Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №704/517/24 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 704/517/24

Номер провадження: 1-кп/704/130/25

15.06.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025250360000491 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особи ромської національності, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1)05.09.1995 Тальнівським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 25.12.2002 Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 70, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі:

3) 23.12.2010 Тальнівським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі. На основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

4) 06.12.2011 Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбутий строк 6 місяців позбавлення волі за вироком Тальнівського районного суду; Черкаської області від 23.12.2010 і остаточно визначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі:

5) 20.12.2021 Христинівським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

6) 17.12.2021 Шполянським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

7) 10.06.2022 Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 14.12.2022 у справі 704/672/22 ОСОБА_4 , засудженому вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 17.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, засудженому вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, остаточне покарання які об?єднано та визначено ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19.04.2022 у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75,76 КК України із звільненням останнього від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, обраховуючи вказаний строк з 20.12.2021 року та засудженого вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 10.06.2022 за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки та застосувати покарання за наявності кількох вироків в порядку, передбаченому п.11 ч.1 ст. 537 КПК України шляхом часткового складання призначених покарань застосувати покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України із звільненням останнього від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С ТА Н О В И В :

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 15 квітня 2025 року, близько 14 години 00 хвилин, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами. внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-1X та зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX та зі змінами, внесеними Указом 17 травня 2022 року №341/2022. затвердженим Законом України 22 травня 2022 року №2263-IX та зі змінами, внесеними Указом 12 серпня 2022 року №573/2022. затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX. та зі змінами внесеними Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-1X, та зі змінами внесеними Указом 06 лютого 2023 року 07 01 №58/2023, затвердженим Законом України лютого 2023 року №2915-IX та зі змінами внесеними Указом від травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 19 травня 2023 року №3057-ІХ, зі змінами внесеними Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, зі змінами внесеними Указом від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року №3429- ІХ, зі змінами внесеними Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024. затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-1X, зі змінами внесеними Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, зі змінами внесеними Указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX, та зі змінами внесеними Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-1X), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно та цілеспрямовано, реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого, який в той час сидів на дивані в кімнаті будинку за вищевказаною адресою, здійснив напад на потерпілого ОСОБА_6 із застосуванням фізичної сили, зіштовхнув останнього з дивану на підлогу, після чого різними кухонними предметами завдав декілька ударів по верхніх та нижніх кінцівках, у подальшому наніс один удар пустою скляною пляшкою у праву частину голови, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани м`яких тканин правої скроневої ділянки, синця на лівому плечі, саден на правому і лівому передпліччях, на правій гомілці, які згідно висновку експерта №05-9-01/101 від 22.04.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого відкрито заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 3040 гривень, які знаходились у внутрішній кишені куртки та з грошовими коштами вибіг із будинку, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України не визнав.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 15.04.2025 він чекав на поштарку, яка приносить йому пенсію. В цей час до нього прийшов ОСОБА_4 , який був п`яний і він попросив його, щоб той пішов, однак він не пішов. Прийшла поштарка, віддала йому пенсію та пішла. Після цього ОСОБА_4 напав на нього, вдарив по голові, побив, розірвав кишеню, забрав гроші та втік. Проходила сусідка та викликала поліцію. ОСОБА_4 забрав у нього всю пенсію – 3040 грн.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснив, що він займався прийомом металобрухту. В квітні 2025 р. до нього прийшов ОСОБА_4 та здав на металобрухт старий газовий балон. Також він знає потерпілого ОСОБА_6 , який розповідав йому, що між ним та ОСОБА_4 були якісь неприємності, а від людей він чув, що ОСОБА_4 побив ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду пояснив, що він знає потерпілого ОСОБА_9 , давав йому неодноразово олію. Також він знає ОСОБА_4 ОСОБА_4 розказував йому, що забрав у ОСОБА_6 гроші, яку суму не говорив. ОСОБА_10 розповідав, що ОСОБА_4 забрав у нього пенсію.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснила, що у квітні 2025 р. вона працювала листоношею. Коли вона прийшла до ОСОБА_9 то в нього вдома вже був ОСОБА_4 . Вона запитала ОСОБА_9 чи можна при цій людині давати пенсію, той дозволив, після чого вона віддала гроші та пішла.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що вона знає ОСОБА_13 . Вона була в магазині та повертаючись додому побачила ОСОБА_9 , який сидів біля дверей свого дому та був весь у крові. ОСОБА_10 попросив її викликати поліцію, однак оскільки в неї не було телефону, то поліцію викликала інша жінка – ОСОБА_14 . На запитання щодо часу події відповіла що можливо це була осінь, а можливо весна, бо люди були на городі, а точніше вона не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду пояснила, що в той день вона була на городі, що в кінці вулиці, на якій проживає ОСОБА_16 . По дорозі йшла ОСОБА_17 , яка попросила її викликати поліцію, так як побили ОСОБА_9 , що вона і зробила. На запитання щодо часу події відповіла що можливо це була осінь, а можливо весна, бо вона везла на город рало, чи садити, чи копати картоплю, точніше вона не пам`ятає.

Щодо допиту інших свідків, що зазначені в обвинувальному акті, то суд зазначає, що в судовому засіданні прокурор заявив, що сторона обвинувачення вважає, що свідка ОСОБА_18 не має сенсу допитувати, оскільки на даний час він перебуває на службі в ЗСУ, а свідок ОСОБА_19 померла.

Крім показань свідків, які суд визнає правдивими, достовірними і у суду немає жодної підстави, ставити їх під сумнів, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 15.04.2025;

- даними протоколу огляду місця події від 03.10.2022, а саме ділянки дороги по вулиці Грушевського в селі Лісове Звенигородського району Черкаської області;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим від 16.04.2025;

- показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису;

- даними протоколу огляду предмету – диску з відеозаписом від 16.04.2025;

- висновками судово-медичних та судово дактилоскопінчих експертиз.

Докази, покладені судом в обґрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.

Відповідно до ст. ст. 22, 93 КПК України, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, обвинувачений, як сторона захисту не довів суду, що скоєно злочин в результаті складних життєвих обставин.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнав своєї провини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, згідно із ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, обставини вчинення, мету та мотив вчинення злочину, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя та ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі, покарання обставини.

Обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України є рецедив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно вимог ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином (ч. 4 ст. 187 КК України), дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимим, на шлях виправлення не став, а навпаки став на стійкий шлях незаконного заволодіння чужим майном, що представляє велику суспільну небезпеку.

Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому за ч. 4 ст. 187 КК України у межах санкції статті у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів. З огляду на характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, суд приходить до переконання, що його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню ним нових злочинів є неможливими без ізоляції від суспільства.

Долю речових доказів вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років із конфіскацією майна.

На підставі ст.72 КК України зарахувати в строк відбутого покарання час попереднього ув`язнення з 15.04.2025 року по 14.06.2026 року.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 15.06.2026 року.

Обраний захід забезпечення кримінального провадження тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази:

- дві скляні горловин від пляшок та скляні уламки; 4 сліди папілярних узорів та дактилокарти заповнені на ім`я ОСОБА_4 і на ім`я ОСОБА_6 ; скляний стакан; зрізи нігтів з обох рук та піднігтьовий вміст на марлі з обох рук підозрюваного ОСОБА_4 – знищити;

- штани ОСОБА_4 ; футболка ОСОБА_4 ; кофта світло-блакитного кольору ОСОБА_4 ; кофта зеленого кольору ОСОБА_4 , здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області – передати по належності;

- диск «CD-R» з відеозаписом, на якому зафіксована територія за адресою: вул. Чумацька, 49а в м. Тальне Звенигородського району Черкаської області за 15.04.2025, якою близько 10 год. 30 хв. (реальний час) пересувається ОСОБА_4 з візком та балоном на ньому, приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12025250360000491 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1