Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №149/1482/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №149/1482/26

Суддя: Павлюк О. О.

Справа № 149/1482/26

Провадження №3/149/571/26

Номер рядка звіту 331

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2026 о 10:00 год. на дорозі Р-31 40 км ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії повторно протягом року,чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 25.04.2026 о 10:04 год. на дорозі Р-31 40 км ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейського пред`явити документи відповідно до ап. 2.4 ПДР України та продовжував здійснювати правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав та у вчиненому розкаявся, повідомив, що претензій до працівників поліції у зв`язку із затриманням та застосуванням спец. засобів він не має.

Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, судом встановлено, що його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджена в ході судового розгляду дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 171128 від 25.04.2026; протоколом АПЗ 318 № 042364 про адміністративне затримання від 25.04.2026; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя враховує таке.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджена в ході судового розгляду дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 649516 від 25.04.2026, показаннями технічних приладів, що мають функції відеозапису, поясненнями, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні; довідкою інспектора ГАП та іншими матеріалами справи.

Так, зі змісту дослідженого відеозапису з нагрудних бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено на польовій дорозі під час керування автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 повідомив, що їде на роботу.На вимогу працівників поліції пред`явити документи, що посвідчують право керування транспортним засобом, ОСОБА_1 неодноразово відмовився, а також відмовився назвати свої анкетні дані для встановлення його особи. У зв`язку з цим поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 , що до нього буде застосовано адміністративне затримання для встановлення його особи, на що ОСОБА_1 відреагував негативно. Йому було повідомлено, що до ньгого буде застосовано спеціальний засіб (кайданки), на що ОСОБА_1 відреагував негативно, однак документи не надав, анкетні дані не повідомив. Після застосування спецзасобу та фактичного затримання ОСОБА_1 на місці події йому було роз`яснено право на адвоката, від чого він відмовився. Про затримання уповноважений працівник поліції невідкладно повідомив орган з надання безоплатної правової допомоги, після чого доставив ОСОБА_1 до приміщення Хмільницького РВП, де було встановлено його особу та оформлено матеріали. В ході перевірки працівниками поліції було виявлено, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами, а протягом року він вже притягався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 02.08.2025 року. Вказані обставини в ході судового розгляду ОСОБА_1 не заперечувалися.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 належить застосувати адміністративне стягнення в порядку ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (за ст. 185 КУпАП) у виді штрафу та приєднати додаткове стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 5 років.

Відповідно до статті 283 КУпАП суд присуджує також стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 27, 36, ст. 126, 185, п. 1 ч. 1 ст.284, 307, 308 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, 185 КУпаП, і в порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п`ятнадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно ст. 307 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Павлюк О. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua