06.2019 року за № 5510-VІІ «Про надання гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 земельної ділянки у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, встановлено, що частки у праві спільної сумісної власності наземельну ділянку площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100, є рівними та становлять по 1/2 частці кожному.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що ОСОБА_4 належала 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.06.2024 року, повторно виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідковою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 84702583 від 30.03.2026 року згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.1995 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Білгород – Дністровської міської ради народних депутатів Одеської області та свідоцтвом про шлю серії НОМЕР_3 від 16.06.2018 року, виданого Білгород – Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, згідно якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 »;

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 02.10.2004 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Так, позивач ОСОБА_7 будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 07.03.2024 року за № 237, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 будучи спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 з заявою при прийняття спадщини не зверталась та не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому у спадщину не вступила.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспортний документ № НОМЕР_5 , орган, що видав № 5118 від 06.03.2023 року, РНОКПП – НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (паспортний документ № НОМЕР_7 , орган, що видав № 5118 від 02.07.2018 року, РНОКПП – НОМЕР_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа – ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 19.02.1997 року, РНОКПП – НОМЕР_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визначити, що частки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100, є рівними та становлять по 1/2 частині кожному.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0665 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер – 5110600000:01:019:0100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус