Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №755/6340/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6340/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026100040000737, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, одруженого, офіційно непрацевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Судом визнано доведеним, що 25 березня 2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Києві по вул. Володимира Сосюри, неподалік зупинки громадського транспорту, знайшов пластикову банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , бардового кольору, якою користується та емітована на ім`я ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що банківська картка належить іншій особі, а саме потерпілій ОСОБА_4 , і є офіційним документом у розумінні ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 14, 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, забрав її собі, тим самим здійснив привласнення пластикової банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 бардового кольору, якою користується та емітована на ім`я ОСОБА_4 .

У подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи вищевказаний офіційний документ при собі, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та використав привласнену банківську картку в особистих інтересах, шляхом розрахунку за товари у торгівельних точках.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім того, в період з 10 год. 30 хв. 25.03.2026 по 13 год. 41 хв. 25.03.2026, тобто під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, який в подальшому продовжений та діяв на день вчинення злочину, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, та прийняв рішення про використання банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , якою користується та емітована на ім`я потерпілої ОСОБА_4 , шляхом здійснення розрахунку через безконтактну платіжну систему «Pay Pass».

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , зрозумівши, що через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» не потрібно вводити пін-код доступу до банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить та емітована на ім`я ОСОБА_4 , при розрахунку останньою, вирішив цим скористатись, та без дозволу власника карти, керуючись єдиним умислом, спрямованим на крадіжку грошових коштів, які перебували на рахунку банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , якою користується та емітована на ім`я ОСОБА_4 , здійснив розрахунок вищевказаною банківською карткою наступними транзакціями:

- перебуваючи у приміщенні магазину «Colibri», що за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 21А, 25.03.2026 здійснив дванадцять транзакцій з покупки товарів, а саме: о 10:30:29 год. на суму 79 грн. 99 коп., о 10:31:13 год. на суму 63 грн. 99 коп.; о 10:51:17 год. на суму 301 грн. 96 коп.; о 12:42:02 год. на суму 207 грн. 99 коп.; о 12:43:08 год. на суму 88 грн. 99 коп.; о 12:44:34 год. на суму 524 грн. 78 коп.; о 12:46:05 год. на суму 489 грн. 98 коп.; о 12:49:18 год. на суму 85 грн. 99 коп.; о 12:46:05 год. на суму 489 грн. 98 коп.; о 13:33:06 год. на суму 545 грн. 84 коп.; о 13:35:01 год. на суму 307 грн. 96 коп.; о 13:37:38 год. на суму 407 грн. 95 коп.; о 13:40:12 год. на суму 162 грн. 97 коп.;

- в магазині «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка», що за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 7Б, 25.03.2026 здійснив одну транзакцію з покупки товарів, а саме об 11:28:42 год. на суму 353 грн. 00 коп.;

- в магазині «Фора», що за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 9Г, 25.03.2026 здійснив одну транзакцію з покупки товарів, а саме об 11:37:08 год. на суму 362 грн. 00 коп.,

- в магазині «Ковбасна родина», що за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 5-А, 25.03.2026 здійснив одну транзакцію з покупки товарів, а саме об 11:40:36 год. на суму 81 грн. 20 коп.;

- в магазині «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка», що за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 9Б, 25.03.2026 здійснив одну транзакцію з покупки товарів, а саме об 11:49:51 год. на суму 332 грн. 00 коп.;

- в аптеці ТОВ «Аптека низьких цін ТМ», що за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Полуботка, 11, 25.03.2026 здійснив дві транзакції з покупки товарів, а саме: об 11:53:47 год. на суму 34 грн. 50 коп. та об 11:54:48 год. на суму 35 грн. 88 коп.;

- в магазині «МК М`ясний», що за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 5, 25.03.2026 здійснив одну транзакцію з покупки товарів, а саме о 12:03:32 год. на суму 219 грн. 25 коп.;

