Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №752/28135/25
Суддя: Митрофанова А. О.
Справа № 752/28135/25
Провадження №: 2/752/3764/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., при секретарі Костюк В.О., за участю відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши к відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач та відповідачка з 13 листопада 2015 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що з початку 2022 року він вступив до лав Збройних сил України, де перебуває на службі по теперішній час. З дружиною бачився не часто, здебільшого спілкування було по телефону або в період короткострокових відпусток.
Стосунки з відповідачкою стали поступово погіршуватись, а з червня 2025 року шлюбні стосунки фактично припинені, разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Зазначає, що сімейне життя з відповідачкою не склалось через відсутність порозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, почуття любові та взаємоповаги втрачені.
Позивач вважає спільне сімейне життя з відповідачкою неможливим, що є підставою звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2026 року поставлено перейти від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача - адвокат Євдокимов Д.А. в судове засідання не з`явився, подав через систему «Електронний суд» заяву, в якій просив справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що викладені обставини в позовній заяві є неправдивими, причиною погіршення стосунків були постійні образи та зради з боку позивача, які мали місце ще під час її вагітності. Відповідачка пробачала його, проте зради і брехня продовжувались. Згодом позивач почав проживати окремо. Вказує, що спільну восьмимісячну дитину виховує одна, позивач участі у вихованні не приймає, матеріальної допомоги не надає. Проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13 листопада 2015 року зареєстрували шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 13 листопада 2015 року, актовий запис № 1221.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено витягом про актовий запис про народження, номер актового запису №2509 орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міськоїради (Київської міської державної адміністрації).
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Збереження шлюбу можливе за наявності почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремим один від одного життям, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 142, 206, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 13 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1221.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Митрофанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua