Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №484/5097/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №484/5097/25

Суддя: Медведєва Н. А.

Справа № 484/5097/25

Провадження № 2/484/91/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді – Медведєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання – Бикової О.П.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до відповідача з позовом про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0804 га, кадастровий номер 4810400000:10:062:0006 за адресою: АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою, залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину зазначених земельної ділянки та житлового будинку. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене майно придбане нею та відповідачем під час шлюбу за спільні кошти, отже є спільною сумісною власністю подружжя.

Ухвалою від 15.09.2025 позовна заява прийнята до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки для подачі заяв по суті. Розгляд справи неодноразово відкладався.

22.10.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Кузика В.І., в якому він просить зупинити розгляд справи на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України через перебування відповідача, який бажає брати участь у судовому засіданні особисто, у Збройних Силах України, та який відповідно до наказу №248 від 02.09.2025 приступив до виконання службових обов`язків курсантом навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 , несе службу на території Одеської області, яка згідно наказу №1151 від 15.07.2025 увійшла до переліку території, на якій ведуться бойові дії.

07.11.2025 від представника позивачки адвоката Оніщука В.І. надійшли заперечення на клопотання, в якому він, просив у задоволені клопотання відмовити, оскільки відсутні докази перебування відповідача у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції.

Ухвалою суду від 07.11.2025 провадження у справі зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25). Ухвалою від 03.12.2025 провадження у справі відновлено.

Ухвалою від 03.12.2025 за клопотанням представника відповідача адвоката Кузика В.І. зупинене провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвалою від 23.04.2026 поновлено провадження у справі на підставі клооптання представника позивачки через те, що ОСОБА_2 не перебуває у складі Збройних Сил України, оскільки відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 солдат ОСОБА_2 , курант навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 , виключений зі списків особового складу військової частини 11.11.2025 та вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Згідно із повідомленням військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2026 солдат ОСОБА_2 на прибув до місця розташування військової частини НОМЕР_2 і до списків особового складу зарахованим не був.

Позивачка та її представник в засідання не прибули. Представник надав заяву, в якій підтримав позов, просив його задовольнити, розглянути справу без його участі та участі позивачки, проти заочного розгляду не заперечував.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання, в якому просив розглянути справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов та докази на спростування доводів позивача відповідач суду не надав.

Адвокат Кузик В.І. надав суду заяву, в якій вказав, що строк його повноважень щодо представництва відповідача закінчився.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.

Ухвалою суду від 15.06.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 20.08.2019 у Виконавчому комітеті Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, актовий запис №3, та розірваний рішенням Вільшанського районного суду Миколаївської області від 26.12.2024, яке набрало законної сили 28.01.2025.

Під час шлюбу, 17.11.2020, ОСОБА_2 купив земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0804 га, кадастровий номер 4810400000:10:062:0006 з розташованим на ній житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Договір купівлі продажу був посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонею В.А. При цьому у тексті договору вказано, що покупець зазначив, що грошові кошти, які були сплачені продавцю за нерухомість, є спільною власністю з дружиною ОСОБА_1 , яка дала згоду на укладання цього договору (п.3.2.).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за відповідачем.

Відповідно до ч. 1ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності.

Згідно із ст.. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно (за винятком виключеного з цивільного обороту), в тому числі і об`єкти нерухомості.

Відповідно до статей 63, 70 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а їх частки вважаються рівними.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч.1 ст. 68 СК України).

Зі змісту статті 69 СК України вбачається, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за вимогами однією зі сторін суд може поділити майно в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; присудити майно одному з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми та інше.

У разі неподільності речі, або якщо ці речі не можуть бути поділені між подружжям відповідно до їх частки, а згода щодо сплати/отримання компенсації відсутня, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (пункт 25 постанови Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Враховуючи, що нерухоме майно було придбане відповідачем за час шлюбу, суд дійшов висновку, що воно є об`єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя та кожен із сторін має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, отже вимоги позову є обґрунтованими.

Такий спосіб вирішення майнових спорів подружжя, як визначення частки у спільному майні, хоча і не є поділом майна в натурі у розумінні статті 71 СК, але не суперечить нормам сімейного законодавства та є самостійним способом захисту майнових прав подружжя.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, суд в вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 6272,30 грн та в доход держави судовий збір в сумі 421,48 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0804 га, кадастровий номер 4810400000:10:062:0006, за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Залишити за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0804 га, кадастровий номер 4810400000:10:062:0006, та на 1/2 частину розташованого на ній житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 6272 (шість тисяч двісті сімдесят дві)грн 30коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 421 (чотириста двадцять одна) грн 48 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Н.А.Медведєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua