Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №0907/2-1033/2011 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

Справа № 0907/2-1033/2011

Провадження № 61-2255ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2021 року в складі судді Антоняка Т.М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2026 рокув складі колегії суддів Максюти І. О., Бойчука І. В., Василишин Л. В. щодо видачі дубліката виконавчого листа

у справі за заявою правонаступника Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Спектрум Ессетс», правонаступником якого є ТОВ «Спектрум Ессетс», звернулося до суду із заявою, в якій просило поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , виданого на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011, та видати дублікат виконавчого листа.

Заяву мотивовано тим, що 04 жовтня 2011 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення в справі №0907/2-1033/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», до ОСОБА_1 , яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 014/0321/2/23312 у розмірі 111 112,56 дол. США, що еквівалентно 885 567,10 грн.

13 квітня 2021 року ухвалою Івано-Франківського міського судк Івано-Франківської області в справі № 0907/2-1033/2011 замінено стягувача у виконавчому провадженні, а саме ПАТ «Фідобанк» замінено його правонаступником - ТОВ «Спектрум Ессетс». Водночас під час укладення договору про відступлення прав вимоги від 25 вересня 2020 року № GL3N218881, посвідченого нотаріально, первісним стягувачем ПАТ «Фідобанк» не були передані, а новим стягувачем ТОВ «Спектрум Ессетс» не були прийняті виконавчі документи, які стосуються боржника ОСОБА_1 , зокрема, не були передані виконавчі листи, видані щодо зазначеної особи на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011.

З метою з`ясування факту пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011, ТОВ «Спектрум Ессетс» зверталось із запитом до відповідних органів Державної виконавчої служби та до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Біла І. В.

07 червня 2021 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) листом від 07 червня 2021 року за вих. № 03-18/1156 повідомило, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі 0907/2-1033/2011 щодо боржника ОСОБА_1 , на примусовому виконанні не перебуває. ПАТ «Фідобанк» листом від 12 липня 2021 року за вих. № 03-643 року повідомило, що оригінал виконавчого листа в справі №0907/2-1033/2011 до ПАТ «Фідобанк» не надходив та в банку не перебуває.

З огляду на зазначене, заявник вважає, що виконавчі листи в цій справі були втрачені, можливості їх віднайдення для стягувача вичерпані, що є підставою для поновлення строків для пред`явлення виконавчого документа та отримання його дубліката.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

24 листопада 2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ПАТ «Спектрум Ессетс») про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Видано дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , виданого на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011, та поновлено строк пред`явлення до виконання вищевказаного виконавчого листа.

15 січня 2026 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2021 року залишено без змін.

Суди керувалися тим, що, встановивши, що у попереднього стягувача, стягувача-заявника та у відділі виконавчої служби відсутній виконавчий лист, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, є підстави про задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2026 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

02 березня 2026 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2026 року щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктами 2, 3 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Суди не врахували висновки, викладені в постановах:

- Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц, Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12, про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата;

- Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11, про те, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви;

- Верховного Суду від 23 вересня 2020 року в справі № 27/2-3538/10, про те, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Зазначає, що ТОВ «Спектрум Ессетс» не надало доказів того, чи було ПАТ «Ерсте Банк» та в подальшому ПАТ «Фідобанк» вжито всіх заходів для вчасного пред`явлення виконавчого листа до виконання, внаслідок чого допущено значний пропуск строку пред`явлення його до виконання. Посилання ТОВ «Спектрум Ессетс» на те, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий лист ПАТ «Ерсте Банк» (ПАТ «Фідобанк») не отримувано та про відсутність повернення виконавчого листа без виконання дізналися з листа ПАТ «ФідоБанк» від 12 липня 2021 року № 03-643, є безпідставними, оскільки інформація про хід виконавчого провадження не є закритою, а знаходиться у відкритому доступі в Реєстрі виконавчих проваджень. Стягувач повинен був цікавитися ходом виконавчого провадження.

Доводи інших учасників справи

У поясненнях Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначив, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Оскаржуючи виключно ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа та не ставлячи під сумнів законність рішення суду про стягнення заборгованості, боржник фактично спрямовує свої дії на унеможливлення виконання такого рішення, що суперечить принципу обов`язковості судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 жовтня 2011 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позов ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 014/0321/2/23312 у розмірі 111 112,56 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 18 грудня 2009 року становить 885 567,10 грн, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700 грн витрат до оплати судового збору.

08 грудня 2011 року ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року залишено без змін.

Із 05 червня 2013 року ПАТ «Ерсте Банк» змінив назву на ПАТ «Фідокомбанк», який є правонаступником прав та обов`язків AT «Ерсте Банк».

Відповідно до інформації, отриманої судом з Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій України, стан суб`єкта: ПАТ «Фідокомбанк», код ЄДРПОУ: 34001693, станом на 05 серпня 2014 року припинено, номер запису: 10731120024020231, правонаступником ПАТ «Фідокомбанк» зазначено ПАТ «Фідобанк», код ЄДРПОУ: 14351016, місцезнаходження: м. Київ, Шевченківський район, вул. Велика Васильківська, 10.

Згідно зі статутом ПАТ «Фідобанк», затвердженим рішенням загальних зборів акціонерів від 11 серпня 2015 року (протокол № 76), 30 жовтня 2013 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів банку (протокол № 68) був затверджений передавальний акт, відповідно до якого банку було передано усе майно, права та обов`язки ПАТ «Фідокомбанк» (ідентифікаційний код 34001693), зареєстрований НБУ 25 січня 2006 року (реєстровий № 303). ПАТ «Фідокомбанк» був правонаступником прав та зобов`язань ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк» внаслідок цього, правонаступник ПАТ «Фідобанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Фідокомбанк».

18 липня 2016 року рішенням Правління НБУ № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк», визначені, зокрема статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку О. В. з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року.

25 вересня 2020 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Спектрум Ессетс» укладено договір № GL3N218881 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1218.

13 квітня 2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області проведено заміну стягувача - ПАТ «Ерсте Банк» на його правонаступника - ТОВ «Спектрум Ессетс» (код ЄДРПОУ 39114866, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, будинок 7, поверх 5) у виконавчих листах, виданих на примусове виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/11 року, за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 07 червня 2021 року за вих. № 03-18/1156 представника ТОВ «Спектрум Ессетс» повідомлено, що 26 червня 2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

12 липня 2021 року листом за вих. № 03-643 ПАТ «Фідобанк» повідомило заявника, що оригінали виконавчих документів, які видано на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011 стосовно ОСОБА_1 , у ПАТ «Фідобанк» не виявлено.

24 листопада 2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, яка оскаржується, задоволено заяву ТОВ «Спектрум Ессетс» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Видано дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , виданого на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011, та поновлено строк пред`явлення до виконання вищевказаного виконавчого листа.

На день розгляду апеляційної скарги дублікат виконавчого листа, виданий 14 лютого 2023 року в справі № 0907/2-1033/2011 (т. 1, а. с. 63), перебуває на виконанні Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

22 квітня 2025 року між ТОВ «Спектрум Ессетс» та ТОВ «Амстер 1» укладено договір про відступлення прав вимоги № 22/04-25/1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буцикіною Л. О. за реєстровим номером 466, відповідно до якого ТОВ «Спектрум Ессетс» відступило шляхом продажу ТОВ «Амстер 1» права вимоги за відповідними кредитними договорами (договорами забезпечення), до яких, зокрема, входять права вимоги до за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 014/0321/2/23312 до позичальника ОСОБА_1 , та всіма договорами, що забезпечували виконання зобов`язань за даним кредитним договором.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.

Відповідно до § 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Мотиви й підстави втрати виконавчого листа не мають правового значення для застосування підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11, на яку, зокрема, посилається заявник в касаційній скарзі, зроблено висновок, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, від 14 грудня 2022 року в справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року в справі № 433/1335/14-ц, від 28 січня 2026 року в справі № 2/2218/6151/11, а також від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06 від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13-ц (на які посилається заявник у касаційній скарзі).

Верховний Суд у постановах від 25 березня 2026 року в справі № 759/1382/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10 вказав, що під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Суди в справі встановили, що на виконанні у державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження № 30786145 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1033, виданого 12 січня 2012 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте банк» заборгованості в розмірі 885 567,10 грн.

26 червня 2015 року, керуючись пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Під час укладення 25 вересня 2020 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Спектрум Ессетс» договору № GL3N218881 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, виконавчих документів з виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 885 567,10 грн не передавалося (а. с. 5).

13 квітня 2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області проведено заміну стягувача - ПАТ «Ерсте Банк» на його правонаступника - ТОВ «Спектрум Ессетс» у виконавчих листах, виданих на примусове виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/11. Ухвала суду про заміну стягувача не оскаржена.

07 червня 2021 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повідомило, що, оскільки термін зберігання таких документів закінчено, відділ державної виконавчої служби не може надати копії підтверджуючих документів про відправлення виконавчого документа на адресу стягувача (а. с. 7).

12 липня 2021 року листом за вих. № 03-643 ПАТ «Фідобанк» повідомило заявника, що оригінали виконавчих документів, які видано на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року в справі № 0907/2-1033/2011 стосовно ОСОБА_1 , у ПАТ «Фідобанк» не виявлено (а. с. 9).

Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Встановивши, що у попереднього стягувача, стягувача-заявника та у відділі виконавчої служби відсутній виконавчий лист, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, суди першої та апеляційної інстанцій, поновивши строк для пред`явлення вказаного вище виконавчого листа до виконання, зробили правильний висновок про видачу дубліката виконавчого листа.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що суди не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц, Верховного Суду від 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12, від 23 вересня 2020 року в справі № 27/2-3538/10, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).

Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд нижчої інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

У справі № 186/871/14-ц, на яку посилається заявник в касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновки щодо неможливості закриття провадження у справі за повторно поданою заявою про видачу дубліката виконавчого документа / заміну сторони виконавчого провадження, зокрема за наявності ухвали суду про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У справі № 2-162/12 Верховний Суд виснував, що стягувач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження пред`явлення виконавчого листа до виконання в межах строку, визначеного законом, не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування таких доказів, тому суд позбавлений можливості перевірити, чи відбулося переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання. У матеріалах справи відсутні судові рішення про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання

У справі № 27/2-3538/10 було встановлено, що із листів державних виконавчих служб не вбачалася обставина втрати виконавчого листа, що підтверджено повідомленням про направлення виконавчого листа до іншого відділу державної виконавчої служби.

Отже, не можна вважати, що обставини справ, на які посилається заявник у касаційній скарзі, є подібними обставинам справи, що переглядається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд керується тим, що в справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.

Інші доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують, вони зводяться до власного тлумачення норм права, власної оцінки доказів та незгоди з рішеннями судів і спростовуються матеріалами справи.

Суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська