Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №279/1992/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 279/1992/25

провадження №1-кп/283/89/2026

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі колегії: під головуванням судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,

з участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Малиніматеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12025060490000004 від 03 січня 2025 року відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Новолуганське Артемівського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, внутрішньо переміщеної особи, фактично проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) проти життя та здоров`я особи, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення

ОСОБА_8 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при наступних обставинах.

01 січня 2025 року близько 15-ї години у ОСОБА_8 , який перебував за місцем свого проживання: в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час спільного розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_9 та розпочатого словесного конфлікту, виник прямий злочинний умисел спрямований на вбивство потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , обвинувачений обухом металевої частини сокири, зі значною силою прикладення, наніс потерпілому численні удари в різні ділянки його тіла, зокрема в місце розташування життєво важливих органів потерпілого, а саме в ділянку грудної клітки з лівого боку, в результаті чого ОСОБА_9 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням його смерті.

Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, визнав частково, не оспорюючи фактичні обставини справи, заперечив виключно в частині наявності у нього умислу на позбавлення життя ОСОБА_9 та правильності інкримінованої йому кваліфікації діяння.

Обвинувачений пояснив суду, що конфлікту між ним та ОСОБА_9 не було, адже вони товаришували. 01 січня 2025 року близько 10-11 годин, до нього до будинку, в якому він проживав на той час, а саме АДРЕСА_1 , прийшов ОСОБА_10 , який вже був в стані алкогольного сп`яніння, та почав скаржитися на погане самопочуття. При цьому, на тілі мав незначні подряпини, видимих синців не було. Обвинувачений пригостив його випивкою, після чого, потерпілий, намагаючись вийти на подвір`я, через свій стан, впав на землю, де і залишився лежати.

Коли, через деякий час, до будинку прийшла власниця будинку ОСОБА_11 разом з своїм чоловіком, останній розбудив та вигнав ОСОБА_12 , однак потерпілий, піднявшись, сів на лавці біля подвір`я. В такому положенні він був, коли ОСОБА_13 пішов в село купити самогону. Коли приблизно через годину обвинувачений повернувся додому, на подвір`ї був його односельчанин ОСОБА_14 , а потерпілий знову лежав біля будинку. Разом з ОСОБА_15 затягнули ОСОБА_12 до будинку, де ОСОБА_16 прокинувся, та вони втрьох продовжили вживати алкогольні напої.

Вживали алкоголь до того моменту, поки ОСОБА_12 , не маючи сил встати, впав з стільця на підлогу, розбивши при цьому ніс, та заснув.

Намагаючись розбудити ОСОБА_9 , ОСОБА_8 штурхав його, однак той не реагував. Близько 14 години, хвилюючись за можливу реакцію ОСОБА_11 , яка поселила його до свого будинку за умов відсутності зловживань алкогольними напоями, почав будити ОСОБА_12 зі словами «Вставай, тому що мене виженуть з будинку!». На що потерпілий відповів: «Це моя хата».

Усвідомлюючи, що той добровільно не покине будинку, він вирішив налякати ОСОБА_12 . Взявши сокиру, яка була в будинку, він сказав ОСОБА_16 , що «зараз буду бити тебе сокирою, зарубаю!» Але той не реагував.

Тоді обвинувачений обухом сокири почав бити ОСОБА_12 спочатку по ногам, завдавши близько п`яти ударів, щоб той прийшов до тями, а після, розлютившись, будучи п`яним, не розрахувавши сил, та вважаючи, що оскільки ОСОБА_16 у товстій ватній куртці, яка його захистить, почав бити його в ділянку грудної клітини і по ребрам, завдавши ще близько шести ударів. Зазначив, що не мав наміру вбивати ОСОБА_12 , адже свідомо бив не гострою частиною сокири.

Після нанесення ударів потерпілий був ще живий, щось бурмотів, хропів. Коли ввечері, після 18-ї години прийшла ОСОБА_11 , ОСОБА_16 лежав на спині, був ще живий, йому поклали під голову рушник та вирішили, що нехай лежить на підлозі, адже був у брудному одязі.

Наступного ранку, прокинувшись, підійшовдо ОСОБА_12 , який лежав в тому самому положенні, що і ввечері, а саме на спині, сказав йому: «Все, вставай вже. Тому що в мене зараз буду неприємності!». Доторкнувшись до тіла потерпілого, не зрозумів він живий чи мертвий, можливо інсульт, тому що ОСОБА_12 був хворою людиною. Відразу пішов до ОСОБА_11 за допомогою, тому що не розумів що з ОСОБА_12 , адже не мав власного телефону, щоб зателефонувати до швидкої.

Вважає себе причетним до смерті ОСОБА_16 внаслідок ударів обухом, шкодує про те, що трапилось, однак вбивати ОСОБА_12 не мав наміру.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просив суд визнати його винним в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної частини статті – 8 років позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає частково.Зокрема, захисник заперечив проти кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України, вважаючи висновки обвинувачення про наявність умислу на вбивство необґрунтованими. Сторона захисту стверджує про відсутність суб`єктивної сторони вбивства, наголошуючи, що обвинувачений діяв без наміру на заподіяння смерті та просив перекваліфікувати дії ОСОБА_8 на ч. 2 ст. 121 КК України та призначити покарання в межах санкції саме цієї статті.

Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження:

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 , показала, що обвинувачений, не маючи власного житла, проживав в її будинку, яким вона не користувалась та мала намір продати. Так, 01 січня 2025 року, вона зі своїм чоловіком, зайшли до цього будинку, де були ОСОБА_13 , ОСОБА_16 і ще один сусід – ОСОБА_18 , у них було застілля, всі були п`яні. Вона почала вимагати залишити будинок.

Потім вже ввечері, скільки було годин не пам`ятає, але було темно, вона з чоловіком пішли перевірити будинок. Коли прийшли, хата була зачинена, не горіло світло, однак почула собаку, яка гавкала в середині. Постукавши, ОСОБА_13 відчинив двері. Пам`ятає, що ОСОБА_12 вже лежав на підлозі, в першій кімнаті, біля груби обличчям донизу, все було розкидане та розбите, на питання чого він не пішов додому і чому він лежить на підлозі, то ОСОБА_13 сказав, що він упав. Щоб до нього дійти, мусила прибрати все, що було розкидане, побитий посуд, підійшовши, побачила, що був розбитий ніс, але його били в селі і перед цією подією. Нічого особливого більше не помітила. Її чоловік спитав: « ОСОБА_19 , ти живий?» На що потерпілий щось не зрозуміле пробурмотів. Вирішили, що він до ранку відлежиться та піде додому. Підложили під голову рушник, поправила задертий одяг, сказали в хаті не топити, тому що на вулиці не було холодно. Трохи прибрала битий посуд, сокири дві, одна більша друга менша та все що було розкидане та пішли додому. Ніяких слідів крові на сокирах не бачила, коли прибирала їх. Вранці прибіг переляканий ОСОБА_13 і сказав, щось не те з ОСОБА_12 , не розумів чи він живий, сказав треба піти подивитись. Прийшовши туди, було трохи прибрано, положення потерпілого не змінилось, почала викликати швидку та поліцію. ОСОБА_20 бачила неодноразово в п`яному стані та побитого, допомагала дійти додому.

Свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_22 знає, адже жив по сусідству. За день до події, у ОСОБА_13 святкували Новий рік, разом з ними був і син ОСОБА_23 – ОСОБА_24 , тому що свідок ввечері, близько 17-18 годин заходив до них і сказав сину йти додому. Коли заходив до будинку, бачив тільки свого сина і ОСОБА_13 , обстановка в будинку була спокійна, горілка та столі стояла та якась їжа. Син повернувся додому близько 19-20 години, нічого не розповідав, прийшов п`яний і ліг спати. Зранку наступного дня, ОСОБА_13 прийшов до нього додому і повідомив, що в нього помер ОСОБА_12 , запитав, що йому робити. Запитавши: « ОСОБА_25 », на що ОСОБА_13 відповів: «Ну він холодний». Свідку відомо, що ОСОБА_26 часто зловживав алкогольними напоями, міг посеред вулиці спати побитий. Серед односельців мав не дуже добру репутацію, адже міг вчинити дрібні крадіжки, стійких конфліктів ні з ким не мав, допомагав людям рубати дрова. Стосунки між ОСОБА_13 та ОСОБА_16 були не конфліктні, могли разом вживати алкогольні напої.

Під час свого допитусвідок ОСОБА_27 дав показання про те, що зранку, число не пам`ятає, до нього прийшов ОСОБА_13 та повідомив, що в нього в хаті помер ОСОБА_12 , на що свідок відповів: «Викликай швидку допомогу та поліцію». ОСОБА_12 постійно ходив до ОСОБА_13 , ще іноді з ними був сусід ОСОБА_28 , прізвище не пам`ятає. Першого січня, свідок заходив до ОСОБА_13 декілька разів. Один раз заходив, коли ОСОБА_12 спав на вході в будинок: ноги в веранді, голова в хаті, він був живий. Взагалі для потерпілого це було нормально: випити та лягти спати, там де знаходився. Зайшовши вдруге, близько 17 години, бачив, що сусід ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 разом вживали алкогольні напої. Запитав ОСОБА_28 : «Чи їдемо ми завтра на роботу?» На столі стояла пляшка горілки, ніяких ознак безладу не було. В будинку був декілька хвилин, за час перебування в будинку конфліктних ситуацій не виникало. На вигляд ОСОБА_12 був побитий, адже він постійно падав, будучи п`яним, іноді його били, одяг був брудним, не можна сказати чи були на одязі сліди крові. З ОСОБА_13 у ОСОБА_16 були нормальні стосунки, випивали разом, не бачив щоб між ними виникали конфлікти чи бійки. На другий день, очікуючи приїзду працівників поліції, він розмовляв з обвинуваченим, той ніяких подробиць подій не розповідав, однак повідомив, що пили разом, заснули, прокинувшись – виявив, що ОСОБА_19 лежить вже без ознак життя. Коли приїхала поліція, фельдшер, свідок пішов до будинку. Обстановка в будинку не змінилась, все як було напередодні ввечері.

Свідок ОСОБА_29 , яка працює медичною сестрою, засвідчила, що другого січня їй зателефонувала ОСОБА_30 та попросила приїхати до будинку, в якому проживав ОСОБА_13 . Приїхавши на місце, близько 8 години ранку, загальна обстановка в будинку була такою, ніби там вживались алкогольні напої, на підлозі лежала розбита чарка, якою потерпілий міг порізатись, коли впав, адже брова у нього на вигляд була як розрізана. На той момент в будинку знаходився ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , коли під`їхала поліція, почали підходити сусіди. Чула, як ОСОБА_13 пояснював, як це могло статися, що ОСОБА_16 просто впав, адже був п`яний. Нічого особливого в поведінці ОСОБА_13 не побачила, ніяких ушкоджень на тілі ОСОБА_13 теж не бачила, поки чекали приїзду поліції, ОСОБА_13 розповідав, що коли прийшов до нього ОСОБА_16 , то почав вимагати горілку. Оглянувши потерпілого, стало зрозуміло, що в нього є тілесні ушкодження, був розбитий ніс та брова, він лежав на підлозі. При огляді стало зрозуміло, що він був мертвий, послухала чи є дихання, реанімаційні заходи свідок потерпілому не надавала. На тілі були наявні трупні плями, провела пальпацію рук та ніг, починалося заклякання тіла. Перевернувши тіло, провела пальпацію грудної клітини, змінила положення тіла, поклавши його на спину. Ніяких інших слідів на тілі потерпілого не бачила, він був одягнений в дублянку, штани, джемпер, був взутий. Ніяких гострих предметів, які б привернули увагу не бачила. Бачила плями крові на підлозі, біля обличчя. На обличчі з ушкоджень був тільки розбитий ніс та брова. ОСОБА_20 , знала, як людину яка іноді зловживала спиртним, коли не вживав алкогольні напої, жив нормально, садив город, прав одяг, допомагав літнім людям, іноді просив в людей гроші або горілку. Щодо конфліктних ситуацій, зазначає наступне, коли потерпілий зловживав алкогольними напоями, поводив себе нахабно, міг вчиняти крадіжки.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Судом досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України:

Під час складення протоколу огляду місця події від 02 січня 2025 року в АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в горизонтальному положенні, лежачого на спині, обличчям догори, тіло якого направлено на розтин до відділення судово-медичної експертизи. Дозвіл на проведення слідчим огляду будинку надано ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирськоі області 08 січня 2025 року.

При огляді місця події 03 січня 2025 року території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 було вилучено кашкет чоловічий темно-сірого кольору, скляні залишки келихів, дві сокири, металеву кочергу, змиви з двох плям бурого кольору. Дозвіл на проведення слідчим огляду будинку надано ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирськоі області 06 січня 2025 року.

Під час огляду трупа ОСОБА_9 03 січня 2025 року вилучені зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви на ватний аплікатор з обох рук трупа, а також светр, футболку, сорочку, штани, куртку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 №01 від 12.03.2025 його смерть настала від тупої травми грудної клітки, що супроводжувалась чисельними переломами ребер зліва з розривами плеври, крововиливами в реберну плевру в проєкції переломів; крововиливами в м`які тканини з внутрішньої поверхні грудної клітки по задньобоковій поверхні зліва в проекції переломів ребер, в плевру лівої легені і серце; гемотораксом зліва, травматичним шоком.

Експертизою трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: А) Крововиливи в серцеву сумку оболонки серця, вогнищевого характеру, темно-червоного кольору. Крововиливи в жирову капсулу і кірковий шар лівої нирки, вогнищевого характеру, темно червоного кольору. Крововиливи в м`які тканини грудної клітки з внутрішньої поверхні по задньобоковій поверхні грудної клітки зліва, по типу « кишеня», темно-червоного кольору, обширні, містять рідку крові просякають в глибину м`язів, підшкірний шар і реберну плевру на глибину не менш 0.1 см. Крововиливи вогнищевого характеру в плевру обох легенів, темно-червоного кольору, більш виражені в лівій легені. Переломи ребер зліва: 3,4,5,6 -го по середній ключичній лінії в косо-поперечному напрямку по відношенню до осі ребер; з розривами плеври на рівні 3-6 ребер і темно-червоними крововиливами в реберну плевру в проекції переломів. На зовнішній кістковій пластинці ребер краї переломів відносно рівні, чітки, згладжені, дрібно і крупнозубчасті з незначним викрашуванням ком пакти кістки. На внутрішній кістковій пластинці переломи мають переважно поперечний напрямок по відношенню до осі ребра. Краї переломів дрібно і крупнозубчасті, згладжені, добре співставляються. Дані переломи є прямими повними розгинальними. 7,8,9,10,11-го по лопатковій лінії з розривами плеври і крововиливами в проєкції переломів, подібні вище описаним. Наявність в лівій плевральній порожнині 500 мл густої темно-червоної крові зі дрібними згортками.

Б) крововиливи в м`які покриви голови з внутрішньої поверхні в правій тім`яній ділянці, темно-червоного кольору, невизначеної форми. Синець на спинці носу. Лінійне садно на фоні вище описаного синця спинки носа. Рана по межі зовнішнього краю лівої брові. Дрібні садна на шкірі лоба по серединній лінії і зліва, подібні вище описаним. Синець по тилу лівої кисті. Чисельні дрібні садна на фоні синця по тильній поверхні лівої кисті. Подібний синець по тильній поверхні правої кисті. Чотири подібних синця в проекції правого колінного суглобу. Три подібних синця в проекції лівого колінного суглобу. Обширний синець попереку зліва.

Тілесні ушкодження виявлені на трупі мають прижиттєвий характер утворення.

Будь-яких інших тілесних ушкоджень експертизою не встановлено.

Тілесні ушкодження (зазначені в пункті 2А) спричинені дією тупого твердого предмету/предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які діяли безпосередньо на ділянки грудної клітки по передній, задній і боковій поверхням зліва в проекції 3-11 ребер; з значною силою прикладення; незадовго до настання смерті; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; знаходяться в причинному зв`язку з її настанням.

Ушкодження (пункт 2 Б) спричинені безпосередньо дією тупого твердого предмету обмеженою контактуючою поверхнею; з різною силою прикладення; незадовго до настання смерті; мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості; не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Ушкодження (вказані під пунктами: 2 А),Б) - виникли в один обмежений проміжок часу (не задовго до настання смерті), не виключено, що в межах від декілька хвилин і більш до її настання; в деякій послідовності одне за другим; при житті потерпілого.

В крові та сечі трупу виявлено етиловий спирт в концентрації 2,53 та 3,62 проміле відповідно, о свідчить про сильне алкогольне сп`яніння на момент настання смерті.

Групову належність крові трупа ОСОБА_9 не встановлено через гемоліз еритроцитів.

???? Вірогідно, що потерпілий після отриманих тілесних ушкоджень (в сукупності) в подальшому не міг виконувати які не будь активні і цілеспрямовані рухи. Здатність людини пересуватися при наявності комплексу вище встановлених тілесних ушкоджень, розцінюється малоймовірною. ????Механізм даних ушкоджень підтверджений даними судово гістологічного і медико-криміналістичного досліджень.

????Послідовність нанесення ударів могла бути якою завгодно.

????Рішення питання про можливість врятувати життя постраждалому входить в компетенцію комісійної судово медичної експертизи; про те експерт вважає, що в даному випадку життя йому було б врятоване, так як смерть настала в проміжок часу, за який можливо доставити в медичний заклад, провести необхідні дослідження хворому, прийняти відповідні рішення було б можливо.

????Синці і садна в області колінних суглобів, садна і рана лоба, лівої брові могли виникнути і при падінні з вертикального положення тіла (стоячи) на горизонтальну поверхню.

Ймовірно, що потерпілий під час заподіяння йому тілесних ушкоджень міг відчувати фізичний біль.

При дослідженні трупа встановлені інші суттєві стани: «Портальний гепатит», який сприяв смерті, однак не пов`язаний безпосередньо з причиною смерті.

Кількість нанесених ударів в ділянки грудної клітки встановити не є можливим, травмуюча сила була багаторазовою.

Враховуючи ступень розвитку трупних явищ, місце виявлення трупа, наявність одягу, температуру навколишнього середовища - можливо судити, що смерть настала в межах не менш 24 годин до моменту експертизи трупа.

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/1352-БД від 21.04.2025 на змиві з топорища сокири N?1 (об`єкт N?2) виявлено клітини з ядрами, які містять генетичні ознаки більше двох осіб та генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_8 .

На змиві з руків`я сокири N?1 (об`єкт N? 3) виявлено клітини з ядрами, які містять генетичні ознаки більше двох осіб та генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_8 .

???На змивах з топорища (об`єкт N?4) та руків`я сокири N?2 (об`єкт N?5), генетичні ознаки клітин з ядрами не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК.

Під час проведення слідчого експерименту з підозрюваним 04 січня 2025 року, останній відмовився надавати показання через погане самопочуття, однак повідомив, що в момент заподіяння ударів потерпілому перебував в стані алкогольного сп`яніння та не бажав настання смерті ОСОБА_9 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи ватного тампону на дерев`яній паличці (аплікатору) №73 від 28.01.2025 групову належність крові ОСОБА_9 в рідкому вигляді не встановлено через гемоліз еритроцитів. При серологічному дослідженні зразка крові в сухому вигляді виявлено антигени А та Н.

Походження крові можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А і Н. Так особою може бути і ОСОБА_9 ..

Згідно висновку судово-медичної експертизи куртки №72 від 28.01.2025 у вирізках із куртки, об.N?2-5, знайдена кров людини.

В результаті серологічного дослідження в об.№2,3 виявлено антигени А і Н. Походження даних антигенів у вищезазначених об`єктах можливе рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А і Н. Так особою може бути і ОСОБА_9 ..

В результаті серологічного дослідження в об.N?4,5 визначити групову належність крові не вдалося через невиявлення групових антигенів.

Згідно висновку судово-медичної експертизи фрагментів келихів зі скла №77 від 28.01.2025 у змиві із фрагменту келиха, об.№5, знайдена кров людини.

В результаті серологічного дослідження в об.№5 виявлено антигени А і Н. Походження даних антигенів у вищезазначених об`єктах можливе рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А і Н. Так особою може бути і ОСОБА_9 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи змивів з правої та лівої рук трупа ОСОБА_9 №79 від 23.01.2025 у змивах на ватні аплікатори з лівої та правої руки трупа ОСОБА_9 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлено антигени А і Н. Походження даних антигенів у вищезазначених об`єктах можливе рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А і Н. Так особою може бути і ОСОБА_9 , в межах системи АВ0.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №108-2025 від 18.03.2025 ОСОБА_8 в період вчинення ним злочину на психічні розлади не страждав, перебував в стані простого алкогольного сп`яніння. В тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував.

Правове обґрунтування зміни кваліфікації діяння

Суд, провівши судовий розгляд у межах пред`явленого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши обставини кримінального провадження та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов переконання про необхідність зміни кваліфікації дій ОСОБА_8 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, виходячи з наступних мотивів:

Критерії розмежування складів злочинів

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Суд бере до уваги висновки Верховного Суду під час розгляду справи №428/11944/19, де він дослідив питання відмежування умисного вбивства від умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Так ВС зазначив, що умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення. Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

Також ВС відзначив, що питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

Аналіз суб`єктивної сторони діяння та знаряддя злочину

Згідно з правовою позицією колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеною у постановах від 21 травня 2020 року (справа № 604/546/16-к), та від 28 січня 2021 року (справа № 766/1458/16-к), де зазначено, що склад злочину, передбачений частиною другою статті 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, оскільки за своєю суттю, природою речей, заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи.

Судовим розглядом встановлено, що між обвинуваченим та потерпілим був відсутній конфлікт, вони підтримували товариські відносини (показання свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_27 ). Також про відсутність будь-яких мотивів вбивати потерпілого неодноразово (як на стадії досудового розслідування – протокол слідчого експерименту з підозрюваним від 04.01.2025, так і безпосередньо під час судових засідань) наголошував ОСОБА_8 . Доказів виникнення словесного конфлікту 01 січня 2025 року, під час якого у обвинуваченого виник прямий злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_9 стороною обвинувачення не надано, а судом не здобуто.

Причиною нанесення обухом сокири ударів в різні ділянки тіла потерпілого, зокрема в місце розташування життєво важливих органів ОСОБА_9 , а саме в ділянку грудної клітки з лівого боку обвинувачений пояснював прагненням викликати страх та спонукати потерпілого встати та піти з будинку, оскільки попередні його словесні прохання про це, останній, через свій стан сп`яніння, ігнорував. Ці активні дії були викликані хвилюванням обвинуваченого за можливунегативну реакцію власниці будинку, яка дозволила проживати йому в своєму будинку та попередньо висловлювала невдоволення перебуванням та вживанням алкогольних напоїв сторонніми особами. Саме бажання звільнити будинок від ОСОБА_9 , який вже цього дня спав на порозі будинку в момент , коли вдень приходила власниця будинку, і спонукало ОСОБА_13 наносити тілесні ушкодження.

Спрямованість волі обвинуваченого саме на травмування потерпілого та відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_9 , на переконання колегії суддів, підтверджується фактом застосування ОСОБА_8 при нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому саме обуха (тупої частини) сокири. Адже очевидно, що при наявності у обвинуваченого мети - настання смерті потерпілого, ОСОБА_31 мав об`єктивну можливість використати сокиру, наносячи потерпілому удари гострою її стороною (лезом).

Обвинувачений під час судового розгляду зауважив, що не допускав, що своїми діями може спричинити такі наслідки потерпілому, оскільки ОСОБА_9 був вдягнутий у щільний верхній одяг, який мав пом`якшити удари. З досліджених доказів судом встановлено, що дійсно на потерпілому був теплий верхній одяг. Наносячи удари твердим тупим предметом з різною силою прикладення по різним ділянкам тіла обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та допускав настання будь-яких наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, проте не бажав і не спрямовував свою волю саме на позбавлення потерпілого життя.

Заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень не призвело до такого стану потерпілого, яке б давало обвинуваченому, у разі наявності умислу на вбивство, підстави вважати, що він досяг злочинної мети, заподіявши декілька ударів.

Така позиція суду базується на тому, що згідно з обвинуваченням потерпілому були спричинені різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження 01 січня 2025 року близько 15 -ї години. Однак, з показань свідка ОСОБА_17 , вона цього ж дня близько 18-ї години, перебуваючи в будинку, вказувала на те, що ОСОБА_12 вже лежав на підлозі. Її чоловік спитав: «Вася, ти живий?», на що потерпілий щось пробурмотів. Таким чином, перебуваючи приблизно з 15 по 18 години, а згодом – до ранку наступного дня наодинці з потерпілим, який внаслідок сильного алкогольного сп`яніння перебував у безпорадному стані і не міг чинити опору, обвинувачений, маючи умисел на заподіяння смерті потерпілому, мав безперешкодну об`єктивну можливість довести ймовірний намір на вбивство до кінця будь-яким доступним способом.

Поведінка обвинуваченого після події: відсутність спроб приховати знаряддя, сліди злочину чи труп потерпілого, залишити місце події до приїзду правоохоронних органів, підтверджує відсутність у ОСОБА_8 заздалегідь сформованого умислу на вбивство. Навпаки, виявивши ОСОБА_9 вранці в тому самому положенні, що і звечора, обвинувачений відразу побіг по допомогу. З показань свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , обвинувачений зранку казав, щось не те з ОСОБА_12 , не розумів чи він живий, сказав треба піти подивитись.

Аналізуючи наведене в сукупності, а саме: поведінку обвинуваченого до, під час і після злочину, а також його взаємини з потерпілим, що передували події, зокрема те, що до нанесення ударів, обвинувачений з потерпілим разом випивали спиртні напої, спілкувались, не сварились; кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 , жодне з яких, якщо брати окремо - не є смертельним та не могло призвести до загибелі людини; той факт, що потерпілий після нанесення йому тілесних ушкоджень реагував на питання свідків, причини припинення злочинних дій обвинуваченого, зокрема те, що після нанесення кількох ударів потерпілому, він свої дії припинив самостійно, хоча в разі наявності умислу на заподіяння смерті потерпілому, міг довести його до кінця, однак він не зробив цього, свідчать про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 в даному випадку відсутній умисел на умисне вбивство.

Висновки суду

Щодо формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Судом досліджено вичерпний перелік доказів, які сторона обвинувачення надала у якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 та доводи сторони захисту.

Частина 6 ст. 22 КПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно із положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Диспозицією ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Суд приймає до уваги показання обвинуваченого, сприймає їх як позицію обраної лінії захисту та вважає, що винуватість обвинуваченого за встановленими судом обставинами знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінив сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та встановив наступні фактичні обставини.

Так, 01 січня 2025 року близько 15-ї години у ОСОБА_8 , який перебував за місцем свого проживання: в АДРЕСА_1 , після спільного розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_9 , з метою спонукати останнього залишити будинок, виник умисел на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений обухом металевої частини сокири, зі значною силою прикладення, наніс потерпілому численні удари в різні ділянки його тіла, зокрема в місце розташування життєво важливих органів потерпілого, а саме в ділянку грудної клітки з лівого боку, в результаті чого ОСОБА_9 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки, що супроводжувалась чисельними переломами ребер зліва з розривами плеври, крововиливами в реберну плевру в проєкції переломів; крововиливами в м`які тканини з внутрішньої поверхні грудної клітки по задньобоковій поверхні зліва в проекції переломів ребер, в плевру лівої легені і серце; гемотораксом зліва, травматичним шоком, від яких настала смерть потерпілого.

Дії обвинуваченого були протиправними, винними та караними. Обставини, які б виключали кримінальну відповідальність або свідчили про неосудність особи, судом не встановлені.

З огляду на встановлені обставини, суд перекваліфіковує злочинні дії ОСОБА_8 з ч.1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .

Призначення покарання

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).

Відповідно до ст. 65 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке відноситься до категорії тяжких злочинів), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, також те, що останній визнав свою вину, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі, що відповідатиме поняттю та меті покарання.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Суд переконаний, що таке покарання є справедливим, пропорційним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 і попередження нових правопорушень. Це забезпечує розумний баланс між інтересами суспільства та правами особи, що цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з правовою позицією у справі «Скоппола проти Італії» (Scoppola v. Italy № 2).

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.01.2025, та продовжений востаннє ухвалою Малинського районного суду Житомирської області 29.04.2026 – залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Згідно положень ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 затримано 03.01.2025, у порядку ст. 208 КПК України (т.2 а.с. 21), а 04.01.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Отже, обвинуваченомуслід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме: з дня затримання – 03.01.2025 до дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 373-376, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання – 8 (вісім) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі – з 03.01.2025 року до дня набрання вироком законної сили.

Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – залишити до вступу вироку у законну силу.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області (справа 279/95/25) на майно, а саме: кашкет чоловічий темно-сірого кольору, скляні залишки келихів, дві сокири, металеву кочергу; зрізи нігтьових пластин лівої руки трупа, змив на ватний аплікатор з лівої руки трупа, зрізи нігтьових пластин правої руки трупа, змив на ватний аплікатор з правої руки трупа, светр, футболка, сорочка, штани, шкарпетки, взуття, труси; бушлат військового зразку в піксель темно-зеленого кольору, штани джинсові темно-синього кольору, черевики чорного кольору зі слідами бруду, мобільний телефон марки Nokia в корпусі чорно-сірого кольору.

Речові докази у кримінальному провадженні:

кашкет чоловічий темно-сірого кольору, скляні залишки келихів, дві сокири, металеву кочергу; зрізи нігтьових пластин лівої руки трупа, змив на ватний аплікатор з лівої руки трупа, зрізи нігтьових пластин правої руки трупа, змив на ватний аплікатор з правої руки трупа, светр, футболка, сорочка, штани, шкарпетки, взуття, труси, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити,

бушлат військового зразку в піксель темно-зеленого кольору, штани джинсові темно-синього кольору, черевики чорного кольору зі слідами бруду мобільний телефон марки Nokia в корпусі чорно-сірого кольору, які вилучені під час обшуку затриманої особи ОСОБА_8 ,що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути йому за належністю,

після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 16 039,13 грн. понесених документально підтверджених процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Судді: