Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №910/3685/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/3685/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецекплуатація» (вул. Володимирська, 51-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 03366500)

до Приватного підприємства «Атлант» (вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), буд. 7/2, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код 25264792)

про стягнення 30 871, 36 грн,

Представник сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Київжитлоспецекплуатація» (далі за текстом - КП «Київжитлоспецекплуатація», Позивач) з позовом до Приватного підприємства «Атлант» (далі за текстом - ПП «Атлант», Відповідач) про стягнення 30 871,36 грн заборгованості нарахованої на підставі акта про фактичне використання нежилого будинку площею 19,8 кв.м, за адресою вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), буд. 7/2.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем без належної на те підстави допущено користування комунальним майном без сплати орендних платежів в силу чого заподіяну Позивачу збиток, оскільки заявлені до стягнення кошти, Відповідач без достатньої правової підстави фактично зберіг у себе, в той час як право на їх отримання має Позивач.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 08.04.2026 направлялась Відповідачу поштовим повідомлення № R067148751100 на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/3685/26 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління в місті Києві» та від 29.07.2011 № 1339 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 та від 12.05.2011 № 715» нежилий будинок № 7/2 літера А на вул. Картвелішвілі у м. Києві закріплено за КП «Київжитлоспецексплуатація» на праві господарського відання та згідно з актом ОЗ-1 від 01.02.2012 передано йому на баланс.

Згідно акту від 01.02.2012 на фактичне використання нежилого приміщення в будинку № 7/2 літера А на вул. Картвелішвілі (нині - вул. Покотила Володимира) вказане нежиле приміщення площею 19,8 кв. м. фактично використовує ПП «Атлант» для розміщення офісу.

В акті на фактичне використання нежилих приміщень від 01.02.2012 зазначено, що причиною його складання є проведення нарахувань за користування нежилими приміщеннями у будинку № 7/2 літер А на вул. Покотила Володимира.

Судом встановлено, що такий акт підписано і представником Відповідача.

Позивач зазначає, що між КП «Київжитлоспецексплуатація» (балансоутримувачем) або Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - орендодавцем комунального майна територіальної громади м. Києва та Відповідачем відсутні договірні відносини в силу чого користування Відповідачем нежилими приміщеннями в будинку № 7/2 літер А на вул. Покотила Володимира, які йому не належать, є протиправним.

Відповідач, користуючись нежилими приміщеннями площею 19,8 кв. м. без договору оренди, не сплачує належних платежів за користування нежилими приміщеннями в силу чого Позивачем понесено майнову шкоду у вигляді неотриманої належної плати за використання вказаного нежилого приміщень за період з червня 2025 по лютий 2026 на суму 30 871, 36 грн. згідно наданого суду розрахунку.

У зв`язку з цим, Відповідачу 19.12.2025 направлялась вимога (вих. № 062/15/03-4178) про сплату заборгованості, яка залишена ним без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992, в редакції на момент виникнення спірних відносин) регулює, зокрема організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

За приписами статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992), ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992) визначено порядок укладення договору оренди.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (частина 1 статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992)).

Згідно частини статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992), передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

За результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що докази укладення договору оренди між Позивачем (власником приміщення) та Відповідачем щодо користування нежилим приміщенням в будинку № 7/2 літер А на вул. Картвелішвілі (нині - вул. Покотила Володимира) відсутні.

Відтак, Відповідач у спірний період фактично використовував зазначене нежитлове приміщення без укладення договору тобто без належної на те правової підстави, а також без сплати орендної плати за нежитлове приміщення в передбаченому законодавством розмірі.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком певної події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом статті 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Зокрема частина друга вказаної норми регламентує, що при цьому вина набувача майна, потерпілого чи інших осіб не має значення, а визначальним є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Фактичний користувач нерухомого майна (у даному випадку нежилого приміщення в будинку № 7/2 літер А на вул. Картвелішвілі (нині - вул. Покотила Володимира), який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування цим майном, зобов`язаний повернути ці кошти власнику нерухомого майна на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Отже, суд зазначає, що Відповідач, як фактичний користувач нерухомого майна, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування ним, зобов`язаний повернути такі кошти Позивачу на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статті 136 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

В пункті 1 акту про фактичне використання нежилого приміщення від 01.02.2012 зазначено, що сума до сплати за фактичне користування приміщеннями за місяць лютий 2012 складає 667,01 грн (без ПДВ). Крім плати за користування Орендар компенсує Орендодавцеві витрати за користування земельною ділянкою у розмірі 37, 29 грн.

З наданої Позивачем довідки про нарахування і надходження за фактичне користування нежилим приміщенням вбачається, що нарахування такої плати здійснено з урахуванням Методики розрахунку, затвердженого рішенням КМР від 22.09.2011 № 34/6250 відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Перевіривши наведений Позивачем розрахунок орендної плати за період з червня 2025 по лютий 2025, суд вважає його правомірним в силу чого вимоги Позивача щодо стягнення 30 871, 36 грн з Відповідача коштів, які безпідставно утримуються є обґрунтованими.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем в межах спірного періоду допущено бездоговірне користування комунальним майном без сплати оренди в силу чого заявлений Позивачем позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецекплуатація» - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Атлант» (вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), буд. 7/2, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код 25264792) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецекплуатація» (вул. Володимирська, 51-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 03366500) кошти в розмірі 30 871 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 36 коп та судовий збір - 2 662 (дві тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 15.06.2026

Суддя Антон ПУКАС