Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №554/2958/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2958/25 Номер провадження 33/814/277/26Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Голиш Ю.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та захисника в його інтересах - адвоката Ковжоги О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ковжоги О.І.– захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, доцента кафедри хірургії №3 Полтавського державного медичного університету, одруженого, маючого на утриманні дитину 2018 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року притягувався 21 травня 2025 року постановою судді Шевченківського районного суду міста Полтави за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, 02 березня 2025 року, приблизно о 22:20 год, в м. Полтаві по вул. Київське шосе поряд із будинком №52 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Ковжога О.І.– захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що місцевим судом не враховано пояснення ОСОБА_1 , який пояснював, що 02.03.2025 дійсно керував транспортним засобом, перебував у пригніченому емоційному стані у зв`язку із сімейними обставинами, крім цього забув на роботі окуляри, тому вчинив порушення ПДР, наслідком якого стала дорожньо-транспортна пригода та рішенням суду ОСОБА_1 визнаний винуватим за ст. 124 КУпАП. Після ДТП, він надзвичайно розхвилювався, підійшов до потерпілого та вибачився, повернувся до автомобіля та зробив декілька ковтків горілки для заспокоєння.

Вказує, що місцевий суд не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , який був учасником дорожньо-транспортної пригоди разом із ОСОБА_3 та який безпосередньо бачив ОСОБА_3 , в якому він перебував стані та хронологію дій, які він вчиняв, а саме вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди. Потім ОСОБА_2 помітив, що до ОСОБА_3 приїхав його знайомий, який після оформлення протоколу сів за водійське кермо та вони поїхали.

Зазначає, що в діях ОСОБА_3 наявний склад іншого правопорушення, а саме передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ковжоги О.І. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 02.03.2025 серії ААД № 713867; направлення до закладу охорони здоров`я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.03.2025; відеозапису події.

Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 став учасником ДТП на автомобілі HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 під відеозапис визнав факт керування, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

В ході спілкування з ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці поліцейським з використанням газоаналізатора так і в найближчому закладі охорони здоров`я, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, усупереч вимогам п. 2.5 ПДР, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці поліцейським за допомогою газоаналізатора так і в закладі охорони здоров`я.

Водієві також було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої вже після факту ДТП, є нічим не підтвердженою та сприймається судом як спосіб захисту. Більше того, даний факт не впливає встановлення дій, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки останньому ставиться в провину відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, а не сам факт вживання алкогольних напоїв до або після ДТП.

Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Ковжоги О.І. – захисника в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан