Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №909/679/24(909/1039/25) — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/679/24(909/1039/25)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" – Сивик А.П.,

від відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" – Марченко В.С., Горланов М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 09.01.2026 (вх. №01-05/84/26 від 09.01.2026)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 (повний текст ухвали складено 22.12.2025)

у справі №909/679/24 (909/1039/25) (суддя Максимів Т.В.)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядник майна ТОВ "Костанза" арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович

про стягнення заборгованості в сумі 8 804 013 грн 24 коп.

у межах справи № 909/679/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт"

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД за період червень - вересень 2025 року у сумі 5 308 717 грн 35 коп., з яких: основна заборгованість у сумі 5 295 378 грн 10 коп., 3% річних у сумі 13339 грн 25 коп.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань, що виникли на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2394-03015-ПД від 01.01.2024 в частині проведення оплати за надані послуги. Позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.3.9 укладеного договору першочергово зараховував надходження коштів від відповідача в оплату заборгованості минулих періодів. За прострочення виконання грошового зобов?язання за період червень - вересень 2025 року позивач, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних у сумі 21 061 грн 76 коп. Позовні вимоги обґрунтовані ст.526, 530, 627,629, 610, 611 ЦК України, ст.179,193 ГК України.

07.10.2025 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову вх.№8762/25, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД у сумі 7 645 694 грн 31 коп., з яких: основна заборгованість у сумі 7 626 155 грн 80 коп., 3% річних у сумі 19 538 грн 51 коп., яку Господарський суд Івано-Франківської області визнав такою, що відповідає вимогам ст.46 ГПК України та прийняв до розгляду.

28.10.2025 від позивача надійшла заява вх.№17556/25 про зміну предмета позову, в якій просив вважати предметом позову заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД у сумі 8 804 013 грн 24 коп., з яких: основна заборгованість у сумі 8 782 951 грн 48 коп., 3% річних у сумі 21 061 грн 76 коп., яку Господарський суд Івано-Франківської області прийняв до розгляду.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/1039/25) закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 809 565,64 грн. Частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості в сумі 7 994 447,60грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 947 078,60 грн основного боргу, 6526,84 грн 3% річних, а також 11 443,27 грн судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 7 026 307,24 грн основної заборгованості, 14 534,92 грн 3% річних.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що суд встановив наявність між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Костанза» договірних правовідносин за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015-ПД від 01.01.2024, факт надання позивачем послуг у червні — вересні 2025 року, а також часткову оплату відповідачем цих послуг. Водночас спірним залишалося питання правомірності зарахування позивачем отриманих від відповідача коштів у погашення заборгованості минулих періодів, попри зазначення відповідачем у платіжних інструкціях конкретних поточних періодів оплати.

Господарський суд виходив із того, що з 13.08.2024 щодо ТОВ «Костанза» відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У зв`язку з цим відповідач перебуває в особливому правовому режимі, а до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які мають пріоритет перед загальними положеннями цивільного законодавства, Закону України «Про ринок електричної енергії» та умовами пункту 3.9 договору щодо зарахування коштів у рахунок найдавнішої заборгованості.

Разом із тим суд першої інстанції встановив, що частина заборгованості, яка виникла на підставі рахунку-фактури № ДУ-0072153/2394-03015-ПД від 05.09.2025 у сумі 809 565 грн 64 коп., була оплачена відповідачем під час розгляду справи платіжною інструкцією № 2335 від 16.10.2025. У цій частині суд дійшов висновку про відсутність предмета спору та закрив провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо основної заборгованості місцевий господарський суд зазначив, що у частині 7 026 307 грн 24 коп. слід відмовити, оскільки, станом на день звернення з позовом відповідна заборгованість за надані послуги була відсутня, а її виникнення пов`язане із самостійним зарахуванням позивачем оплат відповідача в рахунок минулих періодів. Натомість у частині 947 078 грн 60 коп. вимоги є обґрунтованими, оскільки матеріали справи не містили доказів оплати цієї частини вартості послуг за червень - вересень 2025 року.

Також, суд першої інстанції, врахувавши умови договору, встановлені ним строки оплати, межі заявлених позовних вимог та положення статті 625 ЦК України, перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних. За результатами такої перевірки суд встановив, що обґрунтованою до стягнення є сума 3% річних у розмірі 6 526,84 грн, яка є меншою за заявлену позивачем. У зв`язку з цим позовні вимоги в цій частині задоволено частково, а в решті вимог про стягнення 3% річних — відмовлено.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 08.01.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 року у справі № 909/679/24(909/1039/25) частково, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТАНЗА” на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 7 040 842,16 грн. заборгованості, з яких основна заборгованість 7 026 307,24 грн., 3% річних 14 534,92 грн., ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги НЕК “Укренерго” про стягнення 3% річних 21 061,76 грн., в повному обсязі. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 8 782 951,48 грн. Винести ухвалу про повернення сплаченого Позивачем судового збору в частині, пропорційно до суми позовних вимог, щодо якої приймається рішення про закриття провадження у справі. В іншій частині судовий збір за подання позовної заяви до суду стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Зазначає, що мораторій відповідно до ст. 41 КУзПБ впливає безпосередньо на виконання вимог кредиторів за заявленими претензіями, вимогами, позовами щодо заборгованості, що виникла до 13.08.2024 року та згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", усі правовідносини на ринку електричної енергії відбуваються на підставі укладених договорів, в тому числі на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також вказує, що ні договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 року №2394-03015-ПД в цілому, ні пункт 3.9. Договору окремо не визнані судом недійсними. Тобто, норма пункту 3.9. Договору - діюча норма, якою в обов`язковому порядку слід керуватись при визначенні порядку розрахунків по договору. Платежі, здійснені до 16.10.2025 року, зараховувались для погашення заборгованості минулих періодів (не залежно від призначення платежу, зазначеного у платіжній інструкції).

04.02.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" надійшов відзив б/н від 04.02.2026 (вх.№01-04/1065/26) на апеляційну скаргу в якому відповідач зазначає, що зарахування коштів для погашення заборгованості минулих періодів є незаконним, оскільки 13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області у справі № 909/679/24 постановив відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, що зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Також вказав, що за наведених обставин нарахування 3% річних та інфляційних втрат теж є незаконним.

Також вказує, що позивач самовільно, в односторонньому порядку порушуючи закон зарахував заборгованість відповідача за червень та липень 2025 року за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із № 2394-03015-ПД від 01.01.2024 року для погашення заборгованості минулих періодів (незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжній інструкції) не враховуючи вимоги спеціального правового режиму щодо боржника у справі про банкрутство.

01.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" надійшли пояснення по справі №909/679/24 (909/1039/25) в яких відповідач зазначив про необхідність врахування постанови Верховного Суду від 21.05.2026 у справі № 909/679/24(909/297/25), якою підтверджено пріоритет спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства та особливий правовий режим боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідач зазначає, що ПАТ «НЕК «Укренерго» не мало права самостійно зараховувати кошти, сплачені ТОВ «Костанза» за конкретно визначені поточні періоди, у рахунок заборгованості минулих періодів, оскільки такі дії суперечать спеціальному режиму банкрутства, мораторію та порядку задоволення вимог кредиторів. У зв`язку з цим відповідач просить приєднати відповідну постанову Верховного Суду до матеріалів справи та врахувати її при ухваленні судового рішення.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 09.01.2026 (вх. №01-05/84/26 від 09.01.2026) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/1039/25).

Ухвалою суду від 10.02.2026 призначено розгляд справи на 17.03.2026.

Ухвалою суду від 01.04.2026 призначено розгляд справи на 12.05.2026.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкладено розгляд справи на 02.06.2026.

У судовому засіданні 02.06.2026 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

19.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.

26.10.2023 НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/56077 повідомило про укладання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із ідентифікатором Договору № 2394-03015-ПД, дата акцептування 01.01.2024 року.

Таким чином, 01.01.2024 НЕК "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" уклали договір № 2394-03015-ПД (далі – Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).

Відповідно до п. 2.2 Договору Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП ( п.3.3 Договору).

У п. 3.4 Договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.5 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж – до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж – до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж – до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.6 Договору плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.7 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяць, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Відповідно до п. 3.8 Договору Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.

Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача.

У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).

Відповідно до п. 4.1.1 Договору обов`язком Позивача є своєчасно та професійно надавати Послугу.

Згідно з п. 4.2.1 Договору Відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.

Відповідно до п. 4.3.2 Договору Позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу.

Згідно з п. 11.1 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 5 до цього Договору, та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом уповноваженої особи зі своєї сторони. Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує його та повертає один примірник ОСП.

За окремим запитом Користувача оформлюється відповідний акт звірки розрахунків наданої Послуги.

Відповідно до п. 11.2. Договору у разі виникнення розбіжностей в акті звірки розрахунків наданої Послуги Користувач має право протягом 3 робочих днів з дня отримання такого акта відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо Сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.

Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 11.3. Договору).

Відповідно до п. 11.5. Договору будь-які документи, що створюються/ укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).

Згідно з п. 11.6. Договору Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Відповідно до п.11.7. Договору для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.

Згідно з п.11.8. Договору при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 11.9. Договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).

Цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви - приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п.13.1 Договору).

На виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, Позивач в період з червня 2025 року до вересня 2025 року формував та направляв ТОВ "Костанза" відповідні декадні рахунки - фактури, фактичні рахунки разом з актами наданих послуг: від 30.06.2025 № ДУА-0017429 за червень 2025 року на суму 2537158,78 грн, від 31.07.2025 № ДУА-0018215 за липень 2025 року на суму 2758219,32 грн, від 31.08.2025 № ДУА-0019025 за серпень 2025 року на суму 2330777,70 грн та від 30.09.2025 № ДУА-0019839 за вересень 2025 року на суму 1156795,68 грн.

До матеріалів справи, відповідачем у суді першої інстанції долучено копії платіжних інструкцій, а саме:

за червень 2025 року платіжна інструкція № 1628 від 17.06.2025; платіжна інструкція № 1784 від 07.07.2025;

за липень 2025 року платіжна інструкція № 1988 від 29.07.2025; платіжна інструкція №2078 від 07.08.2025;

за серпень 2025 року платіжна інструкція № 2165 від 18.08.2025; платіжна інструкція №2209 від 27.08.2025; платіжна інструкція № 2335 від 16.10.2025;

за вересень 2025 року платіжна інструкція № 2599 від 20.10.2025; платіжна інструкція № 2357 від 21.10.2025; платіжна інструкція № 2522 від 22.10.2025.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Враховуючи положення ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/1039/25) оскаржене в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТАНЗА” на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 7 040 842,16 грн. заборгованості, з яких основна заборгованість 7 026 307,24 грн., 3% річних 14 534,92 грн.

Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі –Закон), Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (зі змінами), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами), Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензій.

Відповідно до п.8. ч.1 ст.4 ЗУ "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори з передачі електричної енергії.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 року № 1763 "Про затвердження змін до Кодексу системи передачі" затверджений новий порядок укладення з користувачами системи передачі договору про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом приєднання за спрощеною процедурою, зокрема: Оператор системи передачі (далі – ОСП) протягом 2-х робочих днів з дня набрання чинності цією постановою оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті редакцію Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії з роз`ясненням порядку його укладення.

ОСП та Користувачам системи передачі, які на день набрання чинності цією постановою мають чинний /або уклали у період до 31 грудня 2023 року (включно) договір про надання послуг з передачі електричної енергії (далі – договір на передачу) (далі – існуючі Користувачі), у строк до 01 січня 2024 року мали укласти договір на передачу електричної енергії , який набирає чинності з 01 січня 2024 року, за спрощеною процедурою приєднання на умовах діючих договорів (індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до цих договорів, реквізитів тощо) (далі – спрощена процедура), шляхом підписання заяв-приєднання, які є додатками 1 та 2 до цієї постанови. ОСП протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою надає за допомогою сервісу електронного документообігу існуючим Користувачам підписані зі свого боку примірники додаткових угод про припинення дії діючих договорів на передачу та заяви-приєднання до договорів на передачу.

Існуючі Користувачі протягом 30 днів з дня отримання від ОСП проєкту додаткової угоди про припинення дії договору та заяви-приєднання, але не пізніше 22 грудня 2023 року, повертають їх ОСП підписаними зі свого боку.

Після підписання з боку існуючого Користувача додаткової угоди про припинення дії договору з передачі та заяви-приєднання, ОСП протягом десятиденного строку, але не пізніше 29 грудня 2023 року, направляє такому Користувачу повідомлення про приєднання до договору з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до Наказу №550 від 03.10.2023 затверджені умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які змінювались та були затверджені у новій редакції відповідно до наказів № 742 від 22.12.2023 та № 344 від 07.06.2024.

Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. Умови цього договору набирають чинності з 01.01.2024 року.

Згідно із матеріалами справи, 19.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" подало заяву-приєднання до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.

26.10.2023 НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/56077 повідомило про укладання Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із ідентифікатором Договору № 2394-03015-ПД, дата акцептування 01.01.2024 року.

Таким чином, 01.01.2024 НЕК "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" уклали договір № 2394-03015-ПД (далі – Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач на виконання умов Договору надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується первинними документами, що долучені до матеріалів справи, а відповідач в свою чергу частково оплатив надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями в призначенні платежів, яких вказані Договір та виставлені позивачем рахунки.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костанза” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, протягом дії мораторію не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо ( частина 3 ст. 41 КУзПБ)

В силу вимог ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України платежі підлягають нарахуванню лише на поточні грошові вимоги до боржника, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (див. висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об`єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.

Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Верховний Суд неодноразово у свої практиці під час вирішення питання співвідношення загальної та спеціальної норми звертав увагу на необхідності застосування спеціального закону перед загальним, зазначаючи, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону, спеціальна норма має перевагу над загальною.

Подібна правова позиція висвітлена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21.

Про необхідність застосування наведеного принципу зазначено також рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 у справі № 5-р (II)/2020, в якому зауважено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ніколова проти Болгарії", від 24.06.20221 у справі "Шкіря проти України").

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що під час вирішення цього спору підлягають врахуванню спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які мають пріоритет у застосуванні порівняно з іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 44 КУзПБ керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про задоволення вимог поточних кредиторів.

21.11.2025 позивач у справі звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою, згідно якої вказує, що станом на 20.11.2025 року неоплачена заборгованість за послуги, надані в період червень 2025 року – вересень 2025 року становить 4 272 394,74 грн., з яких заборгованість за липень 2025 - 784 821,36 грн., за серпень 2025 року - 2 330 777,70 грн., за вересень 2025 року - 1 156 795,68 грн.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що за своєю правовою природою вимоги позивача в даному випадку мають поточний характер, тому що виниклі після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача

Посилання позивача на положення Закону України “Про ринок електричної енергії” та пункт 3.9 Договору як на підставу для зарахування за минулі періоди грошових коштів відповідача, що надходили на адресу позивача в оплату послуг з вказанням конкретно визначеного відповідачем призначення, в даному випадку суд оцінює критично, оскільки такі положення Договору не можуть застосовуватися всупереч спеціальному правовому режиму боржника, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, та збільшує обсяг відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов`язання, що передбачена ст. 625 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 44 КУзПБ задоволення поточних вимог у процедурі розпорядження майном боржника відбувається за рішенням керівника або органу управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна, з моменту введення процедури розпорядження майном боржника, позивач не може самостійно вчиняти дії з грошовими коштами (активами) боржника та зараховувати грошові кошти отримані від відповідача з конкретним цільовим призначенням з вказанням періоду за який здійснюється оплата під час процедури банкрутства, у минулі періоди, в односторонньому порядку на власний вибір.

Господарський суд встановив, що відповідно до пунктів 11.3, 11.5, 11.6 договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури для здійснення оплати послуг за червень та травень 2025 року.

за червень 2025 року

для здійснення платежу за 1 декаду – рахунок-фактуру №ДУ-0064682/2394-03015-ПД від 14.06.2025 року на плановий обсяг 6 924,518 МВт*год на суму 822 383,46 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 18.06.2025 року;

для здійснення платежу за 2 декаду – рахунок-фактуру №ДУ-0065428/2394-03015-ПД від 24.06.2025 року на плановий обсяг 7 913,330 МВт*год на суму 939 818,72 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 28.06.2025 року;

для здійснення платежу за 3 декаду – рахунок-фактуру №ДУ-0066168/2394-03015-ПД від 05.07.2025 року на плановий обсяг 6 523,670 МВт*год на суму 774 777,14 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 08.07.2025 року.

Згідно з даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн, 11.07.2025 року Відповідач отримав

Акт надання Послуги №ДУА-0017429 за червень 2025 року від 30.06.2025 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої Послуги склав 21 363,029 МВт*год вартістю 2 537 158,78 грн. з ПДВ. Строк плати за цим актом згідно з п.3.7. Договору – до 15.07.2025 року. Позивач надіслав рахунок-фактуру №ДУ-0066913/2394-03015-ПД від 11.07.2025 року для сплати фактичного обсягу наданої Послуги за червень 2025 року.

Відповідач на підставі виставлених позивачем рахунків та отриманого Акта надання Послуги оплатив за червень 2025 року 822 383, 46 грн, згідно платіжної інструкції № 1628 від 17.06.2025 року, призначення платежу за червень 2025, 774 777,14 грн - платіжна інструкція № 1784 від 07.07.2025 року, призначення платежу за червень 2025.

Таким чином Відповідач сплатив за червень 2025 року 1 597 160 грн. 60 коп., неоплаченими залишились послуги га суму 939 818 грн 72 коп.

за липень 2025 року

для здійснення платежу за 1 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0067670/2394-03015-ПД від 15.07.2025 року на плановий обсяг 7 820,296643 МВт*год на суму 928 769,71 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 18.07.2025 року;

для здійснення платежу за 2 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0068405/2394-03015-ПД від 25.07.2025 року на плановий обсяг 5 042,045803 МВт*год на суму 598 813,52 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 28.07.2025;

для здійснення платежу за 3 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0069146/2394-03015-ПД від 05.08.2025 року на плановий обсяг 10 338,999597 МВт*год на суму 1 227 900,95 грн. з ПДВ що, відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 08.08.2025 року.

Згідно з даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн, 11.08.2025 року Відповідач отримав Акт надання Послуги № ДУА-0018215 за липень 2025 року від 31.07.2025 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої Послуги склав 23 224,372000 МВт*год вартістю 2 758 219,32 грн. з ПДВ. Строк плати за цим актом згідно з п.3.7. Договору – до 15.08.2025 року. Позивач надіслав рахунок-фактуру №ДУ-0069905/2394-03015-ПД від 11.08.2025 року для сплати фактичного обсягу наданої Послуги за липень 2025 року.

Відповідач на підставі виставлених позивачем рахунків та отриманого Акта надання Послуги оплатив за липень 2025 року 928 769, 71 грн., згідно з платіжною інструкцією № 1879 від 16.07.2025 року, призначення платежу за липень 2025, 1 227 900,95 грн - платіжна інструкція № 2078 від 07.08.2025 року, призначення платежу за липень 2025.

Таким чином Відповідач сплатив за липень 2025 року 2 156 670 грн 66 коп., неоплаченими залишились надані послуги в сумі 2 735 грн 14 коп.

за серпень 2025 року

для здійснення платежу за 1 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0070666/2394-03015-ПД від 15.08.2025 року на плановий обсяг 4 306,543871 МВт*год на суму 511 462,38 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 18.08.2025 року;

для здійснення платежу за 2 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0071410/2394-03015-ПД від 25.08.2025 року на плановий обсяг 8 483,162989 МВт*год на суму 1 007 494,37 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 28.08.2025 року;

для здійснення платежу за 3 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0072153/2394-03015-ПД від 05.09.2025 року на плановий обсяг 6 816,591153 МВт*год на суму 809 565,64 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 08.09.2025 року.

Згідно з даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн, 12.09.2025 року Відповідач отримав

Акт надання Послуги № ДУА-0019025 за серпень 2025 року від 31.08.2025 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої Послуги склав 19 625,288000 МВт*год вартістю 2 330 777,70 грн. з ПДВ. Строк плати за цим актом згідно з п.3.7. Договору - до 15.09.2025 року. Позивач надіслав рахунок-фактуру № ДУ-0072918/2394- 03015-ПД від 11.09.2025 року для сплати фактичного обсягу наданої Послуги за серпень 2025 року.

Відповідач на підставі виставлених позивачем рахунків та отриманого Акта надання Послуги оплатив за серпень 2025 року 1 518 956,75 грн., згідно з платіжною інструкцією № 2165 від 18.06.2025 року, призначення платежу за серпень 2025 , 1 007 494,37 грн - платіжна інструкція № 2209 від 27.07.2025 року, призначення платежу за серпень 2025, 809 565 грн 64 коп. - платіжна інструкція № 2335 від 16.10.2025, призначення платежу за серпень 2025.

Таким чином Відповідач сплатив за серпень 2025 року 2 328 522 грн 39 коп., неоплаченими залишились надані послуги в сумі 2 255 грн 31 коп.

за вересень 2025 року

для здійснення платежу за 1 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0073688/2394-03015-ПД від 15.09.2025 року на плановий обсяг 1 516,140541 МВт*год на суму 180 062,92 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 18.09.2025 року;

для здійснення платежу за 2 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0074442/2394-03015-ПД від 24.09.2025 року на плановий обсяг 3 150,908808 МВт*год на суму 374 214,53грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 28.09.2025 року;

для здійснення платежу за 3 декаду – рахунок-фактуру № ДУ-0075198/2394-03015-ПД від 04.10.2025 року на плановий обсяг 5 055,641867 МВт*год на суму 600 428,26 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 3.5. Договору, мав бути оплачений до 08.10.2025 року.

Згідно з даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн, 11.10.2025 року Відповідач отримав

Акт надання Послуги № ДУА-0019839 за вересень 2025 року від 30.09.2025 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої Послуги склав 9 740,289000 МВт*год вартістю 1 156 795,68 грн. з ПДВ. Строк плати за цим актом згідно з п.3.7. Договору – до 15.10.2025 року. Позивачем надіслано рахунок-фактуру № ДУ-0075963/2394- 03015-ПД від 11.10.2025 року для сплати фактичного обсягу наданої Послуги за вересень 2025 року.

Відповідач на підставі виставлених позивачем рахунків та отриманого Акта надання Послуги оплатив за вересень 374 214,53 грн - платіжна інструкція № 2599 від 20.10.2025, призначення платежу за вересень 2025; 180 062, 92 грн - платіжна інструкція № 2357 від 21.10.2025, призначення платежу за вересень 2025; 600 428,26 грн - платіжна інструкція № 2522 від 22.10.2025 року, призначення платежу за вересень 2025.

Таким чином Відповідач сплатив за вересень 1 156 795 грн 68 коп., неоплаченими залишились надані послуги в сумі 2 089 грн 97 коп.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач в порушення умов договору в період з червня 2025 року до вересня 2025 року частково та з порушенням строку здійснював оплату наданих послуг, однак станом на 25.08.2025 (день подання позову) заборгованість за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в сумі 7 026 307 грн 24 коп. за вказаний період була відсутня.

Апеляційний господарський суд зазначає, що з урахуванням спеціального правового режиму, у якому ТОВ “Костанза” перебуває з 13.08.2024, необхідності застосування до правовідносин за участю боржника спеціальних норм законодавства про банкрутство, моменту виникнення грошового зобов`язання, а також факту зарахування кредитором отриманих від боржника грошових коштів, господарський суд дійшов до правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення основної заборгованості.

При цьому господарським судом враховано, що відповідач систематично здійснював оплату послуг, які надавалися позивачем, а станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача за відповідними поточними платежами була відсутня. За таких обставин, з метою дотримання балансу інтересів сторін та забезпечення можливості здійснення ними господарської діяльності, вимоги про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

У зв`язку з наведеним, вірним є висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяв позивача про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір у цій частині підлягає вирішенню по суті з урахуванням встановлених судом обставин та застосуванням спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо суми заборгованості 947 078 грн 60 коп., яка складається із заборгованості за надані послуги за червень 2025 року (939 998 грн 18 коп.), липень 2025 року (2 735 грн 14 коп.), серпень 2025 року (2255 грн 31 коп.) та вересень 2025 року ( 2089 грн 97 коп.), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів її оплати, відтак така є доведеною та обґрунтованою.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % річних з урахуванням умов договору, строків виконання грошового зобов`язання та меж заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила, що за результатами здійсненого арифметичного розрахунку їх розмір є меншим за суму, заявлену до стягнення. У зв`язку з цим вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 6 526 грн 84 коп., тоді як у решті заявленої суми 3 % річних слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 947 078 грн 60 коп. основного боргу та 6 526 грн 84 коп. 3 % річних.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/1039/25) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТАНЗА” на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 7 040 842,16 грн. заборгованості, з яких основна заборгованість 7 026 307,24 грн., 3% річних 14 534,92 грн ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 09.01.2026 (вх. №01-05/84/26 від 09.01.2026) – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/1039/25) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТАНЗА” на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 7 040 842,16 грн. заборгованості, з яких основна заборгованість 7 026 307,24 грн., 3% річних 14 534,92 грн - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 12.06.2026.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.