Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №357/5996/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5996/26

3/357/2226/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослжбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: ,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 616265 від 16.03.2026, 16.03.2026 о 11 год. 26 хв. в м.Біла Церква вул.Сквирське шосе 30 річчя Перемоги 180 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР Правил Дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 08.05.2026 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 16 березня 2026 року керував належним йому транспортним засобом, коли був зупинений працівниками поліції. Причину зупинки йому повідомлено не було, працівники поліції лише попросили надати документи для перевірки. Після перевірки документів працівники поліції почали ставити запитання щодо його самопочуття та вживання будь-яких заборонених речовин. Він пояснив, що є військовослужбовцем, перебуває у короткостроковій відпустці та повинен повернутися до військової частини, розташованої у м. Житомир, звідки надалі має вибути для проходження служби в районі ведення бойових дій. Саме цим були зумовлені його хвилювання та емоційний стан під час спілкування з працівниками поліції. Зазначив, що наркотичних засобів, психотропних речовин чи інших речовин, що можуть впливати на швидкість реакції та увагу, він не вживав. На запитання працівників поліції повідомив, що приймає лікарський засіб «Німесил» як знеболювальний препарат у зв`язку зі станом здоров`я. Працівники поліції повідомили йому про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме блідості обличчя та тремтіння пальців рук. З такими твердженнями він не погодився, оскільки почувався нормально, а можливе хвилювання пояснював переживаннями через необхідність своєчасного прибуття до військової частини та подальше направлення до району проведення бойових дій. ОСОБА_1 пояснив, що неодноразово повідомляв працівникам поліції про те, що запізнення до місця служби може спричинити для нього негативні наслідки по службі, однак його доводи не були враховані.Також зазначив, що під час спілкування працівники поліції наполегливо вимагали від нього надати відповідь виключно у формі «так» або «ні» щодо проходження медичного огляду та повідомляли, що у разі ненадання такої відповіді це буде розцінено як відмова від проходження огляду. У зв`язку з цим він перебував у стані розгубленості та намагався пояснити обставини, пов`язані з необхідністю повернення до місця служби.Крім того, зазначив, що працівники поліції повідомляли про необхідність проходження огляду саме у м. Сквира та здачі біологічних зразків, однак порядок проведення такого огляду, його права та наслідки проходження чи непроходження огляду належним чином йому роз`яснені не були.Також звернув увагу суду на те, що вказаний екіпаж поліції раніше неодноразово зупиняв як його, так і його дружину, у зв`язку з чим у нього склалося враження про упереджене ставлення до нього з боку працівників поліції. Наполягав, що транспортним засобом керував у тверезому стані, наркотичних засобів не вживав, від проходження огляду умисно не відмовлявся, а його пояснення щодо необхідності термінового повернення до військової частини були проігноровані працівниками поліції. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання, призначене на 12 червня 2026 року о 08 год. 30 хв., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явився. До початку судового розгляду від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На підтвердження своїх доводів до клопотання були долучені медична характеристика, а також письмова згода щодо оформлення переведення та призначення ОСОБА_1 на посаду водія військової частини НОМЕР_2 . Судом встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали провадження. Подане ним клопотання свідчить про обізнаність останнього щодо перебування справи на розгляді суду та призначення судового засідання.

Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, характер адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про поважні причини неявки особи до суду, а також необхідність забезпечення своєчасного розгляду справи та недопущення безпідставного затягування провадження, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, з метою дотримання принципу розумних строків судового розгляду та забезпечення ефективності судового провадження, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів та поданих ним письмових пояснень і документів.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема:

– протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 616265;

– лист генерального директора КНП «БМР “Білоцерківська міська лікарня № 4”» Ю. Степаненка від 07.01.2026;

– лист медичного директора КНП БМР «Білоцерківська лікарня № 2»;

– акт огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів;

– рапорт т.в.о. командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі А. Іванюка, відповідно до якого 16.03.2026 року о 11 год. 26 хв. під час вільного патрулювання за адресою: м. Біла Церква, Сквирське шосе, 180, у складі наряду «Вулкан 0151» (сержант поліції Лук`яненко Д.О., старший лейтенант поліції ОСОБА_2 ) було зупинено транспортний засіб Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Після цього водію було запропоновано, відповідно до наказу МВС та МОЗ № 1452/735, пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у встановленому законодавством порядку. На вказану пропозицію водій категорично відмовився. Водія було неодноразово попереджено, що у разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння він зобов`язаний пройти відповідний огляд, однак водій повторно відмовився. Відносно водія було складено адміністративні матеріали, зокрема протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 616265. До протоколу додано: рапорт, направлення на огляд, акт огляду, відеозаписи з бодікамер «Motorola» 477924, 477054, відеозапис з автомобільного відеореєстратора 70MAI. Транспортний засіб було залишено на місці зупинки без порушення правил дорожнього руху. Подія зафіксована на бодікамерах «Motorola» 477924, 477054 та дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання належних доказів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, лише законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Наведене вказує на необхідність застосування при розгляді справи принципів кримінального судочинства. При оцінці доказів та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд застосовує відповідні положення кримінального процесуального законодавства, оскільки адміністративне правопорушення за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Ч.1ст.130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, що визначають його як правопорушення і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1.1 розд. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти щодо дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритих територіях тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія або тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або у відмові водія від проходження огляду у встановленому порядку.

П. 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. При цьому адміністративна відповідальність можлива лише за умови доведення вини особи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у своїй сукупності беззаперечно підтверджують наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також перевірити належність та допустимість усіх доказів, наданих сторонами.

1. Отже, щодо підстав зупинки транспортного засобу.

Судом встановлено, що 16.03.2026 о 11 год. 26 хв. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Разом з тим із дослідженого відеозапису не вбачається, що після зупинки транспортного засобу водію було повідомлено конкретну причину його зупинки. Натомість працівники поліції одразу попросили надати документи для перевірки та здійснювали перевірку особи за інформаційними базами. Вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити наявність передбачених законом підстав для зупинки транспортного засобу.

2. Щодо ознак наркотичного сп`яніння.

З відеозапису вбачається, що о 11 год. 31 хв. працівник поліції Іванюк вперше повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук та блідості обличчя. Разом з тим до зазначеного моменту працівники поліції тривалий час спілкувалися з водієм, перевіряли його документи та особу, однак будь-яких очевидних ознак сп`яніння не фіксували та не зазначали. Під час перегляду відеозапису судом встановлено, що після виходу ОСОБА_1 з автомобіля будь-яка виражена блідість обличчя візуально не простежується. Так само відеозапис не містить об`єктивної фіксації тремтіння пальців рук, яке б давало можливість суду самостійно переконатися у наявності такої ознаки. Інших ознак наркотичного сп`яніння, передбачених відповідною Інструкцією, працівниками поліції не зазначалося. Таким чином, наведені у протоколі ознаки мають оціночний та суб`єктивний характер і не підтверджені належними доказами.

3. Щодо повітряної тривоги та поведінки особи.

Судом встановлено, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 на відеозаписі чітко чути сигнал повітряної тривоги. Також з відеозапису вбачається, що одразу після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що перебуває у відпустці з військової частини та повинен повернутися до місця служби у м. Житомир, після чого має бути направлений до району ведення бойових дій. За таких обставин суд вважає цілком природним виникнення у особи хвилювання та емоційного напруження, що не може саме по собі свідчити про перебування у стані наркотичного сп`яніння.

4. Щодо пояснень ОСОБА_1 стосовно свого стану.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово пояснював працівникам поліції, що хвилюється через необхідність своєчасного повернення до військової частини. Так, о 11 год. 31 хв. він повідомив, що поспішає до частини у м. Житомир та надалі має їхати на Донбас. О 11 год. 36 хв. ОСОБА_1 знову наголосив, що перебуває у нормальному стані, нічого не вживав та матиме проблеми у разі несвоєчасного прибуття до військової частини. О 11 год. 40 хв. він повторно повідомив працівників поліції, що запізнення до частини матиме для нього негативні наслідки. Суд бере до уваги послідовність таких пояснень протягом усього часу спілкування з працівниками поліції.

5.Щодо огляду транспортного засобу та припущень працівника поліції.

З відеозапису встановлено, що о 11 год. 32 хв. працівник поліції попросив відкрити автомобіль та під час огляду виявив очні краплі. Після цього працівник поліції висловив припущення про те, що у разі використання таких крапель реакція очей на світло могла б бути іншою. Суд зазначає, що такі висловлювання мають характер припущень та не можуть вважатися доказом наявності у особи стану наркотичного сп`яніння.

6. Щодо пропозиції пройти медичний огляд.

Судом встановлено, що о 11 год. 35 хв. працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я для встановлення стану наркотичного сп`яніння. При цьому під час спілкування працівники поліції повідомляли особі про необхідність здачі сечі як біологічного середовища для проведення відповідного дослідження.Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735, чинної на момент події, предметом лабораторного дослідження можуть бути різні біологічні середовища, зокрема слина, сеча та інші зразки, визначені Інструкцією, а питання щодо проведення лабораторних досліджень та відбору біологічних зразків вирішується безпосередньо під час медичного огляду в закладі охорони здоров`я. (Protocol). Разом з тим із дослідженого відеозапису не вбачається, що працівниками поліції було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 порядок проведення медичного огляду, його права під час такого огляду, порядок відбору біологічних зразків та процедуру встановлення стану наркотичного сп`яніння. Фактично працівники поліції обмежилися повідомленням про необхідність проїхати до медичного закладу та здати сечу, не надавши особі повної інформації про порядок проведення відповідного медичного огляду. Зазначена обставина підлягає врахуванню судом при оцінці дотримання працівниками поліції процедури направлення особи на медичний огляд та оцінці доводів щодо наявності чи відсутності факту усвідомленої відмови від його проходження.

7. Щодо відмови від проходження огляду.

О 11 год. 37 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у випадку відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що хвилюється через майбутню поїздку до району ведення бойових дій та саме цим обумовлений його емоційний стан. О 11 год. 38 хв. працівник поліції повторно повідомив про наявність ознак наркотичного сп`яніння та наполягав на отриманні відповіді виключно у формі «так» або «ні», зазначивши: «Ви мені кажете так або ні». О 11 год. 41 хв. працівник поліції знову поставив питання у формі «огляд проходите або ні» та повідомив, що відсутність прямої відповіді буде розцінена як відмова. Аналогічна ситуація мала місце і о 11 год. 44 хв. Суд зазначає, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає лише за умови встановлення факту чіткої, однозначної та безумовної відмови особи від проходження огляду. Натомість із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 постійно пояснював причини свого занепокоєння та наслідки можливого запізнення до місця служби, а не заявляв про небажання проходити огляд як таке.

8. Щодо висловлювання працівника поліції про відсутність інших порушень.

Суд звертає увагу на те, що о 11 год. 33 хв. працівник поліції Іванюк зазначив: « ОСОБА_3 ви щось порушили, ми б вас оштрафували». Вказане висловлювання свідчить про відсутність зафіксованих порушень Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 на момент його зупинки.

9. Щодо місця проведення огляду.

О 11 год. 49 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про можливість його затримання та евакуації транспортного засобу. На запитання останнього щодо причин проведення огляду саме у м. Сквира працівник поліції фактично лише зазначив, що огляд буде проводитися саме там, не надавши додаткових пояснень щодо причин вибору саме цього медичного закладу.

10. Щодо доводів про упередженість.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що вказаний екіпаж поліції раніше неодноразово зупиняв як його самого, так і його дружину, у зв`язку з чим у нього склалося враження про упереджене ставлення до нього. Хоча сама по собі дана обставина не свідчить про незаконність дій працівників поліції, однак суд враховує її при оцінці всіх доказів у їх сукупності.

11. Щодо повноти відеофіксації.

Судом встановлено, що відеозапис не містить завершення оформлення адміністративних матеріалів. Запис обривається після того, як працівники поліції сідають до службового автомобіля та залишають місце події. Відеозапис не містить відомостей щодо передачі транспортного засобу іншій особі, оформлення відповідних документів або отримання розписок, що не дає можливості перевірити повноту дотримання процесуальної процедури.

12. Щодо невиклику представників Військової служби правопорядку.

Судом встановлено, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово повідомляв про те, що є військовослужбовцем, перебуває у відпустці та повинен повернутися до військової частини, розташованої у м. Житомир. аким чином, працівникам поліції було достеменно відомо про статус ОСОБА_1 як військовослужбовця. Разом із тим матеріали справи не містять відомостей про повідомлення або виклик представників Військової служби правопорядку для фіксації обставин події чи взаємодії з військовослужбовцем. Суд зазначає, що сама по собі відсутність представників Військової служби правопорядку не є безумовною підставою для закриття провадження у справі, однак зазначена обставина підлягає врахуванню під час оцінки повноти дій працівників поліції та всіх обставин події у їх сукупності. Крім того, з огляду на пояснення ОСОБА_1 щодо необхідності своєчасного повернення до військової частини та можливих негативних наслідків у разі запізнення, взаємодія працівників поліції з представниками Військової служби правопорядку могла б сприяти всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин події.

Оцінивши всі матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази не містять достатнього та беззаперечного підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України та практики Європейського суду з прав людини, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не вправі ґрунтувати свої висновки на припущеннях або неповно встановлених обставинах. Обов`язок доказування вини особи покладається на сторону обвинувачення.

У даному випадку наявність медичного висновку про відсутність алкоголю у крові, відсутність належної фіксації категоричної відмови від проходження огляду, а також недостатність інших доказів у своїй сукупності породжують обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 .

Оцінивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У даному випадку наявність медичного висновку про відсутність алкоголю у крові, відсутність належної фіксації категоричної відмови від проходження огляду, а також недостатність інших доказів у своїй сукупності породжують обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 62 Конституції України та практики Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України», «Коробов проти України», вина особи має бути доведена поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є лише ті фактичні дані, які отримані у передбаченому законом порядку, а згідно зі ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що обов`язок зі збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Судовий розгляд має здійснюватися з дотриманням принципів верховенства права, законності, змагальності сторін, рівності учасників процесу та презумпції невинуватості, а також забезпечення доведеності вини.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за умови доведення наявності в її діях складу правопорушення на підставі повної, всебічної та об`єктивної оцінки всіх доказів у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення адміністративного правопорушення, неналежне оформлення матеріалів справи та порушення встановленого порядку збирання доказів, у зв`язку з чим у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО