Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №908/856/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 року м.Дніпро Справа № 908/856/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Кощеєва І.М., Соп`яненко О.Ю.

при секретарі судового засідання Новіковій Д.О.

Представники сторін:

від позивача: ПОПОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ (власні засоби EasyCon) - представник позивача тов “ТЕПЛОЗБУТ-2018” адвокат- свідотство № 16 від 31.08.2020р., ордер - серія АР № 1207761 від 01.11.2024р.

інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїі апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 (суддя Ярешко О.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОЗБУТ-2018” (вул. Героїв Чорнобиля, буд. 31Д, м. Світловодськ, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27505)

до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (вул. Молодих Патріотів, буд. 10А, смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область, 72503; адреса для листування: вул. Сєдова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 521853,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою (вих. № 1 від 01.04.2025), у якій просило суд стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 521 853,91 грн., а також 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 10.01.2022 № 3 про постачання теплової енергії, а саме: несплатою за теплову енергію, поставлену в січні-лютому 2022 року. Позивач зазначав, що на виконання умов договору ним було відпущено відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків. Раніше позивач звертався з аналогічним позовом у справі № 908/3007/24, де рішенням від 24.01.2025 в задоволенні позову було відмовлено виключно через реєстрацію позивача на тимчасово окупованій території. Після зміни місцезнаходження позивач повторно звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" 521 453 (п`ятсот двадцять одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн. 91 коп. заборгованості, 6 257 (шість тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 45 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" 7 993 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір від 10.01.2022 № 3 про постачання теплової енергії, на виконання якого позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання у січні-лютому 2022 року. Обставини надання послуг та наявності заборгованості встановлені рішенням суду у справі № 908/3007/24, яке набрало законної сили, і мають преюдиційне значення відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України. Суд встановив, що відповідач отримав акти здачі-приймання робіт, проте не підписав їх і не надав обґрунтованих заперечень щодо факту надання послуг, їх обсягу та якості. Водночас відповідач підписав акти звірки взаємних розрахунків, згідно яких загальна сума заборгованості становить 521 453,91 грн. Суд відхилив заяву відповідача про застосування строку позовної давності, зазначивши, що позовна давність зупинялась на строк дії воєнного стану відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, продовжувалась на строк дії карантину відповідно до п. 12 цих же положень, а також перервалась у зв`язку зі зверненням позивача з позовом у справі № 908/3007/24 15.11.2024 відповідно до ст. 264 ЦК України. Суд також зазначив, що підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки по суті спір у справі № 908/3007/24 не був вирішений, а відмова в позові була обумовлена виключно реєстрацією позивача на тимчасово окупованій території, яку позивач згодом усунув.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, проте зменшив їх розмір з 10 000,00 грн. до 8 000,00 грн., виключивши вартість підготовки заяви про усунення недоліків позовної заяви (2 000,00 грн.), оскільки необхідність у такій заяві виникла внаслідок недотримання позивачем вимог ГПК України при складенні позовної заяви. З урахуванням часткового задоволення позову суд стягнув з відповідача 7 993,87 грн. витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, та додатковим рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся Відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі - апелянт, відповідач), в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/856/25 скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" відмовити в повному обсязі, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 скасувати, ухвалити нове, яким у стягненні витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що позивач раніше вже звертався до відповідача з аналогічними позовними вимогами 15.11.2024 року. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.01.2025 у справі № 908/3007/24 було встановлено, що місцезнаходженням ТОВ "ТЕПЛОЗБУТ-2018" є тимчасово окупована територія (смт. Якимівка Запорізької області), доказів зміни податкової адреси на іншу, не тимчасово окуповану територію, позивачем надано не було, у зв`язку з чим суд, керуючись ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відмовив у задоволенні позову. Таким чином, на переконання апелянта, позивач звернувся з новим позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з урахуванням того, що раніше йому вже було відмовлено у задоволенні аналогічного позову.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області звертає увагу на те, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг), покладені в основу позовних вимог, зі сторони відповідача не підписані. Посилаючись на п. 4.1 та п. 4.2 Договору № 3 від 10.01.2022, апелянт зазначає, що оплата вартості наданої послуги проводиться протягом 15 банківських днів та за наявності фінансування, а до рахунка додається акт приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 ГПК України, непідписані зі сторони відповідача акти не можуть бути підтвердженням наявності заборгованості.

Відповідач заявляє про порушення позивачем строків позовної давності. Посилаючись на ч. 1 ст. 261 ЦК України, апелянт зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Позовна заява подана 01.04.2025, тоді як оплата за послуги, надані у січні-лютому 2022 року, мала бути здійснена протягом 15 банківських днів. Апелянт вважає, що трирічний строк позовної давності сплив, а позивач не зазначив про обставини, які об`єктивно заважали йому звернутися до суду в межах цього строку. Апелянт посилається на практику ЄСПЛ (рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»), постанову ВСУ від 16.11.2016 № 6-2469цс16, постанову Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 711/4420/17, постанову Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 912/1104/18, постанову Верховного Суду від 20.09.2019 у справі № 904/4342/18.

Апелянт також посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 910/2322/21, згідно якої сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував цих обставин при прийнятті рішення.

Щодо додаткового рішення Відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області зазначає, що пред`явлена сума витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів та порядком розгляду справи (спрощене позовне провадження без виклику сторін). Апелянт звертає увагу, що позивач раніше подавав аналогічну позовну заяву з аналогічними доказами у межах справи № 908/3007/24, підготовка заяви про усунення недоліків є наслідком невиконання стороною процесуальних вимог, а відповідь на відзив фактично містить аналогічні доводи, викладені у позовній заяві. Посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, постанову Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, додаткову ухвалу Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, апелянт просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 000,00 грн. Водночас, оскільки апелянт просить скасувати основне рішення та відмовити у позові в повному обсязі, додаткове рішення також підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЗБУТ-2018" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, вважає її безпідставною та просить залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, посилаючись на наступне:

Стосовно доводів апелянта про повторність позову позивач зазначає, що заочним рішенням від 24.01.2025 у справі № 908/3007/24 в позові було відмовлено виключно через одну обставину - на момент прийняття рішення позивач як юридична особа був зареєстрований за адресою на тимчасово окупованій території. Разом з тим, розглянувши справу, суд дійшов однозначного висновку про доведеність позивачем обставин, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог. Після того як засновнику ТОВ «ТЕПЛОЗБУТ-2018» вдалося залишити тимчасово окуповану територію та змінити місцезнаходження позивача на іншу адресу (м. Світловодськ, Кіровоградська область), обставину, що стала підставою для відмови в позові, було усунуто, і позивач повторно звернувся до суду. Більше того, в силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням у справі № 908/3007/24, мають преюдиційне значення.

Щодо непідписаних актів здачі-приймання робіт позивач зазначає, що на виконання умов договору № 3 від 10.01.2022 теплопостачальна організація відпустила споживачу теплову енергію, яка була прийнята та спожита, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, які відповідач отримав, а також актами звірки взаємних розрахунків, які відповідач підписав, визнавши зафіксовану в них суму заборгованості. Жодних заперечень щодо якості та обсягу послуг від відповідача не надходило. Позивач наголошує, що відповідач не оскаржує сам факт надання послуг, їх якість ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, а єдиним аргументом є те, що акти не підписані з боку відповідача, при цьому з якої підстави відповідач ухиляється від їх підписання - не зазначає. Обов`язок відповідача оплатити вартість наданих послуг виникає в силу закону (ст. ст. 655, 692, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення рахунку.

Щодо строків позовної давності позивач посилається на п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Крім того, позивач зазначає, що через необхідність евакуації з тимчасово окупованої території всі документи вивезти не вдалося, а до моменту зміни реєстрації місцезнаходження позивач був об`єктивно позбавлений можливості звернутись до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, оскільки сплата коштів контрагентам на тимчасово окупованих територіях суперечить чинному законодавству. Також звернення позивача з позовом у справі № 908/3007/24 в силу вимог ст. 264 ЦК України стало підставою для переривання перебігу позовної давності.

Щодо додаткового рішення позивач вважає, що судом цілком обґрунтовано визначено суму витрат на правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих послуг та складності спірних правовідносин, погоджується з висновком суду про відмову у стягненні частини вартості правничої допомоги за складання заяви про усунення недоліків, а в іншій частині сума витрат є обґрунтованою та відповідає обсягу наданих послуг і середній вартості аналогічних послуг у цій категорії справ.

Позивач також зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з апеляційним розглядом справи, у розмірі 10 000,00 грн. - витрати на оплату послуг за договором професійної правничої допомоги, та просив стягнути зазначену суму з відповідача.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/856/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 ( суддя Ярешко О.В.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області.

21.07.2025р. матеріали справи № 908/856/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 9393грн. 38 коп.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.04.2026 об 12:00 годин.