- в аптеці ТОВ «ФАРМ-ЕФЕКТ ПЛЮС», що за адресою: м. Київ, б-р Верховної Ради, 17, 25.03.2026 здійснив одну транзакцію з покупки товарів, а саме о 13:22:10 год. на суму 781 грн. 00 коп., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, тим самим розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_4 , на загальну суму 5 467 гривень 17 копійок.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі, фактичні обставини кримінального правопорушення (дата, час, місце, спосіб та інші обставини) та їх правову кваліфікацію не оспорював. Підтвердив суду, що 25 березня 2026 року зранку, десь біля 10 години неподалік Дарницької площі, неподалік зупинки громадського транспорту, знайшов пластикову банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» бардового кольору. Він добре розумів, що вона йому не належить але вирішив нею скористатись.

Зокрема, обвинувачений підтвердив суду, що здійснив розрахунок вищевказаною банківською карткою у магазині «Colibri», в магазині «Аврора», в магазині «Фора», в магазині «Ковбасна родина», в магазині «Аврора», в аптеці ТОВ «Аптека низьких цін ТМ», в магазині «МК М`ясний» та в аптеці ТОВ «ФАРМ-ЕФЕКТ ПЛЮС».

Потім вказану картку було заблоковано та він її викинув.

У скоєному розкаявся, просив суворо не карати. Заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі, не заперечував щодо його задоволення.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у привласненні офіційного документу з корисливих мотивів та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 357 КК України та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке полягало у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі час, місце, спосіб учинення, крім того, обвинувачений добровільно розповів про обставини вчиненого, і саме вказана позиція обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.

Крім того, обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому обвинувальний акт не містить.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання призначення ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; за ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому; дані про особу, зокрема його сімейний стан, той факт, що на час розгляду кримінального провадження він офіційно непрацевлаштований, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, з 11.05.2023 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності, раніше не судимий.

Враховуючи фактичні обставини вчиненого, особу винного, його майновий стан, обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, суд уважає за можливе призначити остаточне покарання на підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Таке покарання на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст. 69 КК України, суд не знаходить.

З урахуванням особи винного, який раніше не судимий, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, висловив щирий жаль з приводу вчиненого, розкаявся, суд дійшов переконання про можливість звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки в такому разі матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.

Процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не обирався.

Під час підготовчого судового засідання від потерпілої ОСОБА_4 надійшов цивільний позов, в якому вона просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 5 467,17 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що знайшовши її банківську картку ОСОБА_5 використав її у власних інтересах, здійснивши розрахунки на загальну суму 5 467,17 грн., розмір якої для неї являться істотною, та суттєво впливає на її рівень життя та можливість забезпечення власних потреб і потреб членів її сім`ї.

Моральну шкоду обґрунтувала постійним нервовим напруженням, психологічним стресом, що призвело до погіршення емоційного стану, відчуття безпорадності та втрати довіри, порушення нормального способу життя. Крім того, вона була вимушена витрачати значний час та зусилля на звернення до правоохоронних органів, підготовку процесуальних документів та участь в слідчих діях. Дані обставини спричинили істотні моральні страждання та негативно вплинули на якість її життя. Моральну шкоду оцінила в 5 000,00 грн.

Заявлений цивільний позов обвинувачений ОСОБА_5 визнав в повному обсязі та не заперечував щодо його задоволення.

При вирішенні заявленого цивільного позову суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У ході розгляду даного кримінального провадження було встановлено, що діями обвинуваченого ОСОБА_5 завдано ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 5 467,17 грн. Заявлений розмір моральної шкоди відповідає вимогам розумності та пропорційності.

Оскільки в ході судового розгляду доведена вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України, останній позовні вимоги визнав в повному обсязі в сумі, яка заявлена позивачем як щодо майнової, так і моральної шкоди, суд вважає, що цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за правилами ст. 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі в розмірі 5 467,17 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., а всього 10 467,17 (десять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень сімнадцять копійок.

Речові докази - оптичні диски з відеозаписами з камер відеоспостереження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1