Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №138/1241/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1241/26

Провадження №:3/138/300/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Ясінського Ю.А., за участю секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Пограничного А.М., розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , телефон НОМЕР_3 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639054 від 12.04.2026 ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 12.04.2026 о 22 год. 23 хв. по вул. Шевченка, 1 в с. Сказинці Могилів-Подільського району Вінницької області керував транспортним засобом «Богдан 211010» д.н.з. НОМЕР_4 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Драгер ARSL 0135, результат 2,02 проміле, тест №318.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 12.04.2026 посварився з дружиною і поїхав до знайомої ОСОБА_2 в с. Сказинці. Зустрівся з нею, купили пива, і на краю села сиділи вдвох в авто, вживали пиво. При цьому він планував ночувати в авто і не їхати додому. Він сидів спереду, а ОСОБА_2 – ззаду, аби її не помітили через затемнені вікна авто. До них ззаду під`їхали працівники поліції і попросили його надати документи. Оскільки документи в нього були в «Дії», а інтернет-зв`язок в місці його стоянки був відсутній, поліцейські наказали йому проїхати вперед аби зловити зв`язок. Він повідомив поліцейським, що вживав пиво, однак вони настояли на своєму. Він виконав їх наказ, проїхав біля 200 метрів і побачивши, що в поліцейському авто, позаду нього увімкнулись проблискові маячки, зупинився. До нього знову підійшли поліцейські, один з яких знову привітався і запитав куди він прямує. Щура розсмішила ця поведінка поліцейського і він саркастично відповів, що вони знають куди, бо їдуть разом з ним. Інший поліцейський сказав, що інтернет-зв`язок вже ніби є. В подальшому він на вимогу поліції пройшов огляд на стан сп`яніння з позитивним результатом, просив не складати на нього протокол, однак все ж був притягнутий до відповідальності. Авто поліцейські не вилучали, а просто залишили їх на місці події, поїхавши у своїх справах.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 12.04.2026 вона була у куми в с. Сказинці, до неї ввечері під`їхав тверезий ОСОБА_1 , який посварився з дружиною і хотів поговорити. Він запропонував випити пива на краю села. Коли вони сиділи в авто і пили пиво, до них ззаду під`їхали працівники поліції, запитали в ОСОБА_1 документи. Він повідомив, що документи в нього в «Дії», однак на той час був відсутній інтернет-зв`язок. Поліцейські наказали йому проїхати вперед, щоб відновилось інтернет-з`їднання. ОСОБА_1 повідомив їх, що щойно вживав пиво, однак поліцейські наказали йому їхати. ОСОБА_1 проїхавши трохи автомобілем зупинився, після чого показав документи і на вимогу поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейські можливо її не бачили, бо вона мовчки сиділа на задньому сидінні в авто з затемненими вікнами і не виходила з нього, так як не хотіла аби її бачили з одруженим чоловіком. Авто поліція не вилучала і вони з Щуром ще трохи посиділи в ньому, розмовляючи, а потім ОСОБА_1 заснув і вона пішла до куми.

ОСОБА_3 , інспектор Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, викликаний за ініціативою головуючого, в судовому засіданні повідомив, що 12.04.2026 ОСОБА_1 рухався автомобілем на в`їзд в с. Сказинці. В авто був сам, принаймні інших осіб в ньому він не помітив. Авто було зупинене за допомогою проблискових маячків. Після виявлення в водія ознак алкогольного сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення автомобілем він більше не керував. На відеозаписі події ОСОБА_3 говорить своєму колезіпро відновлення інтернет-зв`язку, оскільки при в`їзді в дане село поганий Інтернет, а їм для складення протоколу щодо п`яного Щура він був потрібен.

В судовому засіданні оглянуто диски з записами події, де зафіксовано як працівники поліції рухались за автомобілем «Богдан 211010» д.н.з НОМЕР_4 , зупинили його проблисковими маячками, підійшли до авто з боку водія, однак розмова не чутна. На других відео зафіксовано як працівники поліції підійшли до стоячого заведеного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , один з них зазначив при цьому, що Інтернет-зв`язок вже з`явився. Водію було запропоновано показати документи, а потім пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, останній погодився, в нього виявили стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення. При цьому водій весь час просить не притягувати його до відповідальності.

Також в судовому засіданні було досліджено інші матеріали справи, зокрема:: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639054 від 12.04.2026, в якому зазначено обставини правопорушення; роздруківку приладу «Драгер» від 12.04.2026 з результатом 2,02 проміле; довідку старшого інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Меженіної-Ходзінської А. про те, що ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП не притягувався до адміністративної відповідальності протягом року та отримував посвідчення водія; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2026; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Захисник Погранмчний А.М. просив закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне право-порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідаль-ності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Як зазначено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою

буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

У своїй постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17), провадження № К/9901/21130/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду також зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає саме використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто керування ним, а не намір це зробити в подальшому.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, думку захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не доведено безсумнівно винуватості ОСОБА_1 .

Так, на долучених до протоколу про адміністративне правопорушення дисках з відеозаписами, зафіксовано, як працівники поліції 12.04.2026 о 22.23 рухались на службовому автомобілі за автомобілем під керування ОСОБА_1 , який рухався з невеликою швидкістю та практично по узбіччі. Після зупинки проблисковими маячками автомобіля, до нього одразу підійшли працівники поліції, один з яких, звертаючись до водія ОСОБА_1 повідомив, що Інтернет-з`єднання вже є, на що останній повідомив, що досі немає. Після чого, на запитання повідомив, що вживав алкоголь та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з позитивним результатом.

При цьому, характер звернення поліцейського до ОСОБА_1 після зупинки авто свідчить про те, що перед цим в них вже відбувалась якась розмова з приводу інтернету, про що повідомили ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 і чого не зафіксовано на відеозаписах, які мають бути безперервними. А отже, версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 приїхав в с. Сказинці тверезим, а вживав алкоголь вже в селі, сидячи зі свідком в авто, повідомив про це поліцейських, які наказали йому рухатись автомобілем, до місця, де відновиться Інтернет-з`єднання, фактично спровокувавши вчинення адміністративного правопорушен-ня і зресирувавши (сфабрикувавши) відеозапис руху та зупинку авто, виглядає цілком логічною і правдоподібною.

Вказану версію події поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , не лише не спростовано, а навіть підтверджено, оскільки останній пояснив, що ця фраза ним сказана була оскільки для складення адмінматеріалів щодо ОСОБА_1 потрібен був інтернет. Отже, ОСОБА_3 несвідомо підтвердив, що на момент цієї розмови, ніби-то лише щойно зупинивши авто і вперше побачивши водія ОСОБА_1 , вже знав про його стан і необхідність оформлення щодо нього адмінматеріалів.

Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Відтак надані поліцейським записи події адміністративного правопорушення не дозволяють однозначно встановити всі обставини адміністративного правопорушення, зокрема й перевірити належно пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею собі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Таким, чином з огляду на вказане, після встановлення перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння, працівники поліції повинні були відсторонити його від керування транспортним засобом, передавши автомобіль тверезому водієві за згодою особи, яка відсторонена від керування, однак в матеріалах справи докази цього відсутні.

Отже, позиція захисту щодо провокативних дій поліції заслуговує на увагу, оскільки не може бути спростована наданими та дослідженими доказами, а винуватість ОСОБА_5 , є сумнівною.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Отже, приймаючи до уваги те, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих безсумнівних доказів вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 130 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 251, 255, 268, 280, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя Ю.А.Ясінський