Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №904/3561/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3561/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Тетера О.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 р.

( суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 30.09.2025 р. )

у справі

за позовом:

Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат",

смт Радушне Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 712 874,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат" збитків у сумі 712 874,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем визначеного Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за наслідком господарських операцій за договором № 467 від 22.03.2022 р. про надання послуг з відновлення асфальтобетонного покриття у місцях заміни земельних ділянок теплових мереж, що позбавило Позивача можливості сформувати податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 712 874,96 грн. Позивач зазначав, що між сторонами було укладено договір № 467 від 22.03.2022 р., на виконання якого Позивач здійснив попередню оплату в сумі 4 413 970,19 грн, Відповідач надав послуги на загальну суму 4 277 249,75 грн ( у т.ч. ПДВ — 712 874,96 грн ), проте Відповідач не забезпечив реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі — ЄРПН ) податкової накладної № 1 від 14.04.2022 р., реєстрацію якої було зупинено 27.04.2022 р., і не вчинив жодних дій для завершення процедури реєстрації, чим позбавив Позивача можливості сформувати податковий кредит.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 р. у справі № 904/3561/25 відмовлено повністю у задоволенні позову.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 р. у справі № 904/3561/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що судом не в повній мірі з`ясовані всі фактичні обставини справи, не надано належну оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Щодо строку реєстрації податкової накладної Апелянт зазначає, що податкова накладна № 1 від 14.04.2022 р. на суму 4 413 970,19 грн була подана Відповідачем на реєстрацію лише 27.04.2023 р., тобто через 378 днів після виникнення податкових зобов`язань, тоді як відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вона мала бути зареєстрована до 30.04.2022 р. включно. Реєстрація податкової накладної того ж дня була зупинена. Відповідно до п. 6 Порядку № 520 Відповідач мав право подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання. З урахуванням положень пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким тимчасово до 01.08.2023 р. зупинявся перебіг відповідних строків, кінцева дата спливу строку подання пояснень — 31.07.2024 р. Відповідач не скористався правом надання письмових пояснень та первинних документів для подальшої реєстрації податкової накладної, не завершив процедуру реєстрації, не звертався до суду з позовом щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну та визнання дій контролюючого органу протиправними, що свідчить про його бездіяльність.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність збитків з огляду на те, що у майбутньому податкова накладна може бути зареєстрована. Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 02.05.2024 р. у справі № 910/155/23, згідно з якою «факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки Відповідача, порушення ним господарського зобов`язання», а також на постанови Верховного Суду від 03.12.2018 р. у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 р. у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 р. у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 р. у справі № 906/824/21, від 07.06.2023 р. у справі № 916/334/22. Наявність вини Відповідача презюмується відповідно до ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 614 ЦК України, а в матеріалах справи відсутні докази вжиття Відповідачем заходів щодо належної реєстрації податкової накладної.

При цьому, Скаржник зазначає, що збитки Позивача полягають у реальних майнових втратах, пов`язаних із неможливістю включити до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 712 874,96 грн, що становить 20% від фактично оплачених і наданих послуг за договором у сумі 4 277 249,75 грн. Причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача та збитками підтверджується тим, що саме внаслідок невиконання Відповідачем обов`язку з реєстрації податкової накладної позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту. Апелянт посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 р. у справі № 925/1196/18, постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17. Суд не може робити висновки на майбутнє про можливість реалізації права на податковий кредит у невизначеному часі, оскільки станом на дату звернення з позовом збитки вже настали.

Скаржник наголошує на тому, що Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка встановлює окремий строк давності для реєстрації податкової накладної, проте з урахуванням ст. 102 та п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України строк у 1095 днів є єдиним граничним строком для будь-яких дій, пов`язаних із реєстрацією податкової накладної в ЄРПН. Зупинення реєстрації податкової накладної не перериває і не зупиняє перебіг цього загального строку, оскільки Податковий кодекс не передбачає виключень щодо можливості реєстрації податкової накладної в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати її складання. Таким чином, податкову накладну можливо було зареєструвати до 14.04.2025 р., а станом на дату звернення до суду з позовом ( 02.07.2025 р. ) Позивач вже втратив можливість формування податкового кредиту.

Щодо втрати права на податковий кредит Апелянт зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, відносяться до податкового кредиту не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних. З урахуванням зупинення перебігу строків до 01.08.2023 р. відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, віднести суми податку до податкового кредиту можливо було до 31.07.2024 р. та виключно у випадку реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Тому висновок суду першої інстанції про те, що можливість формування Позивачем податкового кредиту не втрачена, є помилковим.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барнат" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді – Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3561/25.

Матеріали справи № 904/3561/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 25.02.2026 р.

Від представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" надійшла заява ро його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 р. судове засідання у справі № 904/3561/25 призначене на 25.02.2026 р. вирішено провести з представником Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

23.02.2026 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Кощеєва І.М. на лікарняному, розгляд справи, призначеної на 25.02.2026 р. не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2026 р. розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 р. у справі № 904/3561/25 призначено в судове засідання на 10.06.2026 р.

Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 10.06.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

22.03.2022 р. між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барнат" ( Виконавець ) укладено договір № 467 на надання послуг з відновлення асфальтобетонного покриття у місцях заміни ділянок теплових мереж, до якого сторонами вносилися зміни шляхом підписання додаткових угод № 1 від 22.03.2022 р., № 2 від 28.04.2022 р., № 3 від 29.12.2022 р.

Згідно з пунктом 1.1 договору Виконавець зобов`язується надати послуги з відновлення асфальтобетонного покриття у місцях заміни ділянок теплових мереж ( далі – послуги ), а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити надані згідно з умовами цього договору послуги (код за ДК 021:2015 "45230000-8" – Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь ).

Надання послуг Виконавцем здійснюється за адресами, зазначеними у Переліку ділянок, що потребують відновлення асфальтобетонного покриття у місцях заміни теплових мереж, який є Додатком № 3 до цього договору і становить його невід`ємну частину ( п. 1.3 договору ).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що обсяги надання послуг за цим договором можуть бути зменшені з урахуванням виробничої необхідності та фінансової можливості замовника.

Для розрахунку вартості послуг за цим договором Замовник надає Виконавцю дефектний акт ( Додаток № 1 до цього договору ) ( п. 2.1 договору ).

Відповідно до пункту 2.2 договору вартість послуг за цим договором розраховується у відповідності до норм і правил СОУ 42.1-37641918-085:2018 "Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання", СОУ 42.1-37641918-050:2018 "Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з капітального ремонту", "Настанова з визначення вартості будівництва" згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 та визначається у кошторисній документації (договірна ціна, локальний кошторис, загальновиробничі витрати, підсумкова відомість ресурсів, пояснювальна записка тощо, узгоджені сторонами), яка є Додатком № 2 до цього договору і складається в програмному комплексі АС-4 (версія 20.1), і становить: 3 678 308,49 грн, крім того ПДВ 20% – 735 661,70 грн, всього з ПДВ 4 413 970,19 грн. До вартості цих послуг включаються вартість матеріалів, витрати на транспортування, страхування, сплата мита, податків та інших зборів і обов`язкових платежів, а також всі інші витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг за умовами цього договору.

Визначена пунктом 2.2 договору вартість послуг узгоджена сторонами в підписаній ними договірній ціні ( Додаток 2 до договору ).

За умовами пункту 2.3 договору Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 20 календарних днів з моменту підписання щомісячного акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) (далі – Акт) та на підставі наданого Виконавцем рахунка на оплату. У разі фінансової можливості Замовника допускається передоплата.

Усі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок (IBAN) сторони – отримувача платежу ( п. 2.4 договору ).

За змістом пункту 4.3 договору Виконавець, серед іншого, зобов`язаний: забезпечити надання послуг в обсягах та у строки, встановлені цим договором ( пп. 4.3.1 ); відповідно до норм Податкового кодексу України своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні і розрахунки коригування до них. У разі, якщо виконавець склав податкові накладні або розрахунки коригування до них з порушенням норм чинного законодавства, а також у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права замовник на збільшення податкового кредиту, виконавець зобов`язується компенсувати замовнику заподіяні цим збитки ( пп. 4.3.9 ).

За невиконання обов`язків з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у випадках порушення встановленого чинним законодавством України порядку заповнення податкових накладних виконавець компенсує замовнику суму ПДВ, зазначену в такій податковій накладній, та/або витрати, пов`язані із сплатою штрафних санкцій і пені, нарахованих податковими органами. при цьому замовник має право утримати дану суму збитків з оплати виконавцю за надані послуги ( п. 7.10 договору ).

Пунктом 12.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 29.12.2022 р. визначений термін його дії: з моменту підписання до 31.12.2023 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Усі додатки до договору складають його невід`ємну частину. Додатки до договору: Додаток № 1 – Дефектний акт; Додаток № 2 – Кошторисна документація; Додаток № 3 – Перелік ділянок, що потребують відновлення асфальтобетонного покриття у місцях заміни теплових мереж ( п. 12.5 договору ).

Додатковою угодою № 1 від 22.03.2022 р. сторони змінили редакцію пункту 2.2 договору: зменшили договірну ціну до 4 289 445,95 грн, у т.ч. ПДВ 20% – 714 907,66 грн, у зв`язку з чим погодили викласти Додаток № 2 до договору в новій редакції, який є Додатком № 1 до цієї додаткової угоди та становить її невід`ємну частину.

Додатковою угодою № 2 від 28.04.2022 р., у зв`язку зі зміною банківських реквізитів виконавця, сторони домовилися внести зміни у розділ 13 договору "Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін).

Відповідно до умов пункту 2.3 договору Відповідач листом № 1104-22 від 11.04.2022 р. звернувся до Позивача з проханням здійснити попередню оплату в розмірі 100% від суми договору.

Для здійснення попередньої оплати Відповідач виставив Позивачу рахунок № 19 від 12.04.2022 р. на суму 4 413 970,19 грн, у тому числі ПДВ 20% - 735 661,70 грн, який Позивач оплатив у повному обсязі платіжним дорученням № 2390 від 14.04.2022 р.

З урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.03.2022 р. до договору Відповідач платіжною інструкцією № 2883 від 15.12.2022 р. повернув Замовнику частину надмірно сплаченої попередньої оплати в сумі 124 524,24 грн, з яких ПДВ становить – 20 754,04 грн.

На виконання своїх зобов`язань за договором відповідач протягом 2022-2023 років надав Позивачу послуг на загальну суму 4 277 249,75 грн, у тому числі ПДВ – 712 874,96 грн, що підтверджується наступними первинними документами, підписаними сторонами: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року № 01-12-22 від 22.12.2022 р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 року № 01-12-22 від 22.12.2022 р. на суму 2 952 381,06 грн, з яких ПДВ – 492 063,51 грн; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року № 01-12-23 від 28.12.2023 р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року № 1-12-23 від 28.12.2023 р. на суму 1 324 868,69 грн, з яких ПДВ – 220 811,45 грн.

Відтак, станом на 31.12.2023 р. – дату закінчення строку дії договору в редакції додаткової угоди № 3 від 29.12.2022 р., у Відповідача перед Позивачем залишилася заборгованість за сплаченою згідно з договором попередньою оплатою в сумі 12 196,20 грн ( 4 413 970,19 грн ( здійснена попередня оплата ) – 124 524,24 грн ( добровільно повернута попередня оплата ) – 4 277 249,75 грн ( вартість фактично наданих послуг ) = 12 196,20 грн ).

Обставини щодо здійснення Замовником попередньої оплати за договором у сумі 4 413 970,19 грн, її часткового повернення виконавцем у сумі 124 524,24 грн, вартості та якості виконаних ним робіт на загальну суму 4277249,75 грн сторонами цієї справи не оспорювалися.

Стягнення з Відповідача ( Виконавець ) на користь Позивача ( Замовник ) безпідставно набутих грошових коштів у суму 12 196,20 грн було предметом спору у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/2785/25, за результатом розгляду якої рішенням суду від 07.07.2025 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Барнат” на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” 12 196,20 грн та 29.07.2025 р. видано наказ на виконання указаного судового рішення.

За фактом здійсненої Позивачем попередньої оплати за договором, Відповідачем була складена та подана на реєстрацію податкова накладна № 1 від 14.04.2022 р. на суму 4 413 970,19 грн з ПДВ – 735 661,70 грн, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) № 9310747484 від 27.04.2022 р.

За змістом указаної квитанції доставлена до ДПС України спірна податкова накладна збережена, але її реєстрація в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України із зазначенням того, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку ( показник “D”=2,5547%, “P”=91600); платнику податку ( Відповідачу ) запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Утім, Відповідач не вчинив ні дій, необхідних для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, ні дій щодо подання розрахунку коригування до цієї податкової накладної внаслідок зміни вартісних показників господарської операції, пов`язаних зі зменшенням ціни договору та частковим поверненням попередньої оплати.

За твердженням Позивача, Відповідач є відповідальним за своєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них, подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарських операцій, а також за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Тому бездіяльність Відповідача - платника податків позбавила Позивача можливості сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на суму 712 874,96 грн, що становить 20% ПДВ від фактично оплачених і наданих послуг за договором у сумі 4 277 249,75 грн. Зазначену суму Позивач вважає своїми збитками.

Направлені Позивачем на адресу Відповідача претензії про відшкодування збитків у сумі 712 874,96 грн повернулися відправникові за закінченням терміну зберігання.

Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що для висновку щодо збитків предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності Відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки ( збитків ), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини особи, яка заподіяла шкоду. Суд першої інстанції встановив, що податкова накладна № 1 від 14.04.2022 р. була подана Відповідачем на реєстрацію 27.04.2022 р., проте реєстрація того ж дня була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідач не вчинив дій, необхідних для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, ні дій щодо подання розрахунку коригування. Разом з тим суд зазначив, що відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної перебіг строків переривається на період зупинення реєстрації, а тому з моменту зупинення реєстрації спірної податкової накладної перебіг 365 календарних днів для її реєстрації перервався з 27.04.2022 р. На підставі цього суд дійшов висновку, що на час розгляду справи можливість формування Позивачем податкового кредиту на спірну суму 712 874,96 грн за спірною податковою накладною не втрачена, а збитки в цій частині, як одна із складових цивільного/господарського правопорушення, відсутні.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення зазначеної суми збитків у зв`язку з не вчиненням Відповідачем дій для завершення процедури реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за наслідком господарських операцій за договором.

Відповідно до частин першої, другої ст. 22 ЦК України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником ( пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 р.у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 р. у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Як вбачається з матеріалів справи – між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барнат" ( Виконавець ) укладено договір № 467 від 22.03.2022 р. на надання послуг з відновлення асфальтобетонного покриття у місцях заміни ділянок теплових мереж.

За результатом зарахування платежу в сумі 4 413 970,19 грн, здійсненого Замовником ( Позивач ) за платіжною інструкцією № 2390 від 14.04.2022 р. у порядку попередньої оплати за договором № 467 від 22.03.2022 р., Виконавецем ( Відповідач ) мала бути складена й зареєстрована в ЄРПН податкова накладна до 30.04.2022 р. включно.

Разом з тим, податкова накладна № 1 від 14.04.2022 р. на суму 4 413 970,19 грн подана на реєстрацію Відповідачем 27.04.2022 р., однак реєстрація того ж дня була зупинена.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Тому, з огляду на положення ст. 201 ПК України, саме на продавця за Договором покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 р. у справі № 906/824/21, від 10.01.2022 р. у справі № 910/3338/21, від 03.12.2018 р. у справі № 908/76/18.

Хоча обов`язок Продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед Покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати Покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 р. у справі № 904/72/22.

Тому належним способом захисту для Покупця може бути звернення до Продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних ( постанова Верховного Суду від 19.04.2023 р. у справі № 906/824/21).

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 р. у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 р. у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 р. у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню Позивачем. Водночас Відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 р. у справі № 916/334/22 також зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки Відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок про зупинення), податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, перелік яких надається.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку про зупинення).

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, а також відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій (пункт 5 Порядку про зупинення).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку про зупинення).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить в тому числі пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до переліку.

Зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому той факт, що коли Відповідач не надає копій документів фактично призводить до відмови органами ДПС у реєстрації податкової накладної. Це унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК.

З огляду на викладене формування податкового кредиту за господарською операцією з Відповідачем, зазначеною у спірній податковій накладній, зберігається за Позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цих спірних податкових накладних, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.

При цьому згідно з абзацом сьомим пункту 198.6 ст. 198 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 ст. 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, щодо спірної податкової накладної із зазначеною в ній господарською операцією на загальну суму 4 413 970,19 грн, у т.ч. ПДВ – 735 661,70 грн, то з моменту зупинення її реєстрації перебіг 365 календарних днів для її реєстрації та формування податкового кредиту Позивачем перервався з 27.04.2022 р та тривав до 26.04.2023 р.

Після спливу 365 днів ( строк на реєстрацію та подачу документів для розблокування ) податкова накладна (ПН) фактично втрачає можливість реєстрації в ЄРПН у звичайному порядку.

Відтак на час розгляду справи помилково вважати, що можливість формування Позивачем податкового кредиту на спірну суму – 712 874,96 грн за спірною податковою накладною не втрачена, оскільки в реєстрі ЄРПН спірна податкова накладна відсутня як документ, реєстрація якого зупинена.

Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про обгрунтованість позовних вимог Позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "Криворізька теплоцентраль" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено.

10. Судові витрати.

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені АТ "Криворізька теплоцентраль", підлягають відшкодуванню та покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025р. у справі № 904/3561/25 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" збитки, у сумі 712 874,96 грн., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, у розмірі 8 554,51 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнат" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 12 831,77 грн., про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.06.2026 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін