Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №760/13405/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13405/26

2/760/15935/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши за відсутністю учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначено, що 23 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони дітей не мають. Спільне життя між подружжям не склалося, шлюбні відносини припинено, спільне господарство не ведеться, сторони дев`ять місяців проживають окремо. Позивачка вказує на неможливість збереження шлюбу, просить шлюб розірвати.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд, про що належним чином повідомлені учасники справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, заяв, клопотань до суду не надходило.

З огляду на належне повідомлення відповідача, його неявку в судове засідання, неподання відзиву та відсутність заперечень позивачки проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

23 жовтня 2024 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано шлюб, актовий запис № 527, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2024 року. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Сторони шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, позивачка на примирення не згодна, відповідач свою позицію щодо позовних вимог позивачки не висловив.

ІV. Застосовані судом норми права.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3 та 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що шлюбні відносини сторонами не підтримуються, сторони не ведуть спільне господарство, шлюб між сторонами фактично розпався, а сім`я носить формальний характер, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач свою позицію з приводу предмета спору не висловив.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам кожної із сторін, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що відповідачка, яка у шлюбі змінила прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », в позовній заяві просила залишити їй прізвище « ОСОБА_1 », суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для задоволення зазначеної вимоги.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105,110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12,76-81, 137, 141, 142, 247,263-265,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23 жовтня 2024 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис №527.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_1 ».

Судові витрати залишити за позивачкою.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12.06.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Сердюк Н.В.