Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №753/22700/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22700/25

провадження № 1-кп/753/1118/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

24.09.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік;

14.10.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 24 вересня 2024 року, призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці,-.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , 29.07.2025 приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, неподалік озера «Соняшне» помітив на землі прозорий поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною світлого кольору. Усвідомлюючи той факт, що у вказаному пакеті може знаходитись психотропна речовина, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, для власного вживання, без мети збуту. Після чого, ОСОБА_4 підібрав вказаний пакет з речовиною та помістив його до передньої правої кишені штанів, в які він був вдягнений, тим самим придбав та розпочав зберігати при собі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому, 29.07.2025 об 11:30 за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 2, поблизу озера «Сонячне» працівниками поліції було затримано ОСОБА_5 , у якого в подальшому, під час проведення особистого обшуку, в правій кишені штанів у які він був одягений виявлено та вилучено прозорий полімерний пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС, масою 1,591 г, що є великим розміром, яку ОСОБА_5 , умисно, незаконно, протиправно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов?язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ N? 589 від 03.06.2009 придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що почав вживати психотропні речовини у 20 років. 29.07.2025 він знайшов пакет з психотропною речовиною та поклав до кишені. Через деякий час він був затриманий працівниками поліції. Просить суворо не карати.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працює, вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, не одружений, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий. Вчинив новий умисний злочин, не відбувши покарання за аналогічний злочин, призначене вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.2024.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив новий злочин та уникав відбуття покарання за аналогічне кримінальне правопорушення, не з`являючись до органу пробації для отримання направлення до виправного центру. Вказане свідчить, що призначення ОСОБА_5 покарання за минуле правопорушення не призвело до позитивних змін в особистості обвинуваченого та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням ст.71 КК України з урахуванням невідбутої частини покарання, призначеної вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.2024, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені судово-хімічна експертиза, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 2674 грн. 20 коп на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 не накладався.

Враховуючи особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку під час судового розгляду, його систематичне ухилення від явки у судові засідання та перебування у розшуку, призначення останньому реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідним продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.2024, та призначити остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до дня набрання вироком законної сили.

Строк покарання обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 - 1 (один) день 29.07.2025 ( момент фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України) та з 07 травня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 2674 грн. 20 копійок.

Цивільний позов не заявлено.

-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС, масою 1,591 г передану на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві знищити;

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1