Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №285/4016/13-ц — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/4016/13-ц Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.

Категорія 70 Доповідач Бондар О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Пацалова Тамара Валеріївна, на ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року, постановлену в складі головуючого судді Літвин О. О. в місті Звягель

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 серпня 2013 року ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулася до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

2. Позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі третини (1/3) заробітку (доходу) до повноліття дітей, починаючи з дня подання заяви до суду.

3. 16 вересня 2013 року Новоград-Волинський (назва після перейменування – Звягельський) міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення про задоволення позову та стягнув із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2000 року народження, та ОСОБА_4 , 2009 року народження, в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рух справи в суді першої інстанції

4. 20 вересня 2013 року Новоград-Волинський (назва після перейменування – Звягельський) міськрайонний суд Житомирської області видав ОСОБА_2 виконавчий лист для звернення судового рішення до виконання.

5. 16 квітня 2026 року до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшла заява представника відповідача про виправлення описки у судовому рішенні та виправлення помилки у виконавчому документі у справі № 285/4016/13-ц.

6. У заяві представник відповідача просила виправити описку в рішенні Новоград-Волинського (назва після перейменування – Звягельський) міськрайонного суду Житомирської області від 16.09.2013 у справі № 285/4016/13-ц у спосіб виключення з резолютивної частини рішення словосполучення «та доньки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Також просила виправити помилку у виконавчому листі від 20.09.2013, замінивши словосполучення «починаючи стягнення з 27 серпня 2013 року до повноліття доньки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 » на словосполучення «починаючи стягнення з 27 серпня 2013 року до повноліття сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

7. 28 квітня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області постановив ухвалу про відмову ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про виправлення описки в судовому рішенні у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

8. Ухвала мотивоване тим, що наведені ОСОБА_1 підстави для виправлення описки в рішенні суду від 16.09.2013 у справі №285/4016/13-ц та виконавчому листі, виданому 20.09.2013, виходять за межі поняття описки в розумінні статті 269 ЦПК України, оскільки не підтверджують наявність мимовільних, граматичних, орфографічних чи стилістичних помилок технічного характеру, допущених під час викладення змісту рішення, а стосуються переважно інтерпретації самої суті судового рішення та фактично зводяться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням та намагання змінити суть цього рішення, що не передбачено нормами ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9. Представник відповідача не погодилася з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд», яка надійшла 12.05.2026.

10. В апеляційній скарзі просила: «скасувати ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28.04.2026 та постановити нову ухвалу, якою виправити описку у спосіб виключення з резолютивної частини рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.09.2013 року у цивільній справі № 285/4016/13-ц словосполучення «та доньки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Також просила виправити помилку у виконавчому листі, виданому 20.09.2013 року у цивільній справі № 285/4016/13-ц, замінивши словосполучення «починаючи стягнення з 27 серпня 2013 року до повноліття доньки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 » на словосполучення «починаючи стягнення з 27 серпня 2013 року до повноліття сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

11. Апеляційна скарга мотивована посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема неправильне тлумачення та застосування статті 269 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

12. Вказує, що суд допустив описку, зазначивши про стягнення аліментів у 1/3 частині заробітку (доходів) відповідача до повноліття молодшої доньки ОСОБА_4 , виходячи з того, що відповідно до частини 2 статті 183 Сімейного кодексу України аліменти на двох і більше дітей, стягуються до досягнення найстаршою дитиною повноліття. В подальшому через описку у резолютивній частині рішення було зроблено відповідну помилку у виконавчому листі.

13. Крім того, на думку представника відповідача, вказана описка у судовому рішенні призводить до його неправильного сприймання і її виправлення не призведе до зміни змісту та суті судового рішення.

14. В апеляційній скарзі представник відповідача просила розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача та його представника.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

15. 11 травня 2026 року на адресу Житомирського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 в якому вона просить апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року без змін.

16. Позивач посилається на те, що наведені відповідачем підстави для виправлення описки в рішенні суду та виконавчому листі виходять за межі поняття описки в розумінні статті 269 ЦПК України.

17. Зазначає, що у разі зміни обставин, що мають значення для визначення розміру аліментів, відповідач не позбавлений можливості звернутись з відповідним позовом до суду.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 285/4016/13-ц: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

19. Ухвалою від 15 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з виявленими недоліками (пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України ).

20. Ухвалами від 26 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд після усунення недоліків апеляційної скарги відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

21. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

22. Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

23. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

24. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 260 ЦПК України в ухвалі, яка викладається окремим документом в обов`язковому порядку мають бути вказані мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

25. Апеляційний суд уважає, що ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

26. Відповідно до частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

27. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що за змістом статті 269 ЦПК України описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

26. Натомість часткова зміна резолютивної частини рішення суду, необхідність якої відповідач обґрунтовує неправильним застосуванням статті 183 Сімейного кодексу України, не є виправленням описки, а по суті становить перегляд судового рішення в частині висновків щодо застосування норм матеріального права.

28. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 916/992/25 в пункті 8.27 вказала, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

29. У постанові від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.

30. Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо). Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності (постанова Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі N 235/3143/24).

31. З огляду на викладене, виключення з резолютивної частини рішення словосполучення «та доньки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 », що змінює визначений судом період стягнення аліментів, не може вважатися виправленням описки, оскільки призводить до зміни змісту судового рішення.

32. Більш того, резолютивна частина рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.09.2013, яким позов задоволено повністю відповідає заявленим позовним вимогам, оскільки в позові ОСОБА_2 просила суд «стягнути аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , народжених відповідно 29.06.2000 та 12.03.2009 в розмірі 1/3 заробітку (доходу) до повноліття дітей. Щодо зміни рішення позивач заперечує.

33. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що обґрунтування заяви про виправлення описки посиланнями на невідповідність судового рішення нормам матеріального права (частина 2 статті 183 Сімейного кодексу України) суперечить правовій природі інституту виправлення описок, визначеного статтею 269 ЦПК України.

34. Враховуючи викладене, апеляційний суд уважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та не підлягає скасуванню.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

35. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні суду допущено описку в частині визначення строку, що має істотний характер і ускладнює виконання рішення суду, з огляду на те, що заявлена до виправлення описка не відповідає критеріям, які наведені в пункті 28 цієї постанови.

36. Крім того, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (статті 251, 252 Цивільного кодексу України ).

37. З огляду на технічний, мимовільний та випадковий характер помилки, яка може бути усунута шляхом виправлення описки, під такою помилкою в судовому рішенні в частині строку слід розуміти неправильне зазначення цифри, дати, назви місяця чи інші аналогічні неточності технічного характеру, а не виключення частини резолютивної частини рішення, що фактично призводить до зміни його змісту.

38. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідно до частини 2 статті 183 Сімейного кодексу України аліменти на двох і більше дітей присуджуються до досягнення повноліття найстаршою дитиною. Водночас навіть у разі неправильного застосування судом цієї норми матеріального права така обставина не може бути усунута шляхом виправлення описки, оскільки не стосується технічної помилки в тексті судового рішення. Натомість наведені доводи можуть бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом про зміну розміру аліментів.

Оцінка аргументів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу

39. Аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд бере до уваги та вважає правильними. Водночас такі аргументи не потребують окремого аналізу, оскільки вони охоплюються наведеними вище мотивами цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

40. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

41. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

43. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

44. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржену ухвалу – залишити без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

45. Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Пацалова Тамара Валеріївна.

2.Ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року у справі № 285/4016/13-ц залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 15 червня 2026 року.