Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №754/16506/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №754/16506/25

Суддя: Зотько Т. А.

Номер провадження 2/754/2884/26

Справа №754/16506/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у загальному розмірі 19 982, 00 грн. Позов обґрунтований тим, що 30.07.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1661779, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі - 3 600, 00 грн., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на строки/терміни, що встановлені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання, які встановленні кредитним договором не виконав. Відповідно до п. 9.2 кредитного договору визначено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним. Строк дії договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитом, яку відповідач добровільно не повертає. Враховуючи викладене позивач просить стягнути заборгованість, що виникла станом на дату подання позову у загальному розмірі 19 982, 00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 09.10.2025 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Відповідачка по справі повідомлялася судом шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

30.07.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1661779.

Відповідно до умов вказаного договору товариство надало відповідачу кредит у розмірі 3 600, 00 грн. В свою чергу, позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.

Зазначений Кредитний договір як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження факту укладення кредитного договору, суду надано копію договору про споживчий кредит по продукту "NewShort" від 30.07.2024 року, Додаток №1 до Договору (графік платежів), Паспорт споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію, платіжне доручення про перерахування коштів, витяг з реєстру боржників.

Згідно з наданим витягом з реєстру боржників, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на дату подачі позову становить 19 982, 00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3 600, 00 грн., заборгованості за відсотками - 9 182, 00 грн., заборгованості за пенею - 7 200, 00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

24.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає: 19 982, 00 грн., з якої 3 600, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9 182, 00 грн - заборгованість по відсотках, 7 200, 00 грн - пеня.

Таким чином, відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі

Згідно з вимогами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в частині стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 1661779 по тілу кредиту в розмірі 3 600, 00 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 9 182, 00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.

Так, згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи той факт, що розрахунок пені, проведений позивачем у період дії в Україні воєнного стану, відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7 200, 00 гривень, який звільнений від сплати такого виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 549, 55 грн., пропорційно до частки задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 12 782, 00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 19 982, 00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 549, 55 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість у загальному розмірі 12 782, 00 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 549, 55 гривень.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 12.06.2026.

Суддя: Т. А. Зотько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua