Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №912/2717/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 м. Дніпро Справа № 912/2717/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Старини А.С.,

представника позивача: Ульченко І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «УКРПРОДСОЯ» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2026 (головуючий в першій інстанції Закурін М.К., повний текст складений та підписаний 22.01.2026)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА КОРМ»

до Приватного підприємства «УКРПРОДСОЯ»

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА КОРМ» (надалі – ТОВ «Санолта Корм») звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства «УКРПРОДСОЯ» (надалі – ПП «Укрпродсоя») про стягнення заборгованості за договором поставки № 02/11/2021 від 02.11.2021 в розмірі 2020906,42 грн, пені в розмірі 269334,83 грн, 3% річних у розмірі 65383,86 грн та інфляційного збільшення боргу в розмірі 285348,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 02/11/2021 від 02.11.2023 здійснив попередню оплату в сумі 10859999,80 грн, однак відповідач поставив товар лише на суму 8329093,38 грн, внаслідок чого виникла заборгованість за недопоставлений товар у розмірі 2530906,42 грн. Однак відповідач, незважаючи на неодноразові звернення та вимогу від 05.02.2024 про повернення коштів, лише частково повернув кошти в розмірі 510000 грн, а тому залишок боргу становить 2020906,42 грн. Позивач зазначає, що після направлення повторної вимоги від 15.07.2024 кошти повернуті не були, у зв`язку з чим нарахував та заявив до стягнення, окрім суми основного боргу, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2026 позовні вимоги задоволені, стягнуто з ПП «Укрпродсоя» на користь ТОВ «Санолта Корм» 2020906,42 грн основної заборгованості з повернення суми попередньої оплати, 269334,83 грн пені, 65383,86 грн річних, 285348,02 грн інфляційних втрат та 39614,60 грн компенсації сплаченого судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Санолта Корм» перерахувало ПП «Укропродсоя» кошти в розмірі 10859999,80 грн, тоді як відповідач поставив товар лише на суму 8329093,38 грн, у зв`язку з чим утворилась переплата в сумі 2530906,42 грн, яка за своєю правовою природою є попередньою оплатою. Відповідно до п.п.2.2 та 7.3.5 договору, при поставці товару в меншій кількості постачальник зобов`язаний повернути залишок попередньої оплати протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення вимоги. Оскільки направлена позивачем 27.06.2024 вимога отримана відповідачем 15.07.2024, а відповідач повернув лише частину коштів в розмірі 510000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність боргу в сумі 2020906,42 грн, на який правомірно нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на підставі п.7.3.5 договору та ст.625 ЦК України.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач у справі – ПП «Укрпродсоя» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимогу скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що обов`язок постачальника поставити товар виникає лише після отримання заявки від покупця, направленої електронною поштою, та надання ним транспортного засобу для завантаження, однак ТОВ «Санолта Корм» не подавало жодних заявок, не надавало транспорт і не направляло вимог про поставку товару, а тому строк поставки не настав, і обов`язок повернути попередню оплату відсутній. Апелянт також стверджує, що надіслана позивачем досудова вимога про повернення коштів не отримувалась, а оскільки договір не розірвано та строк поставки не сплив, вимога про повернення попередньої оплати є передчасною, а похідні від неї вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є безпідставними.

В судове засідання апелянт, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом доставки до електронного кабінету ухвали суду від 21.04.2026, явку уповноваженого представника вдруге не забезпечив. Від ПП «Укрпродсоя» надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника Чернова О.С. на лікарняному та відсутністю у підприємства іншого представника.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечив проти відкладення розгляду апеляційної скарги, просив у задоволенні заяви про відкладення судового засідання відмовити.

Розглянувши подану заяву, беручи до уваги повторне неприбуття представника апелянта в судове засідання, враховуючи засади розумності строків тривалості апеляційного провадження, можливість у даному випадку надати правову оцінку аргументам сторін та вирішити апеляційну скаргу по суті у відсутності апелянта, виходячи з доводів апеляційної скарги та наявних у справі доказів, яких достатньо для ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, на підставі ст.ст.2, 202, 270 ГПК України, з урахуванням позиції представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви та розгляд справи у відсутності представника апелянта.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області є законним та прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Позивач наголошує, що відповідач не спростував факту поставки товару на меншу суму, ніж отримана попередня оплата, а часткове повернення коштів двома платежами на суми 340000,00 грн та 170000,00 грн, із зазначенням у призначенні платежу листа позивача № 05/02/2024-2, підтверджує як отримання вимоги, так і визнання відповідачем свого боргу та порушення строку поставки. Позивач вказує, що умовами п.7.3.5 договору, повернення попередньої оплати пов`язане виключно з поставкою товару в меншій кількості, а не з поданням заявок, наданням транспорту чи розірванням договору, а тому після отримання вимоги 15.07.2024 у відповідача виникло грошове зобов`язання, на яке правомірно нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував принцип свободи договору та доктрину venire contra factum proprium, оскільки поведінка відповідача, який частково повернув кошти, після чого заперечує настання строку виконання обов`язку їх повернути, є суперечливою та недобросовісною.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу апелянт, наводячи доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, наголошує, що обов`язок поставити товар виникає лише після отримання від покупця заявки електронною поштою та надання транспорту, однак ТОВ «Санолта Корм» не подавало жодних заявок, не надавало транспорт і не направляло вимог про поставку товару, а тому строк поставки не настав. Наполягає, що оскільки договір не розірвано, а встановлений договором строк поставки не настав, у позивача відсутнє право вимагати повернення попередньої оплати за ч.2 ст.693 ЦК України, а відтак позов є передчасним, а похідні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є безпідставними.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня її вручення для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.

ПП «Укрпродсоя» 23.02.2026 подано до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, якою з урахуванням доданих до неї додатків усунуті в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Укрпродсоя» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2026 у справі № 912/2717/25 за позовом ТОВ «Санолта Корм» до ПП «Укрпродсоя» про стягнення коштів; призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також витребувано матеріали вказаної справи з Господарського суду Кіровоградської області.

09.03.2026 матеріали справи № 912/2717/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

09.03.2026 від ТОВ «Санолта Корм» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

13.03.2026 від ПП «Укрпродсоя» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

09.04.2026 від ТОВ «Санолта Корм» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

10.04.2026 від представника ТОВ «Санолта Корм» надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 13.04.2026 задоволена.

16.04.2026 від представника ПП «Укрпродсоя» надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 17.04.2026 задоволена.

21.04.2026 від ПП «Укрпродсоя» надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 задоволено заяву апелянта та відкладено розгляд апеляційної скарги в судове засідання на 13.05.2026 о 14:00 год.

13.05.2026 від ПП «Укрпродсоя» надійшла заява про відкладення судового засідання. Ухвалою апеляційного суду від 13.05.2026, занесеною до журналу судового засідання, у задоволенні даної заяви відмовлено.

У судовому засіданні 13.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

02.11.2021 між ТОВ «Санолта Корм» (покупець) та ПП «Укропродсоя» (постачальник) укладений договір поставки № 02/11/2021, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати макуху соєву та масло соєве (далі - товар), найменування, кількість, якість, умови та строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість яких зазначається у специфікації та/або видатковій накладній, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п.1.3 договору, поставка товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями відповідно до специфікацій. Під партією товару сторони розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна та/або ТТН.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кількість та якість товару визначається у специфікаціях; кількість фактично поставленого товару може відхилятись від кількості, зазначеної у специфікації, у межах 10 % на вибір Покупця, але при цьому відповідати товарно-супровідним документам. У випадку поставки товару у меншій кількості, ніж кількості, оплаченої покупцем, постачальник зобов`язується повернути покупцеві залишок попередньої оплати, на яку поставку не було здійснено, протягом 2 робочих днів з дня поставки товару та направлення покупцем відповідної вимоги (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, оплата товару здійснюється на умовах 80 % оплати вартості товару по факту завантаження та 20 % вартості товару після отримання та реєстрації податкової накладної, якщо інші умови не погодженні у специфікаціях.

Строк і умови поставки зазначаються у специфікації, які обумовлюються сторонами на кожну поставку партії товару (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.2 договору, погодження поставки партії товару здійснюється на підставі заявок покупця, переданих за допомогою електронної пошти на електронну адресу, зазначену у пп.11.10 п.11 договору у вигляді електронного листа.

Заявка на поставку товару має містити найменування товару, кількість та конкретну дату поставки. Постачальник зобов`язується поставити товар у строк не пізніше 24 години від дати зазначеної у заявці (п.п.4.2.1, 4.3 договору).

Відповідно до п.5.1 договору постачальник зобов`язується надати товар в асортименті, за кількістю та якістю згідно специфікації та видаткової накладної в день, узгоджений сторонами у заявці. Товар приймається покупцем у пункті прийому, адреса якого зазначається у специфікації (п.5.2 договору).

Згідно з п.5.3 договору, постачальник зобов`язується завантажити транспортний засіб покупця в день, зазначений у заявці, проте не пізніше 24 години з моменту прибуття транспорту в місце поставки. Покупець зобов`язується: забезпечити своєчасне і належне прийняття товару на умовах договору; своєчасно та в порядку, встановленому договором та специфікацією, сплатити вартість товару (п.6.2 договору).

У випадку односторонньої відмови у завантаженні товару або поставки товару в меншій кількості, ніж кількість, оплачена покупцем, постачальник зобов`язується повернути покупцеві попередню оплату, на яку поставку не було здійснено, протягом 3 робочих днів з дня пред`явлення письмової вимоги покупцем; у випадку прострочення повернення попередньої оплати постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення; під відмовою від поставки товару розуміються будь-які дії або бездіяльність постачальника, які свідчать про відмову поставляти товар (п.7.3.5 договору).

Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021.

20.12.2021 між ТОВ «Санолта Корм» та ПП «Укрпродсоя» підписана додаткова угода № 1 до договору поставки № 02/11/2021, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2023.

На виконання умов договору, ТОВ «Санолта Корм» перерахувало ПП «Укрпродсоя» 10859999,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 2901 від 03.11.2021 на суму 300000,00 грн, № 3017 від 09.11.2021 на суму 60000,00 грн, № 3198 від 22.11.2021 на суму 350000,00 грн, № 3265 від 25.11.2021 на суму 350000,00 грн, № 3287 від 29.11.2021 на суму 350000 грн, № 3310 від 01.12.2021 на суму 350000 грн, № 3378 від 06.12.2021 на суму 1000000,00 грн, № 3422 від 07.12.2021 на суму 800000 грн, № 3428 від 08.12.2021 на суму 700000,00 грн, № 3538 від 13.12.2021 на суму 400000,00 грн, № 3653 від 22.12.2021 на суму 400000,00 грн, № 3751 від 28.12.2021 на суму 900000,00 грн, № 3957 від 10.01.2022 на суму 1000000,00 грн, № 4227 від 25.01.2022 на суму 799999,80 грн, № 3957 від 10.01.2022 на суму 1000000,00 грн, № 37 від 10.02.2022 на суму 1000000,00 грн, № 4539 від 10.02.2022 на суму 200000,00 грн, № 4579 від 11.02.2022 на суму 400000,00 грн, № 4694 від 16.02.2022 на суму 1200000,00 грн, № 4736 від 17.02.2022 на суму 300000,00 грн.

ПП «Укрпродсоя» поставило ТОВ «Санолта Корм» товар на загальну суму 8329093,38 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 59 від 04.11.2021 на суму 361900,19 грн, № 67 від 22.11.2021 на суму 355500,00 грн, № 71 від 25.11.2021 на суму 360900,00 грн, № 74 від 29.11.2021 на сум 343200,00 грн, № 75 від 01.12.2021 на суму 381300,00 грн, № 76 від 09.12.2021 на суму 369929,10 грн, № 78 від 13.12.2021 на суму 344411,09 грн, № 82 від 16.12.2021 на суму 368424,10 грн, № 83 від 17.12.2021 на суму 355782,10 грн, № 85 від 22.12.2021 на суму 332003,09 грн, № 86 від 23.12.2021 на суму 360899,10 грн, № 87 від 24.12.2021 на суму 340431,10 грн, № 91 від 29.12.2021 на суму 254380,07 грн, № 93 від 30.12.2021 на суму 248376,06 грн, № 2 від 10.01.2022 на суму 347956,09 грн, № 6 від 13.01.2022 на суму 318157,08 грн, № 7 від 17.01.2022 на суму 383775,11 грн, № 8 від 18.01.2022 на суму 347956,09 грн, № 10 від 24.01.2022 на суму 348257,09 грн, № 13 від 03.02.2022 на суму 356986,09 грн, № 17 від 08.02.2022 на суму 374079,91 грн, № 21 від 18.02.2022 на суму 319999,92 грн, № 61 від 05.08.2022 на суму 347700,00 грн, № 133 від 13.11.2023 на суму 416790,00 грн.

Перевезення товару при поставці ПП «Укрпродсоя» та ТОВ «Санолта Корм» здійснювали за товарно-транспортними накладними: № Р59 від 04.11.2021, № Р67 від 22.11.2021, № 1726 від 25.11.2021, № Р74 від 29.11.2021, № Р75 від 01.12.2021, № Р76 від 09.12.2021, № Р78 від 13.12.2021, № Р82 від 16.12.2021, № Р83 від 17.12.2021, № Р85 від 22.12.2021, № Р86 від 23.12.2021, № Р87 від 24.12.2021, № Р91 від 29.12.2021, № Р92 від 30.12.2021, № Р2 від 10.01.2022, № Р6 від 13.01.2022, № Р7 від 17.01.2022, № Р8 від 18.01.2022, № Р10 від 24.01.2022, № Р13 від 03.02.2022, № Р17 від 08.02.2022, б/н від 05.08.2022.

Відповідно до інформаційних повідомлень про зарахування коштів № 2562912130 та № 2562912402 від 12.08.2025, наданих АТ «Перший Український Міжнародний Банк», ПП «Укрпродсоя» перерахувало ТОВ «Санолта Корм» 05.02.2024 суму попередньої оплати у розмірі 340000,00 грн та 01.08.2024 – 170000,00 грн. У призначенні платежів зазначено, що перерахування коштів здійснене у якості повернення коштів згідно листа № 05/02/2024-2 від 05.02.2024.

27.06.2024 ТОВ «Санолта Корм» звернулось до ПП «Укрпродсоя» з листом за вих.№ 27/06/2024-1 «Досудова вимога про повернення сплачених коштів за товар за договором поставки № 02/11/2021 від 02.11.2021», у якому вимагало повернути кошти в розмірі 2190906,42 грн, сплачені за договором поставки. Вказаний лист направлений ПП «Укропродсоя» цінним листом з описом вкладення, що підтверджується накладною поштового оператора «Укрпошта» № 2030112147741 від 27.06.2024. Відповідно до роздруківки з сервісу електронного відстеження цінного листа № 2030112147741 від 27.06.2024, поштове відправлення вручене одержувачу 15.07.2024.

Відповідно до складеного ТОВ «Санолта Корм» в односторонньому порядку Акту звірки взаємних розрахунків, заборгованість ПП «Укропродсоя» складає 2020906,42 грн.

Згідно з розрахунками позивача, за прострочення повернення коштів позивач нарахував пеню за загальний період з 19.07.2024 по 19.01.2025 в розмірі 269334,83 грн, 3% річних за загальний період з 19.07.2024 по 15.08.2025 в розмірі 65383,86 грн та інфляційне збільшення за серпень 2024 року – серпень 2025 року в розмірі 285348,02 грн.

Відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.525, 526, 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Положеннями ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати; договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар; товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це; готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3-4 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків; прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В силу приписів ч.ч.1, 2 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення попередньої оплати в розмірі, на яку не було здійснено поставки товару, а також для стягнення пені, 3 % річних та інфляційного збільшення, нарахованих за порушення строків повернення попередньої оплати.

Апелянт вважає, що за умовами укладеного між сторонами договору, обов`язок постачальника поставити товар виникає лише після отримання заявки від покупця, направленої електронною поштою, та надання ним транспортного засобу для завантаження, однак ТОВ «Санолта Корм» не подавало жодних заявок, не надавало транспорт і не направляло вимог про поставку товару, а тому строк поставки не настав, і обов`язок повернути попередню оплату відсутній. Апелянт також стверджує, що надіслана позивачем досудова вимога про повернення коштів ним не отримувалась, а оскільки договір не розірвано та строк поставки не сплив, вимога про повернення попередньої оплати є передчасною, а похідні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат - безпідставними.

Позивач наполягає, що відповідач не спростував факту поставки товару на меншу суму, ніж отримана попередня оплата, а часткове повернення коштів двома платежами на суму 340000,00 грн та 170000,00 грн з посиланням у призначенні платежу на лист позивача № 05/02/2024-2 від 05.02.2024 підтверджує як отримання вимоги, так і визнання відповідачем свого боргу та порушення строку поставки. Вказує, що згідно з умовами п.7.3.5 договору, повернення попередньої оплати пов`язане виключно з поставкою товару в меншій кількості, а не з поданням заявок, наданням транспорту чи розірванням договору, а тому після отримання вимоги 15.07.2024 у відповідача виникло грошове зобов`язання, на яке правомірно нараховано пеню, 3% річних та інфляційне збільшення.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.11.2021 між ТОВ «Санолта Корм та ПП «Укрпродсоя» укладено договір поставки № 02/11/2021, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця соєву макуху та масло соєве. 30.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою продовжили строк дії договору до 31.12.2023.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальній сумі 10859999,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи. Відповідач, у свою чергу, поставив позивачу товар на загальну суму 8329093,38 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Отже, різниця між сумою оплати та вартістю поставленого товару становить 2530906,42 грн, що є сумою попередньої оплати, на яку товар не було поставлено. З матеріалів справи вбачається, що сторони не укладали специфікацій та письмових заявок до договору, а поставку товару здійснювали на підставі усних домовленостей, що підтверджується великою кількістю видаткових накладних, підписаних без зауважень. 05.02.2024 позивач направив відповідачу письмову заяву № 05/02/2024-2 про поставку товару або повернення коштів, після отримання якої відповідач здійснив часткове повернення коштів на загальну суму 510000,00 грн, зазначивши у призначенні платежу: «Повернення коштів згідно листа № 05/02/2024-2 від 05.02.2024». Залишок неповернутої попередньої оплати становить 2020906,42 грн.

Щодо твердження апелянта про те, що обов`язок постачальника з поставки товару не настав через відсутність заявок покупця та ненадання транспорту, у зв`язку з чим вимога про повернення попередньої оплати є передчасною, колегія суддів вважає такі доводи помилковими та такими, що суперечать як умовам укладеного договору, так і чинному законодавству України та усталеній судовій практиці. Як правильно зазначив місцевий господарський суд, за своєю правовою природою договір поставки № 02/11/2021 від 02.11.2021 є консенсуальним договором. Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. З моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору у сторін виникають взаємні права та обов`язки. Обов`язок постачальника передати товар не є безумовним і не залежить виключно від волі покупця, а виникає з самого факту укладення договору, однак строк його виконання визначається відповідно до умов договору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони у справі, незважаючи на формальні вимоги пунктів 4.1, 4.2 та 5.3 договору щодо необхідності оформлення специфікацій та заявок, фактично змінили порядок виконання договору шляхом укладення усних домовленостей. Така поведінка сторін свідчить про конклюдентні дії, спрямовані на виконання договору. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відсутність письмових заявок, при фактичному здійсненні численних поставок, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернути кошти за непоставлений товар. Позивач обґрунтовував свої вимоги не загальними положеннями ст.693 ЦК України, що передбачають право покупця вимагати повернення попередньої оплати у разі непередання товару у встановлений строк, а спеціальними договірними умовами, а саме: п.п.2.2, 7.3.5 договору поставки.

Так, п.7.3.5 договору поставки передбачає, що у випадку односторонньої відмови у завантаженні товару або поставки товару в меншій кількості ніж кількості, оплаченої покупцем, постачальник зобов`язується повернути покупцеві попередню оплату, на яку поставку не було здійснено, протягом 3 робочих днів з дня пред`явлення письмової вимоги покупцем. За змістом наведеної умови, обов`язок повернути попередню оплату настає не внаслідок пропуску строку поставки, а внаслідок об`єктивно встановленого факту поставки товару в меншій кількості, ніж було оплачено. Іншими словами, сторони передбачили самостійний договірний спосіб захисту прав покупця, що не пов`язаний з розірванням договору, відмовою від нього або настанням строку поставки. Такий висновок узгоджується з принципом свободи договору, закріпленим у ст.627 ЦК України, згідно з якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак, посилання апелянта на необхідність розірвання договору або подання заявок є юридично неспроможними, оскільки вони ґрунтуються на інших підставах, зокрема, ст.693 ЦК України, тоді як позивач реалізував своє право, передбачене саме п.7.3.5 договору. Обрання позивачем цього способу захисту є його безумовним правом, яке не може бути обмежене відповідачем.

Стосовно тверджень апелянта, що досудова вимога від 27.06.2024 вих. № 27/06/2024-1 ним не отримувалась, оскільки дані про відправлення № 2030112147741 відсутні в електронній системі відстеження поштових відправлень «Укрпошта», колегія суддів відхиляє цей довід як необґрунтований та спростований матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

На підтвердження направлення вищезазначеної вимоги, позивач надав до суду першої інстанції: накладну логістичного оператора «Укрпошта» № 2030112147741 від 27.06.2024, опис вкладення у цінний лист, а також роздруківку електронного відстеження поштового відправлення. Згідно з цією роздруківкою, відправлення № 2030112147741 було вручене ПП «Укрпродсоя» 15.07.2024.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з регламентним порядком роботи АТ «Укрпошта», інформація про трекінг (відстеження) поштових відправлень в автоматизованій системі зберігається протягом шести місяців з дня прийняття посилки. Позивач сформував та перевірив статус відправлення 20.07.2024, тобто в межах строку зберігання інформації. Те, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції ці дані вже відсутні в системі, є об`єктивною обставиною, пов`язаною з технічними особливостями роботи поштового оператора, і не спростовує факту направлення та отримання вимоги, підтвердженого належними доказами на момент їх подання.

Крім того, конклюдентні дії відповідача, зокрема, те, що відповідач повернув кошти у розмірі 340000,00 грн, а після направлення вимоги від 27.06.2024 - ще 170000,00 грн, та в обох випадках у призначенні платежу прямо посилався на ці вимоги як на підставу для повернення коштів, є несумісними з його твердженнями про неотримання цих вимог.

Відповідно до ст.3 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є добросовісність. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується на принципі добросовісності, не дозволяє особі заперечувати обставини, які вона раніше підтвердила своїми діями.

Отже, колегія суддів вважає законною та обґрунтованою вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 2020906,42 грн.

Відповідно до п.7.3.5 договору, у випадку прострочення повернення попередньої оплати, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Апелянт не оспорював арифметичного розрахунку пені, однак заперечував саму можливість її нарахування через відсутність прострочення.

Враховуючи, що прострочення повернення коштів мало місце, оскільки кошти не повернуто у триденний строк, починаючи з 15.07.2024, тобто до 18.07.2024, нарахування пені з 19.07.2024 є цілком законним. Перевіривши розрахунок пені, наведений у рішенні суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що він відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне. Зобов`язання відповідача повернути суму попередньої оплати після отримання вимоги є грошовим зобов`язанням. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 сформовано правовий висновок, що правовідношення, в якому у зв`язку з фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч.2 ст.625 цього Кодексу.

Хоча у даній справі підставою для повернення коштів є п.7.3.5 договору, а не ч.2 ст.693 ЦК України, суть правовідносин є тотожною, а саме: у відповідача виник обов`язок сплатити грошові кошти, який ним не було виконано у встановлений строк. Тому застосування наслідків, передбачених ст.625 ЦК України, є обґрунтованим. Перевіривши розрахунки 3 % та інфляційних втрат, колегія суддів визнає їх арифметично правильними та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну правову оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. За таких обставин, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2026 у справі № 912/2717/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП «Укрпродсоя» - без задоволення.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та поданим доказам, встановив настання строку повернення коштів попередньої оплати. Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставою для скасування постановленого ним рішення щодо стягнення попередньої оплати, а також пені, 3 % річних та інфляційного збільшення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «УКРПРОДСОЯ» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2026 у справі № 912/2717/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2026 у справі № 912/2717/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 11.06.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

Т.В.Стефанів