12.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОЗБУТ-2018” надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОЗБУТ-2018” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2026 сторонам повідомлено що розгляд апеляційної скарги відділу відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні № 511.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату суду № 280/26 від 06.04.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєв І.М., Соп`яненко О.Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2026 справу № 908/856/25 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), суддів: Кощеєв І.М., Соп`яненко О.Ю.

В судовому засіданні призначеному на 07.04.2026 був присутній представник ТОВ “ТЕПЛОЗБУТ-2018”, інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Під час проведення судового засідання на території міста Дніпро сигналу повітряної тривоги оголошено не було, у зв`язку з чим колегія суддів констатує відсутність підстав для висновку щодо наявності обставин, що перешкоджають здійсненню правосуддя та розгляду справи у визначений час.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі “Осман проти Сполученого королівства” та від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

“Розумність” строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі “G. B. проти Франції”), тощо. Отже, поняття “розумний строк” є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (п.51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі “Цихановський проти України” (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ “Смірнова проти України” (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), “Карнаушенко проти України” (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно з усталеною судовою практикою та позицією ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В свою чергу, варто наголосити на тому, що визначення пріоритету на користь неучасті в судовому засіданні у випадку невизнання судом обов`язкової явки представника, не тягне за собою неможливість здійснення розгляду справи, тобто відсутність уповноваженого представника в судовому засіданні не є безумовною підставою для відкладення судового засідання.

До того ж, обставин, що ускладнювали б вирішення відповідного спору за наявними матеріалами судом не встановлено.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, зважаючи на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує, що судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

07.04.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти, коли вони визнані такими судом, не потребують доказування.

Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту.

Крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16.

Колегія суддів визнає загальновідомою обставину той факт, що в Україні на веб сторінці ( https://reyestr.court.gov.ua) розміщено інформаційний платформу Єдиний державний реєстр судових рішень, в якому за відповідними крітеріями пошуку можна віднайти справи про спір між певними сторонами.

Так, згідно, мотивувальної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2025р. у справі № 908/3007/24, розміщеній в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124807435) : « …0.01.22 між відділом освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Теплозбут-2018 (Постачальник) укладено договір № 3 (договір)…

Відповідно до п.п. 1.1. 1.3 договору, Постачальник зобов`язується у 2022 році постачати Замовникові теплову енергію за ДК 021:2015-09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплопостачання) для КЗ «Якимівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області», для КУ «ІРЦ Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області», КЗ Центр «Позашкільної діяльності та розвитку дітей та юнацтва» Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області», відділ освіти, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (адмінбудівля), КЗ «ЗДО «Росинка», КЗ «ЗДО «Топольок», КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області», КЗ «Якимівська РЦБС», а замовник прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1.). Кількість послуг 1344 Гкал (п. 1.2.). Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3.).

Згідно із п. 3.1. та п. 3.2. договору, ціна цього договору становить 4 447 941,12 грн без ПДВ (п. 3.1.). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2.).

Пунктами 4.1. та 4.2. договору визначено, що оплата вартості наданої послуги проводиться протягом 15 банківських днів та за наявністю фінансування. Акти приймання-передачі послуг із сторони Замовника можуть підписувати уповноважені особи (п. 4.1.). До рахунка додається акт приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2.).

Строк (термін) надання послуг: до 31.12.22 (п. 5.1. договору).

У відповідності до п. 5.2. договору, місце надання послуг: 72503, Україна, Запорізька область, смт. Якимівка, Заклади відділу ОКМС Якимівської селищної ради.

Згідно із п. 6.1.1. договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.1.2. договору, Замовник зобов`язаний приймати надані послуги теплопостачання згідно з актом прийому виконаних робіт, послуг.

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за відпущену теплову енергію (п. 6.4.1. договору).

Пунктом 10.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.22.

ТОВ Теплозбут-2018 були надані відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області послуги з постачання теплової енергії за період січень-лютий 2022 року, що підтверджується Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 640 169,27 грн.

04.11.24 супровідним листом без номеру та дати ТОВ Теплозбут-2018 надало відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на підписання примірники Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на виконання умов договору № 3 від 10.01.22 за період січень-лютий 2022 року, а саме:

- № 7 від 10.01.22 на загальну суму 64 726,81 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»);

- № 8 від 20.01.22 на загальну суму 52 265,29 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»);

- № 9 від 31.01.22 на загальну суму 70 646,15 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»);

- № 74 від 10.02.22 на загальну суму 47 134,61 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»);

- № 102 від 20.02.22 на загальну суму 44 433,41 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»);

- № 35 від 10.01.22 на загальну суму 3 365,74 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея);

- № 36 від 20.01.22 на загальну суму 3 365,74 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея);

- № 37 від 31.01.22 на загальну суму 3 702,32 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея);

- № 83 від 10.02.22 на загальну суму 3 726,47 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея);

- № 111 від 20.02.22 на загальну суму 3 726,47 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея);

- № 38 від 10.01.22 на загальну суму 2 342,45 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»);

- № 39 від 20.01.22 на загальну суму 2 342,12 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»);

- № 40 від 31.01.22 на загальну суму 2 576,43 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»);

- № 84 від 10.02.22 на загальну суму 2 593,31 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»);

- № 112 від 20.02.22 на загальну суму 2 593,31 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»);

- № 65 від 10.01.22 на загальну суму 53 489,47 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»);

- № 66 від 20.01.22 на загальну суму 43 057,00 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»);

- № 67 від 31.01.22 на загальну суму 60 729,95 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»);

- № 93 від 10.02.22 на загальну суму 34 645,95 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»);

- № 121 від 20.02.22 на загальну суму 37 816,44 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»);

- № 68 від 10.01.22 на загальну суму 23 361,29 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля);

- № 69 від 20.01.22 на загальну суму 17 970,15 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля);

- № 70 від 31.01.22 на загальну суму 19 767,19 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля);

- № 94 від 10.02.22 на загальну суму 19 895,60 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля);

- № 122 від 20.02.22 на загальну суму 19 895,60 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля).

Вказані Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідач отримав 04.11.24, про що свідчить вхідний запис відповідача від 04.11.24 № 32-01-25 на примірнику супровідного листа без номеру та дати.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області не повернув ТОВ Теплозбут-2018 підписані примірники вищенаведених Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на виконання умов договору № 3 від 10.01.22 за період січень-лютий 2022 року та не надав обґрунтованих заперечень щодо підписання вказаних актів.

А тому, вказані Акти підписані та скріплені печаткою лише ТОВ Теплозбут-2018 на загальну суму 640 169,27 грн…

…в установленому законом порядку договір від 10.01.22 № 3 не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять…

… Як встановлено судом вище в тексті цього рішення, ТОВ Теплозбут-2018 були надані відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області послуги з постачання теплової енергії за період січень-лютий 2022 року, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 640 169,27 грн.

В свою чергу, відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області частково сплатило ТОВ Теплозбут-2018 за надані послуги з постачання теплової енергії за період січень-лютий 2022 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 521 853,91 грн.

Викладені позивачем у позовній заяві обставини та надані ним докази, які досліджені судом, свідчать про факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 521 853,91 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив із обґрунтованими запереченнями проти позову та докази виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми заборгованості суду не надав.

Наведене вище в тексті цього рішення надає суду підстави для висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача у цій справі.

Поряд з цим, судом при розгляді справи № 908/3007/24 враховано, що згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (в редакції чинній станом на час розгляду цієї справи судом), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України…

… Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням позивача товариства з обмеженою відповідальністю Теплозбут-2018 (код ЄДРПОУ 42264992) є: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, пров. Спортивний, буд. 2…

… Доказів зміни податкової адреси юридичної особи позивача на іншу не тимчасово окуповану територію держави Україна позивачем суду не надано.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (в редакції чинній станом на час розгляду цієї справи судом), суд відмовляє позивачу у задоволені позову в заявленому вигляді з огляду на той факт, що позивач в прохальній частині своєї позовної заяви за вих. від 15.11.24 у цій справі просить суд стягнути суму боргу саме на користь товариства з обмеженою відповідальністю Теплозбут-2018 (код ЄДРПОУ 42264992), яке, станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору, відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстроване на тимчасово окупованій російською федерацією території України…»

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що відмова в задоволені позовних вимог ТОВ Теплозбут-2018 до відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області заборгованості за договором від 10.01.22 № 3 у розмірі 521 853,91 грн обумовлена відсутністю доказів зміни податкової адреси юридичної особи позивача на іншу не тимчасово окуповану територію держави Україна у відповідності до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (в редакції чинній станом на час розгляду цієї справи судом).

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що: « … Тобто, наразі Позивач звернувся з новим позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав з урахуванням того, що раніше Позивачу вже було відмовлено у задоволенні аналогічного позову…».

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас ст. 75 ГПК закріплює підстави звільнення від доказування. Так, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК). Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст. 75 ГПК). Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч.7 ст. 75 ГПК).

Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Таким чином, обставини (факти), що є преюдиціальними відповідно до ст.75 ГПК, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти).

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №910/7859/23, від 11.01.2024 у справі №911/84/22 та інших.

Виходячи з правової природи спірних правовідносин (постачання теплової енергії споживачам), під час виконання умов Договору № 3 від 10.01.2022 р., а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони мають керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», «Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

В розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Враховуючи вищевстановлені в рішенні Господарського суду Запорізької області від 24.01.2025р. у справі № 908/3007/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124807435) фактичні обставини спрямування на адресу скаржника актів № 7 від 10.01.22 на загальну суму 64 726,81 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»); № 8 від 20.01.22 на загальну суму 52 265,29 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»); № 9 від 31.01.22 на загальну суму 70 646,15 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»); № 74 від 10.02.22 на загальну суму 47 134,61 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»); № 102 від 20.02.22 на загальну суму 44 433,41 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Росинка»); № 35 від 10.01.22 на загальну суму 3 365,74 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея); № 36 від 20.01.22 на загальну суму 3 365,74 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея); № 37 від 31.01.22 на загальну суму 3 702,32 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея); № 83 від 10.02.22 на загальну суму 3 726,47 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея); № 111 від 20.02.22 на загальну суму 3 726,47 грн (постачання теплової енергії відділу освіти, молоді та спорту картинна галерея); № 38 від 10.01.22 на загальну суму 2 342,45 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»); № 39 від 20.01.22 на загальну суму 2 342,12 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»); № 40 від 31.01.22 на загальну суму 2 576,43 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»); № 84 від 10.02.22 на загальну суму 2 593,31 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»); № 112 від 20.02.22 на загальну суму 2 593,31 грн (постачання теплової енергії КЗ «Якимівський історико-краєзнавчий музей Якимівської селищної ради»); № 65 від 10.01.22 на загальну суму 53 489,47 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»); № 66 від 20.01.22 на загальну суму 43 057,00 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»); № 67 від 31.01.22 на загальну суму 60 729,95 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»); № 93 від 10.02.22 на загальну суму 34 645,95 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»); № 121 від 20.02.22 на загальну суму 37 816,44 грн (постачання теплової енергії КЗ «ЗДО «Топольок»); № 68 від 10.01.22 на загальну суму 23 361,29 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля); № 69 від 20.01.22 на загальну суму 17 970,15 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля); № 70 від 31.01.22 на загальну суму 19 767,19 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля); № 94 від 10.02.22 на загальну суму 19 895,60 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля); № 122 від 20.02.22 на загальну суму 19 895,60 грн (постачання теплової енергії відділ освіти, молоді та спорту адмінбудівля), отримання їх адресатом 04.11.24 і відсутності заперечень щодо об`ємів та якості наданих послуг, наявності в матеріалах справи Актів звірки взаємних розрахунків, які відповідач підписав, визнавши зафіксовану в них суму заборгованості і не надавши заперечень щодо якості та обсягу зазначених в Актах, колегія суддів виснує, що згідно з п. 4.1. Договору № 3 від 10.01.2022 р., відповідач мав обов`язок проводити оплати наданих послуг протягом 15 банківських днів.

Попри підписання Актів звірки взаємних розрахунків, а також отримання Актів здачі- приймання наданих послуг, станом на дату цієї справи відповідач не надав позивачу жодних заперечень щодо нарахувань, зазначених актах приймання-передачі теплової енергії. А отже, оформлені таким чином акти приймання-передачі теплової енергії вважаються погодженими сторонами та є підставою для проведення розрахунків.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … акти зі сторони Відповідача не підписано.

В контексті актів приймання - передачі зверталась увага також на положення п. 4.1. Договору №3 від 10 січня 2022 року, де зазначається: "Оплата вартості наданої послуги проводиться протягом 15 банківських днів та за наявністю фінансування. Акти приймання - передачі послуг із сторони Замовника можуть підписувати уповноважені особи". При цьому п. 4.2. Договору №3 від 10 січня 2022 року: "До рахунка додається акт приймання - передачі наданих послуг"….

… зазначені не підписані зі сторони Відповідача не можуть бути підтвердженням наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем…».

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, ч. 1 ст. 258 ЦК України встановлює, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте, на увагу заслуговують положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Як вбачається з обставин справи та встановлено судом першої інстанції, через необхідність евакуації з території, тимчасово окупованої російськими військами, всі документи на підтвердження наданих послуг керівник та засновник позивача вивезти не зміг. У зв`язку з обмеженим доступом до офісних приміщень, в яких знаходились працівники ТОВ «Теплозбут-2018», у них не було достатньо часу для того, щоб ретельно зібрати всі документи. Можливості відновити їх не вбачається.

Після окупації Якимівського району ТОВ «Теплозбут-2018» в квітні 2025 року змінило місце реєстрації з тимчасово окупованої території смт. Якимівка Запорізької області на іншу адресу а саме: 27505, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, місто Світловодськ, вулиця Героїв Чорнобиля, буд. 31Д. До моменту зміни реєстрації місцезнаходження позивач був об`єктивно позбавлений можливості звернутись до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, адже сплата коштів контрагентам, місцезнаходження яких залишилось на тимчасово окупованих територіях суперечить чинному законодавству України. Втім, навіть після зміни реєстрації місцезнаходження заборгованість відповідача перед позивачем так і не погашена. Таким чином, навіть незважаючи на зупинення строків перебігу позовної давності за спірними вимогами, очевидним є те, що позивач з об`єктивних причин не мав можливості раніше звернутись до суду з цими позовними вимогами. Більше того, звернення позивача з позовною заявою до відповідача, яка була розглянута в межах справи № 908/3007/24, в силу вимог статті 264 Цивільного кодексу України стало підставою для переривання перебігу позовної давності за цими вимогами.

Відповідні доводи апеляційної скарги : « … У Постанові ВСУ від 16.11.2016 року №6-2469цс16 зазначається, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 08.06.2016 року.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2020 року справа №711/4420/17).

Позивач у позовній заяві не зазначив про обставини, які об`єктивно заважали йому звернутись до суду в межах 3-річного строку, який пройшов з січня та лютого 2022 року (місяці, оплата за які стягується Позивачем).

А з огляду на те, що строк позовної давності вже сплив, це є підставою для відмови у позові на підставі ст. 267 ЦПК України.

Враховуючи той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 по справі №912/1144/18 та підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2019 року у справі №904/4342/18), просимо застосувати наслідки пропуску Позивачем позовної давності, що є підставою для відмови у позові.…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому тлумачені скаржником норм матеріального права, які регелюють порядок обчислення строків позовної давності в контексті воєнного стану, діючого в Україні.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « …Суд не зобов`язаний присуджувати сторони, на яку відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановити, що розмір гонорару, визначеною стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на справедливість справи, витрачений адвокатським часом, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами. адвокатських послуг (пункти 107-109 постанов Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12- 14гс22)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має отримати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним судом з урахуванням конкретних ознак, зокрема ціни позову, можна обмежити такиий розмір з огляду на розумну відсутність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12- 14гс22)).

У разі встановленого договору зафіксований розмір гонорару сторона може привести неспівмірність витрат у тому числі, але не використовує, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання юридичної допомоги. також, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорара зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількості підготовлених процесуальних документів, деяким засіданням, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних особливостей, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для даної справи. У визначені розумно необхідного розміру суми, які підлягають платі за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі судів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22).

Звертаємо увагу на те, що Позивач вже раніше подавав аналогічну позовну заяву з аналогічними доказами в межах справи №908/3007/24. Крім того, в межах цієї справи розгляд було здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також звертаю увагу на те, що підготовка і подання заяви про усунення недоліків позовоної заяви є наслдіком невиконання стороною процесуальних вимог щодо оформлення заяви і вартість роботи за її підготовку врахована бути не може.

Щодо відповіді на відзив, то вона фактично містить аналогічні доводи, які було викладено Позивачем у позовній заяві.

Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорара зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількості підготовлених процесуальних документів, порядком розгляду справи, пред`явлена сума витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірною і має бути зменшена до 1000 грн. 00 коп.

Проте, оскільки Відповідачем заявляється вимога щодо скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового, яким просимо відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, додаткове рішення в такому випадку також підлягає скасуванню…» відхиляються колегією суддів як такі, що побудовані на концепції негативного доказу і не несуть в собі обґрунтувань у чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення в цій частині, обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо), нових обставин, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

В даній справі колегія суддів дійшла висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вищевикладеного, Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 9 393,38 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2025 у справі № 908/856/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 9 393,38 грн. покласти на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови суддями Дарміним М.О. та Кощеєвим І.М. підписано 10.06.2026, суддею Соп`яненко О.Ю., у зв`язку з перебуванням у відпустці, ______________.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Ю. Соп`яненко