Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №142/316/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/316/26

Номер провадження № 3/142/150/26

ПОСТАНОВА

іменем України

15 червня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій областіпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженицю с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, громадянку України, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , згідно протоколу не працюючу,

за ст.183 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749786 від 26 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, 26 квітня 2026 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, в АДРЕСА_1 , неповнолітня ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції повідомивши про домашнє насильство, якого не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її законний представник батько ОСОБА_2 в судове засідання по даній справі, призначене на 15 червня 2026 року не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили, та адресу суду повернулися конверти поштових відправлень, в яких останнім за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, було направлено повістки про виклик в судові засідання, призначені на 14 травня 2026 року та на 15 червня 2026 року з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою. Проте в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 адресована суду про розгляд справи у її відсутності.

Крім того, суд враховує, що положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також суд враховує, що з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, направлення його до суду та його розгляду судом у ОСОБА_1 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достатньо часу для вчинення дій спрямованих на участь у судовому засіданні за допомогою захисника або дистанційно (за допомогою відеоконференцзв`язку).

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Будь яких клопотань, заяв по справі ОСОБА_1 до суду не надсилала, тобто користувався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх передбачених чинним КУпАП заходів, щоб повідомити ОСОБА_1 , про дату, час і місце розгляду справи відносно неї з метою забезпечення останній можливості в повній мірі реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі бути присутнім при розгляді справи, та приходить до висновку про наявність законних підстав констатувати, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про день та час судового розгляду, не з`явилась до суду без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, жодним чином не проявила цікавості щодо стану розгляду справи відносно неї, а відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи в даному судовому засіданні у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у суду доказів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення по даній справі, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП з огляду на наступне.

Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, доведена дослідженими у судовому засіданні письмовивими доказами, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749786 від 26 квітня 2026 року, в якому зафіксовано, що 26 квітня 2026 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, в АДРЕСА_1 , неповнолітня ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції повідомивши про домашнє насильство, якого не було, копією електронного рапорта про реєстрацію події адміністративного правопорушення за повідомленням з лінії 102 ЄО № 2661 від 26.04.2026 р. підтверджується, що 26.04.2026 р. об 15-59 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.04.2026 об 15-59 год. за адресою АДРЕСА_2 співмешканець заявниці вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з письмових пояснень ОСОБА_1 від 26 квітня 2026 року слідує, що 26 квітня 2026 року вона із своїм хлопцем ОСОБА_3 перебувала в гостях і так як випила спиртного вирішила повідомити до поліції щоб налякати його, особисто він ніяких неправомірних дій відносно неї не вчиняв, такі ж за змістом показання надав батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 26 квітня 2026 року. Також судо досліджено копію паспорта громадянина Українни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, вік та дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, та враховуючи положення ст. 24-1 КУпАП, вважає за необхідне з метою виховання і запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до неповнолітньої ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Види адміністративних стягнень визначено ст.24 КУпАП і до їх числа не належать заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, які визначено ст.24-1 КУпАП, тому у даному випадку судовий збір з правопорушника не стягується.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 36, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП тазастосувати до неї захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: