Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №754/6681/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8536/26

Справа №754/6681/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ЄДРПОУ 40340222) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 29617,76 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що 31.01.2023 року АТ « Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/18786846-СК_SB. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 17000.00 грн., тип кредиту- кредитна лінія, процентна ставка за користування кредитом:59.00 відсотків, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту- на споживчі потреби. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. В той же час відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує. Станом на 02.12.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 29 617,76 гривень.

02.12.2024 року між АТ « Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія « Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ « ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2026 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, на адресу суду представником подано заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З огляду на неявку Відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання та не повідомив про причини своєї неявки, а також враховуючи, що Позивач не висловлював заперечень проти ухвалення у справі заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

31.01.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 002/18786846-СК_SB про надання коштів на умовах кредиту.

Відповідно до умов Договору, АТ «Таскомбанк» зобов`язалося надати Відповідачу грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору.

Відповідно до умов Договору тип кредиту - кредитна лінія, встановлена сума кредитного ліміту 17 000 грн, процентна ставка за користування кредитом: 59,00 відсотків, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Згідно з умовами вищезазначеного Договору, підписавши даний договір, позичальник акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.taskombank.com.ua, на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов договору.

АТ «Таскомбанк» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти. Факт надання кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою Відповідача за період з 31.01.2023 по 02.12.2024.

02.12.2014 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до Відповідача. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Таскомбанк» та Відповідачем.

Всупереч умовам Договору, Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, припинив повертати наданий йому кредит, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за Договором у загальному розмірі 29617,76 грн.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених Позивачем вимог.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, уклавши Договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем Договір відповідає вимогам закону, умови Договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачу надані. Право вимоги за Договором правомірно перейшло до Позивача на підставі договору факторингу.

В свою чергу, Відповідач умови Договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, суду не надано.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 29617,76 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 9200 грн.

До позовної заяви додано копію договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І., копію Акту №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року на суму 9200 грн., свідоцтво про правн на заняття адвокатською діяльністю серія КС №9438/10 на ім`я Литвиненко О.І. від 18.09.2020 р., платіжна інструкція № 2721 від 10.06.2025 р.на суму 9200 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 9 200,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) заборгованість за кредитним договором № 002/18786846-СК_SB від 31.01.2023 у розмірі 29617 гривень 76 копійок, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя